Проєкт Закону про внесення змін до п.3 розділу Х "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо забезпечення послідовної трансформації санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

«Про внесення змін до п.3 розділу Х «Перехідні та прикінцеві

положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо

забезпечення послідовної трансформації санаторних шкіл (санаторних

шкіл-інтернатів)»

1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 6 Закону України «Про повну загальну

середню освіту» в Україні створюються рівні умови для здобуття повної

загальної середньої освіти, кожному забезпечується доступність та якість

повної загальної середньої освіти, кожному громадянину України, іншим

особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній

дитині незалежно від підстав її перебування в Україні гарантується безоплатне

здобуття у державних та комунальних закладах освіти повної загальної

середньої освіти на кожному її рівні за рахунок коштів державного та місцевих

бюджетів один раз протягом життя.

Статтею 7 Закону України «Про повну загальну середню освіту»

передбачено, що не може бути обмежень у доступі до здобуття повної

загальної середньої освіти. Право на здобуття повної загальної середньої

освіти гарантується незалежно від віку, статі, раси, кольору шкіри, стану

здоров’я, інвалідності, особливих освітніх потреб, громадянства,

національності, політичних, релігійних чи інших переконань, місця

проживання, мови спілкування, походження, сімейного, соціального та

майнового стану, складних життєвих обставин, наявності судимості, а також

інших обставин та ознак. Встановлення актами законодавства спеціальних

правил та/або вжиття заходів, що забезпечують можливість здобуття повної

загальної середньої освіти, у тому числі забезпечення розумного

пристосування, не вважається дискримінацією. Жоден учасник освітнього

процесу не повинен зазнавати жодних форм дискримінації, зокрема мати будь-

які обмеження в освітньому процесі або у праві брати участь у заходах, що

проводяться в закладі освіти, у тому числі на підставі надання чи ненадання

благодійної допомоги закладу освіти.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5- рп/2005

зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути

скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів

не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування

конституційних прав і свобод – це їх офіційна (юридична або фактична)

ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У

традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав

людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для

задоволення потреб її існування та розвитку. У своєму рішенні

від 28.04.2009 р. № 9-рп/2009 Конституційний Суд України вказав на

недопустимість звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод, що

об’єктивно призведе до погіршення становища особи в суспільстві через їх

обмеження, та зробив концептуальне застереження органам державної влади

про те, що невиконання державою своїх зобов’язань призводить до порушення

принципів правової держави, ставить громадян у нерівні умови, підриває

принцип довіри особи до держави.

Вищезазначені положення є особливо актуальними для осіб, що мають

особливі освітні потреби.

Санаторна школа (санаторна школа-інтернат) – це заклад загальної

середньої освіти з відповідним профілем, який забезпечує здобуття загальної

середньої освіти та відновлення і зміцнення здоров’я учнів (вихованців), які

потребують тривалого лікування, а також надання їм медичної допомоги.

Головним завданням санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) є

відновлення і зміцнення здоров'я дітей у поєднанні із загальноосвітньою

підготовкою, надання їм кваліфікованої медико-психолого-педагогічної

допомоги, їх самовизначення.

Організація освітньої та медичної діяльності санаторної школи

врегульована Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018

року № 1026. У школі одночасно працюють медичні та педагогічні

працівники.

Навчання в санаторній школі відбувається за індивідуальною освітньою

траєкторією та в оздоровчому режимі. Його визначає медико-педагогічна

комісія закладу, яка здійснює моніторинг стану здоров’я та особливості

розвитку кожної дитини.

Профіль санаторної школи визначається з урахуванням необхідності

лікування відповідних захворювань:

-для дітей з психоневрологічними захворюваннями;

-для дітей, хворих на сколіоз;

-для дітей із захворюваннями серцево-судинної системи;

-для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів

дихання;

-для дітей з хронічними неспецифічними захворюваннями органів

травлення;

-для дітей, хворих на цукровий діабет;

-для дітей з малими і неактивними (фаза згасання) формами

туберкульозу.

Санаторна школа повинна мати в своєму штаті медичних працівників

для забезпечення надання учням (вихованцям) необхідної медичної допомоги

відповідно до профілю школи.

Зазначене вище дозволяє зробити висновок, що санаторна школа

дозволяє поєднувати освітній процес з лікуванням дітей з важкими

захворюваннями, контролювати їх прогресування та здійснювати

профілактику виникнення ускладнень.

Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я

України та Міністерство соціальної політики України, яке є координатором

реалізації Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та

виховання дітей на 2017-2026 роки, затвердженої Розпорядженням Кабінету

Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 526-р, підтримують трансформацію

санаторних шкіл.

У 2020/2021 навчальному році в системі освіти функціонували

65 санаторних шкіл з пансіонами (інтернатами) у структурі, у яких навчалось

14548 учнів, в тому числі 552 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування. Для забезпечення освітнього процесу у санаторних школах

працюють 6850 педагогічних працівників.

Передбачалось, що трансформація санаторних шкіл - створить підґрунтя

для поступового реформування санаторних шкіл в умовах децентралізації і

буде допомагати органам місцевого самоврядування сформувати мережу

освітніх закладів відповідно до потреб громади та забезпечити право кожної

дитини на освіту.

