Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо розширення академічної автономії закладів вищої освіти.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань освіти, науки та інновацій

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-31-55, факс: 255-33-04, e-mail: kno@v.rada.gov.ua

До реєстр. № 6264 від 02.11.2021

Верховна Рада України

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій на

засіданні 23 лютого 2022 року (протокол № 94) відповідно до статті 93

Регламенту Верховної Ради України розглянув проект Закону України про

внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення

академічної автономії закладів вищої освіти (реєстр. № 6264 від 02.11.2021 р.),

поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими народними

депутатами України, і рекомендує Верховній Раді України повернути його

суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Метою законопроекту є створення сприятливих умов для отримання

збільшення кількості студентів-магістрів в Україні, розширення академічної

автономії закладів вищої освіти та подолання негативної тенденції освітньої

міграції вітчизняної молоді.

У законопроекті шляхом внесення змін до ч.ч. 9 та 10 ст. 44 Закону

України «Про вищу освіту», пропонується:

скасувати проведення зовнішнього незалежного оцінювання для осіб, які

мають ступінь молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра або

освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста під час вступу для

здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або

ветеринарного спрямувань), а також для осіб, які мають ступінь бакалавра під

час вступу на навчання для здобуття ступеня магістра, включаючи здобуття

ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою

спеціальністю, зокрема й скасувати єдиний вступний іспит з іноземної мови та

встановити, що прийом таких осіб буде здійснюватися за результатами вступних

іспитів у закладі вищої освіти;

встановити, що єдиний вступний іспит з іноземної мови з використанням

організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання

буде здійснюватися лише за спеціальностями, для яких іноземна мова є фаховим

предметом або необхідністю у професійній діяльності. Перелік таких

спеціальностей буде затверджуватися Міністерством освіти і науки України.

Реалізація положень Закону у разі його прийняття не призведе до

додаткових видатків з Державного бюджету України

Прийняття законопроекту забезпечить мінімізацію освітньої міграції та

створить сприятливі умови для отримання вищої освіти українською молоддю.

Головне науково-експертне управління, розглянувши законопроект,

висловило щодо нього такі зауваження та пропозиції.

1. Законопроектом пропонується скасувати зовнішнє незалежне

оцінювання для вступників на основі ступеня молодшого бакалавра, ступеня

фахового молодшого бакалавра або освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого

спеціаліста під час вступу для здобуття ступеня бакалавра (магістра медичного,

фармацевтичного або ветеринарного спрямувань); та по суті виключити єдиний

вступний іспит з іноземної мови з використанням організаційно-технологічних

процесів зовнішнього незалежного оцінювання для вступу на основі ступеня

бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра (включаючи здобуття

ступеня магістра на основі ступеня бакалавра чи магістра, здобутих за іншою

спеціальністю) та залишити такий єдиний вступний іспит лише для

спеціальностей, для яких іноземна мова є фаховою або необхідною в професійній

діяльності.

На думку фахівців Головного науково-експертного управління, ідея

законопроекту не в повній мірі відповідає інтеграції української системи освіти

в європейський освітній простір. Єдиний іспит з іноземної мови у формі

зовнішнього незалежного оцінювання, як оцінювання результатів навчання,

здобутих особою на певному освітньому рівні, забезпечує прозорість і

об’єктивність при прийомі на навчання для здобуття вищої освіти. Програма

єдиного вступного іспиту з іноземних мов для вступу на навчання для здобуття

ступеня магістра на основі здобутого ступеня вищої освіти (освітньо-

кваліфікаційного рівня спеціаліста) затверджена наказом Міністерства освіти і

науки України від 28.03.2019 № 411 та створена з урахуванням

Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (рівень B1 - B2).

При цьому, не заперечуючи актуальності проблеми недостатнього рівня

володіння іноземною мовою вступниками до магістратури, слід звернути увагу

на те, що її розв’язання потребує комплексного і системного підходу, а не

вирішення шляхом скасування єдиного вступного іспиту з іноземної мови з

використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного

оцінювання для вступу на навчання до магістратури.

2. Законопроект потребує техніко-юридичного доопрацювання.

2.1. Звертається увага на недостатню відповідність назви проекту –

«Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо розширення

академічної автономії закладів вищої освіти», запропонованим змінам, якими

фактично не врегульовується питання розширення автономії закладів вищої

освіти, а вносяться зміни щодо умов прийому на навчання для здобуття вищої

освіти.

2.2. Зважаючи на те, що у законопроекті зміни вносяться до однієї статті

Закону, відповідно до вимог законодавчої техніки це слід було б відобразити у

назві законопроекту, яка, в такому разі, не потребуватиме запропонованої

конкретизації.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що не

підтримує цей законопроект.

По-перше, норми законопроекту надають привілеї під час вступу на

навчання до закладів вищої освіти особам, які не будуть проходити зовнішнє

незалежне оцінювання, а будуть прийматися за результатами вступних іспитів у

закладі вищої освіти, перед іншими особами, які будуть вступати за

результатами проходження зовнішнього оцінювання.

Це суперечить нормам статті 24 Конституції України, відповідно до якої

громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед

законом.

По-друге, на сьогодні у бюджетному процесі застосовується програмно-

цільовий метод - метод управління бюджетними коштами для досягнення

конкретних результатів за рахунок коштів бюджету із застосуванням оцінки

ефективності використання бюджетних коштів на всіх стадіях бюджетного

процесу.

З метою ефективного використання бюджетних коштів на надання вищої

освіти особам з відповідним рівнем отриманих знань державою запроваджено

механізм зовнішнього незалежного оцінювання.

Щорічно у Державному бюджеті Міністерству освіти і науки України

передбачаються видатки за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення

зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром

оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами» на проведення

зовнішнього незалежного оцінювання.

