Проєкт Закону про систему суспільної охорони здоров’я і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про систему суспільної охорони здоров’я і забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення»

Чинна редакція Запропонована редакція

Кодекс адміністративного судочинства України

Стаття 20. Розмежування предметної юрисдикції адміністративних

судів

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

…

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної

комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону

України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного

режиму 1917-1991 років".

Пункт відсутній.Стаття 20. Розмежування предметної юрисдикції адміністративних

судів

1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

…

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної

комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону

України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного

режиму 1917-1991 років";

6) адміністративні справи про усунення загроз для біологічної,

хімічної та радіаційної безпеки громадян.

Стаття 268. Особливості повідомлення учасників справи про дату,

час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього

Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду

справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи

шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за

її відсутності - кур’єром або за відомими суду номером телефону, факсу,

електронною поштою чи іншим технічним засобом зв’язку.Стаття 268. Особливості повідомлення учасників справи про дату,

час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ

1.У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289, 2891

цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і

місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та

інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на

офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур’єром або за

відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою

чи іншим технічним засобом зв’язку.

Стаття 269. Особливості подання заяв по суті справи в окремих

категоріях адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього

Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну

заяву (відзив).Стаття 269. Особливості подання заяв по суті справи в окремих

категоріях адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289, 2891

цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на

позовну заяву (відзив).

2

Стаття 270. Особливості обчислення процесуальних строків в

окремих категоріях адміністративних справ

1. На обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283

цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті

120 цього Кодексу.Стаття 270. Особливості обчислення процесуальних строків в

окремих категоріях адміністративних справ

1. На обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283,

2891 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої

статті 120 цього Кодексу.

Стаття 271. Особливості проголошення та вручення судових рішень

в окремих категоріях адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу,

суд проголошує повне судове рішення.Стаття 271. Особливості проголошення та вручення судових рішень

в окремих категоріях адміністративних справ

1. У справах, визначених статтями 273-277, 280-289, 2891 цього

Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Стаття 272. Особливості апеляційного та касаційного оскарження

судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ

1. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції

справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6

частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають

законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі

їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення

суду апеляційної інстанції.

2. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

справ, визначених статтями 273-277, 280-288 цього Кодексу, не може

повертати справу на новий розгляд.

3. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками

апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286

цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не

можуть бути оскаржені.

4. Судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених

статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до

суду касаційної інстанції.Стаття 272. Особливості апеляційного та касаційного оскарження

судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ

1. Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції

справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6

частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають

законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі

їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення

суду апеляційної інстанції.

2. Суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

справ, визначених статтями 273-277, 280-288, 2891 цього Кодексу, не

може повертати справу на новий розгляд.

3. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками

апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286,

2891 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і

не можуть бути оскаржені.

4. Судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених

статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до

суду касаційної інстанції.

Стаття відсутня Стаття 2891. Особливості провадження у справах про усунення

загроз для біологічної, хімічної та радіаційної безпеки громадян

1. Право звернутися з адміністративним позовом про усунення

перешкод щодо проведення епідеміологічного розслідування

3

професійних та інфекційних захворювань, масових неінфекційних

захворювань та харчових отруєнь, радіаційних аварій та уражень

людей та/або про не виконання розпоряджень і вказівок щодо

усуненням причин та умов їх виникнення і поширення, у тому числі

у разі перешкоджання посадовим особам установ з питань контролю

та профілактики захворювань центрального органу виконавчої

влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у

сфері охорони здоров'я у обстеженні населення, працівників,

територій, приміщень, обладнання тощо мають головні епідеміологи

та їх заступники відповідної адміністративно-територіальної одиниці

протягом 24 годин після отримання повідомлення з лікувально-

профілактичного закладу.

2. Адміністративні справи про усунення загроз для біологічної,

хімічної та радіаційної безпеки громадян розглядає місцевий

загальний суд як адміністративний суд за місцем проведення такого

розслідування.

3. Позовна заява про усунення загроз для біологічної, хімічної та

радіаційної безпеки громадян подається до адміністративного суду

без сплати судового збору.

4. Адміністративна справа про усунення загроз для біологічної,

хімічної та радіаційної безпеки громадян вирішується судом

невідкладно.

5. Рішення адміністративного суду про усунення загроз для

біологічної, хімічної та радіаційної безпеки громадян виконуються

негайно. Оскарження рішення адміністративного суду про усунення

загроз для біологічної, хімічної та радіаційної безпеки громадян не

перешкоджає його виконанню.

6. Суд апеляційної інстанції розглядає справу невідкладно з

моменту надходження апеляційної скарги з повідомленням осіб, які

беруть участь у справі.

Стаття 371. Судові рішення, які виконуються негайно

1. Негайно виконуються рішення суду про:

…Стаття 371. Судові рішення, які виконуються негайно

1. Негайно виконуються рішення суду про:

…

4

7) накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням

тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до

рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття

арешту з таких активів та надання доступу до них.

Пункт відсутній.7) накладення арешту на активи, що пов’язані з фінансуванням

тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до

рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття

арешту з таких активів та надання доступу до них;

8) усунення загроз для біологічної, хімічної та радіаційної безпеки

громадян.

Основи законодавства України про охорону здоров'я

Стаття 15. Органи охорони здоров'я

Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я

забезпечують:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері охорони здоров’я;

інші центральні органи виконавчої влади, які реалізують державну

політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення,

контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-

інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.

Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я в

адміністративно-територіальних одиницях України здійснюють Рада

міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації.Стаття 15. Органи охорони здоров'я

Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я

забезпечують:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері охорони здоров’я;

інші центральні органи виконавчої влади, які реалізують державну

політику у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів,

державних фінансових гарантій медичного обслуговування

населення;

установи з питань контролю та профілактики хвороб

центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування

та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я в

адміністративно-територіальних одиницях України здійснюють Рада

міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації.

Стаття 16. Заклади охорони здоров'я

…

Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності

може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним

кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

охорони здоров'я.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу

охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.Стаття 16. Заклади охорони здоров'я

…

Керівником закладу охорони здоров'я незалежно від форми власності

може бути призначено лише особу, яка відповідає єдиним

кваліфікаційним вимогам, що встановлюються центральним органом

виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

охорони здоров'я.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівника закладу

охорони здоров'я здійснюються відповідно до законодавства.

5

Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я

призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом

управління власника закладу охорони здоров’я на конкурсній основі

шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п’яти

років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника

державного, комунального закладу охорони здоров’я та порядок

укладання контракту з керівником державного, комунального закладу

охорони здоров’я, а також типова форма такого контракту

затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Призначення на посаду та звільнення з посади керівників установ і

закладів державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюються

відповідно до законодавства про забезпечення санітарного та

епідемічного благополуччя населення.

…Керівники державних та комунальних закладів охорони здоров’я

призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом

управління власника закладу охорони здоров’я на конкурсній основі

шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п’яти

років. Порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника

державного, комунального закладу охорони здоров’я та порядок

укладання контракту з керівником державного, комунального закладу

охорони здоров’я, а також типова форма такого контракту

затверджуються Кабінетом Міністрів України.

виключити

…

Стаття 27. Забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя

територій і населених пунктів

Санітарно-епідемічне благополуччя територій і населених пунктів

забезпечується системою державних стимулів та регуляторів,

спрямованих на суворе дотримання санітарно-гігієнічних і санітарно-

протиепідемічних правил та норм, комплексом спеціальних санітарно-

гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів та організацією

державного санітарного нагляду.

В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до

планування і забудови населених пунктів; будівництва і експлуатації

промислових та інших об'єктів; очистки і знешкодження промислових та

комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та

використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій,

на яких вони розташовані; організації харчування і водопостачання

населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та

захоронення радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин;

утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої

діяльності, що може загрожувати санітарно-епідемічному благополуччю

територій і населених пунктів.Стаття 27. Забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя

територій і населених пунктів

Санітарно-епідемічне благополуччя територій і населених пунктів

забезпечується системою державних та муніципальних стимулів та

регуляторів, спрямованих на суворе дотримання санітарно-гігієнічних і

санітарно-протиепідемічних правил та норм, комплексом спеціальних

санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів та

організацією епідеміологічного нагляду і санітарної інспекції.

В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до

планування і забудови населених пунктів; будівництва і експлуатації

промислових та інших об'єктів; очистки і знешкодження промислових та

комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та

використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій,

на яких вони розташовані; організації харчування і водопостачання

населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та

захоронення радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин;

утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої

діяльності, що може загрожувати суспільній охороні здоров'я та

санітарно-епідемічному благополуччю територій і населених пунктів.

6

Стаття 61. Дитяче харчування

Держава забезпечує дітей віком до трьох років виготовленими

переважно на промисловій основі з екологічно чистої сировини якісними

дитячими сумішами та іншими продуктами дитячого харчування.

Контроль за виконанням санітарно-гігієнічних та інших нормативних

вимог щодо продуктів дитячого харчування покладається на органи

державної санітарно-епідеміологічної служби.Стаття 61. Дитяче харчування

Держава забезпечує дітей віком до трьох років виготовленими

переважно на промисловій основі з екологічно чистої сировини якісними

дитячими сумішами та іншими продуктами дитячого харчування.

