Проєкт Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав та інтересів дітей, а також осіб, визнаних недієздатними, у сфері охорони здоров’я

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги

та медичного страхування

01008, м. Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-91-59, тел./факс: 255-92-21

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ВИСНОВОК

на проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо забезпечення прав та інтересів дітей, а також осіб, визнаних

недієздатними, у сфері охорони здоров’я, внесений Кабінетом Міністрів

України (реєстр. № 3625 від 10.06.2020)

За дорученням Голови Верховної Ради України Комітет з питань здоров’я

нації, медичної допомоги та медичного страхування (далі - Комітет) розглянув на

своєму засіданні проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо забезпечення прав та інтересів дітей, а також осіб, визнаних

недієздатними, у сфері охорони здоров’я (реєстр. № 3625 від 10.06.2020) (далі –

законопроект № 3625), внесений Кабінетом Міністрів України (протокол від 15

липня 2020 року № 41).

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект № 3625 розроблено з

метою належного правового регулювання умов та механізмів надання дітям та

особам, визнаним недієздатними, медичної допомоги без згоди їх законних

представників у певних випадках.

Для досягнення задекларованої мети законопроектом № 3625 вносяться

зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи) та

Закону України «Про психіатричну допомогу», якими пропонується:

1) Надати право законним представникам дітей та недієздатних осіб

визначати іншу уповноважену ними особу, яка матиме право надавати згоду на

медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики та лікування)

щодо таких пацієнтів у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину,

встановлення режиму надзвичайної ситуації або введення воєнного чи

надзвичайного стану. Порядок уповноваження буде визначатися Кабінетом

Міністрів України.

При цьому, законопроектом не визначається ні порядок призначення та зміни

такого уповноваженого представника, ні порядок надання згоди цим

представником як це, наприклад, передбачено у Законі про трансплантацію. Крім

того, законопроектом не передбачено внесення відповідних змін до статті 284

Цивільного кодексу України, яка містить тотожні до статті 43 Основ норми. До реєстр. № 3625 від 10.06.2020

Кабінет Міністрів України

2

До реєстр. № 3625 від 10.06.2020

Кабінет Міністрів України

2) Розширити перелік підстав для проведення медичного втручання без згоди

пацієнта чи його законного представника.

Сьогодні це можливо лише у разі наявності ознак прямої загрози життю

пацієнта за умови неможливості отримання з об’єктивних причин згоди на таке

втручання від самого пацієнта чи його законних представників. Законопроектом

пропонується доповнити цей перелік випадками: якщо у дитини чи недієздатної

особи відсутній законний представник; у разі відібрання від батьків пацієнта віком

до 14 років у зв’язку із загрозою його життю та здоров’ю; у разі тимчасового

влаштування пацієнта віком до 14 років у зв’язку із залишенням його без

батьківського піклування. Тобто, якщо у дитини чи недієздатної особи відсутній

законний представник чи дитина перебуває в складних життєвих обставинах,

запитувати згоду на медичне втручання взагалі ні в кого не потрібно.

Такі пропозиції якісно не змінюють повноту правового регулювання та

підвищують ризик можливості зловживань у цій сфері.

3) Дозволити у випадках відмови законних представників від надання згоди

на медичне втручання, за наявності ознак загрози життю пацієнта, ухвалювати

рішення про медичне втручання консиліуму лікарів закладу охорони здоров’я, а у

разі неможливості скликання консиліуму – лікарю, який надає медичну допомогу.

Зазначена норма не узгоджується з останньою частиною цієї ж статті

законопроекту, згідно з якою згоду на медичне втручання за зверненням лікаря

надає орган опіки та піклування, що може призвести до правової невизначеності.

4) Надається право органам опіки і піклування надавати згоду на медичне

втручання без згоди батьків щодо дітей віком до 14 років у разі незгоди одного з

батьків, обох батьків або незгоди іншого законного представника за зверненням до

органів опіки і піклування лікаря-психіатра (зміни до статей 7, 11-14 Закону

України «Про психіатричну допомогу»), що також створює високий ризик

можливості зловживань у цій сфері.

5) Визначається, що госпіталізація до психіатричного закладу особи,

визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом здоров’я

не здатна висловити прохання чи надати усвідомлену згоду, має відбуватися

виключно за рішенням суду.

