Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України “Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю"

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-35-06

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань правоохоронної діяльності на виконання доручення

Голови Верховної Ради України кова розглянув на своєму засіданні 08.12.2021 р.

(протокол № 91) проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України

про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для

реалізації положень Закону України «Про право на самозахист та володіння

цивільною вогнепальною зброєю» (реєстр. № 5709-1), внесений народним

депутатом України Шараськіним А.А. та іншими народними депутатами України.

Метою законопроекту, як зазначено в Пояснювальній записці до нього, є

унормування положень Кримінального кодексу України (далі - КК) та Кодексу

України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) відповідно до

положень законопроекту «Про право на самозахист та володіння цивільною

вогнепальною зброєю», згідно з якими:

1) до переліку видів адміністративних стягнень додається ще один вид

позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові – позбавлення

права на володіння цивільною зброєю та бойовими припасами до неї (пункт 5

частини першої статті 24 КУпАП у редакції законопроекту);

2) підвищуються розміри штрафів за правопорушення, пов’язані з

цивільним оборотом зброї та боєприпасів (зміни до статей 190 – 195 КУпАП);

3) встановлюються вимоги до проведення огляду особи, яка здійснює

транспортування або носіння цивільної зброї на стан алкогольного,

наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо її перебування під впливом

лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

4) дається визначення нетверезому стану;

5) статті 36, 263 КК викладаються в новій редакції;

6) скасовується відповідальність за порушення правил обігу холодної зброї

(зміни до статей 190, 191, 193, 195 КУпАП, статті 263 КК).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловлює зауваження до проекту, за змістом яких проект № 5709-1 у

запропонованій редакції потребує суттєвого доопрацювання.

Проект не підтримується також Міністерством внутрішніх справ України,

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Інститутом

законодавства Верховної Ради України, Національною академією правових наук

України, Міністерством юстиції України, Національною академією Служби

безпеки України, Харківським національним університетом внутрішніх справ,

2Національною поліцією України, Національним юридичним університетом імені

Ярослава Мудрого.

З огляду на зміст проекту необхідно зазначити наступне.

Стаття 191 КУпАП (у редакції проекту) має назву «Порушення

громадянами правил зберігання або транспортування цивільної зброї і набоїв»,

згідно з якою відповідальність настає лише за порушення громадянами правил

зберігання або транспортування цивільної зброї і набоїв громадянами, які мають

відповідний документ дозвільного характеру виданий уповноваженим

державним органом, що є неприйнятним, оскільки в разі прийняття статті в такій

редакції, порушення правил носіння цивільної зброї і набоїв, а також холодної

чи пневматичної зброї відповідного калібру, не буде визнаватися

адміністративним правопорушенням. Отже, пропонованою редакцією статті 191

КУпАП пропонується необґрунтоване пом’якшення відповідальності власників

зброї,

Статтею 193 КУпАП (у редакції проекту) встановлюється адміністративна

відповідальність за ухилення від реалізації цивільної зброї і бойових припасів

громадянами після припинення дії документу дозвільного характеру. Однак не

зовсім зрозуміло, в яких випадках може наставати адміністративна

відповідальність за ухилення від реалізації цивільної зброї та хто може бути

суб’єктом правопорушення в даному випадку, якщо у законопроекті № 5708-1

«Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю» не

встановлено строків або відповідного імперативного обов’язку щодо такої

реалізації.

Статтею 174 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за

стрільбу з вогнепальної чи холодної метальної зброї, пристроїв для відстрілу

патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями

метальними снарядами несмертельної дії або пневматичної зброї калібру понад

4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду в населених

пунктах і в не відведених для цього місцях, а також у відведених місцях з

порушенням установленого порядку.

Хоча положення зазначеної статті потребуватимуть приведення у

відповідність до термінів, що використовуються у проекті Закону реєстр.

№ 5708-1, зокрема, щодо визначення цивільної вогнепальної зброї, відповідні

зміни до статті 174 КУпАП проектом Закону реєстр. № 5709-1 не

передбачаються.

Неприйнятною є пропозиція проекту щодо включення до КУпАП нової

статті 2661 «Огляд особи, яка здійснює транспортування або носіння цивільної

вогнепальної зброї на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або

щодо її перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та

швидкість реакції», оскільки не містить у собі механізму реалізації.

