Проєкт Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 14 липня 2020 року про прийняття Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України «Про скасування рішення Верховної Ради України від 14 липня 2020 року про прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»

( проект реєстр. № 2285-д від 18.12.2019 року) в цілому

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Необхідність скасування рішення Верховної Ради України від 3 липня 2020 року про прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (проект реєстр. № 2285-д від 18.12.2019 року) в цілому полягає в наступному.

30 червня, 1, 2, 3 та 14 липня 2020 року відбулись пленарні засідання Верховної Ради України, на яких було розглянуто питання щодо розгляду проекту Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (проект реєстр. № 2285-д від 18.12.2019 року) у другому читанні.

За результатами розгляду зазначеного питання порядку денного 14 липня 2020 року було прийнято рішення про прийняття у другому читанні та в цілому зазначеного проекту.

Вважаємо, що під час розгляду законопроекту у другому читанні та при прийнятті рішення про прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому, було грубо порушено вимоги Регламенту Верховної Ради України, якими встановлено процедуру розгляду проектів законів у другому читанні, виходячи з наступного.

Відповідно до частини п’ятої статті 83 Конституції України порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України. Таким чином, термін «порядок роботи Верховної Ради України» має статус конституційного. Порядок роботи Верховної Ради України – це встановлена нормами Регламенту Верховної Ради України, інших законодавчих актів України система взаємопов’язаних та послідовних дій парламенту, його органів і посадових осіб з метою реалізації функцій і повноважень єдиного органу законодавчої влади України.

При цьому, положення Регламенту деталізують, конкретизують, докладно розкривають правовий зміст закріплених у них парламентських процедур.

Так, відповідно до статті 102 Регламенту Верховної Ради України (Розгляд законопроектів Верховною Радою):

1. Законопроекти розглядаються Верховною Радою, як правило, за процедурою трьох читань з урахуванням особливостей, встановлених у цій статті.

2. Розгляд і прийняття законопроекту за процедурою трьох читань включає:

1) перше читання - обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроекту та прийняття його за основу;

2) друге читання - постатейне обговорення і прийняття законопроекту в другому читанні;

3) третє читання - прийняття законопроекту, який потребує доопрацювання та узгодження, в цілому.

3. Рішення про проведення повторних перших, других читань законопроектів Верховна Рада може приймати не більше двох разів.

4. За рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крім проектів кодексів і законопроектів, які містять понад 100 статей, пунктів) відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, та якщо не надійшло зауважень щодо його змісту від народних депутатів, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, юридичного чи експертного підрозділів Апарату Верховної Ради».

Як вбачається з пункту 2 частини другої зазначеної статті режим другого читання складається з декількох стадій – ПОСТАТЕЙНЕ ОБГОВОРЕННЯ (1) і ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОПРОЕКТУ В ДРУГОМУ ЧИТАННІ (2).

1). Постатейне обговорення.

Особливості голосування при розгляді законопроектів у другому читанні чітко встановлені у статті 121 Регламенту Верховної Ради України. Так, відповідно до зазначеної статті:

1. Верховна Рада проводить голосування по кожній пропозиції, поправці, відхиленій головним комітетом, якщо на цьому наполягає ініціатор внесення - суб'єкт права законодавчої ініціативи.

2. Після завершення розгляду пропозицій, поправок, що надійшли до відповідної статті законопроекту, Верховна Рада проводить голосування щодо статті в цілому.

3. У разі якщо не надійшло пропозицій і поправок до статей або немає зауважень до запропонованого головним комітетом тексту законопроекту і народні депутати, пропозиції чи поправки яких відхилені головним комітетом, не наполягають на їх голосуванні, головуючий на пленарному засіданні може об'єднати голосування в цілому щодо декількох таких послідовно розміщених статей. Їх текст підлягає оголошенню, якщо на цьому наполягає хоча б один народний депутат.

Таким чином, ОСОБЛИВОСТІ ПОСТАТЕЙНОГО розгляду законопроекту у другому читанні зводяться до того, що після голосування пропозицій і поправок до однієї і тієї ж статті настає стадія голосування статті в цілому, з урахуванням прийнятих до неї пропозицій, поправок. Навіть якщо такі пропозиції, поправки враховані, а стаття в цілому не підтримана, то вона вилучається із законопроекту.

При цьому, єдине, що допускає Регламент – об’єднання головуючим голосування в цілому щодо декількох (НЕ ВСІХ) послідовно розміщених статей у разі, якщо не надійшло пропозицій і поправок до статей або немає зауважень до запропонованого головним комітетом тексту законопроекту і народні депутати, пропозиції чи поправки яких відхилені головним комітетом, не наполягають на їх голосуванні.

Отже, після голосування пропозицій та поправок Регламент зобов’язує проводити голосування статті в цілому.

З даного приводу необхідно зазначити, що ні 30 червня, ні 1 липня, ні 2, ні 3 та ні 14 липня під час розгляду законопроекту № 2285-д у другому читанні, після голосування пропозицій і поправок, голосування статей не відбувалось, що є грубим порушенням Регламенту Верховної Ради України.

2). Прийняття законопроекту в другому читанні.

Зазначимо, що порівняльна таблиця, підготовлена Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики до другого читання та текст законопроекту (реєстр. № 2285-д від 18.12.2019 року) до другого читання були розміщені на сайті Верховної Ради України 10 червня 2020 року.

З картки законопроекту № 2285-д, розміщеної на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, вбачається, що до його змісту 17 червня 2020 року надійшли зауваження Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України на 26 сторінках. Загальні висновки управління зводяться до наступного:

- «Окремі положення законопроекту не узгоджуються з нормами Конституції та законів України, а також не враховують правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у відповідних рішеннях» (стор. 1).

- «У цілому, законопроект потребує суттєвого техніко-юридичного доопрацювання» (стор. 25).

Відповідно до статті 118 Регламенту Верховної Ради України, у разі якщо висновки юридичної експертизи та редакційного опрацювання містять зауваження до законопроекту, підготовленого до другого читання чи повторного другого читання, головний комітет може розглянути на своєму засіданні пропозиції (поправки) членів комітету, підготовлені з урахуванням таких висновків.

Проте, головний комітет не розглядав відповідних зауважень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 123 Регламенту за результатами розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада приймає рішення про прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому.

Разом з тим, дане положення необхідно розглядати у взаємозв’язку із іншими вимогами Регламенту.

Так, відповідно до частини четвертої статті 102 Регламенту за рішенням Верховної Ради допускається остаточне прийняття законопроекту (крім проектів кодексів і законопроектів, які містять понад 100 статей, пунктів) відразу після першого чи другого читання, якщо законопроект визнано таким, що не потребує доопрацювання, ТА ЯКЩО НЕ НАДІЙШЛО ЗАУВАЖЕНЬ ЩОДО ЙОГО ЗМІСТУ ВІД народних депутатів, інших суб'єктів права законодавчої ініціативи, ЮРИДИЧНОГО чи експертного ПІДРОЗДІЛІВ АПАРАТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ.

Згідно з частиною четвертою статті 123 Регламенту, якщо запропонований головним комітетом текст законопроекту прийнято без внесення змін до нього, якщо до нього немає зауважень відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради, Верховна Рада може прийняти рішення про прийняття законопроекту в другому читанні та в цілому.

Натомість, під час остаточного прийняття законопроекту № 2285-д зазначені вище імперативні вимоги статей 102 та 123 Регламенту Верховної Ради України були проігноровані.

Підсумовуючи вищезазначене можна констатувати, що суттєві, грубі порушення вимог Регламенту Верховної Ради України ставлять під загрозу конституційність прийнятого Верховною Радою України закону та унеможливлюють його підписання Головою Верховної Ради України та Президентом України.

2. Мета і завдання прийняття акта

Проект Постанови спрямований на скасування рішення Верховної Ради України від 14 липня 2020 року про прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (проект реєстр. № 2285-д від 18.12.2019 року) в цілому з метою забезпечення верховенства права та недопущення порушень Регламенту Верховної Ради України.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом постанови пропонується скасувати рішення Верховної Ради України від 14 липня 2020 року про прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (проект реєстр. № 2285-д від 18.12.2019 року) в цілому.

4. Стан нормативно-правової бази

Прийняття Постанови не потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Постанови не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту акта

Прийняття Постанови дозволить скасувати рішення Верховної Ради України від 14 липня 2020 року про прийняття Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (проект реєстр. № 2285-д від 18.12.2019 року) в цілому, як таке, що прийняте з грубим порушенням Регламенту Верховної Ради України.

Народні депутати України НОВИНСЬКИЙ В.В.

ГРИБ В.О.

МАГЕРА С.В.

МАГОМЕДОВ М.С.

ШЕНЦЕВ Д.О.

ШПЕНОВ Д.Ю.