Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності на засіданні 23 грудня 2020

року (протокол № 54) на виконання доручення Голови Верховної Ради

України Разумкова Д.О. розглянув проект Закону України «Про внесення змін

до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення

ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних

доказів» (реєстр. № 4004 від 01.09.2020 р.), поданий народним депутатом

України Монастирським Д.А. та іншими народними депутатами України.

Метою законопроекту, відповідно до пояснювальної записки, є

підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання

електронних доказів у кримінальному провадженні.

Для досягнення вказаної мети законопроектом пропонується внесення

змін до низки положень Кримінального процесуального кодексу України,

основними з яких:

1) визначається поняття і види електронних доказів (ст. 100-1 КПК

України), врегульовується порядок зберігання електронних доказів та

вирішується питання про спеціальну конфіскацію (ст. 100-2 КПК України);

2) крім витрат, пов’язаних із зберіганням і пересиланням речей і

документів, пропонується передбачити витрати, пов’язані з копіюванням

інформації в електронній (цифровій) формі (ст. 123 КПК України);

3) у главі 15 КПК України врегульовуються питання, пов’язані з

тимчасовим доступом до інформації в електронній (цифровій) формі, тощо.

Також законопроектом пропонується внесення змін до ст. 39 Закону

України «Про телекомунікації».

Проаналізувавши законопроект, народні депутати України – члени

Комітету зазначили наступне:

- у абз. 9 ч. 2 статті 100-1 КПК України пропонується передбачити, що

копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах,

телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх

невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням

спеціаліста, визнаються судом як електронний доказ. Виготовлення таких

копій потребує наявності спеціальних технічних знань, а тому, фактично, буде

виконуватись спеціалістом, а слідчий чи прокурор прийматимуть участь у

таких діях лише з метою виконання своїх процесуальних функцій;

- у ч. 3 ст. 100-1 КПК України встановлюється, що сторони кримінального

провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої

здійснюється провадження, зобов’язані надати суду електронний доказ в

оригіналі або в електронній копії без порушень його цілісності та справжності,

але при цьому не визначено, які ознаки будуть свідчити, що в конкретному

випадку надається оригінал електронного доказу або ж його копія;

- у тексті законопроекту (зокрема, у п. 6 ч. 1 ст. 164 та ст. 165 КПК

України) містяться положення щодо такого суб’єкта кримінальних

процесуальних відносин, як «офіційний представник органу досудового

розслідування чи прокуратури». Втім, використання такої термінологічної

конструкції є доволі спірним, адже ні чинний КПК України, ні інші

законодавчі акти (а саме, Закони України «Про прокуратуру», «Про державне

бюро розслідувань») не визначають такого учасника кримінального

провадження та не регулюють його процесуальний статус.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження до поданого законопроекту.

Міністерство юстиції України, Національна поліція України

висловлюють ряд зауважень та пропозицій до законопроекту.

Офіс Генерального прокурора вважає, що законопроект потребує

доопрацювання.

Верховний суд, Служба безпеки України вважають, що законопроект

заслуговує на підтримку з урахуванням висловлених зауважень.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

законопроект за умови врахування висловлених зауважень та пропозицій.

Інститут законодавства Верховної Ради України, Науково-дослідний

інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН

України, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого,

Національна академія внутрішніх справ, Дніпропетровський державний

університет внутрішніх справ, Львівський державний університет внутрішніх

справ, Харківський національний університет внутрішніх справ висловлюють

пропозиції та зауваження до законопроекту.

Всебічно обговоривши законопроект Комітет ухвалив висновок

рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої

статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України «Про

внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо

підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання

електронних доказів» (реєстр. № 4004) за наслідками розгляду в першому

читанні прийняти за основу.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної

Ради України визначено голову Комітету з питань правоохоронної діяльності

– народного депутата України Монастирського Д.А.

Проект постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Д. Монастирський

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Монастирський Денис Анатолійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000ACDE2E00E7788200

Дійсний до: 16.03.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-27/3-2020/14 від 02.01.2021