Тип: Звичайний
№ 3991
Дата: 14 серпня 2020 р.
Статус: Закон підписано
Субʼєкт: Народний депутат України
1ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
Верховна Рада України
Про розгляд законопроекту за реєстр. № 3991
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на
своєму засіданні 2 вересня 2020 року (протокол № 53) розглянув проект
Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний
бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3991 від 14.08.2020 р.), поданий
народним депутатом України Трухіним О.М.
І. До Комітету надійшов на розгляд проект Закону України про внесення
змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за
реєстр. № 3991 /далі – законопроект/, яким пропонується внести зміни до
статей 1, 14 та 28 Закону України «Про Державний бюджет України на
2020 рік» /далі – Закон/, доповнити Закон новою статтею 33 і новим
пунктом 17 Прикінцевих положень та внести зміни до додатків № 1, № 3 і № 6
до Закону.
Насамперед, законопроектом передбачається змінити окремі показники
державного бюджету на 2020 рік, зокрема:
– збільшити видатки державного бюджету:
Державному агентству автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/
за загальним фондом на 2.159.558 тис. грн (у т.ч. видатки розвитку – на
2.119,558 млн грн, видатки споживання – на 40 млн грн) на покращення стану
автомобільних доріг загального користування державного значення,
будівництво, капітальний і поточний ремонт автомобільних доріг місцевого
значення та мостових переходів за 9 новими бюджетними програмами, при
цьому 8 з них визначено у складі загальнодержавних видатків Укравтодору як
субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну суму
1.659.558 тис. грн;
Міністерству внутрішніх справ України на 750 млн грн, з них за
загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою
«Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби
України» (код 1002030) на 300 млн грн (з них на оплату праці – на 265,5 млн
грн), а також за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності підрозділів,
установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) на 450 млн
грн, у т.ч. за загальним фондом видатки споживання – на 75 млн грн (з них на
оплату праці – на 7.986,2 тис. грн, оплату комунальних послуг та енергоносіїв
2– на 962,6 тис. грн), за спеціальним фондом – на 375 млн грн (у т.ч. видатки
споживання – на 373.796 тис. грн, видатки розвитку – на 1.204 тис. грн);
усім обласним державним адміністраціям за загальним фондом загалом
на 243.748,9 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – на
199.794,1 тис. грн) за бюджетними програмами на здійснення виконавчої
влади у відповідних областях (коди 7720000 – 7950000);
Міністерству юстиції України за загальним фондом на 117,3 млн грн
(видатки споживання) за бюджетною програмою «Виконання покарань
установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України»
(код 3601020);
Державному бюро розслідувань за загальним фондом на 68,6 млн грн
(видатки розвитку) за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності
Державного бюро розслідувань» (код 6421010);
Міністерству енергетики України за загальним фондом на 9,8 млн грн
(видатки споживання, з них на оплату праці – на 8.032,8 тис. грн) за
бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері
енергетики» (код 2401040);
– визначити джерелами покриття вищезазначених додаткових видатків:
збільшення доходів державного бюджету на 750 млн грн (у т.ч. за
загальним фондом – на 375 млн грн, за спеціальним фондом – на 375 млн грн)
в частині неподаткових надходжень за кодом 21080000 «Інші надходження»;
зменшення видатків споживання загального фонду державного бюджету
за окремими бюджетними програмами, з них Міністерству соціальної
політики України на 2.159.558 тис. грн за бюджетною програмою «Виплата
пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних
послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і
скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230), Міністерству захисту
довкілля та природних ресурсів України на 9,8 млн грн (з них на оплату праці
– на 8.032,8 тис. грн) за бюджетною програмою «Загальне керівництво та
управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» (код 2701010).
Відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України на
законопроект надано висновок Головного науково-експертного управлінням
Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ (лист від 28.08.2020 р. №16/3-
2020/144470 (182154) додається на 4 стор.), яке висловлює ряд зауважень до
законопроекту, а також зазначає про доцільність отримання висновку Уряду,
виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з яким
Кабінет Міністрів України роздробляє проект закону про державний бюджет і
забезпечує виконання затвердженого державного бюджету, подає Верховній
Раді України звіт про його виконання.
