Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань енергетики та житлово-

комунальних послуг

Про розгляд законопроекту

за реєстр.№3508-1

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

15 липня 2020 року (протокол № 47) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення

врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та

теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і

водовідведення (реєстр. № 3508-1 від 05.06.2020 р.), поданий народним

депутатом України Нагорняком С.В.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про

заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та

теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і

водовідведення за спожиті енергоносії», «Про виконавче провадження» та “Про

місцеве самоврядування в Україні”, згідно з якими, зокрема:

1) визначити, що компенсація з різниці в тарифах, що утворилася після

01.01.2016 р. станом на 01.05.2020 р. здійснюється з державного та місцевих

бюджетів на паритетних засадах (50 відсотків з державного бюджету, 50 відсотків

з відповідного місцевого бюджету). При цьому передбачається, що

взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом

Міністрів України, за рахунок видатків на погашення заборгованості з різниці в

тарифах;

2) визначити, що виконання зобов'язань теплопостачальної або

теплогенеруючої організації комунальної форми власності за договором про

реструктуризацію заборгованості забезпечується шляхом прийняття відповідного

рішення органом місцевого самоврядування (або військово-цивільною

адміністрацією), що представляє відповідну територіальну громаду, до

комунальної власності якої належить така теплопостачальна або теплогенеруюча

організація, та який виступає гарантом виконання такого договору на суму

реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої

проводиться за рахунок видатків державного бюджету) за рахунок відповідних

2цільових фондів, що утворюються органами місцевого самоврядування (або

військово-цивільними адміністраціями) в складі спеціального фонду місцевих

бюджетів;

3) надати право органам місцевого самоврядування утворювати цільові

фонди в складі спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів для

забезпечення реалізації заходів із врегулювання заборгованості за спожиті

енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств

централізованого водопостачання і водовідведення, передбачених Законом

України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості

теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств

централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»;

4) визначити гарантії забезпечення прав та інтересів постачальників

енергоносіїв, а саме: надати право постачальникам природного газу та

електричної енергії, заборгованість перед якими за спожитий природний газ та

електричну енергію (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних

нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає

врегулюванню, на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на

сплату відсотків та інших витрат у зв'язку із запозиченням коштів з метою

покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання

заборгованості, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту

потребуватиме фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів,

зважаючи на обсяг залишку заборгованості, утвореної станом на 1 січня 2016 року

у сумі 3,4 млрд гривень, яке здійснюватиметься в межах дохідної та видаткової

частин відповідних бюджетів.

Слід зазначити, що запропонований у законопроекті механізм

врегулювання заборгованості і, зокрема, здійснення взаєморозрахунків не

узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України, оскільки:

бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються

виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо

іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше,

ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно

законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати

Державного бюджету України /частина друга статті 4/. У Законі України «Про

Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетні програми на погашення

заборгованості з різниці в тарифах не передбачені;

видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні

призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі,

пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу.

/частина перша статті 70, частина друга статті 77/;

3розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини

визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет

України. Підставою для рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим,

відповідної місцевої ради про створення спеціального фонду у складі місцевого

бюджету може бути виключно цей Кодекс та закон про Державний бюджет

України /частини п'ята та шоста статті 13/;

видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно

визначених надходжень спеціального фонду бюджету /частина третя

статті 13/. Надходження спеціального фонду місцевих бюджетів визначені

статтею 69-1, бюджет розвитку (складова спеціального фонду місцевих бюджетів)

– статтею 71 Кодексу і не передбачено створення цільових фондів в складі

спеціального фонду місцевих бюджетів для забезпечення реалізації заходів із

врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Кошти спеціального фонду

місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий

бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;

повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу

надходжень бюджету на відповідний бюджетний період /стаття 7/;

забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі

/частина шоста статті 45/;

бюджетну класифікацію, зміни до неї затверджує центральний орган

виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової

і бюджетної політики /частина друга статті 8/.

Слід звернути увагу, що реалізація положень законопроекту призведе до

необхідності вишукання додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для

забезпечення видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах, а також:

з державного бюджету – для відшкодування додаткових витрат відповідним

постачальникам природного газу та електричної енергії на сплату відсотків та

інших витрат у зв'язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів,

що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості, з місцевих бюджетів – на

виконання гарантійних зобов’язань, органів місцевого самоврядування за

договорами про реструктуризацію заборгованості теплопостачальних або

теплогенеруючих організацій комунальної форми власності, а також підприємств

централізованого водопостачання і водовідведення.

Разом з тим згідно із статтю 4 Закону України “Про заходи, спрямовані на

врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій

та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті

енергоносії” взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з

різниці в тарифах для погашення, зокрема, зобов’язань перед державним

бюджетом учасників процедури врегулювання заборгованості. Водночас,

законопроектом не передбачається погашення зобов’язань перед місцевими

бюджетами таких учасників, що може призвести до збільшення обсягів

відповідних видатків, які мають бути здійснені з місцевих бюджетів.

4Міністерство фінансів у експертному висновку до даного законопроекту

наголошує на відсутності правових підстав для компенсації з державного

бюджету різниці в тарифах, яка виникає у підприємств після 2016 року, оскільки

згідно з нормами Закону України від 16.07.2015 №626-VIII з 1 січня 2016 року

забороняється НКРЕКП встановлювати тарифи, нижчі за економічно

обґрунтований рівень, відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом

періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом,

уповноваженим встановлювати тарифи, включаються до тарифу відповідно до

порядку формування тарифів (з урахуванням вимог статті 15 Закону України “Про

ціни і ціноутворення” компенсація втрат комунальних підприємств, які не є

ліцензіатами НКПЕКП, понесених внаслідок встановлення тарифів на рівні нижче

економічно обґрунтованих, повинна здійснюватися за рахунок коштів місцевих

бюджетів), а також звертає увагу на:

відсутність у матеріалах до законопроекту інформації щодо обсягу витрат

державного бюджету та фінансово-економічних обґрунтувань;

вимоги статті 67 Господарського кодексу України щодо здійснення на

основі договорів відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями,

громадянами в усіх сферах життя;

обов’язковість до виконання договорів сторонами, відповідальність

боржника за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а також

обов’язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції та процентів річних (статті 625 та 629 Цивільного

кодексу України);

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу

України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до

законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи

відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких

видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня,

наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої

статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або

їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують

надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

За підсумками розгляду Комітет ухвалив рішення:

1. Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо

забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії

теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств

централізованого водопостачання і водовідведення (реєстр. № 3508-1 від

05.06.2020 р.), поданий народним депутатом України Нагорняком С.В., має вплив

на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення

видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має

вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року - не

5раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу

прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики

та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту привести його

положення у відповідність до вимог статей 4, 7, 8, 13, 45, 69-1, 70, 71, 77

Бюджетного кодексу України, виключивши, зокрема, абзаци четвертий і п’ятий

пункту 4 та пункт 6 частини першої, частину третю розділу І законопроекту.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Криволап М.К.

2554456

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E007B2D8000

Дійсний до: 07.02.2022 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/8-2020/109935 від 16.07.2020