Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення стабільності бюджетних надходжень

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу

України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення

стабільності бюджетних надходжень"

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Відповідно до Податкового кодексу України податкове законодавство

України ґрунтується на 11 принципах, серед яких основними принципами є

стабільність, соціальна справедливість та нейтральність оподаткування.

Так, (1) зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть

вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в

якому будуть діяти нові правила та ставки, (2) податки та збори повинні

встановлюватися відповідно до платоспроможності платників податків, а (3)

спосіб установлення податків та зборів не повинен впливати на збільшення або

зменшення конкурентоздатності платника податків.

Нажаль, ці принципи постійно порушуються під час внесення змін до

податкового законодавства і за неповних два роки роботи Верховна Рада

України ІХ скликання вже прийняла понад 30 законів, якими внесені зміни до

Податкового кодексу України. При цьому ряд прийнятих норм вже були

переглянуті або взагалі відтерміновані, що в свою чергу негативно впливає на

ведення підприємницької діяльності.

Ще більше негативно впливає на підприємницьку активність посилення

протягом останніх двох років фіскального тиску на бізнес шляхом збільшення

ставок податків/зборів та штрафних санкцій як єдиного механізму наповнення

держаного бюджету, замість того, щоб проводити лібералізацію податкового

законодавства, направлену на розвиток і підтримку підприємництва та

зростання економіки держави.

Незважаючи на всю критику бізнес середовища, Кабінетом Міністрів

України 2 червня 2021 року поданий законопроект №5600, розроблений

Міністерством фінансів України, яким повністю знівельовані основні принципи

податкового законодавства.

І це непоодинокий випадок порушення діючих норм законів.

При цьому, проект №5600 має ряд системних ризиків через посилення

тиску контролюючих органів на платників податків, а саме:

- поширення податкової застави на майно за податковими

повідомленнями-рішеннями, що оскаржуються;

- збільшення дискреційних підстав для направлення запитів платникам

податків;

- заборона виїзду керівника підприємства за кордон до сплати податкового

боргу;

2

- скасування умов звернення стягнення податкового боргу з рахунків

платника без рішення суду тощо.

До того ж, проект №5600 значно скорочує обігові кошти платників

податків через збільшення податкового навантаження, а саме:

- встановлення заборони для великих платників податків враховувати

збитки минулих періодів;

- обмеження бюджетного відшкодування ПДВ при продажу товарів з

незначним ступенем переробки;

- запровадження оподаткування акцизним податком "зеленої"

електроенергії;

- збільшення абсолютних ставок акцизного податку, екологічного податку,

рентної плати за надра, лісові та водні ресурси;

- значне підвищення ставок рентної плати за видобуток залізної руди;

- відновлення індексації нормативної грошової оцінки

несільськогосподарських земель;

- збільшення ставки ПДФО з 5% до 18% при продажу третього і наступних

об’єктів нерухомості;

- запровадження 20% ставки ПДВ при продажу житлової нерухомості.

В умовах необхідності підтримки бізнесу в Україні в карантинний та

посткарантинний період, Уряд пропонує посилити податковий тиск на бізнес,

оцінюючи додаткові надходження до бюджету від прийняття проекту №5600 у

розмірі 50 млрд гривень в рік.

Тому, необхідність підготовки та подання цього альтернативного

законопроекту пояснюється необхідністю стимулювання економічного

зростання в Україні без збільшення податкового навантаження через

вивільнення частини коштів вітчизняних компаній на власний розвиток та

модернізацію шляхом запровадження оподаткування лише тієї частини

прибутку підприємств, яка не спрямовується на розширення чи створення

виробництва.

2.Мета і шляхи її досягнення

Метою законопроекту є недопущення збільшення податкового тиску

контролюючих органів на платників податку, недопущення збільшення ставок

податків і зборів для розширення бюджетних витрат органів державної влади, а

також запровадження механізмів для оновлення та розвитку українських

підприємств.

3

3.Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроектом пропонується:

- з 1 січня 2022 року запровадити податок на виведений капітал на заміну

податку на прибуток підприємств;

- з 2 січня 2022 року запровадити трирічний мораторій на збільшення

ставок податків і зборів, на зміну бази та/або об’єктів оподаткування, що

призводить до збільшення суми податку та/або збору;

- установити, що строк дії мораторію на проведення документальних та

фактичних перевірок платників податків не може скорочуватися Кабінетом

Міністрів України у період карантину;

- встановити без виключень заборону на проведення органами державного

нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду

(контролю) у сфері господарської діяльності на період карантину;

- встановити чіткі строки набрання чинності нових форм податкових

декларацій, податкових та акцизних накладних, необхідність зміни яких

пов’язані зі зміною правил оподаткування або спрощенням таких форм;

- запровадити ставку ПДФО на рівні ставки єдиного податку у розмірі 5%

для доходів фізичних осіб від надання в оренду житлових приміщень площею

до 400 квадратних метрів та нежитлових приміщень площею до 900 квадратних

метрів;

- розширити перелік витрат, розмір яких буде зменшувати дохід до

оподатковування фізичних осіб, та частина сплаченого ПДФО буде повертатися

з бюджету (витрати на тестування та лікування коронавірусної хвороби

COVID-19, витрати на вакцинування для профілактики коронавірусної хвороби

COVID-19, а також витрати на страхування себе та членів сім’ї на випадок

захворювання коронавірусною хворобою COVID-19);

- продовжити на 2021 та 2022 роки застосування податкової знижки для

фізичних осіб та особливостей оподаткування юридичних осіб, які добровільно

та безоплатно здійснюють передачу благодійної допомоги закладам охорони

здоров’я у формі лікарських засобів, дезінфекційних засобів і антисептиків,

медичного обладнання, засобів індивідуального захисту тощо з метою

запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-

19);

- надати органам місцевого самоврядування у 2021 та 2022 роках право

вносити змін до прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або

зборів, які будуть передбачати зменшення ставок єдиного податку, та/або плати

за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки,

щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних

або юридичних осіб.

4

4.Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

Основним нормативно-правовим актом, що регулює відповідні питання, є

Податковий кодекс України.

5.Фінансово-економічне обґрунтування

За оцінками провідних світових та українських економістів у другій

половині 2021 року та у 2022 році тенденції розвитку економічних відносин у

світі матимуть найбільш сприятливі умови для проведення стимулюючих для

розвитку економіки реформ.

До факторів розвитку економіки в Україні відносять:

- оновлені оптимістичні прогнози зростання ВВП України у 2021 році до

5,4% (порівняно з попередньою оцінкою 3,2%) та 3,8% у 2022 році, що матиме

наслідком додаткові щорічні надходження до бюджету понад 11 млрд. гривень;

- позитивний баланс цін на енергоносії та цін на експортовані українські

метали та сільськогосподарську продукцію, що матиме наслідком скорочення

торгового дефіциту України та додаткових доходів бюджету до 15 млрд.

гривень;

- контрольований рівень базової інфляція в межах цільового діапазону

НБУ в 7,5 – 8,5%, що у річному еквіваленті принесе додаткові надходження до

бюджету в розмірі 20 – 25 млрд. гривень.

Загалом, без збільшення податкового навантаження на бізнес

додаткові надходження до бюджету оцінюються у розмірі понад 50 млрд.

гривень, що дозволить повністю компенсувати касовий розрив бюджету від

запровадження податку на виведений капітал, який оцінюється в 1,2% ВВП або

у 45 млрд. гривень.

6.Прогнозовані соціально-економічні та інші наслідки прийняття

законопроекту

Прийняття законопроекту сприятиме спрощенню ведення бізнесу та

податкового адміністрування, зменшенню адміністративного тиску на

платників податків з боку контролюючих органів, спрямуванню прибутку

підприємств на розвиток і техніко-технологічне оновлення власного

виробництва, створенню умов для детінізації економіки та стимулів до

нарощування інвестиційної активності, що в цілому забезпечить оздоровлення

та посилення конкурентоспроможності економіки України, а також убезпечить

від корупційних ризиків, що позитивно вплине на умови ведення бізнесу.

Народні депутати України

5

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Южаніна Ніна Петрівна

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000272928006A8E8E00

Дійсний до: 18.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 199д9/1-2021/201996 від 18.06.2021