Пропозиції Президента України до Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами"

До реєстр. № 0971

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності на

виконання доручення Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. на

засіданні 03 лютого 2021 року (протокол № 58) розглянув Пропозиції Президента

України до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з

корупційними злочинами» (реєстр. № 0971).

Метою зазначеного Закону є впровадження в кримінальне процесуальне

законодавство інституту громадського обвинувачення в сфері службових

злочинів з ознаками корупційних діянь з метою одержання державою реальної

допомоги громадянського суспільства в протидії корупції. Зазначену мету

пропонується досягти шляхом внесення відповідних змін до Кримінального

процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та Кодексу

України про адміністративні правопорушення.

Загальний підхід розробників прийнятого Закону полягає у необхідності

внесення змін у чинне законодавство України, впровадивши цілком новий

правовий інститут громадського обвинувачення. З цією метою у чинне

законодавство України пропонується ввести нове поняття “громадський

обвинувач”, доповнивши ним ряд положень чинного законодавства України.

На думку Президента України, положення прийнятого Верховною Радою

України 22 травня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в

боротьбі з корупційними злочинами» спричиняють ризики порушень прав і

свобод людини, не відповідають Конституції України, базовим законодавчим

актам, міжнародним зобов'язанням України у сфері боротьби із корупцією,

інтересам забезпечення національної безпеки та за результатами повторного

розгляду Верховною Радою України має бути відхилений, виходячи з такого.

Як видно з назви Закону, що надійшов на підпис, його головною метою є

посилення ролі громадськості у боротьбі з корупцією, зокрема шляхом

впровадження нового правового інституту у кримінальному процесі – інституту

громадського обвинувачення щодо злочинів, визначених статтею 368

"Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди

службовою особою", статтею 370 "Провокація підкупу" Кримінального кодексу

України.

До реєстр. № 0971

Проте права, що надаються Законом, який надійшов на підпис,

громадському обвинувачу (фізичній або юридичній особі, яка безпосередньо є

потерпілою від кримінального правопорушення або якій стало відомо про

вчинення стосовно інших осіб кримінального правопорушення, зокрема

громадському об'єднанню) спричиняють ризики порушень Конституції і законів

України, погіршення ситуації із дотриманням прав і свобод людини в державі,

створюють загрози національній безпеці, чим нівелюється потенційний

позитивний ефект від прийняття Закону.

Так, зокрема, громадський обвинувач наділяється широкими

повноваженнями щодо збирання доказів, у тому числі за допомогою

використання будь-яких технічних засобів. При цьому встановлюється, що до

доказів у такому провадженні не застосовуватимуться правила статті 87

Кримінального процесуального кодексу України щодо недопустимості доказів

(абзаци дев'ятий і двадцять шостий підпункту 4, підпункт 6, абзаци сімнадцятий,

двадцять п'ятий – двадцять восьмий підпункту 27 пункту 3 розділу І Закону, що

розглядається). Іншими словами, зібрані громадським обвинувачем докази

визнаватимуться допустимими, навіть якщо вони отримані внаслідок істотного

порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами

України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок

істотного порушення прав та свобод людини. А до таких істотних порушень

стаття 87 Кримінального процесуального кодексу України відносить, зокрема,

здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без

такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів

внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність

особи, поводження або погрози застосування такого поводження.

Таким чином, пропонований Законом, що розглядається, підхід щодо

збирання та оцінки доказів у кримінальному провадженні суперечить низці

конституційних гарантій прав і свобод людини, встановлених статтею 28, 30, 31,

32, 62 Конституції України та статтям 5, 6, 8 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод 1950 року, яка зобов'язує держав-учасниць Конвенції

гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, право на свободу

та особисту недоторканність, право на справедливий суд і право на повагу до

приватного і сімейного життя, а також не враховує практики Європейського суду

з прав людини.

Крім того, пропоновані Законом зміни до Кримінального процесуального

кодексу України не відповідають засадничим положенням цього Кодексу.

Всебічно обговоривши питання, члени Комітету зазначили, що за той час,

що минув з моменту прийняття Закону (понад п’ять років), законодавство

України зазнало суттєвих змін, в результаті чого норми Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі

громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами» не можуть

бути імплементовані в чинне законодавство.

З огляду на зазначене Комітет з питань правоохоронної діяльності

До реєстр. № 0971

погоджується з Пропозиціями Президента України про відхилення Закону

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними

злочинами» (реєстр. № 0971) та рекомендує Верховній Раді України відхилити

зазначений Закон.

Співдоповідачем з цього питання визначено голову підкомітету з питань

кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової

діяльності Комітету з питань правоохоронної діяльності – народного депутата

України Яцик Юлію Григорівну.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної

Ради України та проект Постанови Верховної Ради України додаються.

Голова Комітету Д. Монастирський

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Монастирський Денис Анатолійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000ACDE2E00CDCD8E00

Дійсний до: 21.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-27/3-2021/41446 від 12.02.2021