Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям Закону України "Про суд присяжних"

1

Проект

вноситься народними депутатами України

П.Фроловим, Ф.Веніславським, І.Фрісом, П.Павлішем

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із

прийняттям Закону України «Про суд присяжних»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. До Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради

України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88 із відповідними змінами):

1.1)у статті 3 частина 1 пункт 23 слова “а також присяжний” виключити;

1.2)статтю 3 доповнити новими підпунктами:

«27) Суд присяжних — це форма безпосередньої реалізації природнього, закріпленого

в Конституції України, права народу на здійснення правосуддя.

28) вердикт — рішення Лави присяжних за наслідками розгляду судової справи щодо

винуватості чи невинуватості підсудного у вчиненні діяння, передбаченого законом України

про кримінальну відповідальність;

29) конфлікт інтересів — наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів

щодо вирішення будь-якого питання, що виникає під час досудового розслідування

кримінального провадження, судового розгляду кримінального провадження, що може

вплинути на об’єктивність або неупередженість прийнятих рішень, вчинення чи утримання

від вчинення дій сторонами, учасниками судового провадження.»;

3) статтю 3 доповнити приміткою: «Примітка. Терміни «реальний конфлікт інтересів»,

«потенційний конфлікт інтересів» вживаються в значенні, наведеному в Законі України

«Про запобігання корупції»;

4) частину 3 статті 31 викласти в такій редакції:

«3. За клопотанням обвинуваченого (одного із обвинувачених) судове провадження в

суді першої інстанції щодо злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді

позбавлення волі на строк десять і більше років або довічного позбавлення волі, крім

злочинів проти основ національної безпеки України, корупційних злочинів, злочинів проти

2

встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), злочинів проти миру,

безпеки людства та міжнародного правопорядку, здійснюється судом присяжних відповідно

до правил, встановлених цим Кодексом та відповідним законом. Суд присяжних здійснює

судовий розгляд у складі одного професійного судді та восьми присяжних відповідно до

правил, встановлених цим Кодексом та відповідним законом. Кримінальне провадження

стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх

обвинувачених, якщо хоч би один з них заявив клопотання про такий розгляд.»;

1.5)пункт 2 частини 1 статті 35 — виключити;

1.6)частину 2 статті 36 доповнити новим пунктом 131 такого змісту: “131) прокурор

разом з врученням обвинувального акту зобов'язаний роз'яснити обвинувачуваному його

право на клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних — у

випадках, передбачених частиною 3 статті 31 цього Кодексу”;

1.7)доповнити частину 4 статті 42 новим пунктом 1 такого змісту:

“1) подати клопотання про розгляд кримінального провадження судом присяжних —

у випадках, передбачених частиною 3 статті 31 цього Кодексу, у зв'язку з цим пункти 1, 2, 3,

4, 5, 6, 7, 8 частини 4 цієї статті вважати відповідно пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9;”;

1.6)у статті 75 слово “присяжний” у відповідному відмінку — виключити;

1.7)статтю 80 доповнити частиною 6 такого змісту: “6. Питання відводу та

самовідводу кандидата в присяжні та присяжного регулюються Законом України “Про суд

присяжних”;

1.8)пункт 1 частини 4 статті 216 після слова “суддею” доповнити словами

“присяжним — за статтею 3812 Кримінального кодексу України”;

1.9)доповнити частину 4 статті 291 новим пунктом 4 такого змісту:

“4) розписка обвинуваченого про роз'яснення йому права на заявлення клопотання про

розгляд кримінального провадження судом присяжних — у випадках, передбачених

частиною 3 статті 31 цього Кодексу”,

у зв'язку з цим пункти 4 и 5 частини 4 цієї статті вважати відповідно пунктами 5 и 6;

1.10)частину 3 статті 383 викласти в такій редакції:

«3. Головуючий суддя здійснює ведення судового процесу, вчиняє інші дії,

передбачені цією Главою.

Головуючий суддя роз’яснює права та обов’язки учасникам кримінального

провадження, надає слово для виступу, розглядає клопотання сторін та приймає відповідне

рішення щодо них, приймає до розгляду, відмовляє в прийнятті доказів, що заявляються в

судовому засіданні, забезпечує безпеку присяжних, одноособово вирішує питання,

передбачені частиною третьою статті 331 цього Кодексу, надає настанови суду присяжних

щодо питань, на які слід звернути увагу при винесенні вердикту.

3

У випадку визнання судом присяжних підсудного винним у вчиненні злочину (на

підставі вердикту Лави присяжних про винуватість особи), головуючий суддя виносить

вирок з визначенням міри покарання. У випадку визнання судом присяжних підсудного не

винним у вчиненні злочину (на підставі вердикту Лави присяжних про невинуватість особи),

суддя виносить виправдувальний вирок.»;

11) статтю 314 доповнити частиною 6 такого змісту:

«6. На підготовчому судовому засіданні головуючий суддя вирішує питання про

розгляд кримінального провадження судом присяжних.

Кримінальне провадження за наявності кількох підсудних розглядається судом

присяжних, якщо хоч би один підсудний заявляє клопотання про розгляд справи судом

присяжних, за умови, що виділення кримінального провадження щодо інших підсудних не є

можливим.

Якщо один або кілька підсудних відмовляються від суду за участю присяжних, суддя

на підготовчому судовому засіданні вирішує питання про виділення кримінального

провадження стосовно цих підсудних в окреме провадження. При цьому суддя встановлює,

що виділення кримінального провадження в окреме провадження не перешкоджатиме

всебічності та об'єктивності розгляду судового провадження, виділеного в окреме

провадження, і провадження, що розглядається за участю суду присяжних. При

неможливості виділення кримінального провадження в окреме провадження, якщо хоча б

один підсудний заявляє клопотання про розгляд кримінального провадження судом

присяжних, суд виносить постанову про розгляд кримінального провадження судом

присяжних.

12) статтю 384 — виключити;

13) статтю 385 — виключити;

14) статтю 386 – виключити;

9) статтю 387 — виключити;

10) статтю 388 — виключити;

11) статтю 389 — виключити;

12) статтю 390 — виключити;

13) статтю 391 — виключити;

14) статтю 392 — виключити;

15) статтю 393 — виключити;

16) статтю 394 — виключити;

17) статтю 395 — виключити;

18) статтю 396 — виключити;

19) доповнити статтю 407 частиною 4 в такій редакції:

4

«4. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду присяжних суд

апеляційної інстанції має право:

1) залишити вирок суду присяжних без змін;

2) змінити вирок суду присяжних щодо міри покарання та ухвалити новий вирок;

3) скасувати вирок суду присяжних і призначити новий розгляд справи у суді

присяжних.»;

20) доповнити статтю 409 частиною 4 в такій редакції:

“4. Підстави для апеляційного оскарження вироку суду присяжних зазначені в статті

28 Закону України “Про суд присяжних”.”;

21) доповнити статтю 424 частиною 5 в такій редакції:

“5. Підстави для касаційного оскарження вироку суду присяжних зазначені в статті 28

Закону України “Про суд присяжних”.”;

22) Доповнити статтю 436 частиною 2 такого змісту:

“2. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги на

обвинувальний вирок суду присяжних та/або судове рішення апеляційної інстанції має

право:

1.1)залишити вирок суду присяжних без змін;

1.2)змінити вирок суду присяжних щодо міри покарання та ухвалити новий вирок;

1.3)скасувати вирок суду присяжних і призначити новий розгляд справи у суді

присяжних;

1.4)скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін вирок

суду присяжних».

2. Доповнити Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України

(ВВР), 2001, № 25-26, ст.131 із відповідними змінами) статтею 3812 виклавши її в такій

редакції:

“Стаття 3812 . Розголошення відомостей з нарадчої кімнати або порушення присяги

присяжним.

1. Розголошення відомостей з нарадчої кімнати або порушення присяги присяжним -

карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк

до трьох років.

2. Ті самі дії, якщо вони спричинили моральну або фізичну шкоду здоров'ю особи, -

караються позбавленням волі на строк до п'яти років.

3. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним

позбавленням волі.".

5

3. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної

Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122 із відповідними змінами):

1) Статтю 1853 викласти у такій редакції:

«Стаття 1853. Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України

Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка,

потерпілого, позивача, відповідача, прокурора, інших учасників провадження або в

непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в

порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які

свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного

стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з

відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до

п’ятнадцяти діб.

Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд -

тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян.

Невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у

справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та

осіб без громадянства, -

тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Неповага до суду, що виявилась у неповідомленні суду кандидатом у присяжні або

присяжним про обставини, які унеможливлюють його участь у здійсненні правосуддя, або

ненадання такої інформації в разі її наявності, чи злісному ухиленні від явки в суд; в

непідкоренні присяжним розпорядженню головуючого щодо дотримання порядку

проведення судового засідання, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного

стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з

6

відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до

п’ятнадцяти діб.

Відмова роботодавця (керівника, а у разі його відсутності – особи, що виконує

обв’язки керівника підприємства, установи чи організації незалежно від підпорядкування і

форм власності) у вивільненні кандидата в присяжні або присяжного від роботи на час

виконання обов’язків присяжного та участь у судовому засіданні у якості кандидата у

присяжні -

тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного

стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п’ятдесяти до п'ятисот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока

до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк два місяці з відрахуванням двадцяти

процентів заробітку.

Неповага до Конституційного Суду України з боку учасників конституційного

провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного

провадження, залучених Конституційним Судом України до участі у справі, що виразилася

у злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати

Конституційного Суду України або в непідкоренні цих та інших осіб розпорядженню

головуючого чи в порушенні порядку під час таких засідань, а так само вчинення будь-яких

дій, які свідчать про явну зневагу до Конституційного Суду України іншими присутніми на

пленарному засіданні особами (крім суддів Конституційного Суду України), -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.»;

2) доповнити Кодекс новою статтею 18514 у такій редакції:

«Стаття 18514 Невиконання законних вимог уповноважених посадових осіб Державної

судової адміністрації України.

Ненадання на запит уповноваженої посадової особи Державної судової адміністрації

України встановленої законом інформації для включення в Реєстр кандидатів у присяжні

щодо кандидатів у присяжні, надання завідомо недостовірної або неповної інформації,

порушення встановлених законом строків її надання, — тягнуть за собою накладення

штрафу від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному

стягненню за таке саме порушення, —

7

тягнуть за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян.»;

3) статтю 221 після цифр "18513" доповнити цифрами "18514";

4) пункт перший частини першої статті 255 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Державної судової адміністрації України (стаття 18514)".

ІI. Цей Закон набирає чинності у день набрання чинності Законом України «Про

суд присяжних».

Голова Верховної Ради

України

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Фролов Павло Валерійович

Сертифікат: 20B4E4ED0D30998C04000000F3CA2900A53F6D00

Дійсний до: 21.12.2020 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 122д9/1-2020/103256 від 12.07.2020