Тип: Звичайний
№ 5751
Дата: 12 липня 2021 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
Комітет Верховної Ради України
з питань правоохоронної діяльності
Про розгляд законопроекту
за реєстр. № 5751 від 12.07.2021
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні
24 квітня 2023 року (протокол №154) відповідно до статей 27 і 109
Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України
розглянув проект Закону України про забезпечення безпеки учасників
кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя
(реєстр. № 5751 від 12.07.2021), поданий народними депутатами України
Бакумовим О. С., Павлюком М. В. та іншими.
Згідно з преамбулою законопроекту пропонується визначити види
заходів забезпечення безпеки, спрямованих на захист життя, здоров'я, житла
та майна учасників кримінального судочинства та інших осіб, які мають право
на забезпечення безпеки, встановити підстави, умови і порядок їх
застосування, а також визначити правові основи організації та діяльності
Національного агентства з питань забезпечення безпеки учасників
кримінального судочинства (далі – Національне агентство).
При цьому, із введенням в дію цього закону передбачена втрата чинності
Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві» та постанови Верховної Ради України «Про
порядок введення в дію Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які
беруть участь у кримінальному судочинстві».
Так, законопроектом пропонується, зокрема, створити та забезпечити
функціонування нового центрального органу виконавчої влади зі спеціальним
статусом - Національного агентства, до основних завдань якого віднесено:
формування та реалізація державної політики у сфері забезпечення безпеки
учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя;
здійснення міжнародного співробітництва щодо забезпечення безпеки таких
учасників; застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки, заходів
соціально-правового характеру стосовно цих учасників, а також виявлення
загроз щодо них і вжиття заходів з їх усунення відповідно до закону /згідно з
Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту запропоновано
доручити Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання
чинності цим Законом створити Національне агентство/.
2Зокрема, у законопроекті запропоновано:
- встановити загальну структуру (входять оперативні, оперативно-
технічні підрозділи, підрозділ внутрішнього контролю, а також підрозділи
інформаційно-аналітичного, кадрового, психологічного, правового,
господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-
службової діяльності) і чисельність Національного агентства (загальна
(гранична) чисельність Національного агентства становитиме 260 штатних
посад, з яких співробітників – 210 штатних посад);
- передбачити можливість розміщення Національного агентства, його
підрозділів на об’єктах, щодо яких здійснюється державна охорона;
- визначити повноваження Національного агентства, та відповідно до
покладених на нього завдань, зокрема, передбачити:
використання послуг експертів і консультантів (у тому числі фахівців
інших органів, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності
на платній і безоплатній основі), а також платно або безоплатно
використовувати на договірних засадах службові приміщення, транспортні
засоби та інше майно підприємств, установ і організацій незалежно від форми
власності, а також за згодою окремих осіб, у тому числі на договірних засадах,
належні їм жилі та нежилі приміщення, транспортні засоби та інше майно;
можливість відкривати та використовувати рахунки в національній та
іноземній валютах у банках та інших фінансових установах,
застосування заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів,
вогнепальної зброї) співробітниками оперативних підрозділів Національного
агентства;
- здійснення заходів з переселення в інше постійне місце проживання
особи, взятої під захист за рахунок державного бюджету;
- встановити умови оплати праці (посадові оклади керівництва,
співробітників та працівників Національного агентства визначати в залежності
від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня
календарного року (далі - прожитковий мінімум), а саме від 19 прожиткових
мінімумів для молодшого співробітника відділу до 50 прожиткових мінімумів
для Голови Національного агентства /виходячи із розміру прожиткового
мінімуму, встановленого на 1 січня 2023 року – 2 684 грн, розміри посадових
окладів становитимуть від 50 996 грн до 134 200 грн/, при цьому посадові
оклади відповідних співробітників Національного агентства з
