Проєкт Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань транспорту та інфраструктури

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

ВИСНОВОК

на проект Закону України «Про Національну комісію, що здійснює

державне регулювання у сфері транспорту» реєстр. № 3927 від 22.07.2024,

поданий народними депутатами України Кісєлем Ю.Г. та іншими

народними депутатами України

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет

Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури на своєму

засіданні 29.10.2024 року (протокол засідання № 92) розглянув проект Закону

України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері

транспорту» реєстр. № 3927 від 22.07.2024, поданий народними депутатами

України Кісєлем Ю.Г., Тищенком М.М. та іншими народними депутатами

України.

Основною метою законопроекту № 3927, відповідно до пояснювальної

записки, є удосконалення законодавчого регулювання правових, економічних та

організаційних засад Національної комісії, що здійснює державне регулювання

у сфері транспорту, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

Законопроектом передбачається утворення Національної комісії, що

здійснює державне регулювання у сфері транспорту (далі – НКРТ), як постійно

діючого державного колегіального органу, метою діяльності якого є державне

регулювання, моніторинг та контроль у сфері транспорту. У результаті

створення здійснюватиметься регулювання діяльності суб’єктів природних

монополій на ринках транспортних послуг та суміжних ринках, а також

вирішуватимуться в межах компетенції спірні питання, що виникають між

споживачами та суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність на

ринках транспортних послуг.

Проектом пропонується прийняти спеціальний закон про НКРТ, а також

внести зміни до Законів України «Про транспорт», «Про залізничний

транспорт», «Про природні монополії», «Про політичні партії в Україні», «Про

центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про

ліцензування видів господарської діяльності», Кодексу торговельного

мореплавства України, Повітряного кодексу України.

Однак законопроект, не вносить змін у Закони України «Про морські порти»

та «Про внутрішній водний транспорт» які містять норми щодо діяльності НКРТ.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

(далі – ГНЕУ) у своєму висновку від 28.10.2024 надало зауваження, що у проекті

не дотримано вимог термінологічної єдності, правові передумови створення

2

органів зі спеціальним статусом містить, насамперед Конституція України з

чітким переліком таких органів. Так, Конституція України не передбачає

існування в державному механізмі інших державних органів зі спеціальним

статусом, у тому числі, у сфері виконавчої влади.

На думку ГНЕУ вирішення питання про появу нового центрального органу

виконавчої влади є конституційним повноваженням Уряду, реалізація якого має

здійснюватися за його волевиявленням, а не за волевиявленням парламенту,

закріпленим у приписах законодавчого акту.

Закон України «Про природні монополії», який визначає правові,

економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів

природних монополій в Україні, не передбачає утворення національних комісій

законом. Натомість, у частині 1 статті 4 зазначеного Закону зазначається, що

національні комісії регулювання природних монополій «утворюються і

функціонують відповідно до цього Закону».

ГНЕУ наголошує на неконституційності норм законопроекту щодо

наділення додатковими повноваженнями Президента України та Верховної Ради

України щодо подання кандидатур до складу конкурсної комісії з добору

кандидатів на посади членів НКРТ (рішення Конституційного суду України від

07.04.2004 № 9-рп/2004, від 16.05.2007 № 1-рп/2007).

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у висновку від

17.02.2021 надав зауваження, зокрема щодо неузгодження із бюджетним та

податковим законодавством норми утримання НКРТ за рахунок внесків на

регулювання, які сплачуються суб’єктами природніх монополій.

Норми щодо розрахунку заробітної плати голові та членам НКРТ відповідно

до розмірів мінімальної заробітної плати, не відповідають Закону України «Про

державну службу».

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету у своєму висновку

зазначив, що законопроект матиме вплив на показники бюджету.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з

Європейським Союзом, та Комітет Верховної Ради України з питань

антикорупційної політики у встановлені Регламентом Верховної Ради України

строки свої висновки не надали.

Міністерство інфраструктури України вважає, що проект потребує

доопрацювання, та надало зауваження щодо приведення норм законопроекту до

Законів України «Про природні монополії», «Про морські порти», Повітряного

кодексу України.

Зокрема законопроектом не врегульовано питання створення та

функціонування територіальних органів НКРТ, пропозиції щодо

кваліфікаційних вимог до кандидата який може бути членом НКРТ та його

звільнення.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначило, що проект

потребує доопрацювання, у зв’язку тим, що в Законі України «Про Державний

бюджет України на 2020 рік» не передбачені видатки на утримання НКРТ та її

територіальних органів.

3

Законопроект містить суперечності у розрахунку розміру заробітних плат

голови та членів НКРТ як колегіального органу із Законом України «Про

державну службу».

