Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері громадянства

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правової політики

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-84

В И С Н О В О К

щодо проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про

судоустрій і статус суддів» щодо запобігання та протидії загрозам

національній безпеці України у сфері громадянства

(реєстр. № 6371 від 02 грудня 2021 року)

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики за

дорученнями Голови Верховної Ради України від 02 грудня 2021 року розглянув

на своєму засіданні 11 листопада 2022 року (протокол № 104) проект Закону про

внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо

запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері

громадянства (реєстр. № 6371 від 02 грудня 2021 року), поданий Президентом

України (далі – Законопроект).

Згідно з пояснювальною запискою до Законопроекту його метою є

протидія використанню громадянами України громадянства (підданства)

іноземної держави (іноземних держав) як інструмента втручання у внутрішні

справи України, посягання на незалежність, суверенітет і територіальну

цілісність держави.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про

судоустрій і статус суддів», зокрема щодо: встановлення обмеження на зайняття

посад в органах системи правосуддя (суддів, членів Вищої кваліфікаційної

комісії суддів України, помічників суддів, присяжних) громадянами України, які

мають громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав);

звільнення суддів та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі

служби в органах системи правосуддя у разі припинення ними громадянства

України, наявності у них громадянства (підданства) іноземної держави

(іноземних держав) або виїзду за кордон на постійне проживання.

Розглядаючи Законопроект, Комітет з питань правової політики виходить

з такого.

У Конституції України зазначається, що Україна є правовою державою

(стаття 1), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої

повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів

України (частина друга статті 6), в Україні визнається і діє принцип верховенства

права, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі

Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша-друга статті 8).

Прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України як

єдиного органу законодавчої влади в Україні (стаття 75, пункт 3 частини першої

статті 85 Конституції України).

За Основним Законом в Україні визнається єдине громадянство (стаття 4

Конституції України).

Відповідно до статті 126 Конституції України повноваження судді

припиняються у разі припинення громадянства України або набуття суддею

громадянства іншої держави.

Конституційний Суд України вважає, що під правомірним обмеженням

конституційних прав і свобод людини і громадянина слід розуміти передбачену

Конституцією України можливість втручання держави за допомогою юридичних

засобів у зміст та обсяг конституційних прав і свобод людини і громадянина, яке

відповідає вимогам верховенства права, потрібності, доцільності та

пропорційності у демократичному суспільстві. Метою такого обмеження є

охорона основоположних цінностей у суспільстві, до яких належать, зокрема,

життя, свобода та гідність людини, здоров’я і моральність населення,

національна безпека, громадський порядок (абзац другий пункту 6

мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 5-р(I)/2019

від 12 липня 2019 року).

Окрім того, Конституційний Суд України наголошує, що обмеження

конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках,

визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися

виключно законом – актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним

органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження

підзаконним актом суперечить статтям 1, 3, 6, 8, 19, 64 Конституції України

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду

України № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року).

Варто зазначити, що поданий Законопроект змістовно пов’язаний із

доопрацьованим Комітетом з питань прав людини, деокупації та реінтеграції

тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та

Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і

міжнаціональних відносин проектом Закону України «Про запобігання та

протидію загрозам національній безпеці України у сфері громадянства» (реєстр.

№ 6369-д від 30 червня 2022 року), щодо якого було надано висновок включити

до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та

за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило зауваження до змісту Законопроекту.

У Верховного Суду зауважень і пропозицій до вказаного Законопроекту

немає.

Інститут законодавства підтримує цей Законопроект.

Державна судова адміністрація України повідомляє про відсутність

зауважень і пропозицій до зазначеного Законопроекту.

Міністерство фінансів України дійшло висновку, що реалізація положень

Законопроекту не впливатиме на показники бюджетів.

До Комітету за сприянням в першочерговому розгляді та опрацюванні

Законопроекту звернувся Міністр внутрішніх справ України.

Комітет з питань бюджету ухвалив рішення, що зазначений Законопроект

не матиме впливу на показники державного бюджету.

Відповідно до статей 93, 114 Регламенту Верховної Ради України,

Комітет з питань правової політики вирішив:

1. Рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного

восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проект Закону про

внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо

запобігання та протидії загрозам національній безпеці України у сфері

громадянства (реєстр. № 6371 від 02 грудня 2021 року), поданий Президентом

України, та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу.

2. Доповідачем від Комітету з цього питання на пленарному засіданні

Верховної Ради України визначити народного депутата України – заступника

голови Комітету Павліша П.В.

Голова Комітету Д.В. МАСЛОВ