Станом на 01.10.2021 року загальна кількість закладів у мережі

санаторних шкіл складає 45 закладів у яких навчається 11603 учнів, в тому

числі 407 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Для

забезпечення освітнього процесу у санаторних школах працюють

4855 педагогічних працівників.

За оперативними даними, у процесі трансформації було реформовано

20 санаторних шкіл з яких 4 санаторні школи були ліквідовані, а 3 припинили

свою діяльність шляхом реорганізації. Інші 45 закладів досі не мають бачення

щодо зміни типу закладу освіти на один з типів закладів загальної середньої

освіти, що наразі передбачено законодавством.

На жаль, процес трансформації санаторних шкіл відбувався та

відбувається поспіхом з непоодинокими випадками порушеннями права дітей

на освіту.

Найбільш поширеним є те, що школи перестають фінансуватися набагато

раніше, ніж це передбачається законодавством, зупиняється набір учнів. Дітям

не пропонують альтернативу освітньому та медичному компонентам, які вони

отримували у санаторних школах.

Показовим випадком, який демонструє порушення прав дітей у процесі

трансформації мережі санаторних шкіл, стала ситуація з ліквідацією

Рубіжанської обласної санаторної школи.

Попри те, що у чинному законодавстві передбачається, у першу чергу,

ретельне вивчення і врахування потреб дитини, у тому числі на освіту та

соціальні послуги, розпорядженням голови обласної державної адміністрації –

керівника військово-цивільної адміністрації № 158 від 16.03.2021 року

прийнято рішення про повну ліквідацію освітнього закладу. Майновий

комплекс школи наразі не використовується та псується, і фактично виведений

зі сфери дитячих освітніх закладів. В результаті такого рішення були порушені

права 120 дітей, які навчались у санаторній школі на момент прийняття

зазначеного розпорядження. Оскільки цим дітям не було запропоновано

жодної альтернативи для задоволення їх потреб.

Під час впровадження реформи передбачалось, що профільним

міністерством буде здійснена робота з координації планів трансформації

кожної санаторної школи та вибудовування бачення щодо профілю майбутніх

ліцеїв, траєкторії розвитку кожного закладу освіти, необхідної кількості

відповідних працівників, безболісного влаштування контингенту здобувачів

освіти в інші заклади освіти тощо.

Однак, через відсутність дорожньої карти перетворень санаторних

шкіл-інтернатів і узгодженості щодо трансформації санаторних

шкіл-інтернатів, деякі рішення стосовно зміни типу закладу приймаються

ситуативно, не вирішуючи проблему комплексно. Попередньо прийняті

рішення органами місцевої влади щодо трансформації санаторних шкіл

продовжують бути не реалізованими та знаходитися на стадії підготовки чи

розгляду.

Також, ситуація з послідовною та ефективною трансформацією мережі

санаторних шкіл була ускладнена важким перебігом пандемії СOVID-19 в

Україні і пов’язаними з цим викликами, які постали перед сферою освіти та

медицини.

Окрім того, відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання

територіальних громад», яким передбачено, к тому числі, передача майна

закладів освіти до територіальних громад, процес трансформації санаторних

шкіл в інший тип навчального закладу уповільнився через великий перелік

відповідних юридичних процедур.

Запропонованим законопроектом буде забезпечено можливість

поступового перетворення санаторних шкіл в умовах децентралізації,

широкого вибору типів закладів загальної середньої освіти у які засновники

зможуть трансформувати санаторні школи (школи-інтернати) до 1 липня 2024

року. Це допоможе органам місцевого самоврядування сформувати освітню

мережу відповідно до потреб громади, а отже, буде створено підґрунтя для

поступового трансформації, врахувавши інтереси усіх учасників освітнього

процесу.

2.Цілі і завдання прийняття законопроекту

Метою законопроекту є, зокрема, забезпечення формування освітньої

мережі органами місцевого самоврядування відповідно до потреб громади та

забезпечення права кожної дитини на освіту.

3.Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроект передбачає внесення змін у підпункт 8 пункту 3

Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну

середню освіту», а саме цифри «2022» замінити цифрами «2024».

4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Відносини в даній сфері регулюються Конституцією України, Законом

України «Про повну загальну середню освіту».

5.Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребує додаткових витрат з Державного

бюджету України.

6.Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

акта

Формування освітньої мережі відповідно до потреб громад зі шляхом

забезпечення можливості засновникам самостійно обирати тип закладу освіти,

у який слід трансформувати кожну окрему санаторну школу-інтернат із

подальшим функціонуванням санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів),

забезпечить вдосконалення існуючої системи навчально-виховної роботи, яка

дозволяє розвивати здібності і таланти учнів, допомагає кожному вихованцю

стати здоровою фізично і багатою духовно особистістю, вдячною державі за

турботу і готовою в майбутньому віддати свої сили і знання для її розбудови.

Народні депутати України Білозір Л.М.

Качура О.А.

та ін.

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Білозір Лариса Миколаївна

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000008B183100BD6A9400

Дійсний до: 11.05.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 230д9/1-2021/341004 від 04.11.2021