Запропонований у законопроекті термін набрання чинності законом «з дня

його офіційного опублікування» не узгоджується з вимогами частини третьої

статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими закони України або їх

окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують

надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не

пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку

планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство юстиції України надало зауваження щодо відсутності єдиного

підходу до виду господарської діяльності, яка підлягатиме ліцензуванню,

відсутності механізму здійснення невиїзних заходів держаного нагляду

(контролю), неузгодженості норм проекту із Законом України «Про державну

службу» в частині статусу голови та членів НКРТ.

Міністерство юстиції України окремо наголосило, що Кодекс України про

адміністративні правопорушення не містить норм щодо права складення

адміністративних протоколів НКРТ та його посадовими особами, як це

передбачено законопроектом.

Державна регуляторна служба України вважає, що проект підлягає

ґрунтовному доопрацюванню та надала зауваження, що норми проекту

неузгоджуються між собою в частині видів господарської діяльності, що

підлягатимуть ліцензуванню, та на право провадження яких НКРТ видаватиме

ліцензії суб’єктам господарювання, невідповідність проекту до Закону України

«Про ліцензування видів господарської діяльності». Наявність невідповідності

при визначенні заробітних плат голові та членам НКРТ із Законом України «Про

державну службу».

Антимонопольний комітет України надав зауваження щодо невідповідності

проекту нормам Закону України «Про природні монополії» зокрема в частині

лоцманського проведення та криголамних робіт, які є потенційно

конкурентними, відсутності вимоги щодо формування портових та аеропортових

зборів, та необхідності передбачити механізм компенсації з місцевих бюджетів

перевізнику різниці в тарифах встановлених НКРТ. Проектом не передбачений

механізм порядку зниження рівня тарифу суб’єктами природніх монополій.

Зауваження та пропозиції до законопроекту також надали

АТ «Укрзалізниця», ДП «Обслуговування повітряного руху», ГО «Асоціація

морських агентств України», Асоціація міжнародних експедиторів України,

ТОВ «Нібулон», ДП «Адміністрація морських портів України», Морська палата

України, Українська зернова асоціація, Європейська бізнес асоціація, ГО «Офіс

ефективного регулювання – BRDO», Торгово-промислова палата України, ГС

«Всеукраїнська аграрна рада», Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

4

Відповідно до статті 24 Закону України «Про центральні органи виконавчої

влади» визначено, що інші центральні органи виконавчої влади зі спеціальним

статусом можуть бути утворені Кабінетом Міністрів України або утворені

відповідно до закону.

Законами України визначені правовий статус, завдання, функції,

повноваження та порядок їх здійснення щодо Національної комісії, що здійснює

державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)

та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах

електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового

зв’язку (НКЕК) є центральними органами виконавчої влади зі спеціальним

статусом.

Відповідно до статті 4 Закону «Про природні монополії» державне

регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у сферах, визначених у

статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання

природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього

Закону з особливостями, встановленими законом.

Статтею 5 Закону України «Про природні монополії» визначено, що

діяльність суб'єктів природних монополій зокрема у таких сферах:

користування залізничними коліями, диспетчерськими службами,

вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух

залізничного транспорту загального користування;

спеціалізованих послуг на внутрішньому водному транспорті, у морських

портах, морських рибних портах та аеропортах відповідно до переліку,

визначеного Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про природні монополії» до суміжних

ринків, що регулюються відповідно до цього Закону, належать зокрема

внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів залізничним,

повітряним, внутрішнім водним та морським транспортом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про природні монополії»

національні комісії регулювання природних монополій є державними

колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом

України.

Питання створення НКРТ на даний час є актуальним, зокрема з огляду на

необхідність прийняття нового Закону про залізничний транспорт, де значна

роль у реформуванні підходів до регулювання ринку залізничних перевезень

відведена саме НКРТ, як незалежному державному регулятору, в тому числі у

частині встановлення тарифів на надання обов’язкових послуг.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про систему та

особливості функціонування ринку залізничного транспорту України»

реєстр. № 12142 від 21.10.2024 поданий Кабінетом Міністрів України, у статті 4

якого визначаються повноваження та права НКРТ в частині регулювання у сфері

залізничного транспорту.

З урахуванням вищевикладеного та результатами розгляду Комітет

Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення

5

рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про

Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту»

реєстр. № 3927 від 22.07.2024, поданий народним депутатом України Кісєлем

Ю.Г. та іншими народними депутатами України, за наслідками його розгляду у

першому читанні відхилити.

Співдоповідачем від Комітету під час розгляду законопроекту на

пленарному засіданні Верховної Ради України визначено Ковальова А.В. голову

підкомітету з питань залізничного транспорту та підкомітету з питань річкового

транспорту.

Проект Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Юрій КІСЄЛЬ