Зважаючи на положення частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу
України /далі – Кодекс/, згідно з якими проект закону про внесення змін до
закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України
лише у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів України
/далі – Мінфін/, до законопроекту отримано відповідний висновок Мінфіну
(лист від 28.08.2020 р. № 04110-02-2/26467), де зазначено, що за результатами
3проведеної експертизи Мінфіном законопроект може бути розглянутий за
умови його доопрацювання в частині вишукання реальних джерел
збалансування показників та врахування викладеної інформації в цьому
висновку.
На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради
України з питань антикорупційної політики (щодо проведення
антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з
Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту
міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції)
до Комітету не надійшли.
Принагідно варто зазначити, що частиною першою статті 52 Кодексу
визначено перелік умов внесення змін до закону про державний бюджет, але
така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно
до пункту 2 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.
ІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано
законопроект, проаналізовано відповідні висновки ГНЕУ і Мінфіну та
звернуто увагу на таке.
1. До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування
(включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини
першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної
Ради України, та не наведено пояснень щодо необхідності прийняття
запропонованих змін до Закону. Зокрема, у супровідних документах до
законопроекту наведені порівняльні таблиці щодо змін бюджетних показників
та загальні пояснення лише щодо одного напряму з передбачених у
законопроекті пропозицій (щодо фінансового забезпечення дорожньої галузі),
але немає пояснень, обґрунтувань та відповідних розрахунків щодо
запропонованих обсягів додаткових доходів і видатків державного бюджету, а
також щодо зменшення відповідних видатків державного бюджету.
Аналогічне зауваження міститься у висновку ГНЕУ.
Разом з тим, у висновку Мінфіну з приводу окремих пропозицій
законопроекту наведено пояснення, зокрема, законопроектом передбачається:
збільшення надходжень до державного бюджету від сплати
порушниками адміністративних штрафів за правопорушення у сфері безпеки
дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, на 750 млн грн з
розподілом між загальним та спеціальним фондами рівними частками (по
50%) відповідно до вимог статті 29 Кодексу та спрямуванням для
Держприкордонслужби на виплату грошового забезпечення
військовослужбовцям (300 млн грн) і Національної поліції на здійснення
заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи
фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в
автоматичному режимі (450 млн грн);
збільшення видатків Міністерству юстиції на 117,3 млн грн з метою
уникнення дефіциту в коштах на харчування для засуджених та осіб, взятих
під варту;
4збільшення видатків облдержадміністраціям на 243,7 млн грн для
забезпечення виплати працівникам районних державних адміністрацій
обов’язкових виплат із заробітної плати;
збільшення видатків на 68,6 млн грн на капітальний ремонт
(реставрацію), здійснення протиаварійних робіт в адмінбудівлях Державного
бюро розслідувань;
здійснення перерозподілу видатків у сумі 9,8 млн грн шляхом їх
зменшення за бюджетною програмою 2701010 «Загальне керівництво та
управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» та збільшення за
бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері
енергетики».
Крім того, до Комітету надійшло звернення Укравтодора /лист від
14.08.2020 р. № 2497/1/5.1-3/ з проханням при опрацюванні змін до Закону
передбачити нові бюджетні програми і доповнити Прикінцеві положення
Закону новим пунктом 17, що власне враховано у законопроекті.
2. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він є
збалансованим.
Натомість законопроект є збалансованим лише в частині змін показників
спеціального фонду державного бюджету, а за загальним фондом
запропоновані додаткові видатки не забезпечені джерелами їх покриття
загалом на суму 429.648,9 тис. грн (виходячи з аналізу запропонованих змін
бюджетних показників у додатках № 1 і № 2 до законопроекту). Мінфін також
зазначає, що у разі прийняття законопроекту показники загального фонду
державного бюджету будуть розбалансовані на 0,4 млрд грн.
На думку ГНЕУ, у законопроекті проблематично належним чином
оцінити збалансованість бюджету.
Поряд з тим, у законопроекті допущено помилку щодо балансування
змін доходів і видатків державного бюджету (разом та за загальним фондом) у
змінах до статті 1 Закону (пункт 1 розділу І законопроекту): зокрема, доходи
збільшуються загалом на 750.000 тис. грн, з них за загальним фондом – на
375.000 тис. грн, проте видатки збільшуються відповідно на 804.648,9 тис. грн
і 429.648,9 тис. грн (різниця – 54.648,9 тис. грн).
Отже, законопроект потрібно збалансувати щодо показників загального
фонду державного бюджету з метою приведення у відповідність до вимог
частини третьої статті 95 Конституції України та норм Кодексу щодо
дотримання збалансованості бюджету. Тому у разі підтримки такої
законодавчої ініціативи необхідно узгоджено з Мінфіном запропонувати
відповідне джерело покриття додаткових видатків у сумі 429.648,9 тис. грн
(яким може бути зменшення видатків за бюджетною програмою
«Обслуговування державного боргу» (код 3511350) з огляду на наявність
економії таких коштів у зв’язку з відхиленням фактичного курсу національної
валюти стосовно іноземних валют порівняно з прогнозним курсом,
врахованим при затвердженні державного бюджету на 2020 рік /за звітними
даними за січень-липень п.р. такі видатки проведені на рівні 91,5% уточненого
плану на звітний період, або на 6,37 млрд грн менше/).
53. Щодо бюджетного забезпечення розвитку та утримання дорожнього
господарства, починаючи з 2018 р. відповідно до статті 24-2 Кодексу у складі
спеціального фонду державного бюджету створено державний дорожній
фонд. У державному бюджеті на 2020 рік в рамках державного дорожнього
фонду передбачені видатки, зокрема, за бюджетними програмами «Розвиток
мережі та утримання автомобільних доріг загального користування
державного значення» (код 3111020) у сумі 38 млрд грн та «Субвенція з
державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення
будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг
загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної
власності у населених пунктах» (код 3131090) у сумі 22,17 млрд грн. Таким
чином, за висновком Мінфіну питання фінансового забезпечення
запропонованих законопроектом об’єктів дорожньої галузі може розглядатися
у встановленому законодавством порядку за рахунок і в межах коштів
державного дорожнього фонду.
У цьому контексті варто звернути увагу, що у 2020 р. залучено також
додаткові кошти на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг
загального користування державного значення, зокрема:
надано державну гарантію для забезпечення виконання боргових
зобов’язань за запозиченнями Укравтодору на суму 19,27 млрд грн (на
підставі Постанови КМУ від 01.04.2020 р. № 254, прийнятої відповідно до
пункту 3-6 розділу VI Кодексу та підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону);
виділено Укравтодору 35 млрд грн з фонду боротьби з гострою
респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-
CoV-2, та її наслідками (на підставі Постанови КМУ від 01.07.2020 р. № 539,
прийнятої відповідно до статті 28 Закону (із змінами, внесеними законом від
18.06.2020 р. № 726-ІХ)).
Крім того, у додатку № 2 до законопроекту (щодо змін до додатка №3
до Закону) за 9 новими бюджетними програмами Укравтодору не визначені
коди бюджетної класифікації (програмної класифікації видатків та
кредитування державного бюджету, функціональної класифікації видатків
бюджету), на що також звертає увагу ГНЕУ, хоча такі коди є обов’язковими
відповідно до форми додатка до закону про державний бюджет та з огляду на
вимоги частини другої статті 10 Кодексу (згідно з якою програмна
класифікація видатків та кредитування державного бюджету формується
Мінфіном за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних
коштів, та визначається у законі про державний бюджет і при внесенні змін
до нього). ГНЕУ зауважує, що пропозиція законопроекту запровадити нові
бюджетні програми не відповідає вимогам частини другої статті 8 Кодексу
(згідно з якими Мінфін затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та
інформує про це Верховну Раду України). Відтак, виходячи з зазначених норм
Кодексу, при опрацюванні законопроекту належить узгоджено з Мінфіном
визначити коди програмної класифікації видатків та кредитування державного
бюджету за новими бюджетними програмами Укравтодору.
