Проєкт Закону про реформування вугільної галузі

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань енергетики та житлово-

комунальних послуг

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 6232 від 28.10.2021

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

26 січня 2022 року (протокол № 114) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України (далі – Кодекс) та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект Закону України «Про реформування вугільної галузі» (реєстр.

№ 6232 від 28.10.2021), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю. О.,

і повідомляє наступне.

Законопроект визначає комплекс соціально-економічних заходів,

спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного

розвитку вугледобувних підприємств, в тому числі із залученням приватних

інвестицій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики України

(далі – Міненерго) та господарських товариств, щодо яких Міненерго здійснює

управління корпоративними правами держави та які розташовані на

підконтрольній українському Уряду території (далі – державні вугледобувні

підприємства).

Статтею 1 законопроекту пропонується списати державним вугледобувним

підприємствам /за переліком, затвердженим Міненерго/ не сплачені на день

набрання чинності відповідним законом суми заборгованостей з таких платежів:

1. збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

2. страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

3. єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

(далі – єдиний внесок);

4. відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на

пільгових умовах, наукових пенсій;

25. страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які

спричинили втрату працездатності;

6. страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

на випадок безробіття;

7. суми штрафів та пені за несвоєчасну сплату вищевказаних зборів та

внесків, а також суми штрафів та пені, які підлягають нарахуванню на день

набрання чинності відповідним законом та у зв’язку зі списанням заборгованості

відповідно до прийнятого закону.

Доцільно зауважити, що відповідно до Закону України «Про збір та облік

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний

внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи

загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому

порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках,

передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових

виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального

страхування. При цьому, страхові внески на окремі види загальнообов’язкового

державного соціального страхування належало сплачувати згідно із

законодавством, що діяло до набрання чинності такого закону.

При цьому, законопроектом пропонується період, за який списано

заборгованість зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне

страхування та єдиного внеску, обліковувати в Державному реєстрі

загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який

сплачено страхові внески в повному обсязі.

Відтак, зважаючи на те, що надходження від сплати відповідних страхових

внесків та єдиного внеску є основним джерелом наповнення бюджетів фондів

загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, така

законодавча пропозиція призведе до зменшення власних доходів вказаних фондів,

розбалансування дохідної та видаткової частин їх бюджету, виникнення дефіциту

коштів, і як наслідок, до невиконання їх статутних завдань та порушення рівності

платників страхових внесків, що, у свою чергу, вимагатиме виділення додаткових

коштів державного бюджету для надання фінансової підтримки цим фондам на

здійснення покладених на них функцій. Аналогічну думку висловлено і

Міністерством фінансів України (далі –Мінфін) у своєму експертному висновку до

цього законопроекту (копія додається).

У пояснювальній записці до законопроекту його автором зазначено про те,

що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Натомість вказано, що на підприємствах вугільної галузі, що належать до сфери

управління Міненерго та знаходяться на підконтрольній Україні території

3(11 державних підприємств), прострочена заборгованість зі сплати страхових

внесків та зборів (включаючи штрафи та пеню за несвоєчасну їх сплату) станом на

01.05.2021 загалом становить 5 792,5 млн гривень, а саме:

1 717,2 млн гривень – з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування;

44,5 млн гривень – із страхових внесків до Пенсійного фонду України;

3 600,2 млн гривень – з відшкодування Пенсійному фонду України

фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій;

402,6 млн гривень – зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного

захворювання;

28 млн гривень – зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне

соціальне страхування на випадок безробіття.

Беручи до уваги зазначене, Мінфін наголошує на тому, що законопроект

фінансово не забезпечений, відсутні джерела для відшкодування з державного

бюджету вищезазначених витрат, що може призвести до розбалансування

показників державного бюджету. Крім того, реалізація відповідної законодавчої

ініціативи може призвести до численних звернень інших платників щодо надання

права на списання такої заборгованості, а надання можливості списання

заборгованості окремій категорії підприємств не гарантує, що у майбутньому такі

підприємства знову не будуть її нарощувати. Також законопроектом

встановлюється майбутня дата списання заборгованостей (станом на день

набрання ним чинності), що спонукатиме державні вугледобувні підприємства до

ще більшого накопичення заборгованості зі сплати єдиного внеску, що в будь-

якому випадку підлягатиме списанню.

Крім того, зазначена вище законодавча пропозиція суперечить положенням

чинного законодавства, зокрема:

– Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»,

оскільки списання заборгованості окремим підприємствам певної галузі може

сприяти спотворенню конкурентного середовища, що, як наслідок, не

створюватиме сприятливих умов для будь-яких стимулів та може призвести до

збільшення можливості для зловживань з боку окремих державних вугледобувних

підприємств;

– Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове

державне соціальне страхування», згідно з яким єдиний внесок підлягає сплаті

незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9),

встановлено заборону на проведення списання сум недоїмки з єдиного внеску, крім

випадків повної втрати статусу платника (частина сьома статті 25) та порядок

4нарахування, обчислення та сплати такого внеску визначається виключно цим

законом (частина друга статті 2).

Належить відмітити, що законопроект, окрім зазначеного вище, передбачає

встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації

вугледобувних підприємств мораторію щодо рішень про стягнення заборгованості

за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу. Реалізація зазначеного

призведе до розбалансування діяльності енергопостачальних компаній та

спричинить дефіцит коштів, що матиме негативний вплив на їх фінансово-

господарську діяльність і призведе до відсутності джерел для розрахунків з

виробниками електричної енергії державного сектору економіки. Так як розробник

не визначив джерело компенсації постачальникам електричної енергії у період дії

мораторію коштів за поставлену державним вугледобувним підприємствам

електроенергію і послуги з її передачі та розподілу, відповідна компенсація може

потребувати додаткових коштів державного бюджету, а погіршення фінансово-

економічного стану постачальників та виробників електричної енергії призведе до

відповідного зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів, що може

зумовити необхідність передбачення додаткових коштів державного бюджету для

надання фінансової підтримки таким суб’єктам господарювання енергетичного

сектору економіки. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своєму експертному

висновку до цього законопроекту.

Також суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується продовжити

тимчасово, до 1 січня 2025 року, термін дії мораторію на реалізацію виконавчих

проваджень і заходів примусового виконання рішень щодо державних

вугледобувних підприємств, а також мораторію на порушення справ про

банкрутство державних вугледобувних підприємств. Така законодавча ініціатива

призведе до подальшого невиконання боржниками з числа державних

вугледобувних підприємств грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати

податків і зборів (обов’язкових платежів), що призведе до їх недонадходження до

державного бюджету. Такі ж висновки зроблено Мінфіном та наголошено, що

питання продовження до 01.01.2025 року терміну дії цих мораторіїв має

вирішуватися за результатами виконання Плану заходів щодо реалізації

Національної стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів,

боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа,

організація, на період до 2022 року, затвердженого розпорядженням Уряду від

17.03.2021 №210-р /довідково: на виконання пунктів 2.1, 2.2 плану заходів

Мін’юсту доручено здійснити моніторинг мораторіїв з метою визначення їх

регуляторного впливу на вирішення наявних проблем, на діяльність і права інших

осіб та розробити законопроект про внесення змін до відповідних актів щодо

скасування неактуальних мораторіїв/, а також за результатами розгляду Кабінетом

5Міністрів України розробленої Міненерго комплексної програми реформування

вугільної галузі з врегулюванням питання погашення заборгованостей, зокрема

перед бюджетом, зі сплати податків та зборів.

Водночас, розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27

Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не

подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні

розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення

витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також

Мінфіном у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Загалом, Мінфін не підтримує законопроект та зазначає, що реалізація його

положень впливатиме на показники державного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до

вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або

їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують

надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не

пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку

планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення

приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не

раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону України

«Про реформування вугільної галузі» (реєстр. № 6232 від 28.10.2021), поданий

народним депутатом України Камельчуком Ю. О., матиме вплив на показники

бюджетів (зменшуючи надходження і збільшуючи витрати державного та місцевих

бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного

страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має

вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше

1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття

закону).

Додаток: на 4 арк.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00

Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2022/23957 від 27.01.2022