Тип: Інші
№ 5612
Дата: 03 червня 2021 р.
Статус: Постанову підписано
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Щодо звіту про виконання Закону України
«Про Державний бюджет України на 2020 рік»
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на
своєму засіданні 02 червня 2021 року (протокол № 90) розглянув звіт Кабінету
Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет
України на 2020 рік».
Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України
Кабінет Міністрів подає Верховній Раді звіт про виконання закону про
державний бюджет. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу
України (далі – Кодекс), частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної
Ради України (далі – Регламент) та статтями 20 і 29 Закону України «Про
Кабінет Міністрів України» такий звіт має бути поданий не пізніше 1 квітня
року, наступного за звітним.
Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів листом
від 26.03.2021 р. № 9804/0/2-21 подав Верховній Раді звіт про виконання
Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Звіт),
який надійшов на розгляд до Комітету. Звіт 29 березня 2021 р. надіслано
комітетам Верховної Ради через СЕДО. Поряд з тим, Звіт 30 березня 2021 р.
розміщено на офіційному сайті Комітету, а також відповідно до частини
першої статті 28 Кодексу – на офіційному сайті Державної казначейської
служби України (далі – Казначейство), про що 31.03.2021 р. було повідомлення
на офіційному сайті Верховної Ради.
Крім того, відповідно до статті 30 Закону України «Про Кабінет
Міністрів України» та частини другої статті 228 Регламенту Кабінет Міністрів
листом від 29.03.2021 р. № 10097/0/2-21 надіслав Верховній Раді звіт про хід
виконання загальнодержавних програм у 2020 році (який має подаватися
одночасно із звітом про виконання державного бюджету за минулий рік).
Такий звіт 31 березня 2021 р. надіслано відповідним комітетам Верховної
Ради через СЕДО.
Згідно з розпорядженням КМУ від 24.03.2021 р № 232-р «Про схвалення
звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на
2020 рік» державний бюджет у 2020 р. виконано за доходами в сумі
1.076.027 млн грн, видатками 1.288.121,3 млн грн, обсягом повернення
кредитів 9.517,2 млн грн, обсягом надання кредитів 15.033,9 млн грн, з
дефіцитом у сумі 217.611 млн грн.
2
При цьому матеріали Звіту подані у повному обсязі відповідно до
переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний
бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Кодексу.
Рахункова палата відповідно до статті 62 Кодексу і статті 7 Закону
України «Про Рахункову палату» підготувала та подала Верховній Раді листом
від 12.04.2021 р. № 06-868 Висновки про результати аналізу річного звіту про
виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»
(далі – Висновки РП). Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової
палати, а також надіслано народним депутатам України через СЕДО
15 квітня 2021 р.
У Комітеті проаналізовано вищевказані документи, а також інші
матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів
державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію
Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Казначейства, інших органів
влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2020 році та
звернуто увагу на таке.
Протягом звітного періоду у процесі виконання державного бюджету
Комітет плідно співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, заслуховував
деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував показники
поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням
відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та наявної звітної
інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам
виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану
виконання бюджету у 2020 році.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі –
Закон) вперше в історії України прийнято за півтора місяці до початку
планового бюджетного періоду – 14 листопада 2019 року за № 294-IX, але
протягом року прийнято 17 законів щодо змін до нього (від 14.01.2020 р.
№ 436-IX, від 16.01.2020 р. № 468-IX, від 17.03.2020 р. № 530-IX, від
30.03.2020 р. № 548-IX, від 13.04.2020 р. № 553-IX, від 18.06.2020 р. № 726-IX,
від 03.07.2020 р. № 746-IX і № 751-IX, від 13.07.2020 р. № 757-IX, від
14.07.2020 р. № 769-IX, від 25.08.2020 р. № 822-IX, від 01.09.2020 р. № 829-IX,
від 03.09.2020 р. № 873-IX, від 17.09.2020 р. № 909-IX, від 03.11.2020 р. № 946-
IX, від 17.11.2020 р. № 1006-IX та від 04.12.2020 р. № 1073-IX), з них
ініційовано відповідні законопроекти Президентом України – 3, Кабінетом
Міністрів України – 3. Значна кількість таких законів /на відміну від 2018-
2019 років, в яких за весь бюджетний період прийнято лише по 4 відповідних
закони/ з великим обсягом змін показників державного бюджету пояснюється
об'єктивними причинами (у зв’язку з пандемією гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19) і
відповідними карантинними обмеженнями, що суттєво вплинуло на стан
економіки та виконання бюджету), водночас свідчить про необхідність
підвищення якості й реалістичності планування бюджетних показників.
