Проєкт Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань екологічної політики та

природокористування

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 6004-1 від 07.09.2021

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від

07 лютого 2023 року (протокол № 148) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради

України розглянув проект Закону України про запобігання, зменшення та

контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності

(реєстр. № 6004-1 від 07.09.2021), поданий народними депутатами України

Марусяком О. Р., Колюхом В. В. та іншими, і повідомляється наступне.

Законопроектом пропонується встановити правові та організаційні

засади щодо запобігання, зменшення та контролю забруднення, що виникає в

результаті промислової діяльності, для забезпечення високого рівня захисту

довкілля, зокрема:

впровадити інтегрований довкільний дозвіл, як документ дозвільного

характеру, який видається дозвільним органом (центральним органом

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони

навколишнього природного середовища) з метою запобігання та зменшення

забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, та який надає

право експлуатувати установки, а саме вчиняти дії з провадження на них

видів діяльності, визначених цим Законом, на умовах, встановлених у ньому,

та який отримують оператори установок до початку їх експлуатації;

визначити основні вимоги до змісту інтегрованого довкільного дозволу,

перелік видів діяльності, провадження яких вимагає його отримання, процес

видачі (внесення змін), підстави та порядок відмови у його видачі, зупинення,

анулювання та внесення змін до нього;

2передбачити, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря стаціонарними джерелами, дозволи на спеціальне

водокористування та дозволи на здійснення операцій у сфері поводження з

відходами, отримані операторами установок, втрачають чинність з дня

отримання інтегрованого довкільного дозволу;

настановити, що зупинення інтегрованого довкільного дозволу

дозвільним органом здійснюється виключно на підставі рішення

адміністративного суду;

запровадити єдину державну електронну інформаційну систему

інтегрованих довкільних дозволів у вигляді централізованої інформаційно-

телекомунікаційної системи, що забезпечує створення, перегляд,

відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку,

використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації, а

також електронну взаємодію між операторами установок, дозвільним

органом, заінтересованими органами, контролюючим органом, іншими

державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськістю з

метою запобігання, зменшення та контролю забруднення, що виникає в

результаті промислової діяльності, в порядку, визначеному цим Законом;

визначити склад електронної системи (складається з реєстру інтегрованих

довкільних дозволів, електронного кабінету користувача електронної

системи, порталу електронної системи) та її держателя (дозвільний орган);

доповнити повноваження центральних органів виконавчої влади, інших

державних органів, органів місцевого самоврядування повноваженнями у

сфері моніторингу, запобігання та контролю промислового забруднення, яке

виникає в результаті промислової діяльності та державного контролю за

дотриманням умов інтегрованого довкільного дозволу операторами

установок;

внести зміни до Водного кодексу України, Кодексу України з процедур

банкрутства, законів України «Про охорону навколишнього природного

середовища», «Про відходи», «Про охорону атмосферного повітря», «Про

дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про основні засади

державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»

щодо приведення у відповідність до норм цього законопроекту;

зобов’язати оператора установки вживати заходів до запобігання

забрудненню, аваріям та мінімізації їх наслідків, попереджати утворення

відходів тощо;

3установити плату за видачу (внесення змін до) інтегрованого

довкільного дозволу у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат

/виходячи з розміру встановленої мінімальної заробітної плати з 1 жовтня

2022 року – 6 700 грн, розмір такої плати становитиме 100 500 грн/, що

зараховуватиметься до спеціального фонду Державного бюджету України та

визначити умови повернення такої плати у разі відмови дозвільним органом

у видачі (внесенні змін до) такого дозволу. Відтак, реалізація такої норми

сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду державного

бюджету, проте, авторами законопроекту не визначено цільових напрямів

використання коштів, отриманих від цієї плати, як це належить відповідно до

бюджетного законодавства.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до частини п’ятої

статті 13 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл бюджету на

загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно

цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а згідно з

частиною другою статті 4 Кодексу, якщо іншим нормативно-правовим актом

бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються

відповідні норми Кодексу.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному

висновку (копія додається) зазначає, що згідно з частиною другою статті 41

Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»

плата за видачу (переоформлення) документів дозвільного характеру

(адміністративний збір) визначається відповідно до Закону України "Про

адміністративні послуги".

З огляду на це, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 24 частини

другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання

адміністративних послуг зараховується до загального фонду державного

бюджету.

Крім того, реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків

державного бюджету для здійснення нових повноважень органами державної

влади, а також вишукування коштів для запровадження єдиної державної

електронної інформаційної системи інтегрованих довкільних дозволів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається,

що за інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів

України, реалізація зазначених завдань буде здійснюватись відповідно до

плану заходів із впровадження Концепції реалізації державної політики у

сфері промислового забруднення, затвердженого розпорядженням Кабінету

4Міністрів України від 27.12.2019 № 1422-р, яким передбачено розроблення та

ведення електронної інформаційної системи.

Водночас, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої

статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної

Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни

показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний

додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні

розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення

надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту

належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо

скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету

для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до

законопроекту відповідна інформація відсутня.

Слід зазначити, що у прикінцевих та перехідних положеннях проекту

закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем

його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання

ним чинності, крім положень статті 19 цього Закону /щодо моніторингу

викидів/, які вводяться в дію через два роки з дня введення в дію висновків

найкращих доступних технологій та методів управління для відповідного

виду господарської діяльності, в порядку визначеному цим Законом.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на

показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують

витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує

плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного

періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не

раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Мінфін в межах компетенції вважає, що

законопроект потребує доопрацювання в частині приведення його норм у

відповідність до статті 13 Кодексу, а саме виключення у частині сьомій статті

3 законопроекту слів «спеціального фонду».

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в

результаті промислової діяльності (реєстр. № 6004-1 від 07.09.2021), поданий

народними депутатами України Марусяком О. Р., Колюхом В. В. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки

державного бюджету та може призвести до збільшення доходів спеціального

фонду державного бюджету у зв’язку із впровадженням плати за видачу

(внесення змін до) інтегрованого довкільного дозволу і, відповідно, видатків

5спеціального фонду державного бюджету, джерелами покриття яких буде

визначена така плата, а вартісна оцінка впливу визначатиметься залежно від

кількості виданих дозволів та правового регулювання використання коштів від

цієї плати). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності

згідно із законодавством.

2) рекомендувати Комітету з питань екологічної політики та

природокористування при доопрацюванні положень законопроекту (а саме,

частини сьомої статті 3) врахувати вимоги частини другою статті 4, частини

п’ятої статті 13, пункту 24 частини другої статті 29 Кодексу.

Додаток: на 3 арк.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА