Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку бджільництва

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань аграрної політики та

земельної політики

До розгляду законопроекту реєстр. №2537

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

18 березня 2020 року (протокол №30) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та

розвитку бджільництва (реєстр. №2537 від 05.12.2019), поданий народними

депутатами України Лабою М.М., Загоруйко А.Л., та іншими народними

депутатами України, і повідомляє наступне.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є

захист бджільництва та забезпечення прав власників пасік, встановлення

кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у

сфері бджільництва, створення умов для розвитку цієї галузі в Україні, зняття

соціальної напруги в регіонах України з високим рівнем зайнятості в бджільництві,

для реалізації якої пропонуються зміни до Кримінального кодексу України,

Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельного кодексу

України та законів України «Про бджільництво», «Про захист рослин», «Про

пестициди і агрохімікати», «Про місцеве самоврядування в Україні».

При цьому згідно із змінами до Закону України "Про бджільництво" в

частині фінансового забезпечення заходів у галузі бджільництва серед іншого

визначається, що:

надання державної підтримки щодо захисту та розвитку бджільництва

забезпечується у вигляді прямих дотацій, що надаються власникам пасік (фізичним

та юридичним особам), які зареєстровані в установленому законодавством порядку

операторами ринку харчових продуктів та мають зареєстровані потужності

(пасіки), яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації у сфері

бджільництва - в межах щорічних видатків на виконання Національної цільової

програми захисту та розвитку галузі бджільництва (Кабінет Міністрів України

кожні п’ять років оновлює таку програму і забезпечує щорічне фінансування її

видатків);

дотування здійснюється для відшкодування власнику пасіки витрат,

пов’язаних із закупівлею для використання зареєстрованих ветеринарних

препаратів з метою профілактики або лікування захворювань бджіл, механізації

процесів на пасіці (придбання інвентаря чи іншого обладнання, необхідного для

функціонування пасіки, або ліній відкачування меду чи фасування продуктів

2бджільництва, або з виготовлення вуликів, рамок та вощини), забезпеченням якості

бджолопродукції, в тому числі її ветеринарно-санітарні дослідження і

сертифікація;

розмір дотаційних коштів для кожного власника пасіки складає від двадцяти

до п’ятдесяти відсотків від загальної суми його витрат, які є документально

підтвердженими, але сукупно за рік не може перевищувати розмір більше двадцяти

чотирьох мінімальних заробітних плат;

у разі виявлення небезпечних захворювань бджіл, масового отруєння або

загибелі бджолиних сімей безоплатно проводиться ветеринарно-санітарне

обслуговування, діяльність по встановленню факту загибелі бджіл та лабораторне

дослідження (експертиза) для пасік, а шкода, яку заподіяно власнику пасіки та

підтверджено комісією, підлягає відшкодуванню у місячний термін з Державного

бюджету України з подальшим стягненням з винних осіб.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує

додаткових видатків з Державного бюджету України, оскільки передбачене

дотування пасічницької діяльності та збереження бджіл має здійснюватися за

рахунок коштів, передбачених на підтримку агропромислового комплексу

(сільськогосподарського виробника) у наявних обсягах.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту,

зважаючи на суть запропонованих змін, визначено, що прийняття законопроекту

призведе до збільшення видатків державного бюджету, зокрема, на надання

щомісячної бюджетної дотації фізичним та юридичним особам, проведення

безоплатних лабораторних досліджень (експертиз), відшкодування шкоди

власникам пасік у разі виявлення небезпечних захворювань бджіл, однак

відсутність належних розрахунків та обґрунтувань унеможливила визначення

вартісної величини вплив на видаткову частину державного бюджету.

Поряд з тим змінами до Кримінального кодексу України встановлюється

кримінальна відповідальність за:

контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України поза митним

контролем або приховування від митного контролю засобів захисту рослин,

агрохімікатів, ветеринарних препаратів, у вигляді позбавлення волі на строк від

трьох до семи років;

незаконну порубку медодайних дерев або чагарників у вигляді обмеження

волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк;

порушення законодавства про охорону бджіл у вигляді штрафу від трьох до

десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі

на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення

посилюється (встановлюється) адміністративна відповідальність за:

порушення правил застосування, зберігання, транспортування,

знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних

хімічних речовин та інших препаратів (штраф на громадян – від п’ятдесяти до ста

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість семи - десяти)

порушення законодавства про захист рослин (штраф на громадян – від

п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість п’яти–

десяти) і на посадових осіб - від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян замість десяти - вісімнадцяти);

3невиконання законних вимог посадових осіб спеціально уповноважених

органів виконавчої влади (штраф на громадян – від п’ятдесяти до ста

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян замість п'яти – десяти) і на

посадових осіб - від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян замість десяти – вісімнадцяти);

порушення правил роздрібної торгівлі ветеринарними препаратами (штраф –

від п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з

конфіскацією таких препаратів і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього

адміністративного правопорушення, чи без такої).

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних

санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення

надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може

зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах

виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, про що також

зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до

законопроекту.

Беручи до уваги вплив законопроекту на показники державного бюджету,

суб’єктам права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту

фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету

та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості

бюджетів, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України

та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з

дня опублікування закону), має узгоджуватися з вимогами частини третьої

статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами

України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету

(зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення, що проект Закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту та розвитку

бджільництва (реєстр. №2537), поданий народними депутатами України Лабою

М.М., Загоруйко А.Л., Крулько І.І. та іншими народними депутатами України, має

вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків та може

призвести до збільшення доходів залежно від залежно від санкцій за виявлені

правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він

має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не

раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу

прийняття закону).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИПідписувач:Арістов Юрій ЮрійовичСертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00

Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/13103 від 20.03.2020