Загалом законодавчими змінами до Закону основні параметри
державного бюджету суттєво змінено, а саме: доходи зменшено на 73,5 млрд
3
грн (або на 6,7%); видатки збільшено на 131,17 млрд грн (або на 11,1%);
надання кредитів зменшено на 0,56 млрд грн (або на 3,7%); повернення
кредитів збільшено на 0,01 млрд грн (або на 0,2%); дефіцит державного
бюджету збільшено на 204,1 млрд грн (або майже в 2,2 раза).
Серед прийнятих законів щодо змін до Закону варто виділити 3 закони,
якими найбільше змінено показники державного бюджету, а саме:
від 13.04.2020 р. № 553-IX (далі – закон № 553-ІХ) – яким, зокрема, за
загальним фондом доходи зменшено на 119,76 млрд грн, видатки збільшено на
82,4 млрд грн, граничний обсяг дефіциту збільшено на 202,1 млрд грн, при
цьому створено у складі державного бюджету фонд боротьби з гострою
респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-
CoV-2, та їх наслідками (далі – Фонд боротьби з COVID-19) з видатками у сумі
64,67 млрд грн і збільшено видатки на надання трансферту Пенсійному фонду
(на 29,7 млрд грн), реалізацію програми державних гарантій медичного
обслуговування населення (на 15,8 млрд грн), обслуговування державного
боргу (на 3,3 млрд грн), резервний фонд (на 3 млрд грн), реструктуризацію
вугільної галузі (на 1,6 млрд грн), водночас скорочено видатки за багатьма
іншими бюджетними програмами;
від 25.08.2020 р. № 822-IX (далі – закон № 822-ІХ) – яким підвищено
мінімальну зарплату з встановленням її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі
5000 грн та відповідно збільшено доходи і видатки загального фонду на
541,3 млн грн, при цьому збільшено видатки в частині витрат на оплату праці
у бюджетній сфері загалом на 4 млрд грн та зменшено видатки на
обслуговування державного боргу на 3,46 млрд грн;
від 17.11.2020 р. № 1006-ІX (далі – закон № 1006-ІХ)– яким збільшено
доходи і видатки спеціального фонду на 42,5 млрд грн в частині спрямування
окремих податкових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» і НАК «Нафтогаз України»
на компенсацію НАК «Нафтогаз України» економічно обґрунтованих витрат
у зв’язку з виконанням спеціальних обов’язків відповідно до статті 11 Закону
України «Про ринок природного газу» (32,2 млрд грн), Фонд боротьби з
COVID-19 (8,9 млрд грн) і реструктуризацію вугільної галузі (1,4 млрд грн).
Разом з тим, в остаточній редакції Закону в результаті прийняття закону
від 03.11.2020 р. № 946-ІХ і закону № 1006-ІХ (якими, серед іншого, збільшено
видатки спеціального фонду відповідно на 540 млн грн і на 42.504,9 млн грн та
які одночасно набрали чинності, при цьому в законі № 1006-ІХ не враховано
змін, внесених законом № 946-ІХ) міститься неузгодженість щодо
відображення у статті 1 і рядку «Всього:» додатка № 3 до Закону підсумкових
показників видатків державного бюджету на 2020 рік (разом і за спеціальним
фондом).