64. Запропоноване законопроектом зменшення видатків державного
бюджету за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій
громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та
рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі»
(код 2501230) на 2.159,6 млн грн створює ризики забезпечення зазначених
заходів у повному обсязі до завершення року, зважаючи на стан виконання
вказаної бюджетної програми (за звітними даними за січень-липень п.р.
відповідні видатки проведено в обсязі 23,8 млрд грн, що становить 96,6%
плану на звітний період та 60,6% бюджетних призначень /39,3 млрд грн/) та
напередодні нового опалювального сезону.
Крім того, постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 656 затверджено
Порядок використання у 2020 році коштів, передбачених у державному
бюджеті за програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на
оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного
побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі», для погашення
заборгованості за надані не у грошовій формі пільги та житлові субсидії
населенню. Згідно з цим Порядком, починаючи з вересня 2020 р., кошти за
вказаною бюджетною програмою спрямовуються на погашення кредиторської
заборгованості за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на
надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії,
природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної
плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління
багатоквартирним будинком, поводження з побутовими відходами (вивезення
побутових відходів) та вивезення рідких нечистот, внесків за встановлення,
обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії,
абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що
надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, що
виникла на 01.01.2020 р. /за звітними даними на 01.01.2020 р. кредиторська
заборгованість за наданими про пільгами і житловими субсидіями на оплату
житлово-комунальних послуг становила 14,6 млн грн/.
З приводу порушеного питання Мінфін зазначає таке:
на 26.08.2020 р. за вказаною програмою профінансовано видатки у сумі
24,1 млрд грн, залишок асигнувань до кінця року складає 15,2 млрд грн, за
прогнозними розрахунками для виплати пільг та субсидій, за умови
збереження діючих цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, необхідні до
кінця року витрати очікуються у сумі близько 13 млрд грн, що у цілому
забезпечує потребу у коштах до кінця року та дозволяє зменшити планові
призначення на 2,2 млрд грн;
однак, найближчим часом розпочнеться робота щодо призначення
(перепризначення) громадянам житлових субсидій на новий опалювальний
період 2020-2021 років, в умовах перегляду з вересня-жовтня цін і тарифів на
житлово-комунальні послуги може збільшитися як контингент отримувачів,
так і середній розмір житлової субсидії, а також розмір виплати пільг у
грошовій формі, що призведе до збільшення до кінця року потреби у коштах
на цю мету;
7отже, у разі невідповідності фактичних показників видатків зменшеному
обсягу видатків за вказаною бюджетною програмою на кінець року може
виникнути кредиторська заборгованість перед громадянами з виплати пільг та
житлових субсидій у грошовій формі.
ГНЕУ зауважує про відсутність у супровідних документах до
законопроекту інформації щодо обґрунтованості зменшення фінансового
забезпечення виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату
житлово-комунальних послуг.
5. Законопроектом пропонується доповнити Прикінцеві положення
Закону новим пунктом 17, згідно з абзацом першим якого у 2020 р., як виняток
з положень частини третьої статті 18 Кодексу, гранична величина місцевого
боргу щодо місцевих запозичень, залучених для виконання ремонтно-
будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування
місцевого значення та комунальної власності, не застосовується за умови якщо
витрати, пов'язані з таким боргом, не будуть перевищувати у наступних
бюджетних періодах 30% обсягу субвенції з державного бюджету місцевим
бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і
утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,
вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, затвердженого
Законом для відповідного місцевого бюджету.
Довідково: нормами Кодексу (із змінами, внесеними законом від
04.06.2020 № 677-IX) обласним радам надано право здійснювати запозичення
для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах
загального користування місцевого значення та комунальної власності, при
цьому джерелом обслуговування та погашення таких запозичень може бути
вищезгадана субвенція у розмірі не більше 30% обсягу такої субвенції,
затвердженого законом про державний бюджет для відповідного місцевого
бюджету. Згідно з частиною третьою статті 18 Кодексу загальний обсяг
місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною
радою чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних
зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних
фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може
перевищувати 200% (для міста Києва – 400%) середньорічного прогнозного
обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих
запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів),
визначеного відповідно до показників на наступні за плановим два бюджетні
періоди у прогнозі відповідного місцевого бюджету, схваленому відповідно до
статті 75-1 Кодексу.
Мінфін не має заперечень щодо вищенаведеного положення
законопроекту (абзац перший нового пункту 17 Прикінцевих положень
Закону), а ГНЕУ зазначає, що таке положення потребує додаткового
обґрунтування, оскільки містить ризики зростання гарантованого місцевого
боргу.
Згідно з абзацом другим нового пункту 17 Прикінцевих положень
Закону, передбаченим законопроектом, пропонується дозволити обласним
8державним адміністраціям, що набули статусу військово-цивільних
адміністрацій, в особі їх керівників, здійснювати у 2020 р. місцеві запозичення
з урахуванням положень абзацу першого цього пункту.
З цього приводу варто зазначити, що статтею 67-2 Кодексу встановлено
особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та
Луганській областях на період проведення антитерористичної операції та/або
операції Об’єднаних сил, згідно з якими у разі припинення діяльності органів
місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в
частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними
адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням
Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної
обласної державної адміністрації, або військово-цивільними адміністраціями
відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх
утворення. Відповідно до цієї норми Кодексу постановами КМУ від
19.02.2015 р. № 52 «Про здійснення Донецькою обласною державною
адміністрацією функцій Донецької обласної ради в частині бюджетних
повноважень» та від 31.01.2015 р. № 22 «Про здійснення Луганською
обласною державною адміністрацією функцій Луганської обласної ради в
частині бюджетних повноважень» визначені переліки функцій Донецької та
Луганської обласних рад в частині бюджетних повноважень, які здійснюються
відповідними облдержадміністраціями. Отже, порушене законопроектом
питання може бути врегульовано шляхом внесення змін до зазначених
постанов КМУ щодо доповнення таких переліків функцій в частині здійснення
місцевих запозичень (тобто без додаткового законодавчого унормування). У
висновку Мінфіну також зазначено про необхідність уточнення таких
переліків функцій.
Разом з тим, Мінфін стосовно військово–цивільних адміністрацій
звертає увагу, що організацію, повноваження і порядок їх діяльності визначено
Законом України «Про військово–цивільні адміністрації», та зауважує, що:
відповідно до статті 3 цього Закону військово–цивільні адміністрації
утворюються в разі потреби за рішенням Президента України, повноваження
військово-цивільних адміністрацій визначено статтею 4 цього Закону та
здійснюються ними в порядку, визначеному законодавством для здійснення
повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням
особливостей, встановлених цим Законом, при цьому, такі повноваження
тимчасові, тобто обмежені у часі;
з метою реалізації національного проекту «Велике будівництво»
облдержадміністраціям, що набули статусу військово-цивільних
адміністрацій, в особі їх керівників, можуть бути надані повноваження на
здійснення у 2020 р. місцевих запозичень виключно для виконання ремонтно-
будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування
місцевого значення та комунальної власності шляхом внесення відповідних
змін до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».
6. Передбаченою законопроектом новою статтею 33 Закону
пропонується встановити, що у 2020 р., як виняток з положень пункту 21
9частини четвертої статті 30 Кодексу, надходження, визначені пунктом 13-5
частини третьої статті 29 Кодексу, спрямовуються Національній поліції на
здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації
системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього
руху в автоматичному режимі.
Слід звернути увагу, що починаючи з 1 січня 2019 року відповідно до
пункту 23 частини другої та пункту 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу
надходження від адміністративних штрафів за адміністративні
правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані
в автоматичному режимі, зараховуються до загального та спеціального фондів
державного бюджету у рівних частинах (по 50%), при цьому згідно з
пунктом 21 частини четвертої статті 30 Кодексу за спеціальним фондом такі
надходження спрямовуються на здійснення заходів із впровадження,
розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у
сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, у т.ч.