місцезнаходженням у місті Києві встановлюються з коефіцієнтом 1,2);
- здійснювати виплату пенсійного забезпечення співробітників
Національного агентства та виплату одноразової грошової допомоги після їх
звільнення зі служби в порядку та на умовах, визначених Законом України
«Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких
інших осіб»;
- передбачити безоплатне медичне забезпечення співробітників
Національного агентства у державних та комунальних закладах охорони
здоров’я, можливість направлення на обстеження або лікування до приватного
закладу охорони здоров’я або іноземного медичного закладу співробітника
3Національного агентства; а також можливість пільгового реабілітаційного,
санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку у медичних
реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та
оздоровчих закладах за рахунок бюджетних коштів, визначених на утримання
Національного агентства;
- забезпечити співробітників Національного агентства житлом та
передбачити виплату компенсації за найм житла;
- встановити виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі
(смерті), інвалідності та втрати працездатності співробітника Національного
агентства у розмірі від 70 до 750 розмірів прожиткового мінімуму,
встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, залежно
від ступеня втрати працездатності;
- визначити обов’язкове підвищення кваліфікації співробітниками
Національного агентства, у тому числі за кордоном;
- здійснювати компенсацію за рахунок коштів державного бюджету
майнових збитків, які були завдані співробітниками Національного агентства;
- запровадити здійснення контролю за використанням коштів
державного бюджету органами, що здійснюють заходи забезпечення безпеки,
а також за дотриманням ними законодавства під час здійснення операцій з
бюджетними коштами Рахунковою палатою;
- здійснення фінансового забезпечення Національного агентства за
рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, фінансування
Національного агентства за рахунок будь-яких інших джерел забороняється,
крім випадків, передбачених міжнародними договорами України або
проектами міжнародної технічної допомоги. Крім того, передбачається
створення фонду оперативно-розшукових дій Національного агентства.
Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його
положень може вплинути на видаткову частину державного бюджету та
позитивно вплине на дохідну частину державного бюджету шляхом
оптимізації витрат на здійснення заходів забезпечення безпеки.
Міністерство фінансів України (далі - Мінфін) у своєму експертному
висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень вплине на
показники державного бюджету, проте зауважено про те, що обсягу такого
впливу на видаткову та дохідну частини державного бюджету (посилаючись
на пояснювальну записку суб’єкта законодавчої ініціативи) не наведено, а
також не додано детальних фінансово-економічних розрахунків разом з
пропозиціями щодо джерел покриття додаткових видатків. Також Мінфін
відмічає, що у разі прийняття законопроекту його реалізація не буде
забезпечена фінансовим ресурсом.
Слід наголосити на тому, що розробником всупереч вимогам частини
першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91
Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-
економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій про зміни до
законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел
4додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про
що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.
За узагальнюючим висновком Мінфіну (копія експертного висновку
додається) законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням
пропозицій Міністерства (відповідно до висловлених зауважень), які
стосуються, зокрема, такого:
визначення у законопроекті розмірів посадових окладів керівництва,
співробітників та працівників Національного агентства в залежності від
прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня
календарного року, та інших умов оплати праці не узгоджується з вимогами
статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 21 Закону України «Про
Кабінет Міністрів України», відповідно до яких умови оплати
праці працівників бюджетних установ та організацій, які фінансуються з
бюджету, встановлюються Кабінетом Міністрів України. У зв’язку із чим
запропоновано частини другу - сьому статті 63 законопроекту замінити
нормою в такій редакції: «Умови оплати праці керівництва, співробітників та
працівників Національного агентства визначаються Кабінетом Міністрів
України».
положення щодо визначення умов грошового забезпечення керівництва,
співробітників та працівників Національного агентства, які повинні
забезпечувати достатні матеріальні умови, зокрема для належного виконання
ними посадових обов’язків /частина перша статті 63 законопроекту/ потребує
уточнення, враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства грошове
забезпечення отримують військовослужбовці, поліцейські та особи рядового і
начальницького складу, а заробітну плату – працівники та державні
службовці;
положення щодо гарантування безоплатного медичного забезпечення в
державних або комунальних закладах охорони здоров’я співробітникам
Національного агентства /частина перша статті 64 законопроекту/ потребує
уточнення, зважаючи на те, що відповідно до статті 49 Конституції України у
державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога
надається безоплатно, відтак у цьому положенні законопроекту слово
«бюджетне» запропоновано виключити;
вважається недоцільним та економічно необґрунтованим прийняття
будь-яких законодавчих актів, які розширюють перелік пільгових категорій
громадян та збільшують видатки державного бюджету в умовах необхідності
упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг, забезпечення її
адресності;
надання співробітникам Національного агентства невикористаних
частин основних щорічних відпусток у разі неможливості їх використання
співробітником за один чи декілька років у повному обсязі, без обмеження
загальної тривалості такої відпустки або за їхнім бажанням можливість
виплати компенсації за невикористані дні відпустки суперечить статті 10
Закону України «Про відпустки», згідно з якою загальна тривалість щорічних
та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів;
5застосування заходів примусу (фізичний вплив, спеціальні засоби,
вогнепальна зброя) співробітниками оперативних підрозділів Національного
агентства потребуватиме узгодження з Уповноваженим Верховної Ради
України з прав людини на предмет додержання прав і свобод людини;
на сьогодні здійснення заходів безпеки відповідно до Закону України
«Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному
судочинстві» покладено за підслідністю на органи Служби безпеки,
Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи
Національної поліції та Національне антикорупційне бюро України, у складі
структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи, відтак,
створення нового державного органу - Національного агентства з
аналогічними функціями призведе до дублювання їх різними органами.
Разом з цим, окремі положення законопроекту потребують узгодження з
Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс), на чому також наголошує
Мінфін, посилаючись на відповідні вимоги Кодексу, а саме:
- щодо здійснення контролю за використанням коштів державного
бюджету органами, що здійснюють заходи забезпечення безпеки, а також за
дотриманням ними законодавства під час здійснення операцій з бюджетними
коштами Рахунковою палатою (державний зовнішній фінансовий контроль),
при цьому для здійснення такого контролю з числа членів Рахункової палати
створюється спеціальна група (частина друга статті 35 розділу VІ
законопроекту), оскільки відповідно до статті 113 Кодексу здійснення
контролю за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів
державного бюджету належить також до повноважень органів державного
фінансового контролю, а статтями 43 та 112 Кодексу визначені повноваження
Казначейства з контролю за дотриманням бюджетного законодавства під час
казначейського обслуговування бюджетних коштів;
- щодо повноважень Національного агентства, у частині відкриття
рахунків в національній та іноземній валютах у банках та інших фінансових
установах (пункт 6 частини першої статті 40 розділу VIIІ законопроекту),
оскільки відповідно до статті 43 Кодексу під час виконання державного
бюджету застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Крім того, відповідно до частини дев’ятої статті 13 Кодексу органам державної
влади забороняється відкриття позабюджетних рахунків для розміщення
бюджетних коштів.
Крім того, варто звернути увагу на положення щодо створення фонду
оперативно-розшукових дій (частина третя статті 73 законопроекту), які
виписано рамково і не визначено порядок та механізми формування цього
фонду і використання його коштів. При цьому, слід врахувати вимоги
бюджетного законодавства щодо формування та використання коштів за
спеціальним фондом бюджету:
- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального
фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень
спеціального фонду бюджету;
6- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої
статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів
беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом
бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень
спеціального фонду бюджету;
- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець
бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду
державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному
бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня,
наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через місяць з дня
набрання ним чинності), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного
кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі
положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження
бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня
року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного
періоду, що настає за плановим. На невиконання вказаних вимог звернуто
увагу також Мінфіном.
За наслідками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону
України про забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та
інших осіб в інтересах правосуддя (реєстр. № 5751 від 12.07.2021), поданий
народними депутатами України Бакумовим О. С., Павлюком М. В. та іншими:
1) законопроект має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати
державного та місцевого бюджетів на забезпечення діяльності органів
безпеки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він
може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року
– не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від
часу прийняття закону);
2) рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при
доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статей 13,
23, 43, 48, 57, 112 і 113 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження,
зазначені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів
України до цього законопроекту.
Додаток: на 5 арк.
Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА