Тип: Звичайний
№ 5666
Дата: 16 червня 2021 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного
кодексу України щодо податку на експортний надприбуток"
1.Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Зі здобуттям незалежності Україна відразу поринула в "дикий капіталізм",
що спричинило збідніння переважної частини населення країни та посилило
майнове розшарування. І ця проблема й досі не вирішена. Держава, звісно,
підтримує найбідніші прошарки населення субсидіями та іншими виплатами в
межах своїх можливостей, але для забезпечення належного рівня життя громадян
цих коштів не вистачає. До того ж, коло одержувачів субсидій стає дедалі
вужчим, оскільки у держави не достатньо ресурсу, щоб у повному обсязі
підтримати всіх, хто потребує додаткових виплат. З іншого боку, не
використовуються всі джерела надходжень додаткових коштів, які можна
спрямувати на ці цілі.
Наразі Україна є країною з аграрно-сировинною структурою економіки.
Відповідні товари легко класифікуються, і їх ціну нескладно встановити на
світових товарних біржах. Крім цього, ціни на метал, руду та
сільськогосподарські продукти волатильні, тобто їх ціна може суттєво
змінюватися залежно від кон'юнктури ринку. Наприклад, за минулий рік ціни на
агропродукцію й на метали з рудою на світових ринках зросли на 50-100%.
За даними з відкритих джерел cвітові ціни на українські експортні товари
- залізну руду, кукурудзу, пшеницю, олійні знову - пішли в ріст і тримаються на
пікових цінових відмітках вже не перший місяць. Залізна руда за останні 12
місяців подорожчала більш ніж на 120%, кукурудза - на 101%, ріпак - на 68%,
пшениця - на 31%. При цьому позитивна тенденція залишиться і надалі: на
червень цього року руду вже контрактують майже по 185 доларів за тонну,
кукурудза та пшениця виросли в ціні на 11%, травневі ф'ючерси підскочили
відповідно на 4%, до 255,9 доларів та на 11% (до 247,4-264 доларів в залежності
від сорту) за тонну. Чорноморська пшениця (в цю групу входить і українське
зерно) на травень торгується ще дорожче - по 265-270 доларів за тонну.
Продовжується ріст ціні на ринку олійний культур. На кінець квітня поточного
року найбільше подорожчало соєве масло - майже на 8% (до 1240 доларів за
тонну). Українська соняшникова олія додала в ціні 3-3,5% (до 1560-1585 доларів
за тонну). Соняшник з поставками на жовтень подорожчав з 530-550 доларів до
570-600 доларів за тонну. Загалом, в підвищувальному тренді йдуть також ціни
2
на ріпак. За другу половину квітня на біржі в Парижі ріпак подорожчав на 5,7%,
до 573 доларів за тонну, через що форвардні ціни на ріпак з поставкою в липні-
серпні в Україні підскочили з 520 доларів до 535-545 доларів за тонну.
Основним чинником, який активно підігріває ринки, є так зване
післякарантинне відновлення світової економіки, яке призвело до зростання цін
на сировинні активи, що, в свою чергу, посилює страх інвесторів перед
інфляцією. Аби вберегтися від неї, багато хто починає вкладати кошти в
сировину. Це ще більше підігріває ринки і підштовхує ціни до подальшого
зростання. За твердженням експертів, такі тенденції - підвищувальна на руду,
зерно і олійні, - збережуться і надалі, отже для України зараз є сприятливий
період, коли цінники на наші експортні товари будуть високими. Собівартість
виробництва при цьому навряд чи пропорційне зросте. Відповідно, експортери і,
частково, виробники цієї сировини, гарантовано отримують надприбуток.
Економічна історія знає багато прикладів того, як держави
використовували цей надприбуток. Вперше схоже оподаткування застосувала
Велика Британія під час Першої світової війни. На користь держави стягувався
прибуток, який великі виробничі компанії отримували, виконуючи
держзамовлення на поставку озброєння в армію. Ставка на той час становила від
40 до 80%. Німеччина тимчасово підвищувала прибутковий податок після
об'єднання у 1991 році, Австралія - після повені 2011-го, Японія - після
землетрусу 2013-го. Америка й Британія обкладали податком надприбутки,
зароблені бізнесом на Другій світовій війні. Схожий податок стягували у США з
нафтовидобувників наприкінці минулого століття. А в Норвегії та Казахстані
стягується й досі.
Податком обкладається саме надприбуток, тобто той прибуток, який
отримав суб’єкт господарювання, скориставшись вдалою кон'юнктурою.
Зазвичай це тимчасовий захід, який застосовується, коли бюджет країни відчуває
гострий дефіцит.
Необхідно звернути увагу й на ще один важливий чинник: цінове
зростання підігріває і без того високі інфляційні очікування. Зростання цін на
сировинні товари, з одного боку, сприятливе для української економіки, а з
іншого – зростання цін на агропродукцію на світових біржах відразу ж
позначається ростом цін на споживчі товари в середині країни, і є цілий
прошарок населення, для якого таке зростання цін стає непідйомним, але
держава не має достатньо фінансового ресурсу для компенсації інфляції
найбіднішому населенню. Тобто, складається ситуація, коли великий бізнес
3
заробляє від зростання цін, а найбідніші верстви населення страждають від
пов’язаною із таким ціновим зростання інфляцією.
2.Мета і завдання прийняття законопроекту
Метою законопроекту є запровадження податку на експортний
надприбуток, отриманий експортерами сировини завдяки сприятливому збігу
обставин – значному зростанню цін на світових біржах.
За рахунок надходжень від податку з експортного надприбутку
пропонується сформувати Державний фонд соціальної підтримки населення,
який щоквартально буде розподіляти отримані кошти у вигляді соціальної
підтримки пропорційно між усіма одержувачами пільг і житлових субсидій та
деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг
окремим категоріям населення , які на момент виплат внесені до реєстру. Таким
чином, держава зможе компенсувати пенсіонерам та іншим соціально
незахищеним верствам населення зростання цін на товари. Коли бюджет країни
стане профіцитним, за рахунок цього податку може поповнюватися Фонд
майбутніх поколінь, створення якого ініціював Президент України Володимир
Зеленський. З нього, зокрема, можна надавати освітні гранти талановитій
українській молоді.
3.Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
Законопроектом пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу
України, передбачивши додаткове джерело формування спеціального фонду
Державного бюджету України – податок на експортний надприбуток. Також
пропонується створити Державний фонд соціальної підтримки населення, кошти
якого будуть щоквартально рівними частинами розподілятися між громадянами
таких категорій:
1)отримувачів пільг і житлових субсидій на оплату житлово-
комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива
і скрапленого газу у грошовій формі;
2)отримувачів деяких видів допомог, компенсацій, грошового
забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення.
4
4.Стан нормативно-правової бази
Нормативно-правовими актами в даній сфері правового регулювання є
Конституція України, Податковий кодекс України, Митний кодекс України,
Бюджетний кодекс України, інші нормативно-правові акти.
5.Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного
кодексу України щодо податку на експортний надприбуток" не потребує
додаткових видатків з державного бюджету.
Очікується значне збільшення надходжень до державного бюджету (див.
таблицю 1).Найменування
Ціна на
23.03.2020 за
тонну в USD
Ціна на
01.06.2021 за
тонну в USD
Ціна відсічки за
тонну в USD
Експорт в
натур. од. тонн
за 2020 г
Очікуваний
розмір податку
в USD
Пшениця 200 283 230 17 000 000 450 500 000
Кукурудза 140 271 170 24 000 000 1 212 000 000
Ріпак 300 568 350 4 000 000 436 000 000
Овес 200 265 230 800 000 14 000 000
Соняшникова
олія 7001 300 850 7 000 000 1 575 000 000
Залізна руда 80 204 100 46 000 000 2 392 000 000
Сталевий лом 250 509 300 200 000 20 900 000
Сталева
арматура 420755 550 1 000 000 102 500 000
Алюміній 1 500 2 442 1 800 30 000 9 630 000
Мідь 4 800 10 212 6 000 30 000 63 180 000
Цинк 2 000 3 061 2 300 30 000 11 415 000
Нікель 11 000 18147 12500 30 000 84 705 000
Всього:
(за умови податку з експортного надприбутку у розмірі 50%) 6 371 830 000
1 На підставі даних AHDB ahdb.org.uk та LME lme.com
5
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
проекту
Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
законопроекту – позитивний.
У короткостроковій перспективі додаткові надходження до бюджету
країни дозволять забезпечити соціально незахищеним верствам населення
гідний рівень життя. Запровадження податку на експортний надприбуток також
стане суттєвим стимулом збільшувати внутрішню переробку сировини, що
створює додаткову вартість і дає змогу експортувати більш складні товари за
вищу ціну.
Народний депутат України О.А. ДУНДА (посв.№297)
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Дунда Олег Андрійович
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000008EE12E0039D48E00
Дійсний до: 21.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 297д9/1-2021/196459 від 15.06.2021