Тип: Звичайний
№ 3963-2
Дата: 19 серпня 2020 р.
Статус: Заслухано та знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру
мінімальної заробітної плати)»
1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру
мінімальної заробітної плати)» є альтернативним проекту Закону України
«Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на
2020 рік» № 3963 від 6 серпня 2020 р., поданого Президентом України.
2. Мета і завдання прийняття законопроекту
На відміну від законопроекту № 3963, цей законопроект комплексно
вирішує питання, пов’язані з підняттям розміру мінімальної заробітної плати,
захищає інтереси працівників бюджетних галузей, малого та середнього
бізнесу та визначає додаткові джерела бюджетних доходів для фінансування
витрат, пов’язаних з його прийняттям.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру
мінімальної заробітної плати)» є альтернативним проекту Закону «Про
внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020
рік» № 3963 від 6 серпня 2020 р., поданого Президентом України.
Збільшення розміру мінімальної заробітної плати до 5 000 грн (на 5,86%)
матиме подвійний вплив на економіку України. Зрозуміло, що незначно зросте
вартість праці найманих працівників, що деяким чином поліпшить їх
соціально – економічні гарантії та пожвавить індивідуальне споживання.
Однак, складні проблеми не вирішуються простими рішеннями.
На відміну від проекту Президента, наш законопроект вирішує комплекс
питань, які виникають внаслідок підняття розміру МЗП.
По-перше, ми пропонуємо встановити, що перший тарифний розряд за
ЄТС має дорівнювати мінімальній заробітній платі, а не прожитковому
мінімуму для працездатних осіб. Саме тому скасовуються доплати до МЗП,
тобто усувається парадоксальна ситуація, коли за номінальною ставкою
директор школи отримує зарплату (без доплат) лише вдвічі більшу ніж
прибиральниця.
2По-друге, для бюджетної сфери ми пропонуємо зупинити маніпуляції з
тарифними розрядами та встановити, що різниця між ними не може бути
меншою за 10%. За кар’єрний зріст бюджетника має платити держава.
Альтернативно державою знов буде керувати куховарка, або робити операцію
на серці буде санітарка.
По-третє, ми пропонуємо на строк дії карантину залишити у спокої малий
та середній бізнес та зафіксувати МЗП, який використовується ними для цілей
оподаткування, на рівні 1 січня 2020 року.
По-четверте, ми пропонуємо реструктурувати непомірний державний
борг «Яресько», пов’язаний з темпами зростання української економіки, який
зараз використовується для корупційного збагачення влади (шляхом
попереднього викупу за завищеними цінами з перспективою подальших
фондових спекуляцій).
3.1. Вплив законопроекту № 3963 Президента України на працівників
бюджетної сфери
Просте збільшення розміру МЗП не усуває дисбаланси між посадовими
окладами працівників бюджетної сфери, які за Єдиною тарифною сіткою
(ЄТС) досі прив’язані до показника прожиткового мінімуму. Практика ж так
званих «доплат» за нижчими розрядами до розміру МЗП не витримує критики,
бо вочевидь дискримінуються подальші розряди (різко зменшується різниця
між посадовими окладами), отже зникають мотивації для професійної кар’єри
та відповідно збільшуються підстави для корупції.
Запропоноване у п.2 Прикінцевих положень законопроекту № 3963
Президента України доручення Кабміну про «забезпечення збереження
співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного
розряду цієї Єдиної тарифної сітки та мінімальної заробітної плати», є
економічно та юридично безграмотним, оскільки:
- по-перше, наразі коефіцієнти ЄТС є кратними розміру прожиткового
мінімуму працюючих осіб, який встановлюється на базі статистичних даних
та щорічно затверджується Верховною Радою України (частина 3 статті 4
Закону «Про прожитковий мінімум»). Отже, для зміни показників ЄТС
необхідне окреме рішення Верховної Ради про зміну розміру прожиткового
мінімуму, що автоматично потягне за собою зміну безлічі норм інших законів,
в яких застосовується термін «прожитковий мінімум» (наприклад, для цілей
оподаткування ФОПів першої групи). Альтернативою є повна відмова від
прожиткового мінімуму як бази для розрахунку посадових окладів за ЄТС з
передачею права Кабміну на встановлення такої бази за його довільним
рішенням. Однак, така альтернатива буде суперечити положенням
міжнародних договорів в рамках МОП, ратифікованих Україною;
3- по-друге, Конституційний Суд України неодноразово виносив рішення про
те, що Верховна Рада України не має права зобов’язувати Кабмін здійснювати
дії, які згідно із статтями 116 – 117 Конституції України виходять за межі його
виключної компетенції. Теоретично Кабмін може проігнорувати або
відтягнути імплементацію доручення Верховної Ради щодо «збереження
співвідношень».
