Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деофшоризації доходів національних публічних діячів

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань антикорупційної політики

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-03, e-mail: crimecor@rada.gov.ua

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Згідно зі статтею 93 Регламенту Верховної Ради України та за дорученням

Голови Верховної Ради України Стефанчука Р. О. від 08 жовтня 2021 року

Комітет, як головний з підготовки і попереднього розгляду, розглянув проект

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

деофшоризації доходів національних публічних діячів» (реєстр. № 6142),

поданий народним депутатом України Дубінським О. А.

Проект Закону, відповідно до пояснювальної записки, розроблено з метою

деофшоризації доходів національних публічних діячів та створення законодавчої

бази щодо звільнення з посади національних публічних діячів у випадку

встановлення фактів, зокрема, відкриття ними та/або членами їх сімей рахунків

в банках України в іноземній валюті та/або відкриття за межами України

валютних рахунків.

Для досягнення зазначеної мети проектом Закону пропонується, зокрема,

доповнити Розділ ІV Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон)

новою статтею 271 «Обмеження щодо відкриття рахунків в банках», якою

встановити заборону національним публічним діячам та/або членам їх сімей

відкривати та/або використовувати будь-які рахунки в банках в іноземній валюті;

відкривати та/або використовувати за межами України валютні рахунки

фізичних осіб в установах банків-нерезидентів; володіти грошовими знаками

грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів,

монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території

відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або

такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що

перебувають в обігу.

Опрацювавши проект Закону Комітет зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має

право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а згідно з

частиною четвертою цієї статті право приватної власності є непорушним.

2

У рішенні Конституційного Суду України від 06 червня 2019 року

№ 3-р/2019 зазначено, що передбачені законодавством України антикорупційні

заходи мають бути співмірними меті їх встановлення у законі і досягати цієї мети

у найменш обтяжливий для конституційних прав і свобод людини спосіб.

Пункт 8 частини першої статті 46 Закону передбачає, що в декларації

відображаються, зокрема, наявні у суб’єкта декларування та членів його сім’ї

грошові активи, у тому числі кошти, розміщені на банківських рахунках або які

зберігаються у банку. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид,

розмір та валюту активу.

Одним із додаткових заходів здійснення фінансового контролю,

передбаченого статтею 52 Закону є обов’язок суб’єкта декларування у разі

відкриття ним або членом його сім’ї валютного рахунка в установі

банку-нерезидента у десятиденний строк повідомляти про це Національне

агентство з питань запобігання корупції, із зазначенням номера рахунка і

місцезнаходження банку-нерезидента.

За неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного

рахунка в установі банку-нерезидента, передбачена адміністративна

відповідальність, а за декларування недостовірної інформації – кримінальна.

Відтак чинний механізм фінансового контролю забезпечує дієву

реалізацію його заходів стосовно суб’єктів декларування, а тому встановлення

додаткових заборон для суб’єктів декларування вбачається надмірним.

Слід також наголосити, що правовий статус національних публічних діячів

у Законі не визначено, при цьому проект Закону навіть не містить відповідних

відсильних приписів.

Крім того, у Законі України «Про валюту і валютні операції» встановлені

гарантії свободи здійснення валютних операцій. Так, у статті 4 цього Закону

встановлено право резидентів відкривати рахунки в іноземних фінансових

установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Водночас

статтею 3 передбачено, що у разі, якщо положення інших законів суперечать

положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Однак, проектом Закону не пропонується внесення відповідних змін до

Закону України «Про валюту і валютні операції» для узгодження їх положень.

Окрім того, пропозиція встановити повну заборону національним

публічним діячам та членам їх сімей володіти грошовими знаками грошових

одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що

перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної

іноземної держави або групи іноземних держав унеможливить перебування цих

3

осіб за межами України, у тому числі, для виконання покладених на них

повноважень.

Згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату

Верховної Ради України від 07 грудня 2021 року прийняття проекту Закону у

запропонованому вигляді означатиме незабезпечення державою реалізації

окремих положень Конституції України та інших законів України.

Національне агентство з питань запобігання корупції у своєму висновку

зауважило, що проект Закону позбавлений легітимної мети та суперечить

Конституції України, міжнародно-правовим зобов’язанням України та

цивільному законодавству України, а також не відповідає принципу юридичної

визначеності, який є складовою принципу верховенства права.

Так, відповідно до частини другої статті 14 Конвенції ООН проти корупції

держави-учасниці розглядають питання про застосування практично можливих

заходів щодо виявлення переміщення коштів і відповідних оборотних

інструментів через їхні кордони й щодо контролю за таким переміщенням за

умови дотримання гарантій, спрямованих на забезпечення належного

використання інформації, і не створюючи будь-яких перешкод для переміщення

законного капіталу.

Свобода здійснення валютних операцій є одним із принципів валютного

регулювання в Україні згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону

України «Про валюту і валютні операції», який передбачає:

право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з

резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язання, пов’язані з

цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі

відкривати рахунки у фінансових установах інших країн;

право фізичних та юридичних осіб – резидентів придбавати валютні

цінності, активи за кордоном, переміщувати через митний кордон України

валютні цінності;

запровадження обмежень і заходів захисту виключно з підстав та у

порядку, визначених законом, з метою забезпечення стабільності фінансової

системи і рівноваги платіжного балансу України;

недопущення неправомірного і необґрунтованого втручання держави у

валютні операції.

Також до таких принципів відноситься ризикоорієнтованість, прозорість,

достатність та ефективність валютного регулювання, що реалізується, зокрема

шляхом пріоритетності менш дискримінаційних інструментів валютного

регулювання над більш дискримінаційними та пропорційності застосування

таких інструментів.

4

Водночас, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України

«Про валюту і валютні операції» до валютних цінностей віднесено національну

валюту (гривня), іноземну валюту та банківські метали.

Отже, встановлення повної заборони національним публічним діячам та

членам їх сімей володіти валютними цінностями, відмінними від національної

валюти (гривні), враховуючи те, що обмеження щодо такого володіння у

національному законодавстві не застосовується щодо будь-якого іншого кола

суб’єктів, є непропорційним та дискримінаційним заходом, суперечить

принципам валютного регулювання і не відповідає легітимній меті.

Національний банк України також зауважив, що положення проекту

Закону не відповідають міжнародним стандартам боротьби з відмиванням

коштів, фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового

знищення (Рекомендація FATF), які не містять жодних положень щодо

обмеження прав політично значущих осіб (фізичні особи, які є національними,

іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в

міжнародних організаціях) на здійснення будь-яких фінансових операцій.

Керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону

України «Про комітети Верховної Ради України», частини першої статті 93,

пункту 2 статті 114 Регламенту Верховної Ради України Комітет, на своєму

засіданні 15 лютого 2022 року (протокол № 105), прийняв рішення

рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду у першому

читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо деофшоризації доходів національних публічних діячів» (реєстр.

№ 6142) відхилити.

Доповідачем від Комітету на засіданні Верховної Ради України визначено

Голову Комітету Радіну А. О.

Голова Комітету Анастасія РАДІНА