Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння формуванню відповідального батьківства

До реєстр. № 3667

від 16.06.2020 року

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

Верховна Рада України

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної

політики розглянув на своєму засіданні 9 листопада 2021 року (протокол № 75)

проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо сприяння формуванню відповідального батьківства (реєстр.№ 3667 від

16.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пояснювальної записки законопроєкт за реєстр. № 3667

розроблений з метою нормативно-правового удосконалення системи захисту

права кожної дитини на виховання у сім’ї та догляд своїх батьків шляхом

формування відповідального ставлення до батьківства, вдосконалення безпечних

для дітей шляхів організації допомоги батькам у їх вихованні.

Законопроєктом передбачається внесення змін до Сімейного кодексу

України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу

України та Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» в

частині:

1) вдосконалення механізмів підтримки малолітніх та неповнолітніх

батьків, у тому числі шляхом запровадження відповідальності за її відсутність;

2) спрощення процедури розірвання шлюбу подружжя, яке має дітей, при

відсутності спору щодо розірвання шлюбу між чоловіком і дружиною, а також

про те, з ким із батьків будуть проживати малолітні діти, про способи участі того

з батьків, хто буде проживати окремо від них, у вихованні, утриманні, вирішенні

питань щодо навчання і лікування дітей та про розмір аліментів на дітей;

3) нормативно-правового вдосконалення процедури реєстрації

народження дитини у разі, якщо батьківство, материнство не встановлено, а

також введення обов’язковості інформування органу опіки та піклування про

реєстрацію народження дітей, батьки яких померли, неможливо встановити їх

місце проживання чи перебування, що має на меті забезпечення безпеки дітей та

їх права на сімейне виховання, отримання соціальних гарантій, встановлених

законодавством;

4) спрощення процедур визначення імені, прізвища дитини, місця її

проживання, коли відсутній спір між батьками з окреслених питань;

5) забезпечення права дитини на зміну по батькові з урахуванням

особливостей її часткової та неповної цивільної дієздатності. Пропонується

передбачити, що дитина, яка досягла 14 років, має право на власний розсуд

змінити по батькові;

6) врегулювання права батьків на визначення кола повноважень осіб,

яким вони передають свою дитину на тимчасове виховання на тривалий період,

2що дасть можливість таким особам здійснювати догляд за дитиною з

дотриманням її найкращих інтересів;

7) наділення тітку і дядька правом на захист прав та інтересів дитини без

спеціальних на те повноважень, поряд із іншими родичами дитини.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету зазначив, що

законопроєкт не має впливу на показники бюджетів. У разі прийняття

відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором

законопроекту.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

зазначений законопроєкт.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило до законопроєкту низку зауважень, зокрема щодо невідповідності

окремих його положень назві законопроєкту щодо сприяння формуванню

відповідального батьківства. Зокрема, йдеться про право фізичної особи, яка

досягла 14 років, на власний розсуд змінити по батькові та власне ім’я, оскільки

у цих випадках йдеться про права відповідної фізичної особи, а не її батьків. За

цих умов питання, яких стосуються вказані пропозиції, на думку Управління,

доцільніше вирішувати в окремому проєкті.

Положення частини першої нової редакції статті 16 Сімейного кодексу

України, згідно з якою законні представники неповнолітніх батьків зобов’язані

надавати їм допомогу у здійсненні ними батьківських прав та виконанні

батьківських обов’язків, не враховує те, що згідно зі статтею 35 Цивільного

кодексу України неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини

може бути надана повна цивільна дієздатність, у зв’язку з цим у неї не буде

законних представників. За цих умов чинна редакція вказаної частини, згідно з

якою «якщо мати, батько дитини є неповнолітніми, баба, дід дитини з боку того

з батьків, хто є неповнолітнім, зобов'язані надавати йому допомогу у здійсненні

ним батьківських прав та виконанні батьківських обов'язків» виглядає більш

вдалою, оскільки покладає відповідний обов’язок на більш широке коло осіб, ніж

законні представники, що сприятиме належному захисту прав як неповнолітніх

батьків, так й їх дітей.

Норма законопроєкту щодо наділення тітки і дядька правом на захист

прав та інтересів дитини без спеціальних на те повноважень, поряд із іншими

родичами дитини, не відповідає частині другій статті 2 Сімейного кодексу

України, відповідно до якої зазначений Кодекс не регулює сімейні відносини між

двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею,

племінником і між іншими родичами за походженням.

Законопроєкт потребує доопрацювання в зв’язку з прийняттям Закону

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права

фізичної особи на зміну по батькові» від 03.11.2020 № 942-ІХ. Зазначеним

Законом внесені зміни до статті 295 Цивільного кодексу України, якими

передбачено, що «фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право

змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного

з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений

померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений

3батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір)

дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про

чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за

заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір

щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків

стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по

батькові інтересам дитини".

Крім того, законопроєкт потребує техніко-юридичного доопрацювання.

Комітет підтримує ідеї законопроекту, направлені, зокрема, на захист і

підтримку малолітніх батьків.

Водночас, Комітет погоджується із зауваженнями Головного науково-

експертного управління щодо необхідності доопрацювання законопроєкту,

зокрема, щодо узгодження його з частиною першою статті 13 Цивільного

процесуального кодексу України щодо вирішення судом спору про розірвання

шлюбу з одночасним ухваленням рішення в частині визначення місця

проживання дітей, способів участі того з батьків, хто буде проживати окремо від

них, у вихованні дітей, розміру аліментів на дітей тощо, а також щодо

необхідності визначення порядку розгляду позову про розірвання шлюбу та

змісту відповідного судового рішення Цивільним процесуальним кодексом

України, а не Сімейним кодексом України, як це передбачено законопроєктом.

Дискусійним та таким, що потребує суттєвого опрацювання, на думку

членів Комітету, є також пропозиція законопроєкту щодо внесення змін до статті

151 Сімейного кодексу України, якою батькам надається право передавати

дитину на тимчасове виховання фізичним і юридичним особам (потребує

уточнення питання визначення статусу таких юридичних осіб).

З урахуванням проведеного обговорення, Комітет рекомендує Верховній

Раді України проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо сприяння формуванню відповідального батьківства

(реєстр.№ 3667), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами

розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням пропозицій,

висловлених у висновку Комітету.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної

Ради України визначено народного депутата України - голову підкомітету у

справах сім’ї та дітей Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

Скрипку Тетяну Василівну.

Проєкт Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Потураєв Микита Русланович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000002A672E002C9F8E00

Дійсний до: 19.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-14/03-2021/352042 від 15.11.2021