Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування

‘

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань правоохоронної діяльності

Про розгляд законопроекту

за реєстр. № 5661 від 14.06.2021

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні

7 лютого 2023 року (протокол № 148) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу

України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення

окремих положень про судовий розгляд та досудове розслідування»

(реєстр. № 5661 від 14.06.2021), поданий народними депутатами України

Масловим Д. В., Яцик Ю. Г. та іншими.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального процесуального

кодексу України пропонується, зокрема, уточнити положення щодо накладення

грошового стягнення, згідно з якими:

збільшується розмір грошового стягнення, яке суд зможе ухвалою

накладати на учасника кримінального провадження, у випадках: невиконання

процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених слідчим

суддею, судом на учасника кримінального провадження, неприбуття без поважних

причин на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; зловживання

процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою

затягування кримінального провадження, судового розгляду та визначається у сумі

від 0,5 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (виходячи із

розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 1 січня

2023 р. на одну особу - 2684 грн, розміри грошового стягнення становитимуть від

1342 грн до 8052 грн);

Довідково: згідно з чинною нормою законодавства грошове стягнення

накладається у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для

працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора (з 1 січня

2023 р. такі розміри становлять від 671 грн до 1342 грн); від 0,5 до 2 розмірів

прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик

слідчого судді, суду (з 1 січня 2023 р. такі розміри становлять від 1342 грн. до

5368 грн;

визначається грошове стягнення, яке суд зможе ухвалою накладати на

учасника кримінального провадження, у випадках: повторного чи систематичного

невиконання процесуальних обов’язків; неодноразового зловживання

процесуальними правами у сумі від 3 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для

працездатних осіб (розміри грошового стягнення становитимуть від 8052 грн до

26840 грн);

суми грошового стягнення за виконавчим документом (ухвалою суду про

накладення грошового стягнення) зараховуються до доходів спеціального фонду

державного бюджету та використовуються на фінансове забезпечення місцевих та

апеляційних судів.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29

Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету,

зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються

відповідно до закону.

Тому, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення

доходів загального фонду державного бюджету та відповідно збільшення доходів

спеціального фонду державного бюджету у разі накладання на учасника

кримінального провадження санкцій за невиконання процесуальних обов’язків та

зловживання процесуальними правами у вигляді грошового стягнення та видатків

спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення місцевих та

апеляційних судів. При цьому, загальний обсяг таких доходів буде залежати від

кількості накладених та сплачених грошових стягнень за судовими рішеннями.

Крім цього, законопроектом передбачається шляхом внесення змін до

Закону України «Про безоплатну правову допомогу» уточнити повноваження

центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги та встановити нове

повноваження, зокрема, забезпечення залучення перекладача (сурдоперекладача)

на підставі відповідного судового рішення у кримінальних провадженнях щодо

осіб, які не володіють державною мовою та/або є глухими, німими або

глухонімими. Відтак, реалізація такого положення законопроекту потребуватиме

коштів державного бюджету, а саме за бюджетною програмою 3603030 «Оплата

послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної

правової допомоги», відповідальним виконавцем якої є Координаційний центр з

надання правової допомоги у складі Міністерства юстиції України, як головного

розпорядника коштів державного бюджету (довідково: у державному бюджеті на

2023 рік за вказаною бюджетною програмою передбачено видатки державного

бюджету за загальним фондом в обсязі 311,9 млн гривень).

З огляду на суть законодавчих пропозицій слід зауважити, що відповідно до

вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91

Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-

економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін

до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел

додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте,

відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону

України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України

та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих

положень про судовий розгляд та досудове розслідування» (реєстр. № 5661 від

14.06.2021), поданий народними депутатами України Масловим Д. В., Яцик Ю. Г.

та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи

доходи загального фонду державного бюджету від штрафних санкцій та

відповідно збільшуючи за спеціальним фондом державного бюджету доходи за

таким видом надходжень та видатки на забезпечення діяльності місцевих та

апеляційних судів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати

чинності згідно із законодавством.

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА