Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо реформування державного регулювання у сфері

містобудування»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Соціально-економічний стан української держави характеризується

бурхливим розвитком демократичних процесів, прагненням швидкого

інтегрування в Європейське співтовариство, необхідністю лібералізації та

оптимізації державного управлінського апарату з метою покращенням рівня

суспільного життя громадян. Трансформація загальнонаціональних завдань і цілей

у різних сферах суспільного життя вимагає підвищеної уваги з боку законотворчої

роботи.

Безперечно зростає необхідність поетапного послаблення механізмів

державного управління, поряд з цим, важливим аспектом залишається вимога

побудови якісної системи публічного державного контролю і нагляду, і приватного

контролю та їх функціонального поєднання.

Сфера містобудування є однією із ключових галузей народного господарства.

Від неї залежить рівень добробуту громадян-споживачів, інвесторів-забудовників

та держави в цілому. Бажання зменшення вартості житла не повинно відображатися

на якості об’єктів будівництва та покращенню життєвого середовища, а навпаки,

ціна квадратного метра повинна формуватися на принципах вільної доступної

конкуренції.

Система державного містобудівного контролю і нагляду останнім часом є

предметом реформи, яку ініціював Президент України. Адже, підґрунтям

проведення загальнодержавної реформи містобудування є побудова прозорої,

ефективної системи управління містобудівної діяльності, зокрема державного

містобудівного контролю і нагляду та приватного містобудівного контролю як

невід’ємної умови для забезпечення стійкого соціально-економічного зростання.

Цей законопроект покликаний реалізувати ініціативи Президента України

щодо реформування сфери містобудування, зокрема державного містобудівного

контролю і нагляду та приватного містобудівного контролю. Пропонується

визначити основні засади організації, повноваження, підстави і порядок діяльності

органів державного містобудівного контролю та нагляду, органів державного та

приватного містобудівного контролю, а також органів з питань надання

адміністративних послуг у сфері містобудування.

В запропонованому законопроекті концептуально визначається

розмежування здійснення органами державного містобудівного контролю та

нагляду контролюючої функції з реєстраційною функцією (на заміну дозволу

будуть повідомлення), що раніше було джерелом корупційних діянь в органах

державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду та спричинило

ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції. Створення Державної

інспекції містобудування, як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує

реалізацію державної політики з питань державного містобудівного контролю та

нагляду та Державної сервісної служби містобудування, як центрального органу

виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань надання

адміністративних послуг у сфері містобудування вирішить питання розмежування

вище згаданих функцій.

Важливим результатом реформи містобудування є розширене делегування

повноважень здійснення державного містобудівного контролю і реєстраційних

функцій (у вигляді повідомлення) у сфері містобудування органами місцевого

самоврядування, що свідчить про децентралізацію владних повноважень та

передачі їх на місця.

Забезпечити якісне виконання планувальних, підготовчих та будівельних

робіт на об’єктах будівництва покликаний публічний та приватний містобудівний

контроль, що є предметом цього законопроекту.

Особливістю містобудівного контролю є сфера його приватних інтересів. З

моменту планувальних, підготовчих та будівельних робіт об’єкту будівництва

поряд з державним містобудівним контролем діє приватний містобудівний

контроль, який включає в себе контроль: замовника, відповідального виконавця

робіт, головного конструктора, авторський та технічний нагляд, а також контроль,

що здійснюється іншими суб’єктами по відношенню до об’єкту будівництва та не

підпадає під сферу застосування державного містобудівного контролю.

Новизною законопроекту є застосування принципу альтернативності вибору,

за яким замовник вправі сам обирати орган державного містобудівного контролю,

а також застосування добровільного страхування у сфері містобудування.

Зокрема, законопроектом пропонується визначити:

- систему центральних органів виконавчої влади, що забезпечують

реалізацію державної політики з питань державного містобудівного контролю і

нагляду та надання адміністративних послуг у сфері містобудування;

- повноваження центральних органів виконавчої влади, що забезпечують

реалізацію державної політики з питань державного містобудівного контролю і

нагляду та надання адміністративних послуг у сфері містобудування;

- визначається приватний містобудівний контроль та коло суб’єктів, що його

здійснюють;

- відповідальність за порушення містобудівного законодавства деяких

суб’єктів містобудування;

- необхідність скасування ліцензування, та запровадження, на його заміну,

системи сертифікації відповідальних виконавців робіт (послуг);

- порядок повідомлення на початок виконання підготовчих та будівельних

робіт, шляхом встановлення вичерпного переліку документів визначених в чек-

листі;

- порядок оскарження рішення про видачу або анулювання повідомлень на

виконання підготовчих та будівельних робіт в адміністративному порядку органом

державного містобудівного нагляду;

- порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що за

класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками

(СС1), середніми (СС2), значними (СС3) наслідками, а також об’єктів, будівництво

яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта;

- та привести відповідно до законодавства ряд понять та термінів, які

вживаються в текстах законів, в які вносяться зміни та доповнення;

Таким чином, з прийняттям законопроекту будуть реалізовані ініціативи

Президента України щодо реформування сфери містобудування.

2. Мета і завдання прийняття законопроекту

Метою і завданнями прийняття законопроекту є забезпечення безпечного

життєвого середовища у сфері містобудування шляхом підвищення якості об’єктів

будівництва, покращення якості надання адміністративних та інших визначених

законом послуг у сфері містобудування, зниження корупційних ризиків при їх

наданні, забезпечення публічності надання таких послуг, побудова прозорої та

ефективної системи державного містобудівного контролю і нагляду та приватного

містобудівного контролю, застосування принципу альтернативності вибору органу

державного містобудівного контролю, підвищення відповідальності у сфері

містобудування.

3. Стан нормативно-правової бази у зазначеній сфері правового

регулювання

У даній сфері правового регулювання діють:

Кодекс України про адміністративні правопорушення;

Закон України «Про основи містобудування»;

Закон України «Про архітектурну діяльність»;

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері

містобудівної діяльності»;

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

Закон України «Про будівельні норми»;

Закон України «Про адміністративні послуги»;

Закон України «Про стандартизацію»;

Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»;

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади»;

Закон України «Про захист персональних даних»;

Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»;

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності»;

Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері

господарської діяльності»;

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного

бюджету України. Витрати, пов'язані з реалізацією положень цього проекту,

здійснюватимуться в межах видатків, передбачених Державним бюджетом України

на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект погоджено із Державною інспекцією містобудування України

та Державною сервісною службою містобудування України.

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-

територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У законопроекті немає положень, які мають ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У законопроекті не зазначені правила і процедури, які можуть містити ризики

вчинення корупційних правопорушень, а навпаки зменшують їх під час надання

адміністративних послуг у сфері містобудування та здійсненні державного

містобудівного контролю.

8. Громадське обговорення

Законопроект не передбачає громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не потребує погодження із соціальними партнерами.

10. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект є регуляторним актом. Обґрунтування потреби державного

регулювання у сфері здійснення державного містобудівного контролю та нагляду,

аналіз впливу прийняття цього законопроекту на забезпечення прав та інтересів

суб'єктів господарювання та держави, а також відповідність проекту регуляторного

акта принципам державної регуляторної політики визначено в аналізі

регуляторного впливу. Негативних результатів від прийняття регуляторного акта

не очікується.

11. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

законопроекту

Прийняття законопроекту забезпечить:

розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади, що

забезпечують реалізацію державної політики з питань державного містобудівного

контролю і нагляду та надання адміністративних послуг у сфері містобудування;

зниження корупційних ризиків, підвищення об’єктивності та якості при

наданні адміністративних послуг у сфері містобудування та під час здійснення

державного містобудівного контролю та нагляду;

встановлення прозорої, незалежної, некорумпованої та об’єктивної системи

надання та отримання документів дозвільного характеру. Дерегуляція дозвільних

процедур та заміна їх на декларативний спосіб у вигляді повідомлення про початок

підготовчих та будівельних робіт;

скасування інституту ліцензування та заміна його на сертифікацію

відповідальних виконавців робіт;

виконання реформи децентралізації владних повноважень у сфері

містобудування шляхом їх делегування органам місцевого самоврядування;

врегульовуються питання щодо відповідальності за порушення

містобудівного законодавства;

підвищення якості об’єктів будівництва та створить безпечне життєве

середовище;

зменшення вартості житла, збільшення робочих місць та податкових

надходжень, розвитку інфраструктури та сприятиме залученню додаткових

інвестицій в сферу містобудування;

підвищення позиції України у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового

банку «Doing Business» за напрямком «Отримання дозволу на будівництво.

Народні депутати України

Іванов В.І.

Клочко А.А.

Рубльов В.В.

Чернявський С.М.

Негулевський І.П.

Пасічний О.С.

Кузбит Ю.М.

Літвінов О.М.

Тарасов О.С.

Любота Д.В.

Васильковський І.І

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:ІВАНОВ ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA104000000EB103F005F8B1701

Дійсний до: 26.08.2020 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 386д9/1-2020/116998 від 23.07.2020