Контроль за виконанням санітарно-гігієнічних та інших нормативних

вимог щодо продуктів дитячого харчування здійснюється в порядку,

встановленому Законом України "Про дитяче харчування".

Стаття 67. Медико-санітарне забезпечення санаторно-курортної

діяльності

…

Державний контроль за наданням медичної допомоги в санаторно-

курортних закладах здійснюють центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, і центральний

орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері

санітарного та епідемічного благополуччя населення, які мають право

у встановленому законодавчими актами порядку зупиняти діяльність цих

закладів через порушення законодавства про охорону здоров'я або

законних прав та інтересів громадян.Стаття 67. Медико-санітарне забезпечення санаторно-курортної

діяльності

…

Державний контроль за наданням медичної допомоги в санаторно-

курортних закладах здійснюють центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, який має право у

встановленому законодавчими актами порядку зупиняти діяльність цих

закладів через порушення законодавства про охорону здоров'я або

законних прав та інтересів громадян.

Стаття 69. Медико-соціальна експертиза втрати працездатності та

стійкого розладу функцій організму

…

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати

працездатності встановлюється факт необхідності надання листка

непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату

працездатності у зв’язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами,

доглядом за хворим членом сім’ї, хворою дитиною, карантином,

встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням,

санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки

тимчасового переведення працівника у зв’язку з хворобою на іншу

роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну

експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу

функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності.Стаття 69. Медико-соціальна експертиза втрати працездатності та

стійкого розладу функцій організму

…

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати

працездатності встановлюється факт необхідності надання листка

непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату

працездатності у зв’язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами,

доглядом за хворим членом сім’ї, хворою дитиною, карантином,

протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються

необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв’язку з

хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на

медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та

ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і

групи інвалідності.

7

… …

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому

значенні:

…

інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються

живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими,

грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами),

продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками

(пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до

масового поширення;

інкубаційний період - максимальний відрізок часу, що минає від

моменту зараження людини збудниками інфекційної хвороби до появи

перших симптомів цієї хвороби;Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому

значенні:

…

епідеміологічне розслідування випадку (спалаху) інфекційної

хвороби – діяльність установ з питань контролю та профілактики

захворювань, спрямована на виявлення джерела збудників інфекції,

чинників і шляхів поширення збудників, визначення осіб, які

зазнали ризику зараження, обставин, що сприяли виникненню

інфекційної хвороби та проведення відповідних заходів із ліквідації

осередка інфекційної хвороби;

інфекційний контроль – комплекс заходів, спрямованих на

попередження виникнення та поширення інфекцій, пов’язаних з

наданням медичної допомоги;

інфекції, пов’язані з наданням медичної допомоги –

захворювання, що не проявлялися на момент госпіталізації до

медичної установи (за відсутності доказів, що були в інкубаційному

періоді на той момент);

інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються

живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими,

грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами),

продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками

(пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до

масового поширення;

інкубаційний період - максимальний відрізок часу, що минає від

моменту зараження людини збудниками інфекційної хвороби до появи

перших симптомів цієї хвороби;

8

ізолятор - спеціалізований заклад охорони здоров'я, призначений для

госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профілактичного

лікування та здійснення медичного нагляду за ними;

…ізолятор - спеціалізований заклад охорони здоров'я, призначений для

госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профілактичного

лікування та здійснення медичного нагляду за ними;

…

Розділ II

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ

ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Стаття 3. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері захисту

населення від інфекційних хвороб

Кабінет Міністрів України у сфері захисту населення від інфекційних

хвороб:

розробляє і здійснює відповідні державні цільові програми;

забезпечує фінансування та матеріально-технічне постачання

закладів охорони здоров'я, органів державної санітарно-епідеміологічної

служби, підприємств, установ та організацій, залучених до проведення

заходів і робіт, пов'язаних з ліквідацією епідемій, координує проведення

цих заходів і робіт;

координує та спрямовує роботу міністерств, інших органів

виконавчої влади;

укладає міжурядові договори;

вирішує інші питання у межах повноважень, визначених законом.Розділ II

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ

ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Стаття 3. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері захисту

населення від інфекційних хвороб

Кабінет Міністрів України у сфері захисту населення від інфекційних

хвороб:

розробляє і здійснює відповідні державні цільові програми;

забезпечує фінансування та матеріально-технічне постачання

закладів охорони здоров'я, органів та установ системи суспільної

охорони здоров'я, підприємств, установ та організацій, залучених до

проведення заходів і робіт, пов'язаних з ліквідацією епідемій, координує

проведення цих заходів і робіт;

координує та спрямовує роботу міністерств, інших органів

виконавчої влади;

укладає міжурядові договори;

вирішує інші питання у межах повноважень, визначених законом.

Стаття 6. Повноваження центральних органів виконавчої влади

щодо захисту населення від інфекційних хвороб

…

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику

у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, щодо

захисту населення від інфекційних хвороб:

розробляє санітарні норми, методи профілактики інфекційних

хвороб, інші нормативно-правові акти;

здійснює нагляд за додержанням підприємствами, установами,

організаціями незалежно від форми власності та громадянами Стаття 6. Повноваження центральних органів виконавчої влади

щодо захисту населення від інфекційних хвороб

…

Національна установа з питань контролю та профілактики

хвороб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує

формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я:

розробляє санітарні норми, методи профілактики інфекційних

хвороб, інші нормативно-правові акти;

здійснює епідеміологічний нагляд;

9

законодавства у сфері захисту населення від інфекційних хвороб,

контролює виконання вимог санітарно-протиепідемічних правил і норм;

здійснює епідеміологічний нагляд за побічною дією

імунобіологічних препаратів та їх епідеміологічною ефективністю;

веде державний облік інфекційних хвороб;

координує проведення закладами охорони здоров’я, органами

державної санітарно-епідеміологічної служби, науково-дослідними

установами, що належать до сфери його управління, заходів,

спрямованих на санітарну охорону території України;

аналізує і прогнозує епідемічну ситуацію в Україні та в окремих

регіонах, розробляє та подає в установленому порядку обґрунтовані

пропозиції, спрямовані на профілактику та зниження рівня інфекційних

хвороб, на поліпшення епідемічної ситуації;

організовує проведення наукових досліджень, спрямованих на

зниження рівня інфекційних хвороб, поліпшення епідемічної ситуації,

підвищення ефективності протиепідемічних заходів;

забезпечує створення, зберігання та своєчасне оновлення необхідного

запасу дезінфекційних засобів на випадок епідемій;

здійснює міжвідомчу координацію та забезпечує взаємодію з іншими

центральними та місцевими органами виконавчої влади у сфері захисту

населення від інфекційних хвороб;

погоджує проекти рішень, якими встановлюється порядок

проведення профілактичних і протиепідемічних заходів;

погоджує порядок проведення профілактичних і протиепідемічних

заходів у межах підпорядкованих центральним органам виконавчої

влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового

будівництва, охорони громадського порядку, захисту державного

кордону, виконання кримінальних покарань, Службі безпеки України,

територій, об’єктів, частин і підрозділів;

організовує та координує роботи з проведення гігієнічного навчання

населення з питань запобігання виникненню та поширенню інфекційних

хвороб, а також забезпечує медичні служби міністерств, інших

центральних і місцевих органів виконавчої влади, органи державної

санітарно-епідеміологічної служби періодичною інформацією про здійснює епідеміологічний нагляд за побічною дією

імунобіологічних препаратів та їх епідеміологічною ефективністю;

веде державний облік інфекційних хвороб;

координує проведення заходів, спрямованих на санітарну охорону

території України;

аналізує і прогнозує епідемічну ситуацію в Україні та в окремих

регіонах, розробляє та подає в установленому порядку обґрунтовані

пропозиції, спрямовані на профілактику та зниження рівня інфекційних

хвороб, на поліпшення епідемічної ситуації;

організовує проведення наукових досліджень, спрямованих на

зниження рівня інфекційних хвороб, поліпшення епідемічної ситуації,

підвищення ефективності протиепідемічних заходів;

забезпечує створення, зберігання та своєчасне оновлення необхідного

запасу дезінфекційних засобів на випадок епідемій;

здійснює міжвідомчу координацію та забезпечує взаємодію з іншими

центральними та місцевими органами виконавчої влади у сфері захисту

населення від інфекційних хвороб;

погоджує проекти рішень, якими встановлюється порядок

проведення профілактичних і протиепідемічних заходів;

виключити

організовує та координує роботи з проведення гігієнічного навчання

населення з питань запобігання виникненню та поширенню інфекційних

хвороб, а також забезпечує медичні служби міністерств, інших

центральних і місцевих органів виконавчої влади, органи та установи

системи суспільної охорони здоров'я періодичною інформацією про

епідемічну ситуацію в Україні та у світі, щорічно інформує їх про

10

епідемічну ситуацію в Україні та у світі, щорічно інформує їх про

прийняті санітарно-протиепідемічні правила та інші нормативно-правові

акти у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;

вирішує інші питання у межах повноважень, визначених законом.прийняті санітарно-протиепідемічні правила та інші нормативно-правові

акти у сфері захисту населення від інфекційних хвороб;

вирішує інші питання у межах повноважень, визначених законом.

Розділ III

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН У СФЕРІ

ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Стаття 11. Організація та проведення профілактичних і

протиепідемічних заходів

Організація та проведення профілактичних і протиепідемічних

заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України,

обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та

бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних

досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні

та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої