Проєкт Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів

До законопроектів № 5555 від 24.05.2021 р.

Та № 5555-1 від 09.06.2021 р.

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, e-mail: spvr@rada.gov.ua

В И С Н О В О К

щодо проектів законів України

про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо

удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів

(реєстр. № 5555)

та про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо

удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів

(реєстр. № 5555-1)

За дорученням Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. та

відповідно до пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети

Верховної Ради України», частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради

України, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та

захисту прав ветеранів на своєму засіданні 14 липня 2021 року (протокол № 84)

розглянув проекти законів України про внесення змін до Кодексу законів про

працю України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних

трудових спорів (реєстр. № 5555), поданий Кабінетом Міністрів України (далі –

законопроект № 5555), та про внесення змін до Кодексу законів про працю

України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових

спорів (реєстр. № 5555-1), поданий народними депутатами України

Королевською Н.Ю. та іншими (далі – альтернативний законопроект № 5555-1).

Законопроектом №5555 Уряд пропонує запровадити оновлений порядок

вирішення індивідуальних трудових спорів, зокрема, шляхом залучення

медіаторів.

Для реалізації зазначеної мети в новій редакції викладається глава XV

«Індивідуальні трудові спори» Кодексу законів про працю України (ст.ст. 221-

230).

Отже, запропонованими змінами Уряд запроваджує, окрім існуючих

варіантів вирішення індивідуальних трудових спорів, а саме за участі комісії по

трудових спорах та вирішення трудового спору у судовому порядку, новий для

трудових відносин в Україні механізм врегулювання трудового спору -

проведення у визначеному законом порядку медіації.

2

Законопроектом також пропонується виписати понятійний апарат,

зокрема передбачити визначенні індивідуального трудового спору, його предмет

та сторони.

Індивідуальний трудовий спір — розбіжності між працівником і

власником або уповноваженим ним органом, що виникають після укладення

трудового договору, до його укладення або після його припинення.

Предметом індивідуального трудового спору можуть бути питання

укладення, зміни, припинення трудового договору, встановлення або зміни умов

праці, оплати праці, виконання вимог законодавства про працю, угод,

колективного чи трудового договору та інших вимог сторін індивідуального

трудового спору щодо порушення їх прав.

Сторонами індивідуального трудового спору є працівник і власник або

уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю.

Стороною індивідуального трудового спору може бути також особа, яка раніше

перебувала у трудових відносинах, а також особа, якій відмовили в укладенні

трудового договору.

Законопроект № 5555 також визначає третіх осіб, які можуть

представляти інтереси сторін трудового спору, зокрема, це адвокати,

представники профспілкової організації, членом якої є працівник, або інші

особи, уповноважені в установленому законом порядку.

Крім того, законопроектом обмежено строк звернення працівника до суду

про стягнення заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат протягом

року з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про таке порушення. На

сьогодні цей строк не обмежений.

Скорочено до трьох місяців строк для звернення роботодавця в суд щодо

вирішення індивідуального трудового спору, окрім питань стягнення з

працівника матеріальної шкоди до яких, як і зараз, застосовується строк в один

рік з дня, коли роботодавець дізнався або повинен був дізнатися про порушення

своїх прав.

Альтернативним законопроектом № 5555-1, як і основним, пропонується

запровадити аналогічний законопроекту № 5555 порядок вирішення

індивідуальних трудових спорів. Обидва законопроекти майже повністю

дублюють свої положення

Основною відмінністю альтернативного законопроекту № 5555-1 є

відсутність строків позовної давності, у разі звернення особи до місцевого суду

з позовом про стягнення належних їй сум заробітної плати, гарантійних та

компенсаційних виплат.

Крім того, у разі тривалого (більше року) розгляду судами спору про

незаконне припинення трудового договору, суд матиме можливість прийняти

рішення про виплату особі середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу

або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

При обговоренні обох законопроектів народні депутати України – члени

Комітету зазначили, що імплементація процедури медіації до законодавства

України є вектором позитивних змін. Інститут медіації вже вистояв довготривалу

перевірку в інших країнах, як-то у США і Франції, та довів свою ефективність

для усіх сторін спору. Медіація вважається швидким, доступним, економним та

3

ефективним способом вирішення конфліктів, зокрема тих, що виникають між

працівниками та роботодавцями. Сама процедура медіації є простою і прозорою.