здійснення таких заходів МВС і Національною поліцією – за рахунок 40%
зазначених надходжень (тобто 40% з 50% надходжень від вказаних штрафів, а
інші органи влади, які мають здійснювати такі заходи за рахунок 60%
зазначених надходжень, у відповідній нормі Кодексу не визначені).
У державному бюджеті на 2019 та 2020 роки такі доходи і видатки не
планувалися.
Таким чином, законопроектом по суті пропонується врегулювати
питання щодо використання в 2020 р. за спеціальним фондом 50% надходжень
від вказаних штрафів (включаючи 60% з них) на здійснення таких заходів саме
Національною поліцією.
Запропоноване законопроектом збільшення доходів державного
бюджету на 750 млн грн за кодом 21080000 «Інші надходження» (у т.ч. за
загальним і спеціальним фондами по 375 млн грн) ймовірно пов’язано з
впровадженням з 1 червня 2020 року системи фіксації правопорушень у сфері
забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (так званої
системи автоматичної фотовідеофіксації порушень Правил дорожнього руху).
У 2020 р. за звітними даними на 1 серпня адміністративні штрафи за
адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього
руху, зафіксовані в автоматичному режимі (код 21081800), надійшли до
державного бюджету у сумі 72,8 млн грн (у т.ч. до загального і спеціального
фондів – по 36,4 млн грн), з них за червень – у сумі 37,7 млн грн, за липень – у
сумі 34,6 млн грн.
Відтак, з огляду на динаміку надходження цих штрафів виникає питання
щодо реалістичності виконання до кінця п.р. запропонованого
законопроектом плану відповідних доходів у сумі 750 млн грн, а відтак і
проведення у запропонованих обсягах видатків за рахунок таких доходів.
7. У законопроекті запропоновано доповнити статтю 28 Закону
положенням, згідно з яким обмеження, встановлені частинами десятою та
одинадцятою статті 23 Кодексу, не застосовуються у випадках прийняття
рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею
10(тобто щодо коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою
COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками).
Разом з тим, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від
13.04.2020 р. № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про
Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що тимчасово, з дня
набрання чинності цим Законом до 01.01.2021 р., не застосовуються окремі
норми Кодексу, серед яких частини десята і одинадцята статті 23.
У зв’язку з цим, на думку ГНЕУ, запропоновані зміни до статті 28
Закону є зайвими. Тобто, на перший погляд виглядає, що порушене
законопроектом питання не потребує додаткового унормування.
Однак, пропозиція законопроекту може свідчити про необхідність
застосування такого обмеження виключно у випадках прийняття рішень,
пов’язаних з реалізацією статті 28 Закону, а не загалом у процесі виконання
Закону /рішення про місцевий бюджет/. Тоді, з метою недопущення
юридичних колізій та узгодження необхідно доповнити законопроект
положенням про виключення абзацу сьомого пункту 2 розділу II закону від
13.04.2020 р. № 553-IX.
8. Законопроектом вносяться зміни до пунктів 27 і 28 статті 14 Закону
щодо заміни слів «за новою бюджетною програмою» словами «за новими
бюджетними програмами, відкритими Міністерством фінансів України під час
внесення змін до розпису Державного бюджету України».
У цих нормах Закону визначені два напрями використання у 2020 р.
залишків конфіскованих коштів, які надійшли у 2019 р., але відповідні
показники фінансування і видатків (у т.ч. за відповідними бюджетними
програмами) у спеціальному фонді державного бюджету на п.р. не
передбачені.
Разом з тим, порушене змінами питання є процедурним і може бути
унормовано відповідними документами, що видаються у процесі виконання
державного бюджету (наприклад, порядком використання бюджетних
коштів), без внесення змін до Закону.
ГНЕУ відмічає, що зазначені зміни до статті 14 Закону виглядають
недоцільними, та зауважує, що відповідно до загальних вимог частини
другої 2 статті 8 Кодексу вже передбачено, що Мінфін затверджує бюджетну
класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.
9. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних і редакційних
уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки (у т.ч. щодо
оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний
бюджет), узгодження з іншими положеннями законопроекту, нормами
Кодексу (включаючи бюджетну методологію). Про деякі з допущених у
законопроекті помилок та неточностей вище зазначено, а також слід
зауважити, зокрема, про таке:
у тексті і додатках до законопроекту щодо змін показників державного
бюджету враховано закон від 14.07.2020 р. № № 769-IX щодо змін до Закону,
але в абзаці першому розділу І законопроекту не передбачено посилання на
вказаний закон);
11у додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/
містяться помилки у рядку «Всього» щодо підсумкових показників видатків
державного бюджету, а саме у графі «Разом:» і щодо загального фонду у всіх
графах (показники потребують збалансування), а також щодо спеціального
фонду – у графах «видатки споживання» і «видатки розвитку» (показники слід
збільшити відповідно на 373.796 тис. грн і 1.204 тис. грн);
у додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/
щодо підсумкових показників видатків Укравтодору за кодами 3130000 і
3131000 (загальнодержавні видатки) не враховано збільшення видатків на
40 млн грн за однією з запропонованих нових субвенцій, на що також звернуто
увагу у висновку Мінфіну;
у додатку № 3 до законопроекту /щодо змін до додатка № 6 до Закону/
наведено перелік усіх трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам,
встановлених у додатку № 6 до Закону, та доповнено його передбаченими у
законопроекті субвенціями /що власне є викладом додатку у новій редакції, а
не змінами до нього/. Однак у цьому додатку некоректно вказано окремі
показники, оскільки не враховано зміни до Закону, внесені законами від
13.04.2020 р. № 553-IX і від 13.07.2020 р. № 757-IX, а також відсутні
підсумкові показники у рядку «Всього» за новими субвенціями щодо
будівництва та ремонту окремих доріг. Тому додаток № 3 до законопроекту
належить узгодити з чинною редакцією Закону, виклавши додаток № 6 до
Закону у новій редакції.
У законопроекті необхідно врахувати зміни до Закону, внесені законом
від 25.08.2020 р. № 822-ІХ /згідно з яким з 1 вересня п.р. підвищено розмір
мінімальної зарплати та збільшено доходи і видатки державного бюджету
(разом і за загальним фондом) загалом на 541,3 млн грн/, а також прийнятим
Верховною Радою України 01.09.2020 р. законом (законопроект за реєстр.
№ 3819) щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують
особливої уваги та підтримки /згідно з яким збільшено доходи і видатки
державного бюджету (разом і за загальним фондом) загалом на 80 млн грн/,
для приведення у відповідність до чинної редакції Закону з метою узгодження
правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників.
ГНЕУ також вказує на необхідність коригування показників
законопроекту, наведених в оновлених статті 1 Закону та додатках № 1, № 3
до Закону у зв’язку з їх невідповідністю показникам, які містяться у чинному
Законі та додатках до нього.
Крім того, найближчим часом Верховна Рада України може розглянути
інші законопроекти щодо внесення змін до Закону (наприклад, законопроект
за реєстр. № 3659-Д), відтак, у разі їх прийняття до розгляду законопроекту за
реєстр. № 3991 потребуватимуть уточнення відповідні бюджетні показники та
інші положення законопроекту з метою забезпечення узгодженості правових
норм.
10. До законопроекту надано пропозиції окремих народних депутатів
України в частині видатків державного бюджету, зокрема, щодо:
12визначення головним розпорядником коштів державного бюджету
новоутвореного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості,
встановивши йому за загальним фондом державного бюджету бюджетні
призначення за рахунок передачі відповідних бюджетних призначень,
передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського
господарства. До речі, на розгляді у Верховній Раді України знаходиться
законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону (реєстр. № 3973 від
10.08.2020 р.), яким передбачено врегулювання такого питання, відтак у разі
врахування зазначеної пропозиції у законопроекті за реєстр. № 3991 та його
прийняття законопроект за реєстр. № 3973 втратить свою актуальність і не
потребує окремого розгляду у Верховній Раді України;
збільшення (передбачення) видатків за деякими бюджетними
програмами з відповідним зменшенням видатків на обслуговування
державного боргу;
зміни найменування бюджетної програми Державного управління
справами за кодом 0301360 з викладом у такій редакції: «Фінансова підтримка