Саме тому, ми пропонуємо простий алгоритм: працівник І тарифного розряду
має отримувати посадовий оклад, не менший за мінімальну заробітну плату.
Працівники вищих розрядів – відповідно до встановлених коефіцієнтів з
кроком співвідношення не меншим 10% до попереднього. Жодних доплат до
МЗП не потребуватиметься. Зрозуміло, що таке рішення потягне за собою
збільшення витрат державного та місцевих бюджетів. Однак, є компенсатори,
зазначені в нашому Законопроекті.
3.2. Вплив законопроекту № 3963 Президента України на працівників
небюджетної сфери
Для небюджетного сектору економіки збільшення розміру МЗП на 5,86%
призведе до збільшення не тільки умовно-постійних витрат на фонд заробітної
плати підприємств (збільшення собівартості товару чи послуги), але й до
відповідного збільшення сукупного податкового навантаження (зросте база
нарахування ЄСВ та військового податку).
Зрозуміло, що це призведе до скорочення інвестиційної активності
підприємств та зменшення їх привабливості як об’єктів інвестування.
У свою чергу це негативно вплине на рівень офіційної зайнятості, що
вкрай небезпечно в умовах пандемії, та вочевидь призведе до збільшення
виплат зарплат у «конвертах», отже до зростання тінізації працевлаштування.
Найбільше ж постраждають фізичні особи-підприємці, які сплачують ЄСВ,
виходячи з розміру МЗП - таке неприпустимо в умовах різкого скорочення їх
економічної діяльності внаслідок дії карантинних обмежень.
Саме тому, ми пропонуємо протягом строку дії карантинних обмежень
зафіксувати максимальну ставку єдиного податку для платників ІІ групи, а
також базу, з якої справляється мінімальна сума ЄСВ платниками І – ІІІ груп,
на рівні МЗП, що була встановлена станом на 1 січня 2020 року.
3.3. Залежність виконання мети законопроекту № 3963 Президента
України від номінальної вартості боргових зобов’язань України
4Законопроект № 3963 Президента України обґрунтовує природу
додаткового бюджетного ресурсу скороченням витрат на виплату основної
суми та обслуговування зовнішнього боргу внаслідок від’ємної курсової
різниці, яка виникла завдяки помилкам макроекономічного прогнозування
показників Держбюджету на 2020 рік.
Хоча законопроект № 3963 й зупиняється на першому етапі підняття
розміру МЗП до 5 тис. грн., Прем’єр–міністром України були анонсовані два
подальших етапи: до 6 тис. грн. – у січні 2021 року та до 6,5 тис. грн. – у липні
2021 року. Це відповідає середньорічному зростанню МЗП на 30% у 2021 році.
Нажаль, Прем’єр-міністр не озвучив джерел для покриття бюджетних видатків
на виконання наступних етапів. Зрозуміло, що такі джерела не можуть бути
пов’язані з очікуванням подальшого укріплення (ревальвації) гривні (що є
квінтесенцією проекту № 3963 Президента України) зважаючи на липневу
заяву Президента України про необхідність послаблення (девальвації) гривні
до 30 за 1 долар США.
Отже, продовжуючи логіку проекту № 3963, ми пропонуємо (за правилами
середньострокового бюджетного планування) прямо визначити два
подальших етапи підняття МЗП - до 6 тис. з 1 січня 2021 р. та до 6.5 тис. грн.
з 1 липня 2021 р., та доручити КМУ провести негайні переговори з комітетом
кредиторів щодо реструктуризації частини зовнішнього державного боргу за
умовами VRI (боргу «Яресько»), на умовах, не гірших ніж були досягнені у
серпні Аргентиною щодо уцінки зобов’язань за подібними VRI (GDP Warrants)
*)1.
3.4. Компенсатори та перехідні періоди, запропоновані законопроектом
В якості компенсаторів додаткових витрат зведеного бюджету
пропонується:
1) зняти на постійній основі обмеження для розрахунку бази нарахування
ЄСВ з великих заробітних плат (наразі 15 МЗП або 75.000 грн. на місяць після
підняття МЗП до 5.000), у тому числі для чиновників та керівних органів
державних підприємств. Свого часу таке обмеження було ініційоване
державними чиновниками (включаючи суддів), а також місцевими олігархами.
1 *) За повідомленням Reuters на початку серпня 2020 р. Аргентина оголосила про
досягнення угоди з кредиторами про реструктуризацію зовнішнього боргу,
номінованого в VRI (GDP Warrants) на суму близько $65 млрд. з уцінкою боргу до
54,8 цента за 1 долар із збереженням встановлених строків погашення. Така угода
має бути підписана клубом кредиторів до 24 серпня 2020 р., після чого на початку
вересня Уряд Аргентини випустить нові облігації, які замінять старі.
5Однак, залишити протягом карантину таке обмеження для підрахунку
максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для суб’єктів
підприємницької діяльності – фізичних осіб;
2) дисконтувати (уцінити) шляхом досягнення згоди з комітетом
кредиторів основну суму та нараховані проценти (комісії) в межах запозичень
України за державними облігаціями VRI (GDP Warrants) мінімум на 40%, як
це зробила Аргентина на початку серпня цього року. Тим самим зекономити
додатковий фінансовий ресурс для підняття МЗП у запропонованій проектом
динаміці;
3) застосувати перехідний період для зміни бази нарахування посадового
окладу 1 (першого) тарифного розряду, а саме: з 1 вересня 2020 року: 75%
МЗП в 5 тис. грн. (3,75 тис. грн.); з 1 січня 2021 року: 100% МЗП в 6 тис. грн.
(6 тис. грн.). Такий перехідний період потрібен для рівномірної компенсації
бюджетних витрат за рахунок іммобілізації додаткових бюджетних доходів,
одержаних від запропонованих нами заходів.
3.5. Загальний висновок
Альтернативний законопроект пропонує зафіксувати, що:
1) з 1 вересня 2020 року розмір МЗП має дорівнювати 5.000 грн, з 1 січня
2021 р. – 6.000 грн., а з 1 липня – 6.500 грн.;
2) тарифна сітка для бюджетників стає кратною МЗП із таким перехідним
періодом: з 1 вересня 2020 р. = 75% МЗП, з 1 січня 2021 р. = 100% МЗП для
посадового окладу 1 (першого) тарифного розряду;
3) починаючи з 1 січня 2021 року посадовий оклад для кожного з
тарифних розрядів ЄТС повинен бути більшим як мінімум на 10 процентів від
посадового окладу для попереднього тарифного розряду;
4) протягом дії карантинних обмежень ФОПи сплачують податки
виходячи з розміру МЗП, встановленого станом на 1 січня 2020 року;
5) компенсація можливих витрат, пов’язаних із збільшенням розміру
МЗП, здійснюється за рахунок зняття граничних обмежень для бази
нарахування ЄСВ (крім ФОПів), отже економії витрат державного бюджету на
покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також за рахунок реструктуризації
(уцінки, списання) частки зовнішнього державного боргу України,
вираженого в державних деривативах.
4. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового
регулювання
6У зазначеній сфері правового регулювання діють:
Бюджетний кодекс України;
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;
Закон України «Про оплату праці»;
Кодекс законів про працю в Україні;
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування»;
Закон України «Про прожитковий мінімум»;
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування»;
Податковий кодекс України;
Закон України «Про особливості здійснення правочинів з державним,
гарантованим державою боргом та місцевим боргом».
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про
Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо збільшення розміру
мінімальної заробітної плати)» є збалансованим.
Додаткові видатки на оплату праці пропонується забезпечити:
-у 2020 році за рахунок економії видатків за бюджетною програмою
КПКВК 3511350 «Обслуговування державного боргу» у сумі
3 461 млн грн, яка виникла, зокрема, у зв’язку із відхиленням фактичного
курсу національної валюти стосовно іноземних валют порівняно з
прогнозним курсом, що враховано під час підготовки Державного
бюджету України на 2020 рік (зі змінами);
-у 2021 році за рахунок збільшення бази для нарахування ЄСВ, отже
відповідної економії коштів зведеного бюджету на покриття дефіциту
Пенсійного фонду України, а також економії витрат на обслуговування
частини зовнішнього державного бору України, вираженого в державних
деривативах.
Крім того, враховуючи запропоноване підвищення розміру мінімальної
заробітної плати, передбачено збільшення планових податкових надходжень
на 3 285,5 млн грн, у тому числі з податку та збору на доходи фізичних осіб –
на 777,5 млн грн і податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів
7(робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на
2 508 млн гривень.
6. Запобігання корупції
У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики
вчинення корупційних правопорушень.
7. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття проекту
Реалізація передбачених законопроектом положень сприятиме
підвищенню рівня оплати праці найманих працівників, пожвавленню
споживчого попиту та зростанню добробуту громадян.
Ще раз наголошуємо, що проект Закону України «Про внесення змін до
Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо
збільшення розміру мінімальної заробітної плати)» є альтернативним проекту
Закону «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет
України на 2020 рік» № 3963 від 6 серпня 2020 р., поданого Президентом
України, та на відміну від проекту Президента, вирішує комплекс соціально –
економічних питань, які виникають внаслідок підняття розміру мінімальної
заробітної плати.
Народні депутати України:
СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Тимошенко Юлія Володимирівна
Сертифікат: 20B4E4ED0D30998C04000000EA92280066BC6700
Дійсний до: 13.09.2020 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 162д9/1-2020/137820 від 19.08.2020