Отже, запропонована законопроектом процедура медіації є актуальним та

сучасним способом вирішення трудових спорів.

Не зважаючи на позитивні сторони обох законопроектів спрямовані на

оновлення порядку вирішення індивідуальних трудових спорів та запровадження

процедури медіації, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

звертає увагу на скасування проектами діючого на сьогодні положення частини

п’ятої статті 235 КЗпП України, відповідно до якого у разі затримки видачі

трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові

виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Натомість запроваджується норма, відповідно до якої «якщо неправильне

формулювання підстави припинення трудового договору перешкоджало

працевлаштуванню фізичної особи на іншу роботу, суд приймає рішення про

виплату їй власником або уповноваженим ним органом, фізичною особою, яка

використовує найману працю, середньої заробітної плати за весь час вимушеного

прогулу» (стаття 227 КЗпП України в запропонованій законопроектом редакції).

Водночас з огляду на те, що статтею 24 Кодексу законів про працю

України передбачено обов’язок громадянина подати трудову книжку при

укладенні трудового договору, затримка її видачі попереднім роботодавцем

може призвести до відмови у наступному працевлаштуванні.

Враховуючи зазначене, Уповноважений Верховної Ради України з прав

людини пропонує залишити норму діючої частини п’ятої статті 235 Кодексу

законів про працю України щодо виплати працівникові середнього заробітку за

час вимушеного прогулу у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника

або уповноваженого ним органу.

Крім того, народні депутати України – члени Комітету наголосили на

встановлені обмеження строків звернення особи до суду з позовом про стягнення

належних їй сум заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат трьома

роками з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про таке

порушення.

Запропоновані обмеження строку звернення до суду суттєво звужують

зміст та обсяг існуючого права працівника на звернення з позовом про стягнення

належних йому сум заробітної плати без обмеження будь - яким строком, як це

визначеного чинною статтею 233 Кодексу законів про працю України, та

обмежують право осіб володіти, користуватися і розпоряджатися своєю

власністю, якою є заробітна плата.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

надало до законопроекту № 5555 та альтернативного законопроекту № 5555-1

низку зауважень.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив рішення, що

законопроект № 5555 не буде мати впливу на показники бюджетів. У разі

прийняття законопроекту № 5555 він може набирати чинності згідно із

законодавством.

4

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини надав низку

зауважень до законопроекту №5555.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що реалізація

положень законопроекту № 5555 та альтернативного законопроекту № 5555-1

матимуть вплив на видаткову та дохідну частини бюджету.

Міністерство економіки України не підтримує прийняття

альтернативного законопроекту № 5555-1.

Державна служба України з питань праці зауважень до урядового

законопроекту № 5555 не має.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських

об’єднань профспілок на національному рівні висловив свої зауваження до

законопроекту № 5555.

Конфедерація роботодавців України висловили свої пропозиції та

зауваження до законопроекту №5555.

Інститут законодавства Верховної Ради України та Національний

інститут стратегічних досліджень надали низку зауважень до урядового

законопроекту № 5555.

Враховуючи вищезазначене та результати обговорення законопроектів,

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів ухвалив цей висновок і рекомендує Верховній Раді України вказані

проекти законів включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради

України дев’ятого скликання та за результатами їх розгляду у першому читанні:

проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю

України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових

спорів (реєстр. № 5555), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти за

основу та доопрацювати його до другого читання з урахуванням узгоджених

пропозицій сторін соціального діалогу;

проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю

України щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових

спорів (реєстр. № 5555-1), поданий народними депутатами України

Королевською Н.Ю. та іншими, відхилити.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України

визначено Голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів Третьякову Г.М.

Проекти постанов Верховної Ради України додаються.

Голова Комітету Г.Третьякова

Бондар Д.С. 255-49-38

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Третьякова Галина Миколаївна

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000002E093100E1118F00

Дійсний до: 25.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-30/3-2021/278221 від 07.09.2021