У 2020 році забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання
переважної більшості текстових статей Закону, що його потребували (з
урахуванням того, що законом № 553-IX виключено деякі норми Закону,
включаючи ряд доручень Уряду). При цьому деякі норми Закону Урядом
взагалі не застосовувалися або не були реалізовані, а саме, щодо:
4
здійснення понадпланових випусків облігацій внутрішньої державної
позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії
акціонерного товариства, 100% акцій якого належать державі в особі Мінфіну
та яке створено з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів
забезпечення громадян України житлом, і векселів, виданих Фондом
гарантування вкладів фізичних осіб /статті 16-1 і 17 Закону/;
спрямування понадпланових надходжень плати за ліцензії на здійснення
діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор за визначеними
напрямами /стаття 24 Закону/;
доручення Кабінету Міністрів розглянути можливість відновлення
Мінінфраструктури видатків за бюджетними програмами 3107030 і 3121110,
а також опрацювати питання щодо можливості списання Мінфіном частини
зобов'язань Київміськради з погашення заборгованості перед державою в
обсязі проведених видатків бюджету міста Києва на будівництво Подільсько-
Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві та
каналізаційних колекторів /пункти 14 і 15 Прикінцевих положень Закону/.
У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2020 рік
питома вага загального фонду становила відповідно 87,3% і 88,3% та
зменшилася порівняно з фактом за 2019 рік (90,6% і 90,8%) і порівняно із
затвердженим із змінами планом на 2020 рік (88,7%), відповідно частка
спеціального фонду становила 12,7% і 11,7% та зросла порівняно з фактом за
2019 рік (9,4% і 9,2%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на
2020 рік (11,3%). Зменшення частки загального фонду у 2020 р. відбулося
передусім через передбачене законом № 1006-ІX здійснення за спеціальним
фондом розрахунків з погашення податкового боргу і додаткових податкових
зобов’язань ПАТ «Укрнафта» і НАК «Нафтогаз України» та відповідних
витрат у сумі 42,5 млрд грн, а також у зв’язку із збільшенням відрахувань
відповідних податків у складі джерел формування державного дорожнього
фонду (з 75% у 2019 р. до переважно 100% у 2020 р.).
У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2020 рік
(1.704,5 млрд грн) витрати споживання (видатки споживання та погашення
боргу з коригуванням) становили 1.587,7 млрд грн, або 93,1%, а витрати
розвитку (видатки розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення
бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів) – 116,8 млрд грн,
або 6,9%. Питома вага витрат споживання майже не змінилася проти 2019 р.
(93,9%), але збільшилася порівняно з затвердженим із змінами планом на
2020 р. (82,5%), що пов’язано в основному з першочерговим здійсненням у
звітному періоді захищених видатків (які переважно є видатками споживання)
в умовах недоотримання протягом звітного періоду надходжень державного
бюджету.
ЩОДО МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
Формування показників державного бюджету на 2020 рік здійснювалося
на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального
розвитку України на 2020 рік, затверджених постановою КМУ від
23.10.2019 р. № 883 (за сценарієм 1) /із змінами від 29.03.2020 р. № 253/.
5
За попередніми даними номінальний обсяг валового внутрішнього
продукту (далі – ВВП) за 2020 рік становив 4.194,1 млрд грн і відбулося його
реальне падіння на 4%. Такі фактичні дані значно відрізняються від
прогнозних показників ВВП, врахованих при затвердженні державного
бюджету (відповідно 4.510,8 млрд грн і зростання на 3,7%), і уточнених таких
показників (відповідно 3.985,5 млрд грн і зменшення на 4,8%) та відмічається
нерівномірне зменшення реального ВВП впродовж року (за підсумками І кв. –
1,2%, ІІ кв. – 11,2%, ІІІ кв. – 3,5%, ІV кв. – 0,5%).
У пояснювальній записці до Звіту зазначено, що: на початку 2020 р.
вітчизняна економіка характеризувалася відносною макроекономічною
стабільністю із перспективами економічного зростання, проте поворотною
подією для глобального економічного розвитку став спалах COVID-19, який
поширився у світі протягом І кварталу 2020 р.; запроваджені в Україні жорсткі
карантинні заходи впродовж березня-травня 2020 р. передбачали фактичну
заборону діяльності підприємств низки видів економічної діяльності, що
негативно вплинуло на економічну динаміку в І півріччі 2020 р.; по мірі
відходу від жорстких карантинних заходів та адаптації суб’єктів
господарювання до нових умов на початку ІІ півріччя 2020 р. економіка
почала відновлюватися, основними факторами чого стали внутрішній
споживчий попит на фоні підвищення зарплати та покращення зовнішнього
попиту на товари вітчизняного експорту в умовах відновлення цін на основні
сировинні товари.
Окремо слід звернути увагу, що попередні дані номінального обсягу
ВВП і його реального падіння за 2020 рік /-4%/ не дають підстав для
здійснення у 2022 р. виплат за державними деривативами, випущеними
внаслідок проведення у 2015-2016 рр. правочинів з державним та
гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового
списання, на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912.
Індекс споживчих цін /грудень 2020 р. до грудня 2019 р./ при
прогнозному рівні 105,5% і уточненому прогнозному рівні 111,6% фактично
становив 105% (у 2019 р. – 104,1%), а індекс цін виробників промислової
продукції /грудень 2020 р. до грудня 2019 р./ при прогнозному рівні 108,2% і
уточненому прогнозному рівні 112% фактично становив 114,5% (у 2019 р. –
92,6%).
Індекс промислової продукції в середньому за 2020 рік становив 95,5%
порівняно з 2019 р. (у 2019 р. – 99,5%), поряд з тим відбулося зменшення
обсягів сільськогосподарської продукції та за попередніми даними в цілому за
2020 рік індекс такої продукції становив 88,5% (у 2019 р. – 101,4%).
Середньомісячна заробітна плата реально зросла на 7,4% порівняно з
2019 р. (номінальна зарплата становила 11.591 грн) при її прогнозному
зростанні на 10,1% та уточненому прогнозному зменшенні на 4,5%.
Згідно з інформацією НБУ обсяг міжнародних резервів зріс на 3,83 млрд
дол. США (або на 15,1%) і на 31.12.2020 р. становив 29,13 млрд дол. США.
У 2020 році відбулася девальвація гривні. Так, офіційний обмінний курс
гривні щодо долара США на 01.01.2020 р. становив 23,69 грн/дол. США, а на
6
31.12.2020 р. – 28,27 грн/дол. США, в середньому за рік курс склався на рівні
26,96 грн/дол. США. При цьому при затвердженні державного бюджету на
2020 рік враховано припущення прогнозу відповідного курсу на кінець року
на рівні 27,5 грн/дол. США і в середньому на рік на рівні 27 грн/дол. США, а
уточнений прогноз середньорічного курсу за інформацією Мінфіну
розраховано на рівні 30 грн/дол. США.
За даними НБУ зовнішньоторговельний оборот за 2020 рік становив
123,1 млрд дол. США і зменшився на 11,8% порівняно з 2019 р. (139,6 млрд
дол. США). При прогнозному зростанні експорту та імпорту товарів і послуг
відповідно на 7,8% та 9,6%, уточненому прогнозному зменшенні експорту та
імпорту товарів і послуг відповідно на 5,5% та 10% фактично відбулося їх
зменшення відповідно на 4,5% та 17,9%. Негативне сальдо
зовнішньоторговельного балансу склало 1,79 млрд дол. США (у 2019 р. –
12,5 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,97
(у 2019 р. – 0,84).
У Висновках РП зауважено, що окремі макроекономічні показники у
звітному періоді значно відрізняються від прогнозних, врахованих при
визначенні параметрів державного бюджету на 2020 рік, зокрема, темпи
скорочення реального ВВП – на 17%, зростання споживчих цін – на 60%,
падіння імпорту товарів і послуг – на 81%, курс гривні до дол. США – на 10%.
За оцінкою Рахункової палати, такі відмінності фактичних макропоказників
від прогнозних призвели до недонадходження 74,6 млрд грн доходів і
водночас до зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та
деяких видатків на 37,3 млрд грн.
Відхилення фактичних макроекономічних показників за минулий рік від
прогнозних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету на
2020 рік, та відповідних уточнених прогнозних показників свідчить про
недоліки макроекономічного прогнозування, що в свою чергу погіршує якість
бюджетного планування (особливо на середньостроковий період) та, як
наслідок, негативно впливає на стан виконання бюджету.
ЩОДО ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Доходи зведеного бюджету за 2020 рік становили 1.376.673,8 млн грн,
що на 88.824,6 млн грн, або на 6,7%, більше відповідних показників за
2019 рік. Загалом через зведений бюджет за попередніми даними
перерозподілено 32,8% ВВП (у 2017 р., 2018 р. і 2019 р. – відповідно 34,1%,
33,3% і 32,4%).
До державного бюджету в цілому надійшло 1.076.027 млн грн, що
становило 105,3% затверджених із змінами показників (1.022.051,9 млн грн).
Порівняно з 2019 р. доходи державного бюджету збільшилися на
77.682,1 млн грн, або на 7,8%, у т.ч. за загальним фондом зменшилися на
2.230,7 млн грн, або на 0,3% (при розрахунковому зменшенні плану на 2020 р.
до факту за 2019 р. на 2,4%) та за спеціальним фондом збільшилися на
79.912,8 млн грн, або на 67,4% (при розрахунковому зростанні плану на 2020 р.
до факту за 2019 р. на 37,8%). За Висновками РП збільшення доходів
державного бюджету за рік відбулося, насамперед, за рахунок ПДВ з
7
вироблених в Україні товарів і надходження дивідендів від НАК «Нафтогаз
України» та АТ КБ «Приватбанк».
До загального фонду державного бюджету доходи надійшли за 2020 рік
у сумі 877.602,6 млн грн, що на 18.856,5 млн грн, або на 102,2%, більше
затвердженого із змінами плану, який порівняно з первинно затвердженим
планом загалом зменшено на 116.424,7 млн грн (або на 11,9%). Отже,
перевиконання доходів стало можливим завдяки значному зменшенню їх
планових показників.
На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло
понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: ПДВ з вироблених в
Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на
40.159,5 млн грн, або на 51,8%, при тому що план зменшено на 19.240 млн грн);
податку та збору на доходи фізичних осіб (на 5.978,7 млн грн, або на 5,4%, при
зменшеному плані на 18.061,8 млн грн); акцизного податку з вироблених в
Україні підакцизних товарів (продукції) (на 4.821,6 млн грн, або на 7,6%, при
зменшеному плані на 12.666 млн грн); акцизного податку з ввезених на митну
територію України підакцизних товарів (продукції) (на 1.147,9 млн грн, або на
30,9%); збору під час набуття права власності на легкові автомобілі (на
1.206,5 млн грн, або на 36,1%, при зменшеному плані на 1.212,3 млн грн);
ввізного мита (на 947,3 млн грн, або на 4,6%, при зменшеному плані на
3.577 млн грн).
За Висновками РП значні понадпланові надходження ПДВ з вироблених
в Україні товарів (робіт, послуг) спричинено, зокрема, надпрогнозованим
обсягом номінального ВВП /що за оцінкою Рахункової палати забезпечило
додаткові надходження в сумі 9,9 млрд грн/ та меншим, ніж планувалося,
відшкодуванням платникам ПДВ на 23 млрд грн. Перевищення плану
надходжень податку на доходи фізичних осіб, на думку Рахункової палати,
зумовлено передусім більшим розміром фактичної середньомісячної зарплати
(11.591 грн) порівняно з її прогнозним розміром, врахованим у розрахунках
планового показника цього податку (10.706 грн).
Перевиконання доходів з акцизного податку, за поясненнями Мінфіну,
відбулося в основному за рахунок: більших обсягів реалізації тютюнових
виробів вітчизняного виробництва на внутрішній ринок, ніж закладено в
прогнозі (на 6,6%); збільшення імпорту тютюнових виробів для електричного
нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням у
1,5 раза проти 2019 р.
Разом з тим, відбулося невиконання затверджених із змінами показників
окремих доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з ввезених на територію
України товарів (на 29.686,8 млн грн, або на 9,8%, при тому що план зменшено
на 45.700 млн грн); надходжень від орендної плати за користування цілісним
майновим комплексом та іншим державним майном (на 2.799,1 млн грн, або
на 68,3%); податку на прибуток підприємств (на 2.374,9 млн грн, або на 2,4%,
при зменшеному плані на 20.693,6 млн грн); частини чистого прибутку
держпідприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на
акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна
8
власність (на 1.468,2 млн грн, або на 2,1%, при збільшеному плані на
27.051,7 млн грн); рентної плати за користування надрами для видобування
природного газу (на 1.056,5 млн грн, або на 6%, при зменшеному плані на
20.474,7 млн грн). У пояснювальній записці до Звіту зазначено, що на
відповідні надходження вплинули, зокрема, щодо:
ПДВ з ввезених на територію України товарів – послаблення проти
2019 р. середнього офіційного обмінного курсу гривні до долара США (на
4,3%) та євро (на 6,3%), зменшення обсягів імпорту та експорту товарів (за
даними НБУ на 14,5% і 2% відповідно);
податку на прибуток підприємств – зменшення фінансових результатів
підприємств до оподаткування /за даними Держстату, зниження прибутку
прибуткових великих та середніх підприємств за 9 місяців 2020 р. до
відповідного періоду 2019 р. становило 9,5%/, при цьому позитивно вплинуло
одноразове надходження податку від НАК «Нафтогаз України» внаслідок
отримання від ВАТ «Газпром» компенсації на виконання рішення
Стокгольмського арбітражу;
рентної плати за користування надрами для видобування природного
газу – зниження задекларованих обсягів видобутку природного газу на
793,1 млн куб. м порівняно із прогнозними обсягами.
Щодо надходжень орендної палати за користування державним майном
Рахунковою палатою за результатами відповідного аудиту /рішення від
23.02.2021 р. № 4-3/ відмічено, зокрема, що: через несвоєчасне видання
необхідних нормативно-правових актів передача державного майна в оренду з
1 лютого до вересня 2020 р. фактично не здійснювалася, що спричинило
зменшення кількості укладених у 2020 р. договорів оренди, поряд з тим,
Кабінетом Міністрів України запроваджено додаткові стимули у вигляді
надання значних знижок або звільнення від сплати орендної плати певних
категорій орендарів на період карантину, як наслідок, державний бюджет у
2020 р. недоотримав, за розрахунками, щонайменше 409,6 млн грн орендної
плати; незатвердження Мінфіном методики прогнозування надходжень
орендної плати призвело до необґрунтованого їх прогнозування; нормативно-
правова база з питань оренди державного майна залишається недосконалою,
що призводило до затягування процесу укладення договорів оренди на таке
майно, втрат надходжень до державного бюджету орендної плати та зростання
її заборгованості за вже чинними договорами.
Загалом Рахункова палата зауважує, що стан виконання окремих доходів
державного бюджету у 2020 р. свідчить, зокрема, про недостатню якість
макроекономічного прогнозування, а прорахунки і недоліки планування
доходів при складанні проекту державного бюджету та внесенні змін до нього
спричинили як перевиконання, так і невиконання окремих платежів.
У 2020 р. за загальним фондом державного бюджету відшкодовано
грошовими коштами ПДВ у сумі 143.108,6 млн грн, що менше відповідного
показника 2019 р. на 8.792,7 млн грн, або на 5,8%, а також менше на 13,8%
розрахункового обсягу бюджетного відшкодування, врахованого в
уточненому плановому показнику ПДВ на 2020 рік /166,1 млрд грн/. За даними
9
Державної податкової служби України (далі – ДПС) залишок невідшкодованих
сум ПДВ за звітний період зменшився на 9.112 млн грн, або на 33,3%, і на
01.01.2021 р. становив 18.281,4 млн грн.
До спеціального фонду державного бюджету доходи надійшли у сумі
198.424,3 млн грн, що на 35.118,6 млн грн, або на 21,5%, більше затвердженого
із змінами плану. Встановлений Законом показник перевиконано в основному
«традиційно» за рахунок власних надходжень бюджетних установ (на
31.618,5 млн грн, або на 84,6%), а також ряду інших платежів, зокрема:
акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних
товарів (продукції) (на 3.359 млн грн, або на 6,8%), ввізного мита (на 994,9 млн
грн, або на 13%).
Керуючись частиною четвертою статті 23 Кодексу, планові показники
спеціального фонду були збільшені без внесення змін до Закону на 45.270 млн
грн (в основному за рахунок збільшення плану по інших джерелах власних
надходжень бюджетних установ на 37.304,4 млн грн) і відносно уточненого
плану виконання доходів спеціального фонду становило 95,1%. При цьому
щороку спостерігається значне перевиконання власних надходжень
бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками
(наприклад, у 2017 р. – на 60%, у 2018 р. – на 78%, у 2019 р. – на 37,1%, у
2020 р. – на 84,6%). Зазначене свідчить про системні недоліки планування
таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів державного
бюджету (зокрема, заниження планових показників при формуванні проекту
державного бюджету та нереалістичне їх збільшення в процесі виконання
державного бюджету), на що протягом останніх років Комітет неодноразово
звертав увагу Уряду. Крім того, у 2020 р. зазначене також пов’язано з
відображенням за кодом 2502000 «Інші джерела власних надходжень
бюджетних установ» надходжень від запозичень, здійснених Укравтодором
під державні гарантії, у сумі 23,6 млрд грн.
З 2020 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховуються
100% акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні
засоби (крім 13,44% акцизного податку з пального, що зараховуються до
бюджетів місцевого самоврядування), які є джерелами формування
державного дорожнього фонду /у 2019 р. – 75%/. За звітний період до
державного дорожнього фонду у частині доходів надійшло 73.895,9 млн грн,
що на 4.933,9 млн грн, або на 7,2% більше плану. Згідно з частиною четвертою
статті 24-2 Кодексу у разі перевиконання зазначених надходжень такі
понадпланові кошти розподіляються за відповідними напрямами державного
дорожнього фонду автоматично в пропорціях, визначених цією частиною, при
цьому подальший розподіл коштів на відповідну субвенцію місцевим
бюджетам має здійснюватися відповідно до вимог частини другої статті 103-1
Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 Кодексу
(тобто за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). Аналогічна
ситуація щодо перевиконання зазначених надходжень мала місце і в 2019 р.,
але, незважаючи на надані Верховною Радою і Комітетом рекомендації, у
2020 р. не здійснювався розподіл додаткового обсягу відповідної субвенції,
10
натомість лише у 2021 р. Урядом прийнято відповідне рішення
/розпорядження КМУ від 14.04.2021 р. № 356-р/.
Відповідно до статті 25 Закону та прийнятого на її виконання рішення
Уряду (постанова КМУ від 15.07.2020 р. № 593), погодженого з Комітетом, до
спеціального фонду державного бюджету зараховано надходження від сплати
дивідендів, нарахованих на акції за результатами фінансово-господарської
діяльності у 2019 році НАК «Нафтогаз України», у сумі 3.850,89 млн грн та
спрямовано такі кошти на забезпечення придбання АТ «Магістральні
газопроводи України» в АТ «Укртрансгаз» частки у статутному капіталі ТОВ
«Оператор ГТС України» у розмірі 100% статутного капіталу. При цьому у
Законі не передбачено відповідних планових показників доходів і видатків
спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік.
Водночас, за окремими джерелами спеціального фонду затверджені
показники доходів не виконані у значних обсягах, насамперед, щодо: плати за
ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор
(при плані 4.411,3 млн грн надходження становили лише 500 грн); надходжень
від реалізації державних запасів товарів (при плані 607,9 млн грн надійшло
2,4 млн грн, або 2,4%). При цьому ненадходження плати за ліцензії на
здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор
спричинено зволіканням із прийняттям необхідних нормативно-правових
актів (зокрема, Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо
організації та проведення азартних ігор» прийнято 14.07.2020 р. за № 768-ІХ і
набрав чинності 13.08.2020 р., а ліцензійні умови у сфері організації та
проведення азартних ігор затверджені Урядом лише наприкінці року
/постанова КМУ від 21.12.2020 р № 1341/), що також відмічено у
Висновках РП.
За даними ДПС на 01.01.2021 р. податковий борг перед зведеним
бюджетом становив 103.963 млн грн, що на 19.626,4 млн грн, або на 15,9%,
менше ніж на початок звітного періоду. Перед державним бюджетом такий
борг зменшився за 2020 р. на 21.923,6 млн грн, або на 21,1%, і становив
82.188,9 млн грн. Найбільші суми податкової заборгованості щодо державного
бюджету становили по ПДВ (46.330,7 млн грн), податку на прибуток
підприємств (15.196,1 млн грн) та рентній платі за користування надрами
(3.387,8 млн грн), а найбільшими боржниками з податкових зобов’язань перед
державним бюджетом на 01.01.2021 р. були: ТОВ «ТРІОЛАН.МАНІ»
(3,77 млрд грн), ТОВ «ПАРКОМ ТРАНС» (1,96 млрд грн), ТОВ «ФК
"ТАНДЕМ-ФІНАНС"» (1,19 млрд грн), ТОВ «НАДРА ГЕОЦЕНТР» (1,57 млрд
грн), ПРАТ «РОСАВА» (1,28 млрд грн), ТОВ «ДНІПРООЛІЯ» (1,09 млрд грн),
ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» (1,02 млрд грн).
Зменшення податкового боргу відбулося, передусім, в результаті
реалізації норм закону № 1006-ІХ щодо погашення ПАТ «Укрнафта»
податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого
(відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та
процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму
цього боргу) з рентної плати за користування надрами для видобування нафти,
11
природного газу та газового конденсату, податку на прибуток підприємств та
ПДВ (зокрема, погашено заборгованість з відповідної рентної плати загалом
у сумі 20,87 млрд грн).
Разом з тим, за додатково отриманою інформацією ДПС у загальному
обсязі податкового боргу 18,6%, або 19,3 млрд грн, є податковою
заборгованістю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, при
цьому така заборгованість за 2020 рік збільшилася на 1,9 млрд грн, або на
10,9%. Найбільші обсяги такої заборгованості сформовано суб’єктами, що
належать до сфер управління Міненерго (11.786,5 млн грн, або 61,1%), Фонду
державного майна (2.862,2 млн грн, або 15%), Мінекономіки (911,4 млн грн,
або 4,6%), Мінінфраструктури (649 млн грн, або 3,1%), Міноборони
(286,7 млн грн, або 1,5%), Державного космічного агентства (234,1 млн грн,
або 1,2%), Мін’юсту (207,8 млн грн, або 1,1%). Водночас, найбільшим
боржником серед суб’єктів господарювання державного сектору економіки є
Державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ»: сукупний податковий борг
підприємств – учасників цього Концерну перед бюджетом на 01.01.2021 р.
становив 1.352,5 млн грн, або 7%.
За 2020 рік списано податкового боргу щодо зведеного бюджету у сумі
15.106,6 млн грн проти 5.870,9 млн грн у 2019 р., з них за платежами
державного бюджету – 12.614,3 млн грн проти 5.180,7 млн грн у 2019 р. (або в
2,4 раза більше). Найбільше списано податкового боргу щодо державного
бюджету по податку на прибуток підприємств (5,74 млрд грн) та ПДВ з
вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (5,77 млрд грн). Відповідно до
додаткової інформації від ДПС щодо 100 платників податків, яким списано
найбільші обсяги податкової заборгованості щодо державного бюджету
загалом на суму 9,56 млрд грн, 88,4% цієї суми (або 8,45 млрд грн) є списанням
безнадійного боргу 70 платників, які визнано банкрутом або ліквідованим
банком, а 11,6% цієї суми (або 1,11 млрд грн) є списанням безнадійного боргу
30 платників, стосовно якого минув строк давності /1095 днів/.
Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до зведеного
бюджету зменшилися за рік на 516,1 млн грн і становили на кінець звітного
періоду 1.861,1 млн грн, або 1,8% податкового боргу, з них щодо державного
бюджету – 1.723,9 млн грн (за рік зменшилися на 483,6 млн грн, або на 21,9%).
Отже, податковий борг перед державним бюджетом зменшився у 2020 р.
переважно за рахунок погашення податкової заборгованості ПАТ «Укрнафта»
і списання безнадійного податкового боргу, що також відмічено у
Висновках РП. Таким чином, загалом стан фінансової дисципліни платників
податків не поліпшився, а деяких суб’єктів господарювання державного
сектору економіки – взагалі погіршився, що свідчить про недієвість заходів
органів ДПС щодо погашення податкового боргу перед державним бюджетом
та слабкий нагляд уповноважених центральних органів виконавчої влади за
фінансово-економічною діяльністю суб’єктів господарювання державного
сектору економіки – боржників в частині їх розрахунків з бюджетом.
За даними ДПС загальний обсяг переплат до зведеного бюджету
зменшився за рік на 19.253,1 млн грн, або на 23,8%, та на 01.01.2021 р.
12
становив 61.585,9 млн грн, з них до державного бюджету – 45.030,2 млн грн (у