Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо юстиції, дружньої до дитини

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

В И С Н О В О К

До проєкту Закону України

про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу

України щодо юстиції, дружньої до дитини

(реєстр. № 5618)

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної

політики, в межах предметів відання Комітету, розглянув на своєму засіданні

6 жовтня 2021 року (протокол № 73) проєкт Закону України про внесення змін

до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального

кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо

юстиції, дружньої до дитини (реєстр.№ 5618 від 04.06.2021), поданий Кабінетом

Міністрів України.

Проєктом Закону України про юстицію, дружню до дитини

(реєстр.№ 5617), поданим Кабінетом Міністрів України, регулюються питання

посилення захисту прав неповнолітніх, що вчинили кримінальні

правопорушення.

Для належного забезпечення реалізації запропонованих законопроєктом

за реєстр. № 5617 принципів поводження з дітьми, що вчинили кримінальні

правопорушення потребується внесення відповідних змін до положень

кримінального законодавства та законодавства в сфері адміністративних

правопорушень.

Законопроєктом за реєстр. № 5618 передбачається:

1) внести зміни до Кодексу України про адміністративні

правопорушення, якими пропонується:

доповнити нормами про презумпцію невинуватості, згідно з якими

дитина у конфлікті із законом не повинна доводити свою невинуватість і

вважається винуватою у вчиненні правопорушення лише за умов доведення її

винуватості у встановленому законодавством порядку. Будь-які сумніви у

доведенні винуватості дитини у вчиненні правопорушення мають тлумачитись

на користь дитини (зміни до статті 81);

запровадити можливість застосування до неповнолітнього у віці від

шістнадцяти до вісімнадцяти років подальшого звільнення від адміністративної

відповідальності у разі, коли усного зауваження буде достатньо для

2попередження вчинення неповнолітнім повторного адміністративного

правопорушення (зміни до статті 22);

передбачити нові альтернативні адміністративним стягненням заходи, а

саме, зобов’язання взяти участь в заходах, спрямованих на виправлення

неповнолітнього, у виді обмеження дозвілля та встановлення особливих вимог

до поведінки та участі у освітніх, культурних та спортивних заходах

(відвідування лекцій, тренінгів, курсів тощо) та визначити механізм реалізації

таких заходів впливу (зміни до статей 241, 242);

закріпити необхідність врахування при розгляді справи про

адміністративне правопорушення, вчинене неповнолітнім у віці від шістнадцяти

до вісімнадцяти років, умов його життя та виховання, склад та відносини у сім’ї,

здатність батьків чи осіб, що їх замінюють, позитивно впливати на поведінку

неповнолітнього, стан його здоров’я та рівень розвитку (зміни до статті 33);

виокремити порядок адміністративного затримання неповнолітнього та

передбачити обов’язкове повідомлення батьків або інших законних

представників про підстави затримання неповнолітнього з наданням побачення,

а також обов’язкову участь захисника у випадку затримання неповнолітньої

особи (зміни до статті 261);

розширити перелік прав особи, яка притягується до адміністративної

відповідальності, зокрема, в частині користування безоплатною правовою

допомогою у випадках, визначених Законом України «Про безоплатну правову

допомогу», відмови давати пояснення; заявляти відводи; ставити запитання

потерпілим і свідкам (зміни до статті 268), а також перелік прав законних

представників та представників неповнолітнього (зміни до статті 270);

передбачити обов’язкову участь захисника у справі про адміністративне

правопорушення у разі притягнення неповнолітнього до адміністративної

відповідальності (зміни до статті 271);

2) внести зміни до Кримінального кодексу України, якими

пропонується:

визначити таку підставу для звільнення неповнолітнього від кримінальної

відповідальності, як виконання ним умов угоди про виведення із кримінального

провадження (кодекс доповнюється новою статтею 1051);

закріпити загальні положення щодо особливостей кримінальної

відповідальності неповнолітніх з метою визнання інтересів дитини як найвищого

пріоритету під час кримінального провадження (нова редакція статті 97);

визначити, що громадські роботи можуть бути призначені

неповнолітньому з 14 років (зміни до статті 100);

закріпити можливість звільнення неповнолітнього, який вчинив

кримінальний проступок або нетяжкий злочин, від призначення покарання із

застосуванням відновних заходів (зміни до статті 105);

3) внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України,

якими пропонується:

надати повноваження прокурору щодо вирішення питання про

можливість виведення неповнолітнього із кримінального провадження та вжиття

3щодо нього відновних заходів, здійснення контролю за виконанням угоди про

виведення неповнолітнього із кримінального провадження (зміни до статті 36);

доповнити перелік осіб, які беруть участь у провадженні щодо

неповнолітнього, такими особами, як педагог, психолог, представник служби у

справах дітей (зміни до статей 79, 80, 83);

вдосконалити порядок здійснення досудового розслідування

кримінальних правопорушень, які вчинені неповнолітніми, зокрема, проведення

допитів та інших слідчих (розшукових) дій (зміни до статей 225, 226, 227,

перенесення відповідних положень до нової глави 38, якою встановлюються

особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх та за їх участю);

передбачити обов’язковість найповнішого врахування інтересів дитини

при здійсненні кримінального провадження (зміни до статі 4831); спеціалізацію

осіб, які здійснюють кримінальне провадження, учасником якого є

неповнолітній (зміни до статі 484); особливості проведення слідчих дій за

участі неповнолітнього (зміни до статі 491); особливості освідування

неповнолітньої особи та отримання зразків для експертизи (зміни до статі 4961);