Недоречною виглядає пропозиція проекту щодо уточнення ознак

необхідної оборони шляхом використання в частині першій стаття 36 КК (у

редакції проекту) словосполучення «Необхідною обороною є застосування сили

або вчинення інших дій…».

3Сформульоване законодавцем чинне поняття необхідної оборони наразі й

так означає, що у даному випадку йдеться про різноманітні дії особи, яка

обороняється, що становлять зміст такої оборони.

Проектом також пропонується виключити з частини першої статті 36 КК

норму про заподіяння тому, хто посягає, лише такої шкоди, яка є необхідною і

достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення

посягання, та про перевищення меж необхідної оборони, що є неприйнятним.

Адже заподіяння особою, яка обороняється значної шкоди нападникові

об’єктивно може не відповідати характеру посягання та реальній обстановці

захисту. Відмова ж від такої умови правомірності необхідної оборони, як

відсутність перевищення її меж, якраз і призведе до непритягнення до

кримінальної відповідальності таких осіб.

Помилковою видається пропозиція щодо передбачення, зокрема, у

частині четвертій статті 36 КК (у редакції проекту) ситуації застосування особою

будь-якої зброї чи будь-яких інших засобів або предметів у випадках здійснення

захисту від особи, яку виявлено на місці злочину під час вчинення тяжкого чи

особливо тяжкого злочину та яка із застосуванням сили чи з погрозою її

застосування намагається втекти з місця злочину або перешкоджає поверненню

майна, яким протиправно заволоділа. Правомірність дій щодо затримання особи,

яка вчинила кримінальне правопорушення, і доставлення її відповідним органам

влади регулюється статтею 38 КК «Затримання особи, що вчинила кримінальне

правопорушення».

Також не може бути визнана необхідною обороною ситуація

(частина четверта статті 36 КК у редакції проекту), за якої має місце

застосування особою будь-якої зброї чи будь-яких інших засобів або предметів

від нападу тварин, що безпосередньо загрожують життю чи здоров’ю людей, чи

негайного відвернення реальної загрози такого нападу. Ураховуючи, що

джерелом небезпеки у даному випадку є поведінка тварин, заподіяння шкоди

відповідним правоохоронюваним інтересам слід розцінювати як стан крайньої

необхідності, умови правомірності якої наразі встановлені статтею 39 КК.

Зміни до статті 263 КК щодо декриміналізації таких суспільно

небезпечних діянь, як носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї без

передбаченого законом дозволу є неприйнятними, оскільки порушення порядку

носіння, зберігання, ремонту, збуту холодної зброї посягає на громадський

порядок, безпеку громадян, їх права та свободи, тобто призводить до настання

суспільно небезпечних наслідків. Тому підстав для скасування існуючої

кримінальної відповідальності за вчинення перелічених діянь немає.

Крім цього, положення частини четвертої статті 263 КК (у редакції

проекту) щодо «використання зброї, вибухових речовин або вибухових

пристроїв, набутих без передбаченого законом дозволу, як знаряддя чи засіб

вчинення злочину, відповідальність за який передбачена статтями 110, 112, 113,

121, 122, 129, 146, 147, 187, 189, 194, 261, 294, 342, 345, 345-1, 346, 347, 347-1,

348, 348-1, 349, 349-1, 350, 352, 377, 378, 379, 398, 399, 400 цього Кодексу» також

4є неприйнятними, оскільки вчинення таких дій має бути кваліфіковано за

сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених відповідною частиною

статті 262 або статті 263 КК, а також як готування чи замах до вчинення іншого

кримінального правопорушення.

Заслухавши інформацію співавторів законопроекту та підкомітету з питань

організації охорони громадської безпеки і порядку, з’ясувавши позицію

народних депутатів України – членів Комітету, керуючись положеннями статті

110, пункту 1 частини першої статті 111, пункту 1 частини першої статті 114

Регламенту Верховної Ради України, Комітет рекомендує Верховній Раді

України проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про

адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для

реалізації положень Закону України «Про право на самозахист та володіння

цивільною вогнепальною зброєю» (реєстр. № 5709-1) за результатами розгляду

в першому читанні відхилити.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради

України визначено Голову підкомітету з питань організації охорони громадської

безпеки і порядку Дануцу Олександра Анатолійовича.

Проект постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету С. Іонушас

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Іонушас Сергій Костянтинович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D0512F00D41E8F00

Дійсний до: 26.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-27/3-2021/395491 від 17.12.2021