Як позитив слід відзначити, що зазначені зміни спрямовані на виконання

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності

Конституції України (конституційності) положення третього речення частини

першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" (справа про судовий

контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу) від 1

червня 2016 року № 2-рп/2016. Однак, без внесення відповідних змін і доповнень

до Цивільного процесуального кодексу України правозастосування цієї норми буде

неможливе.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

законопроект за умови врахування наданих зауважень. Зокрема, вказується, що

3

До реєстр. № 3636 від 11.06.2020

Н.д. України Радуцький М.Б. та ін.

госпіталізація малолітньої особи всупереч усвідомленої згоди її батьків, законних

представників без рішення суду суперечить міжнародним та національним

стандартам у сфері прав людини і не може бути підтримана (лист від 01.07.2020 р.

№ 4994.2/20/32.2).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

(ГНЕУ) у висновку до цього законопроекту надало низку зауважень та вважає, що

за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути

суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання (висновок від 01 липня

2020 року № 16/3-2020/91752).

Розглядаючи законопроект № 3625 Комітет виходить із наступного.

Підтримуючи в цілому задекларовану ним мету, Комітет вважає за доцільне

висловити низку зауважень та пропозицій, врахування яких буде сприяти її

досягненню.

Насамперед, потребують вилучення із законопроекту положення, що

стосуються визначення уповноважених осіб для надання згоди на медичне

втручання пацієнтам віком до 14 років та недієздатним пацієнтів (зміни до статті

43 Основ), а також надання права органам опіки і піклування надавати згоду на

медичне втручання без згоди батьків щодо дітей віком до 14 років у випадках

надання психіатричної допомоги (зміни до статей 7, 11-13 Закону України «Про

психіатричну допомогу»).

Водночас, необхідно конкретизувати та чітко визначити у законопроекті

виключні випадки та умови, у яких здійснення медичного втручання пацієнтам

віком до 14 років та недієздатним пацієнтам можливе за рішенням органів опіки і

піклування.

На думку Комітету, органи опіки і піклування мають приймати рішення про

надання згоди на медичне втручання виключно у випадках, коли:

пацієнт віком до 14 років залишений без батьківського піклування і дати

згоду на медичне втручанні нікому;

відсутність медичного втручання при госпіталізації до закладу охорони

здоров’я може призвести до тяжких наслідків для життя і здоров’я пацієнта віком

до 14 років чи недієздатного пацієнта, але законні представники пацієнта

відмовляються надати згоду на медичне втручання.

Крім того, для забезпечення повноти правового регулювання необхідно

передбачити внесення відповідних змін до інших статей Основ та законів України,

положення яких системно пов’язані із запропонованими законопроектом змінами,

а саме:

до статті 39 Основ законодавства про охорону здоров’я в частині

забезпечення права осіб, які досягли 14-річного віку, на отримання достовірної і

повної інформації про стан свого здоров’я,

до статей 32, 284-286 Цивільного кодексу України щодо забезпечення права

осіб у віці від 14 до 18 років самостійно вчиняти та виконувати правочини, що

пов’язані із отриманням медичної допомоги та медичного втручання, та права

фізичних осіб, які набули повної цивільної дієздатності, відмовитися від лікування,

4

До реєстр. № 3625 від 10.06.2020

Кабінет Міністрів України

а також надання права отримувати інформацію про стан здоров’я по досягненню

14-річного віку;

до розділу IV «Окреме провадження» Цивільного процесуального кодексу

України (статті 293, 339-342) в частині встановлення процедури розгляду судами

питання госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги особи,

визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого

здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду в

порядку окремого провадження;

до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» щодо надання

органами опіки та піклування згоди на медичне втручання особам віком до 14 років

у визначених законом випадках.

Міністерство соціальної політики України погоджується з пропозиціями

Комітету (лист від 08.07.2020 р. № 9748/0/2-20/57).

З огляду на викладене Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній

Раді України включити проект закону України про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо забезпечення прав та інтересів дітей, а

також осіб, визнаних недієздатними, у сфері охорони здоров’я (реєстр. № 3625)

до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого

скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти його за

основу з урахуванням наведених вище пропозиції Комітету, що не були

предметом розгляду в першому читанні, відповідно до частини першої статті

116 Регламенту Верховної Ради України.

Співдоповідачем із зазначеного питання при розгляді його на пленарному

засіданні Верховної Ради України Комітет визначив Голову Комітету з питань

здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Радуцького Михайла

Борисовича.

Додаток: на 1 арк.

Голова Комітету М.Б. Радуцький

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:РАДУЦЬКИЙ МИХАЙЛО БОРИСОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA104000000847C3D0060F27101

Дійсний до: 25.03.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 04-18/03-2020/108471 від 15.07.2020