Прийняття законопроекту може призвести до зниження рівня знань осіб, які

отримають можливість продовжити навчання у закладі вищої освіти без

проходження зовнішнього незалежного оцінювання, і відповідно до

неефективного використання бюджетних коштів, які будуть спрямовані на їх

навчання.

Крім того, реалізація норм законопроекту може призвести до вчинення

корупційних дій керівниками закладів вищої освіти під час вступної кампанії до

закладів вищої освіти.

Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що проект Закону «Про

внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо розширення

академічної автономії закладів вищої освіти» (реєстр. № 6264 від 02.11.2021 р.)

матиме вплив на показники бюджету (зумовить економію частини обсягу

бюджетних коштів, які щорічно передбачаються Міністерству освіти і науки

України на здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти

Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними

підрозділами).

Міністерство освіти і науки України не підтримує законопроект в

запропонованій редакції.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні

конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути

привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних

та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового

стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Тобто, умови

здобуття вищої освіти мають бути рівними для всіх учасників освітнього

процесу, незалежно від основи вступу на той чи інший ступінь вищої освіти.

Окрім того, вступники для здобуття ступеня молодшого бакалавра,

фахового молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста) на основі повної

загальної середньої освіти можуть використовувати результати зовнішнього

незалежного оцінювання (далі - ЗНО) для здобуття першого рівня вищої освіти,

які отримали під час складання державної підсумкової атестації (далі – ДПА) у

формі ЗНО, завершуючи здобуття повної загальної середньої освіти. Що ж

стосується вступників, які здобували молодшого спеціаліста чи фахового

молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти, то такі вступники, як

правило, на другому курсі складають ДПА у формі ЗНО, результати якого також

можуть бути використані під час вступу для здобуття ступеня бакалавра.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» автономія закладу вищої

освіти - це самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у

прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього

процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої

діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим

Законом.

Таким чином, відмова від вступних випробувань із використанням

технології ЗНО не вплине на розширення автономії закладів вищої освіти, однак

сприятиме віддаленню від європейських засад функціонування системи вищої

освіти в країнах Болонського процесу, а саме прозорості та доброчесності. Також

запропоновані зміни не сприятимуть більш рівному доступу до освіти та

якісному вимірюванню здобутків, які на даний час досягаються завдяки

розширенню сфери використання зовнішнього незалежного оцінювання, однак

будуть створені умови та зросте ймовірність виникнення ризиків вчинення

корупційних правопорушень під час вступу таких вступників до закладів вищої

освіти, що у свою чергу призведе до репутаційних втрат, пов’язаних із

зменшенням рівня довіри учасників освітнього процесу, громади, суспільства до

процедур вступу до закладів вищої освіти.

Також повідомляємо, що вступ до магістратури не є обов’язковим і

передбачає конкурс; вступники роблять свідомий вибір та готуються до

вступних випробувань. Вступники до магістратури повинні бути свідомими того

факту, що вони вступають на другий рівень вищої освіти, який передбачає

здобуття поглиблених теоретичних та практичних знань, умінь, навичок за

обраною спеціальністю (чи спеціалізацією), загальних засад методології

наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для

ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня

професійної діяльності.

Додатково інформуємо, що відповідно до абзацу шостого частини першої

статті 4 Закону України «Про вищу освіту» не вважається дискримінацією права

на здобуття вищої освіти встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються

специфічними умовами здобуття вищої освіти.

Національна академія педагогічних наук України пропонує відхилити

зазначений законопроект з огляду на таке.

1. Запропоновані зміни стосуються лише статті 44 Закону України «Про

вищу освіту». Відтак назва законопроекту очевидно некоректна. Внесення змін

до умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти жодним чином не

врегульовує питання розширення автономії закладів вищої освіти, адже

запропоновані зміни до чч.9 і 10 ст. 44 не вирішують цього питання.

2. Пропозиція щодо виключення єдиного вступного іспиту з іноземної мови

з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього

незалежного оцінювання для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра

і залишення такого єдиного вступного іспиту лише для спеціальностей, для яких

іноземна мова є фаховою або необхідною в професійній діяльності, не відповідає

завданням інтеграції української системи освіти в європейський освітній простір.

3. Проблема недостатнього рівня володіння іноземною мовою вступниками

до магістратури є не настільки гостра і нездоланна, щоб для цього вносити зміни

в закон. Крім того, норма щодо складання тесту з іноземної мови при вступі до

магістратури запроваджена Міністерством освіти і науки України у 2019 р., а це

означає, що заклади вищої освіти на основі академічної автономії самостійно

можуть вносити зміни до навчальних планів та врахувати необхідність

збільшення обсягу підготовки з іноземної мови для студентів бакалаврату, які

планують продовжити навчання в магістратурі, запропонувати додаткові курси

тощо. З іншого боку, студенти, які планують вступ до магістратури, також

можуть займатися додатково, наприклад, використовуючи доступні безкоштовні

ресурси в мережі Інтернет.

Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України з питань освіти,

науки та інновацій дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України за

результатами розгляду в першому читанні проект Закону України «Про

внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо розширення

академічної автономії закладів вищої освіти» (реєстр. № 6264 від 02.11.2021 р.),

поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими народними

депутатами України, повернути суб'єктам права законодавчої ініціативи на

доопрацювання.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з

цього питання визначено Голову Комітету з питань освіти, науки та інновацій,

народного депутата України Бабака Сергія Віталійовича.

Голова Комітету Сергій БАБАК

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Бабак Сергій Віталійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000660C310092258F00

Дійсний до: 26.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-24/3-2022/66320 від 20.04.2022