вдосконалити застосування до неповнолітнього підозрюваного,

обвинуваченого запобіжного заходу (зміни до статі 492);

передбачити порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого

відновних заходів, яким передбачається право суду за результатами судового

розгляду обвинувального акта за наявності підстав, передбачених Кримінальним

кодексом, ухвалою звільнити неповнолітнього обвинуваченого за його згодою

від покарання і застосувати до нього один чи декілька відновних заходів,

передбачених проєктом Закону України про юстицію, дружню до дитини, а

також наслідки ухилення неповнолітнього від виконання призначених йому

відновних заходів (зміни до статі 497);

встановити особливості проведення кримінального провадження з

неповнолітнім потерпілим чи свідком, які проводяться у присутності законного

представника, психолога та/або педагога за спеціальною методикою («Зелена

кімната», «Барнахус»), з використанням відеозапису за згодою малолітнього або

неповнолітнього, якому роз’яснюється можливість використання судом

відеозапису замість допиту в судовому засіданні (зміни до статі 4962);

особливості допиту малолітнього або неповнолітнього свідка чи потерпілого у

судовому засіданні (зміни до статі 4963).

встановити порядок, особливості та наслідки виведення неповнолітнього

із кримінального провадження (зміни у § 2 глави 38) та механізм забезпечення

процесуальних прав сторін та інтересів суспільства при розгляді питання про

виведення неповнолітнього із кримінального провадження (зміни до статі 4975);

врегулювати питання здійснення кримінального провадження про

вчинення особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, суспільно

небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою

частиною Кримінального кодексу, та його особливості (зміни до § 3 глави 38).

Міністерство соціальної політики України, Міністерство охорони

здоров’я України, Міністерство внутрішніх справ України та Державна

прикордонна служба України підтримують законопроєкт.

4Міністерство фінансів України зазначило, що реалізація законопроєкту не

потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує

законопроєкт.

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримує ідею

законопроєктів за реєстр. № 5617 та № 5618 та погоджується, що прийняття

таких законодавчих актів вкрай важливе для забезпечення дотримання права

дитини під час досудового слідства, судового розгляду, захисту прав дітей у

конфлікті та контакті з законом.

Проте, під час розгляду законопроєктів, членами Комітету було

висловлено щодо них низку зауважень (висновок Комітету щодо законопроєкту

за реєстр. № 5617 направлений до Комітету з питань правової політики,

визначеного головний з його опрацювання).

Так, зокрема залишається не вирішеним питання визначення конкретного

суб’єкта реалізації, передбачених законопроєктом за реєстр. № 5617

повноважень. Запропонована модель реалізації повноважень фактично через

дорадчі органи центрального рівня та координацію цієї роботи Службами у

справах дітей є сумнівною (роль координатора від Міністерства юстиції України

та його органів переходить на місцевому рівні до Служб у справах дітей,

діяльність яких за законодавством скеровується Міністерством соціальної

політики України). Разом з тим, не визначено територіальні громади суб’єктами

реалізації зазначеного закону. Зазначений законопроєкт потребує суттєвого

доопрацювання в частині визначення структур місцевих органів влади, на які

буде покладено виконання нових повноважень, їх взаємодію, функціональне

навантаження діяльності «профілактика деморалізації дітей», а також прав дітей,

які перебувають у конфлікті та контакті з законом.

Запроваджуване законопроєктами застосування відновних заходів та

поміщення дітей, які перебувають у конфлікті із законом до Центру соціально-

психологічної реабілітації є таким, яке фактично нівелює будь-яку діяльність

таких центрів та може призвести до їх руйнації.

Нові функції, які пропонуються законопроєктами для Центрів соціально-

психологічної реабілітації дітей є недостатньо вивченими і такими, які справлять

негативний вплив на їх функціонування та призведуть до порушення прав на

соціальний супровід дітей, які опинились в складних життєвих обставинах.

Запропонований алгоритм розробки та реалізації планів соціальної

реабілітації дітей складно імплементуються до вже запровадженої практики

подібної діяльності щодо дітей, які є жертвами або кривдниками у домашньому

насильстві, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей у

складних життєвих обставинах.

Потребує доопрацювання процедура утримання і дітей у Центрах

тимчасового тримання, зокрема, і підстави тримання дітей, що перебувають у

розшуку як такі, що зникли, залишили сім'ї (бродяжать), оскільки такі діти не є

правопорушниками. Такі діти поміщаються до Центрів соціально-психологічної

реабілітації дітей та притулків для дітей.

Тому, на думку членів Комітету, законопроєкти за реєстр. № 5617 та

№ 5618 потребують суттєвого доопрацювання, зокрема в частині виключення

5положень про розміщення в Центрах соціально-психологічної реабілітації дітей,

які потрапили під кримінальну відповідальність. Натомість передбачити

створення нової мережі закладів, які будуть здійснювати ресоціалізацію таких

дітей.

З урахуванням проведеного обговорення, Комітет вирішив:

1) рекомендувати Верховній Раді України проєкт Закону України про

внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу

України щодо юстиції, дружньої до дитини (реєстр.№ 5618), поданий Кабінетом

Міністрів України, за результатами розгляду в першому читанні повернути

суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;

2) направити висновок Комітету з питань правоохоронної діяльності,

визначеному головним з його опрацювання.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Потураєв Микита Русланович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000002A672E002C9F8E00

Дійсний до: 19.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-14/17-2021/319789 від 18.10.2021