Проєкт Постанови про розвиток української культури шляхом гідного державного фінансування та пільг

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про розвитку української культури шляхом гідного державного фінансування та пільг»

Обґрунтування необхідності прийняття акту

За роки незалежності в Україні були визначені нові засади державної політики у сфері культури, які відповідають загальновизнаним світовим принципам. Серед таких є визначення культури одним із основних факторів самобутності українського народу; сприяння створенню єдиного культурного простору України, збереженню цілісності культури; захист і збереження культурної спадщини як основи національної культури; створення умов для творчого розвитку особистості, підвищення культурного рівня та задоволення потреб українського народу. Однак для реалізації вищезазначених принципів, необхідно забезпечити належний рівень фінансового забезпечення культурної політики.

Сфера культури в Україні найбільше потерпає від наслідків економічних криз, тому що фінансування її потреб частіше за все здійснюється за залишковим принципом.

Законодавча база чітко не визначає обсягів асигнувань на культуру із місцевих бюджетів і не передбачає розподілу відповідальності за її фінансове забезпечення між загальнодержавним і місцевими бюджетами. Більшість закладів культури фінансується з місцевих бюджетів, а в умовах складної економічної ситуації в країні ці бюджети залишаються переважно дотаційними. Надання дотацій з державного бюджету України на реалізацію пріоритетних регіональних програм культурного розвитку значно ускладнюється через невідпрацьований механізм міжбюджетних відносин.

Сьогодні державна культурна політика України залишається занадто централізованою, орієнтованою на єдину форму власності і, як результат, недостатньо демократичною. Досить часто розподіл бюджетних асигнувань та визначення їх цільового призначення здійснює керівництво органів державної влади на власний розсуд, не враховуючи інтереси суб’єктів культурної діяльності, що призводить до суб’єктивізму в розподілі фінансових ресурсів та їх неефективного використання в культурній сфері регіону.

На місцевому рівні кошти частіше спрямовують в основному на утримання існуючої бюджетної мережі закладів культури за принципом кошторису, а не на підтримку культурно-мистецьких програм, проектів чи заходів, які розробляються для задоволення культурних потреб сучасного суспільства. Такий підхід обмежує творчу діяльність митців, розмаїття форм культурної діяльності  та підвищення якості надання культурних послуг населенню.

Але практичний досвід планування витрат на душу населення в культурній сфері підтверджує, що такий підхід не враховує особливості регіональної інфраструктури культурної галузі і призводить до неналежного фінансування окремих територій.

Законодавство в першу чергу повинно повною мірою могло забезпечити культурні інтереси громадян та враховувати регіональні аспекти культурного розвитку.

Найбільш ефективним методом фінансового забезпечення культурної сфери, спрямованим на управління бюджетними ресурсами в коротко- та середньостроковій перспективі, зарекомендувало себе програмно-цільове фінансування. Цей метод передбачає розроблення та реалізацію бюджетних програм, для досягнення яких необхідне виявлення найбільш гострих проблем у культурній сфері регіону та визначення відповідно до них пріоритетних цілей. В умовах обмеженості фінансових ресурсів такий підхід дозволяє спрямувати основні кошти на збереження національної культурної спадщини, підтримку сучасних культурних процесів та стимулювання культурного розвитку регіонів України.

Таким чином, необхідно надати більшої самостійності регіональним органам влади та органам місцевого самоврядування в прийнятті управлінських рішень та застосувати програмно-цільовий метод фінансування сфери культури. Перевага цього методу полягає в тому, що фінансування орієнтовано не лише на вкладання коштів, а й на досягнення визначених цілей – збереження національної культурної спадщини й стимулювання культурного розвитку регіонів України.

Важливим джерелом фінансування сфери культури виступає позабюджетне фінансування. Нині законодавство передбачає фінансування сфери культури за рахунок благодійних внесків та добровільних пожертвувань, однак дієві механізми позабюджетного фінансування на законодавчому рівні так і не прийняті.

Для залучення позабюджетних коштів у розвиток культури необхідно перш за все досягти належного і ефективного фінансового забезпечення культурної політики, особливо на регіональному рівні.

Також для стимулювання позабюджетного фінансування слід створити відповідні пільгові механізми оподаткування суб’єктів, зацікавлених у підтримці культурних процесів в Україні. Впровадження таких заходів потребує правового врегулювання. З цією метою необхідно внести зміни до Закону України «Про культуру» стосовно запровадження нових форм фінансування культурної сфери.

Цілі та завдання прийняття акту

Рекомендація розробки відповідного законопроекту Кабінетом Міністрів України та профільними міністерствами ставить за мету оптимізувати способи фінансування культурної галузі за рахунок впровадження інноваційних механізмів розвитку культури.

Основні положення акту

Дана Постанова визначає основні засади та принципи на яких має бути розроблено законопроект та які саме механізми мають бути впроваджені в сфері фінансування культури.

Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Бюджетний кодекс, Закон України “Про державний бюджет України”, Закон України “Про культуру”.

Фінансово-економічне обґрунтування

На момент подання, проект Постанови не потребує додаткових видатків із державного бюджету України.

Запобігання корупції

У проекті немає правил та процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття проекту постанови

У разі прийняття цього проекту та подальшої розробки законопроекту прогнозуються вирішення проблем розвитку української культури.

Народний депутат України М.В. Заремський