Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України з

питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів

До розгляду законопроекту за

реєстр. № 5857-1 від 31.08.2021

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні від

17 листопада 2021 року (протокол № 106) відповідно до статей 27 і 109

Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України

розглянув проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України

щодо оплати праці (реєстр. № 5857-1 від 31.08.2021), поданий народними

депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., і повідомляє

наступне.

Законопроектом передбачено:

визначити, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюватиметься

у розмірі, не нижчому від розміру фактичного прожиткового мінімуму для

працездатних осіб;

здійснювати оплату праці працівників, що зайняті на роботах із особливо

шкідливим умовами праці та виконують роботу з високим рівнем нервово-

емоційного та інтелектуального навантаження, у підвищених розмірах за

рішенням Кабінету Міністрів України;

розширити перелік складових, що не будуть враховуватися при

обчисленні заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального

розміру, зокрема, не враховуватимуться:

- суми, на які підвищується оплата праці відповідно до статті 100 Кодексу

законів про працю України, — незалежно від способу встановлення такого

підвищення (доплата, надбавка, підвищення окладу тощо);

- доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово

відсутнього працівника;

- оплата роботи в надурочний час;

- оплата за залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні;

- премії;

- сума індексації заробітної плати;

- сума компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків

виплати заробітної плати;

встановити, що Кабінетом Міністрів України розміри посадових окладів

працівників бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та

інших бюджетних установ відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і

коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих

галузей бюджетної сфери встановлюватимуться з урахуванням розміру

посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на рівні

мінімальної заробітної плати;

здійснювати визначення розміру мінімальної заробітної плати, зокрема,

також з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на період, на який

встановлюється розмір мінімальної заробітної плати; рівня зайнятості,

продуктивності праці, збалансованості та обґрунтованості державного бюджету;

рівня податків, обов’язкових зборів та внесків.

Відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2022 року.

Як зазначено у пояснювальній записці до даного проекту закону,

реалізація законопроекту відбуватиметься в межах бюджетних асигнувань

державного та місцевих бюджетів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу

України та статті 13 Закону України «Про оплату праці», у тому числі за рахунок

додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та

неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в

офшорних зонах. Також відмічено, що при вжитті необхідних заходів щодо

недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо

на першому етапі збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та

бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у

2022 році мінімально на суму понад 500 млрд. гривень.

В своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає,

що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини

бюджетів усіх рівнів, зокрема, у частині оплати праці працівників установ і

організацій, що фінансуються з бюджету, на підвищення розміру посадового

окладу працівника І тарифного розряду ЄТС. За орієнтовними розрахунками

Мінфіну додаткова потреба у видатках на оплату праці працівників бюджетної

сфери становитиме понад 200 млрд. гривень.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити

збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від

податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів

загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від

єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зважаючи на положення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого

призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні

обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до

законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу

України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники

бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати

бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому,

вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці

Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що

передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що

настає за плановим.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект закону про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці

(реєстр. № 5857-1 від 31.08.2021), поданий народними депутатами України

Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету

(збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників

бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від

податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів

загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У

разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в

дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня

2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття

закону).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00

Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/3-2021/356376 від 18.11.2021