Тип: Звичайний
№ 3657
Дата: 15 червня 2020 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Кабінет Міністрів України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
Комітет Верховної Ради України
з питань енергетики та житлово-
комунальних послуг
Про розгляд законопроектів
за реєстр. № 3657 від 15.06.2020,
за реєстр. №3657-1 від 23.06.2020
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні
2 вересня 2020 року (протокол № 53) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного
кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект
Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної
енергії» (реєстр. № 3657 від 15.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, та
альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до Закону
України «Про ринок електричної енергії» (щодо врегулювання проблемних питань
на ринку електричної енергії)» (реєстр. №3657-1 від 23.06.2020), поданий народним
депутатом України Жупаниним А.В.
Реалізація положень законопроектів за реєстр. № 3657 та за реєстр.
№ 3657-1, як зазначається у пояснювальних записках до них, має на меті
врегулювати проблемні питання діяльності енергетичної галузі, забезпечити надійне
та безперервне постачання електричної енергії, а також стабілізувати фінансову
ситуацію учасників ринку електричної енергії.
Відтак, законопроекти за реєстр. № 3657 та за реєстр. № 3657-1 покликані
врегулювати ідентичні проблемні питання діяльності енергетичної галузі, а їх
положення здебільшого повторюються, тому подальша оцінка можливого впливу
реалізації їх положень на показники бюджету матиме однакове обґрунтування та
висновки.
Отже, цими законопроектами пропонується внесення змін до Закону України
від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі –
Закон № 2019-VIII), які передбачають:
21) відмову постачальником «останньої надії» в укладенні договору на
постачання електричної енергії споживачу, який має заборгованість перед
постачальником «останньої надії» за попередні періоди постачання електричної
енергії;
2) віднесення до спеціальних обов’язків оператора системи передачі
виконання заходів з управління попитом;
3) врахування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) в тарифі на передачу
електричної енергії оператору системи передачі витрат на забезпечення спеціальних
обов’язків із забезпечення розвитку генеруючих потужностей та виконання заходів
з управління попитом;
4) неможливість повторного надання підтримки та/або компенсації витрат
учасникам ринку, яким уже надається або надавалась така підтримка та/або
компенсація витрат, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, модернізацією,
ремонтом та/або експлуатацією електроустановок об’єкта електроенергетики;
5) продовження на один рік строку:
набрання чинності частини другої статті 47 Закону № 2019-VIII щодо
виконання в повному обсязі суб’єктами господарювання вимог щодо відокремлення
функцій постачання від розподілу електричної енергії, пов’язаних із забороною
володіння корпоративними правами;
зобов’язання діючих постачальників універсальних послуг постачати
електричну енергію побутовим та малим непобутовим споживачам;
проведення конкурсу з вибору постачальників універсальних послуг;
6) продовження до 31 грудня 2021 року покладення функцій постачальника
«останньої надії» на електропостачальника державної форми власності без
застосування положень частини четвертої статті 64 Закон № 2019-VIII.
Разом з тим, щодо ключових відмінностей у положеннях законопроектів слід
зауважити наступне.
Законопроектом за реєстр. № 3657 на відміну від законопроекту за реєстр.
№3657-1 пропонуються:
окремі тимчасові заборони імпорту на митну територію, продажу та/або
постачання електричної енергії з держав, що не є членами Енергетичного
Співтовариства /відповідні заборони пропонується встановити у період до 31 грудня
2021 року/. Вказана законодавча ініціатива Міністерством фінансів України (далі –
Мінфін) не підтримується у зв’язку з тим, що такі норми не забороняють продаж
та/або постачання електричної енергії, імпортованої з країни-агресора;
3вилучення норми щодо заборони продажу та/або постачання електричної
енергії, імпортованої з країни-агресора, а також права Кабінету Міністрів України
скасовувати вказану заборону. Вказана норма також не підтримується Мінфіном,
при чому відповідну частину восьму статті 67 Закону № 2019-VIII пропонується
викласти у новій редакції, що має інше смислове навантаження, встановивши умови
продажу електричної енергії, імпортованої з держав, що не є членами Енергетичного
Співтовариства /довідково: Російська Федерація хоч і не є членом вказаного
Співтовариства, проте запропоновані зміни дозволять їй продавати електричну
енергію на ринку «на добу вперед» та балансуючому ринку/;
подовження терміну виплати Кабінетом Міністрів України величини
інвестиційної складової з реалізації проектів, схвалених розпорядженням Уряду від
08.09.2004 №648-р «Про заходи щодо реконструкції та модернізації
теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей», виробникам, визначеним в абзаці
першому пункту 18 розділу XVII Закону № 2019-VIII /з 1 липня 2020 року до 31
грудня 2021 року /. Щодо вказаної законодавчої ініціативи, то Мінфін висловлює
думку про виключення відповідної норми із законопроекту за реєстр. № 3657,
оскільки пунктом 4.2 Порядку підготовки та фінансування проектів з метою
реалізації плану реконструкції та модернізації теплових електростанцій,
затвердженого наказом Міністерством палива та енергетики України від 24.05.2006
№ 183, передбачено, що Регулятор вносить зміни до алгоритму розподілу коштів
оптового ринку електричної енергії в частині перерахування коштів інвестиційної
складової на поточний рахунок із спеціальним режимом використання
енергогенеруючої компанії. Відтак, перерахування коштів інвестиційної складової
належить до компетенції Регулятора, а не Кабінету Міністрів України.
При цьому, законопроектом за реєстр. № 3657-1 на відміну від законопроекту
за реєстр. №3657 пропонується:
визначення вартості продажу електричної енергії купленої за «зеленим»
тарифом або за аукціонною ціною з урахуванням надбавки здійснювати на рівні не
нижче ціни продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» за відповідний
період;
визначення середньозваженої ціни продажу електричної енергії, яка була
куплена у виробників, яким встановлено «зелений» тариф та/або аукціонну ціну
здійснювати на рівні не нижче середньозваженої ціни електричної енергії на ринку
«на добу наперед» за місяць, який передує місяцю в якому здійснюється продаж
електричної енергії;
4закріплення обов’язку сторін двостороннього договору інформувати
Регулятора про предмет договору, ціну електричної енергії та/або порядок її
розрахунку (формування), обсяг електричної енергії тощо;
закріплення права Регулятора встановлювати обмеження щодо місячного
обсягу продажу електричної енергії.
Слід відмітити, що запропонований у законопроекті за реєстр. № 3657-1
перегляд підходу до визначення вартості продажу електричної енергії купленої за
«зеленим» тарифом або за аукціонною ціною та середньозваженої ціни продажу
електричної енергії, яка була куплена у виробників, яким встановлено «зелений»
тариф та/або аукціонну ціну, а також обмеження щодо місячного обсягу продажу
електричної енергії може призвести до зміни фінансово-економічного стану та
податкоспроможності виробників електричної енергії та до відповідного зменшення
або збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними
податків і зборів. Поряд з цим, зміна вартості/ціни електричної енергії, купленої за
умов, описаних вище, також впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих
бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами
та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-
комунальних послуг.
Таким чином, реалізація положень законопроектів за реєстр. № 3657 та за
реєстр. № 3657-1, зокрема, щодо врахування у тарифі на передачу електричної
енергії оператору системи передачі витрат на забезпечення спеціальних обов’язків
із забезпечення розвитку генеруючих потужностей та виконання заходів з
управління попитом; визначення умов, за яких постачальник «останньої надії»
може відмовити в укладенні договору на постачання електричної енергії
споживачу; відтермінування на визначений у законопроектах строк реалізації
окремих законодавчих норм, що регулюють діяльність на ринку електричної енергії,
може збільшити вартість електричної енергії, що, у свою чергу, переважно матиме
вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати
споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і
житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.
Крім того, встановлення одноразовості надання підтримки та\або компенсації
витрат, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, модернізацією, ремонтом
та/або експлуатацією електроустановок об’єкта електроенергетики, може призвести
до зменшення витрат на такі цілі, оскільки зазначена підтримка здійснюється
відповідно до чинної редакції частини дев’ятої статті 29 Закону № 2019-VIII за
5рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у порядку, передбаченому
Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», при чому
на сьогодні учасник ринку може отримувати два і більше види підтримки за одним
проектом (обладнанням).
Водночас, розробниками законопроектів за реєстр. № 3657 та реєстр.
№ 3657-1 всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91
Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних
обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до
законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел
додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На
невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.
Загалом, Мінфін у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр.
№ 3657 та за реєстр. №3657-1 (копії додаються) зазначає про доцільності розгляду
законопроекту за реєстр. № 3657, а Комітет з питань енергетики та житлово-
комунальних послуг, до предмету відання якого належать відповідні законодавчі
ініціативи, за результатами розгляду цих законопроектів прийняв рішення
рекомендувати Верховній Раді України визначитися щодо них шляхом голосування.
Слід також зауважити, що запровадження механізму, що дає право
постачальнику «останньої надії» відмовити в укладенні договору на постачання
електричної енергії споживачу, який має заборгованість перед постачальником
«останньої надії» за попередні періоди постачання електричної енергії, обмежує
права споживачів, які мають заборгованість, на постачання електричної енергії
(підпункт 4 пункту першого розділу І законопроектів). З огляду на зазначене,
Мінфін у своїх експертних висновках до законопроектів пропонує поняття
«постачальник останньої надії» доповнити нормою «або який відмовився від
реструктуризації заборгованості».
Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог
частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі
положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження
бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня
року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового
бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення
приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не
раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
6За результатами розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону
України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії»
(реєстр. № 3657 від 15.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, та
альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до Закону
України «Про ринок електричної енергії» (щодо врегулювання проблемних питань
на ринку електричної енергії)» (реєстр. №3657-1 від 23.06.2020), поданий народним
депутатом України Жупаниним А.В., матимуть вплив на показники бюджетів
(оцінка впливу на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів
залежатиме від зміни вартості електричної енергії за наслідками практичної
реалізації положень законопроектів). У разі прийняття відповідного закону до
15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після
15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим
року залежно від часу прийняття закону).
Додатки: на 5 арк.
Голова Комітету Ю.Ю. Арістов
СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Арістов Юрій Юрійович
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000
Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 04-13/8-2020/148535 від 03.09.2020