Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання окремих питань застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності за

дорученням Голови Верховної Ради України розглянув на засіданні 03 листопада

2021 року (протокол № 88) проект Закону України «Про внесення змін до

Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання окремих

питань застосування запобіжних заходів в кримінальному провадженні»

(реєстр. № 5892), поданий народним депутатом України Неклюдовом В.М. та

іншими народними депутатами України.

Метою законопроекту є удосконалення положень Кримінального

процесуального кодексу України (далі – КПК України) щодо визначення

розмірів застави задля унеможливлення зловживання чинними нормами права та

захисту законних інтересів осіб, які постраждали внаслідок вчинення

кримінальних правопорушень.

Для досягнення вказаної мети у законопроекті пропонується: 1) ч. 5 ст. 182

КПК України доповнити абзацом такого змісту: «У разі якщо розмір заподіяної

шкоди або завданих збитків від вчиненого тяжкого або особливо тяжкого

злочину перевищують максимальний розмір застави, передбачений п. п. 2, 3 ч. 5

цієї статті відповідно, то розмір застави не може бути меншим ніж розмір

заподіяної шкоди або завданих збитків від вчиненого тяжкого або особливо

тяжкого злочину, в якому підозрюється, обвинувачується особа»; 2) у ч. 6 ст. 182

КПК України строк, протягом якого підозрюваний, обвинувачений, який не

тримається під вартою, зобов’язаний внести кошти на відповідний рахунок або

забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує,

слідчому, прокурору, суду, зменшити з п’яти до трьох днів з дня обрання

запобіжного заходу у вигляді застави; 3) ч. 11 ст. 182 КПК України викласти у

такій редакції: «Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається

підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього

запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим,

може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині

майнових стягнень у порядку, визначеному гл. 9 цього Кодексу».

В ході обговорення народні депутати України – члени Комітету

підтримали ідею необхідності удосконалення положень КПК України в частині

застосування запобіжного заходу у вигляді застави, водночас зауважили, що

законопроект потребує доопрацювання. Зокрема, наголосили на тому, що застава

як запобіжний захід і розмір заподіяної шкоди є різними складовими

кримінального процесу, які не можна поєднувати та пов’язувати, як це

пропонується у проекті. Крім того, підкреслили відсутність обґрунтування

зменшення строку внесення коштів з п’яти до трьох днів з дня обрання

запобіжного заходу у вигляді застави та зазначила, що це є порушенням прав

людини з огляду на практику Європейського суду з прав людини. Окремо

зазначили, що виключення положень про надання згоди заставодавця щодо

звернення судом застави на виконання вироку в частині майнових стягнень,

порушує право власності особи.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило ряд зауважень до законопроекту.

Верховний Суд зазначив, що законопроект не може бути прийнятий.

Міністерство юстиції України зазначило, що пропоновані зміни

призведуть до зменшення застосування такого виду запобіжного заходу як

застава, який є альтернативою триманню під вартою, що не відповідає практиці

Європейського суду з прав людини, оскільки спрямовані на порушення права

особи на свободу та як результат призведе до збільшення кількості осіб, які

тримаються у слідчих ізоляторах.

Офіс Генерального прокурора висловило ряд зауважень та зазначило, що

законопроект потребує доопрацювання, а запропоновані зміни до ч. 5 ст. 182

КПК України можуть призвести до труднощів в їх застосуванні, оскільки не

завжди на момент обрання запобіжного заходу можуть бути належним чином

підтверджені збитки чи шкода.

Інститут законодавства Верховної Ради України висловив ряд зауважень

до законопроекту та зазначив, що чинним кримінальним процесуальним

законодавством закріплено дієвий механізм застосування застави в

кримінальному провадженні, який ураховує як конституційні приписи, так і

міжнародні зобов’язання, міжнародні договори, ратифіковані Україною.

Заслухавши інформацію підкомітету з питань кримінального

процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності, з’ясувавши

позицію народних депутатів України – членів Комітету, які висловили ряд

зауважень до законопроекту, Комітет рекомендує Верховній Раді України

відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону

України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України

щодо врегулювання окремих питань застосування запобіжних заходів в

кримінальному провадженні» (реєстр. № 5892) за наслідками розгляду в

першому читанні повернути законопроект суб’єкту права законодавчої

ініціативи на доопрацювання.

Співдоповідачем на засіданні Верховної Ради України визначено Голову

Комітету – народного депутата України Іонушаса С.К.

Проект Постанови Верховної Ради України та висновок Головного

науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України додаються.

Просимо розглянути.

Голова Комітету С. Іонушас

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Іонушас Сергій Костянтинович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D0512F00D41E8F00

Дійсний до: 26.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-27/3-2021/341197 від 04.11.2021