Проєкт Закону про розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації та Національне бюро розслідування авіаційних подій

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань транспорту та інфраструктури

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 6409 від 09.12.2021

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

30 травня 2022 року (протокол № 125) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону України «Про розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації

та Національне бюро розслідування авіаційних подій» (реєстр. № 6409 від

09.12.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Лабунською

А.В. та іншими, і повідомляє наступне.

Законопроект визначає правові засади організації та діяльності Національного

бюро розслідування авіаційних подій (далі – Національне бюро), статус державних

експертів з розслідування авіаційних подій та уповноваженого з розслідування

авіаційних подій, а також правові основи розслідування авіаційних подій та

інцидентів.

Так, законопроектом визначається, що Національне бюро – це утворений

Кабінетом Міністрів України постійно діючий центральний орган виконавчої влади,

що несе відповідальність за організацію та проведення розслідувань авіаційних подій

та інцидентів у цивільній авіації, а також за розробку заходів щодо запобігання

авіаційних подій та інцидентів у майбутньому (стаття 16 законопроекту).

Національне бюро є функціонально незалежним (зокрема, від уповноважених

органів, що здійснюють державне регулювання у сфері цивільної авіації та від інших

державних органів, громадських організацій, підприємств, організацій, установ,

юридичних та фізичних осіб, які можуть мати конфлікт інтересів або втручатися в

процес розслідування або впливати на його об’єктивність) та забороняється

незаконне втручання у його діяльність (стаття 18 законопроекту).

Разом з тим, розділом IV «Прикінцеві положення» законопроекту

передбачається, що Закон, прийнятий на підставі законопроекту, що розглядається,

набирає чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів України Національного бюро

2розслідування авіаційних подій, але не пізніше 01.01.2023 року, та встановлюється,

що Національне бюро розслідування авіаційних подій є правонаступником

Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними

повітряними суднами, утвореного постановою Кабінету Міністрів України від

21.03.2012 № 228 (зі змінами).

Слід нагадати, що статтею 25 Закону України «Про центральні органи

виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення

діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються

за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом.

Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної

влади» визначено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно

за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в

межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, беручи до уваги положення Законів України «Про центральні

органи виконавчої влади» та «Про джерела фінансування органів державної влади»

утворення та функціонування Національного бюро потребуватиме додаткових коштів

державного бюджету.

Крім того, слід наголосити, що питання щодо утворення, реорганізації,

ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них

віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції

України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України

«Про Кабінет Міністрів України», частина перша статті 5 Закону України «Про

центральні органи виконавчої влади»/.

Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін)

у своєму експертному висновку до законопроекту та зауважує, що необхідних

фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків витрат на реалізацію

відповідних законодавчих ініціатив до законопроекту не надано. Водночас, Мінфін

відмічає, що передбачені законопроектом функції Національного бюро розслідування

авіаційних подій як центрального органу виконавчої влади за своєю суттю не містять

суттєвих відмінностей від повноважень, які відповідно до чинної редакції статті 9

Повітряного кодексу України та Положення про Національне бюро з розслідування

авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 417 (зі змінами),

здійснюються Національним бюро розслідування авіаційних подій та інцидентів з

цивільними повітряними суднами як державною спеціалізованою експертною

установою. Тому для надання Національному бюро розслідування авіаційних подій

статусу центрального органу виконавчої влади підстав не вбачається. Крім того,

потребують надання додаткових обґрунтувань положення статті 21 законопроекту

3щодо делегування регуляторних повноважень Національному бюро розслідування

авіаційних подій та його Директору.

Слід зауважити, що статтею 24 законопроекту встановлено, що Кабінет

Міністрів України забезпечує належне фінансування Національного бюро з метою

ефективного розслідування авіаційних подій та інцидентів, що належать до його

компетенції. Однак, вказана норма законопроекту не відповідає нормам Закону

України «Про Кабінет Міністрів України», яким чітко визначено повноваження

Кабінету Міністрів України. Такі ж зауваження висловив і Мінфін у своєму

експертному висновку до цього законопроекту.

Поряд з цим, положеннями законопроекту передбачено, що заробітна плата

державного експерта та технічного персоналу Національного бюро складається з

посадового окладу, надбавок, доплат до нього, премій та інших виплат, розмір і

порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому,

державним експертам Національного бюро посадові оклади встановлюються у

розмірі не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для

працездатних осіб на 1 січня календарного року (частини шоста та сьома статті 25

законопроекту) /виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для

працездатних осіб на 1 січня 2022 року – 2 481 грн, розмір відповідного посадового

окладу становитиме щонайменше 24 810 грн/.

Проте, слід наголосити, що зазначене не узгоджується з положеннями статті 20

Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про

оплату праці» (визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ та

підприємств державного сектору економіки віднесено до повноважень Кабінету

Міністрів України) та суперечить пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень»

Закону України від 19.09.2019 № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів

України щодо перезавантаження влади», яким встановлено, що з 1 січня 2020 року

норми і положення законів України, якими визначено розміри посадових окладів та

інших складових оплати праці працівників державних органів, застосовуються в

порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вказане свідчить про невідповідність положень статті 25 законопроекту

нормам Закону України «Про державну службу», якими у рамках реалізації

комплексної реформи державного управління визначено єдині принципи та

організаційні засади державної служби, у тому числі підходи до оплати праці

державних службовців, а також про відсутність підстав для встановлення

Національному бюро, як одному із ряду діючих центральних органів виконавчої

влади, особливих умов оплати праці порівняно з іншими центральними органами

виконавчої влади.

4Поряд з тим, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується ряд змін, які

також можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема у

частині:

надання державою допомоги жертвам авіаційної події та їх родичам (стаття

14 законопроекту);

забезпечення державою особливого правового та соціального захисту

працівників Національного бюро (стаття 18 та 25 законопроекту);

гарантування державною визначеними законодавством засобами забезпечення

особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів та майна

(стаття 18 законопроекту);

залучення на договірних засадах осіб, які допомагають Національному бюро у

виконанні покладених на нього завдань, та їх соціальний і правовий захист (стаття

25 законопроекту);

впровадження та ведення Національним бюро бази даних про авіаційні події та

інциденти (стаття 39 законопроекту);

створення та утримання системи надання обов’язкових звітів про безпеку

польотів та системи добровільного сповіщення про безпеку польотів цивільної авіації

(шляхом внесення змін до статті 21 та 22 Повітряного кодексу України відповідно);

залучення кваліфікованих фахівців уповноваженого органу з питань цивільної

авіації та будь-якої організації для допомоги своїм працівникам, які проводять

розслідування, та підготовки фахівців з розслідування авіаційних подій (шляхом

внесення змін до статті 120 Повітряного кодексу України).

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та

частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права

законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни

показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів

України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень

бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог

звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін у межах компетенції відмічає, що законопроект потребує

доопрацювання та висловлює зауваження, про які викладено вище.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог

частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі

положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету

та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що

передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного

періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після

515 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку

бюджетного періоду, що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону України

«Про розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації та Національне

бюро розслідування авіаційних подій» (реєстр. № 6409 від 09.12.2021), поданий

народними депутатами України Крейденком В.В., Лабунською А.В. та іншими,

матиме вплив на показними бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету

на створення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію

не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року

(або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E00E4EBA100

Дійсний до: 03.04.2024 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2022/88221 від 31.05.2022