Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо оплати праці"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Першочерговим завданням сьогодення у соціально-трудовій сфері є

реалізація гарантованого Конституцією України права громадян на достатній

життєвий рівень, зокрема шляхом підвищення рівня оплати праці та забезпечення

європейських стандартів життя.

За результатами досліджень експертів МОП підвищення добробуту

працівників відбувається, в першу чергу, за рахунок зростання мінімальної

заробітної плати до економічно обґрунтованого розміру.

Статтею 9 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що

мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від

розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Міністерство соціальної політики України відповідно до статті 5 Закону

України „Про прожитковий мінімум” повідомляє, що орієнтовний фактичний

розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2021 року у розрахунку на місяць

на одну особу становив 4 347 грн (з урахуванням суми обов’язкових

платежів – 4 981 грн), для дітей віком до 6 років – 3 998 грн, для дітей віком

від 6 до 18 років – 4 907 грн, для працездатних осіб – 4 538 грн (з урахуванням

суми обов’язкових платежів – 5 637 грн), для осіб, які втратили

працездатність, – 3 675 гривень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"

затверджено розмір мінімальної заробітної плати нижче розміру

прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімальна заробітна плата на

2021 рік затверджена у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня

— 6500 гривень.

Очікуваний фактичний розмір прожиткового мінімуму для

працездатних осіб у 2021 році необхідно визначати з урахуванням індексу

споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) у 2021 році – 107,3%

відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 р. №

671.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020

р. № 671 у 2021 році прогнозується середня заробітна плата 13632 грн.

Таким чином, закладений в держбюджеті розмір мінімальної заробітної

плати становитиме з січня 2021 лише 44% середньої заробітної плати, а

відповідно з грудня 2021 – 47,68%.

За інформацією Державної служби статистики середня заробітна плата

у червні 2021 року вже склала 14313 грн.

Необхідно також відмітити, що зростання розміру мінімальної

заробітної плати протягом січня-листопада 2021 року не передбачено, і лише

з 1 грудня 2021 року відбудеться збільшення на 500 грн. Крім того слід

зазначити, що між першим та другим читанням проекту Держбюджету на 2021

2

рік підвищення мінімальної заробітної плати до 6500 грн. було перенесено з 1

липня на 1 грудня 2021 року.

До Верховної Ради України подано урядовий проект Закону України

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці"

(реєстр. № 5857 від 19.08.2021), яким запропоновані зміни до Закону України

"Про оплату праці", спрямовані на удосконалення законодавства щодо

порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати, а також

розширення переліку складових заробітної плати, які не враховуються для

визначення її мінімального розміру.

Разом з тим, для забезпечення державних гарантій на підвищену оплату

праці працівників, зайнятих роботах із важкими, шкідливими та небезпечними

умовами праці, а також на роботах з особливими умовами праці, зокрема для

працівників бюджетної сфери, з метою недопущення порушення Конституції

України щодо звуження змісту і обсягу цих гарантій, необхідно частини першу

та другу змін до статі 100 Кодексу законів про працю України викласти у іншій

редакції, ніж запропоновано урядовим законопроектом, оскільки у Державних

санітарних нормах і правилах "Гігієнічна класифікація праці за показниками

шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та

напруженості трудового процесу", затверджених наказом Міністерства

охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 (зареєстровано в Міністерстві

юстиції України 6 травня 2014 р. за № 472/25249), визначено:

"Ці Державні санітарні норми та правила (далі - Гігієнічна класифікація

праці) спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих

місцях працівників та застосовуються на підприємствах, в установах,

організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством".

Відповідно до п.1.3 розділу ІІ Гігієнічної класифікація праці:

Особливий характер праці - роботи, що виконуються з високим рівнем

нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих

природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику

для здоров’я.

В цілому для формування змісту цієї частини, також, необхідно

враховувати терміни та інші норми Гігієнічної класифікації праці, зокрема п.

п. 2, 4-6, п. 1.3 розділу ІІ тощо.

Разом з зазначеним, з метою недопущення продовження практики

визначення розміру мінімальної заробітної плати залежно від можливостей

державного бюджету пропонуємо виключити із запропонованої урядовим

законопроектом редакції статті 9 Закону України "Про оплату праці" слова

"збалансованості та обґрунтованості Державного бюджету" з огляду на

наступне:

- Конвенцією МОП № 131 до факторів, які потрібно враховувати під час

визначення рівня мінімальної заробітної плати, не включено відповідної

позиції;

3

- норми щодо забезпечення збалансованості та обґрунтованості

Державного бюджету врегульовані Бюджетним кодексом України, а відтак не

потребують додаткового закріплення у Законі України "Про оплату праці".

Крім того, додатково необхідно передбачити скасування пунктів 3, 5

Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, якими

необґрунтовано заборонено застосування мінімальної заробітної плати як

розрахункової величини у колективних договорах та угодах усіх рівнів, що

суперечить Закону України "Про колективні договори і угоди" в частині

заборони будь-якого втручання з боку органів представницької і виконавчої

влади та господарського управління, політичних партій, роботодавців при

укладенні та виконанні колективних договорів, угод.

Розмір мінімальної заробітної плати як основної державної соціальної

гарантії має бути не нижче розміру фактичного прожиткового мінімуму для

працездатних осіб, розрахованого відповідно до законодавства з урахуванням

положень ратифікованих Конвенцій МОП № 117 про основні цілі та норми

соціальної політики та №131 про встановлення мінімальної заробітної плати з

особливим урахуванням країн, що розвиваються, зокрема, з урахуванням

витрат на придбання або оренду житла, медичне обслуговування, освіту,

сімейну складову, та прогнозованого індексу споживчих цін, з урахуванням

Резолюції Європарламенту 2008/2034 (INI), якою рекомендується

встановлювати мінімальну заробітну плату не нижче ніж 60% від середньої

зарплати.

Зважаючи на складну ситуацію та надзвичайно низький рівень

добробуту населення країни, просто цинічною виглядає оплата праці окремих

чиновників, керівників державних компаній, які щомісяця можуть отримувати

від 300 тис. до понад 5 млн. гривень.

Так, у відкритих засобах масової інформації наявні дані щодо

надвисоких заробітних плат, зокрема, керівників НАК "Нафтогаз України",

ПАТ "Укрнафта", ПАТ "Українська залізниця", ПАТ "Укргазвидобування",

УДППЗ "Укрпошта", міністрів, інших топ-чиновників тощо.

Тому, з метою врегулювання питання оплати праці топ-чиновників,

керівників державних компаній і приведення її до економічно і логічно

обґрунтованого рівня.

2. Цілі та завдання проекту акта

Цілі та завдання проекту акта –підвищення мінімальної заробітної плати

до фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та

разом з цим обмеження розміру заробітної плати у державному секторі.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

На відміну від урядового проекту № 5857, яким врегульовується

питання щодо складових заробітної плати, які не враховуються для визначення

її мінімального розміру, зокрема щодо доплат за роботи працівникам,

4

зайнятих на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці,

в несприятливих умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я у

відповідності до статті 100 Кодексу законів про працю України, пропонується

альтернативне правове регулювання зазначеного питання та додаткові норми,

якими пропонується:

- розмір мінімальної заробітної плати затверджується на рівні не нижче

розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не може бути

нижчим за прогнозний фактичний розмір прожиткового мінімуму для

працездатних осіб;

- мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у

розмірі, не меншому від мінімальної заробітної плати;

- визначено механізм перегляду (збільшення) мінімальної заробітної

плати залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних

осіб, фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

зростання індексу споживчих цін на товари і тарифів на послуги, середнього

рівня заробітної плати та інших чинників;

- скасувати пункти 3 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону

України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від

06.12.2016 № 1774-VIII, якими необґрунтовано заборонено застосування

мінімальної заробітної плати як розрахункової величини у колективних

договорах та угодах усіх рівнів, що суперечить Закону України "Про

колективні договори і угоди" в частині заборони будь-якого втручання з боку

органів представницької і виконавчої влади та господарського управління,

політичних партій, роботодавців при укладенні та виконанні колективних

договорів, угод;

- обмежити 10 розмірами мінімальної заробітної плати рівень заробітної

плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати):

народних депутатів України;

членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра,

заступників міністра;

керівників та заступників керівників державних органів;

Голови Національного банку України та його заступників, членів

Правління та винагороди членів Ради Національного банку України;

керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних

підприємств, установ, організацій, державних холдингових

компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у

статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше

50 відсотків акцій (часток).

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України,

Кодекс законів про працю України, Закони України "Про оплату праці", "Про

державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про

5

Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про

дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування",

"Про управління об'єктами державної власності".

Прийняття проекту закону не потребуватиме внесення змін до інших

законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не потребує додаткових витрат з Державного

бюджету України в поточному році.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

акта

Реалізація проекту Закону дасть можливість підвищити рівень

соціального захисту громадян, які одержують заробітну плату на рівні

мінімальної заробітної плати та визначити економічно і логічно

обґрунтований рівень оплати праці в державному секторі, що в свою чергу

сприятиме економії коштів державного бюджету України та державних

компаній.

Народний депутат України Королевська Н.Ю.

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Королевська Наталія Юріївна

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000007FAE280094288F00

Дійсний до: 26.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 128д9/1-2021/282071 від 09.09.2021