Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму фінансування збереження культурної спадщини

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради

України з питань гуманітарної

та інформаційної політики

До розгляду законопроекту

за реєстр. № 5756 від 12.07.2021

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

30 травня 2022 року (протокол № 125) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо

удосконалення механізму фінансування збереження культурної спадщини

(реєстр. № 5756 від 12.07.2021), внесений народними депутатами України

Тістиком Р.Я., Стефанчуком Р.О. та іншими, і повідомляє наступне.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону

культурної спадщини» щодо зарахування коштів, одержаних у вигляді стягнень за

порушення законодавства про охорону культурної спадщини, в повному обсязі до

спеціального фонду державного бюджету.

Згідно з діючою редакцією цього Закону кошти, одержані у вигляді стягнень

за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, зараховуються до

спеціального фонду відповідного бюджету.

Разом з цим, відповідно до статей 5 та 6 Закону України «Про охорону

культурної спадщини» застосування фінансових санкцій за порушення цього

Закону належить до повноважень органу виконавчої влади, що реалізує державну

політику у сфері охорони культурної спадщини, органів виконавчої влади

Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних,

Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій,

виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу

України (далі – Кодекс) кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються

відповідно до законів, належать до доходів загального фонду державного бюджету

(пункт 23 частини другої статті 29), адміністративні штрафи та інші штрафні

санкції, що накладаються органами влади та виконавчими органами місцевих рад,

належать до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів (пункт 38

частини першої статті 64 та пункту 26 частини першої статті 66).

Отже, реалізація законопроекту може призвести до зміни показників

бюджетів в частині надходжень, а саме зменшення доходів загального фонду

державного та місцевих бюджетів і збільшення надходжень до спеціального фонду

державного бюджету, а також збільшення дефіциту загального фонду державного

бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України. При цьому,

зауважено про те, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету

неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

2

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27

Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України

суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до

зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування

до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до

законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак

відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу

також Міністерство фінансів України.

Слід зазначити, що правові засади функціонування бюджетної системи

України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та

відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені Бюджетним

кодексом України.

Так, відповідно до частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система

України і Державний бюджет України встановлюються виключно Кодексом та

законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-

правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі,

застосовуються відповідні норми Кодексу.

Також слід зазначити, що цей законопроект є системно пов’язаним з

проектом Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України

щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення збереження культурної

спадщини» (реєстр. № 5755 від 12.07.2021), яким пропонується створення у складі

спеціального фонду державного бюджету накопичувального Державного фонду

для підтримки збереження об’єктів культурної спадщини до якого будуть

спрямовуватись кошти отримані від: фінансових санкцій та адміністративних

штрафів за порушення законодавства з питань охорони спадщини; оренди за

користування об’єктами культурної спадщини і концесійних платежів щодо

об’єктів культурної спадщини.

За експертними висновками Міністерства фінансів України до

законопроектів за реєстр. № 5755 і 5756, вказані законопроекти не підтримуються,

висловлюючи зауваження зазначені вище (копії висновків додаються).

Підтримуючи ідею законопроекту за реєстр. № 5756 і пов’язаного з ним за

реєстр. № 5755 щодо визначення механізму фінансового забезпечення збереження

об’єктів культурної спадщини, за відсутності належного фінансово-економічного

обґрунтування до положень вказаних законопроектів є сумніви щодо:

достатності коштів за запропонованими джерелами для покриття

витрат, пов’язаних із збереженням об’єктів культурної спадщини, та сталості

і передбачуваності обсягу таких надходжень (з огляду на характер

платежів та вимог Кодексу щодо спеціального фонду бюджету,

визначені частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою

статті 23 та частиною другою статті 48 Кодексу, відповідно до яких

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та

провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок

3

відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати

спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення);

доцільності зарахування до державного бюджету коштів за справляння

штрафних санкцій, що накладаються місцевими органами влади;

можливості компенсації втрат доходів загального фонду державного та

місцевих бюджетів та вишукання інших джерел для виконання відповідних

видатків за загальним фондом державного та місцевих бюджетів.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то

відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони

України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету

(зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і

приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не

раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення, що проект Закону України

про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення

механізму фінансування збереження культурної спадщини (реєстр. № 5756 від

12.07.2021), внесений народними депутатами України Тістиком Р.Я.,

Стефанчуком Р.О. та іншими:

1) має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження загального

фонду державного і місцевих бюджетів та збільшуючи надходження до

спеціального фонду державного бюджету, а також збільшуючи дефіцит загального

фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня

2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня

2022 року - не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року

залежно від часу прийняття закону).

2) рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та

інформаційної політики при опрацюванні законопроекту необхідно врахувати

положення статей 13, 23, 48 Бюджетного кодексу України щодо особливостей

формування та використання коштів спеціального фонду бюджетів, взявши до

уваги висновки Міністерства фінансів України до законопроектів за реєстр. № 5755

та №5756.

Додаток: на 4 арк.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E00E4EBA100

Дійсний до: 03.04.2024 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2022/87669 від 31.05.2022