Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань організації державної

влади, місцевого

самоврядування, регіонального

розвитку та містобудування

До законопроекту за реєстр. № 3875 від 16.07.2020

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

3 лютого 2021 року (протокол № 77) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування

(реєстр. № 3875 від 16.07.2020), поданий народними депутатами України

Клочком А.А., Куницьким О.О. та іншими.

Законопроектом пропонується, серед іншого:

розмежувати повноваження у сфері містобудівної діяльності,

передбачивши органи з питань надання адміністративних послуг у сфері

будівництва (засвідчення факту набуття права на виконання підготовчих,

будівельних робіт та готовності об’єкта до експлуатації) та органи державного

містобудівного контролю, до яких належать: центральні органи виконавчої

влади, що реалізовують державну політику з відповідних питань; виконавчі

органи сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи Київської,

Севастопольської міських державних адміністрацій з відповідних питань;

встановити, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує

державну політику з питань державного містобудівного контролю та нагляду,

здійснює повноваження державного містобудівного контролю безпосередньо

та через утворені в установленому порядку територіальні органи;

звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх

судових інстанціях центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну

політику з питань надання адміністративних послуг у сфері будівництва,

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань

державного містобудівного контролю та нагляду, виконавчі органи сільських,

До реєстр. № 3875 від 16.07.2020

селищних, міських рад та структурні підрозділи Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій - у справах про припинення права на початок

виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення, припинення

права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі декларації про

початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованої до набрання чинності

Закону України № 1817-VII від 17 січня 2017 року «Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної

діяльності», припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на

підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої

до набрання чинності Закону України № 1817-VII від 17 січня 2017 року «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення

містобудівної діяльності», припинення права на виконання будівельних робіт,

набутого на підставі отриманого дозволу на виконання будівельних робіт,

скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації,

заборони експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, що за класом

наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або

значними (СС3) наслідками, не прийнятих в експлуатацію, скасування

містобудівних умов та обмежень, знесення самочинно збудованого об’єкта та

компенсації витрат, пов’язаних з таким знесенням, скасування запису про

готовність об’єкта до експлуатації в Реєстрі будівельної діяльності;

виключити з переліку видів господарської діяльності, що підлягають

ліцензуванню, будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності)

належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за

переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з

урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про регулювання

місто будівної діяльності»;

посилити (передбачити) відповідальність за правопорушення у сфері

містобудівної діяльності у вигляді штрафу, визначивши його у розмірі від 20

до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб залежно від виду

порушення;

розширити перелік видів добровільного та обов’язкового страхування,

зокрема, до обов’язкового страхування з 1 січня 2024 року включити

страхування: будівельних ризиків при будівництві об’єктів, що за класом

наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми (СС2) або

значними (СС3) наслідками; гарантії безпечної експлуатації об'єкта

нерухомості протягом гарантійного терміну після прийняття його в

експлуатацію; ризиків професійної діяльності відповідальних виконавців

окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури.

У пояснювальній записці до законопроекту в частині фінансово-

економічного обґрунтування відмічено, що вплив на державний і місцеві

бюджети матиме:

запровадження експертизи детальних планів території у разі їх

розроблення за рахунок місцевих бюджетів;

До реєстр. № 3875 від 16.07.2020

запровадження з 01.01.2024 обов’язкового застосування BIM-технологій

при проектуванні будівництва об’єктів, що за класом наслідків

(відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3)

наслідками, що компенсується зменшенням витрат розробників проектної

документації на будівництво внаслідок зменшення витрат трудових ресурсів

на таку роботу, що, відповідно, зменшить витрати замовників розроблення

такої документації, зокрема, за рахунок державного бюджету та місцевих

бюджетів;

запровадження страхування ризиків у будівництві з 01.01.2024 у разі

будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до

об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками (орієнтовно на 0,8

%), за рахунок відповідних бюджетів, що компенсується зменшенням кількості

ремонтних робіт після прийняття об’єктів в експлуатацію та витрат на їх

проведення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,

що реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових

коштів державного та місцевих бюджетів або залучення коштів інших джерел,

не заборонених законом, для проведення експертизи містобудівної

документації всіх рівнів, а визначити вартісну величину впливу на показники

бюджету не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

у своєму висновку зауважує, що законопроект не містить положень щодо

порядку фінансового або іншого ресурсного забезпечення передбачених у

ньому нових повноважень органів місцевого самоврядування та створення для

цього окремих органів, у зв’язку з цим є необхідність додання до

законопроекту відповідного фінансово-економічного обґрунтування.

Cлід також зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29

Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального

фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті

30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та

функціонування органів судової влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту

Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності

відповідного закону (загалом з 01 січня 2021 року) не відповідає вимогам

частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення

в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

До реєстр. № 3875 від 16.07.2020

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що законопроект

матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів:

загального фонду державного бюджету від плати за ліцензії, спеціального

фонду державного бюджету від судового збору, бюджетів від штрафів у разі

виявлення відповідних порушень законодавства; потребуватиме додаткових

витрат державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених

законопроектом заходів та може потребувати додаткових видатків державного

бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття

відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше

1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року

(або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00

Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2021/31598 від 04.02.2021