Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-35, e-mail: spvr@rada.gov.ua

Верховна Рада України

Відповідно до статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради

України» та доручення Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О. Комітет

Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

на своєму засіданні 02 вересня 2020 року розглянув проєкт Закону України про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов

для підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного

прожиткового мінімуму (реєстр. № 3515-1 від 05.06.2020), внесений народними

депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Законопроєкт № 3515-1 є альтернативним до проєкту Закону України про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань

формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його

підвищення (реєстр. № 3515) і основними його відмінностями від головного

проєкту закону є відсутність в ньому положень про: визначення штрафів та

грошових стягнень за правопорушення з прив’язкою до розрахункової одиниці;

про визначення розмірів штрафів з використанням «штрафної ставки»; зміну

правового регулювання питань плати за надання адміністративних послуг тощо.

Зокрема законопроєктом № 3515-1 пропонується:

- встановити, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим

від прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних

осіб, розрахованого відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий

мінімум» у цінах грудня попереднього року;

- визначити, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)

встановлюється у розмірі, не меншому за мінімальну заробітну плату,

встановлену для працездатних осіб на 1 січня календарного року та не нижче від

прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,

розрахованого відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум»

у цінах грудня попереднього року;

- запровадити встановлення державою максимальних та мінімальних

розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній,

комунальній власності, об’єднань державних підприємств, зокрема національних

акціонерних компаній та державних акціонерних товариств, керівників органів

державної влади та виборних органів, працівників підприємств, установ та

організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

- встановити, що максимальний місячний розмір зарплати (враховуючи

будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних депутатів України,

2

керівників та заступників керівників державних органів, Голови Національного

банку України та його заступників, членів Ради та Правління Національного банку

України, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних

підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних

акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є

корпоративні права держави, частка яких більше 50 відсотків акцій (часток), не

може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат;

- вважати розірваними контракти з керівниками суб’єктів господарської

діяльності державного сектору економіки, які передбачають оплату праці у

розмірі більшому, ніж передбачено цим Законом, якщо до них за згодою сторін не

буде внесено зміни щодо оплати праці на умовах, визначених цим Законом;

- встановити, що набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів

та набір послуг щороку затверджуються Урядом після проведення їх науково-

громадської експертизи і до початку розгляду Верховною Радою України проєкту

закону про Державний бюджет України на наступний рік. Ці набори не можуть

бути меншими, ніж затверджені у попередньому році;

- законодавчо визначити, що розмір прожиткового мінімуму не може бути

встановлений на рівні нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір

прожиткового мінімуму, визначений статтею 5 Закону;

- передбачити, що у разі перевищення розміру фактичного прожиткового

мінімуму протягом двох місяців затвердженого розміру прожиткового мінімуму,

Уряд протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою внесення змін до

Держбюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру

прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця

бюджетного року для забезпечення його коригування залежно від зростання цін;

- запровадити обов’язковий щоквартальний розрахунок та оприлюднення

прогнозованого на наступний бюджетний період фактичного розміру

прожиткового мінімуму на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься

до основних соціальних і демографічних груп населення;

- шляхом внесення змін до спеціальних законів «Про дошкільну освіту» і

«Про позашкільну освіту» продублювати в них окремі положення статті 61 Закону

України «Про освіту» стосовно посадових окладів, встановлення доплат,

надбавок, премій, інших видів заохочень, надання матеріальної допомоги для

вирішення соціально-побутових питань;

- внести зміни до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону

України «Про освіту» щодо доручення Кабінету Міністрів України забезпечити

реалізацію положення частини другої статті 61 цього Закону, передбачивши

збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої

кваліфікаційної категорії до розміру трьох мінімальних заробітних плат і

затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) (на

сьогодні така поетапна реалізація передбачається до 2023 року, а збільшення

посадового окладу – до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Крім зазначеного проєкт містить низку відповідних доручень Кабінету

Міністрів України.

На думку авторів законопроєкту, його прийняття дозволить удосконалити

процедури встановлення та затвердження прожиткового мінімуму з метою

3

досягнення його фактичного рівня, підвищити державні соціальні стандарти в

Україні та стимулювати зростання заробітних плат і соціальних виплат, а також

обмежити розмір заробітної плати топ-керівників у державному секторі та

усунути розбіжності в Законі України «Про освіту» стосовно розміру посадового

окладу педагогічних працівників.

Разом з тим, Комітет вважає за необхідне висловити такі зауваження до

положень законопроєкту.

Недостатньо обґрунтованою є пропозиція авторів проєкту щодо

запровадження щорічного перегляду та затвердження наборів продуктів

харчування, непродовольчих товарів і послуг, оскільки структура споживання

населення має відносно стабільний характер, зміна фізіологічних та інших потреб

людини так часто не відбувається.

Крім того, формування та затвердження натуральних наборів є з

об’єктивних причин досить тривалим процесом, до якого залучається значна

кількість фахівців різних державних органів, організацій роботодавців та

профспілок, а також наукових установ. Отже, щорічний перегляд наборів є

необґрунтованим і з точки зору практичної реалізації цієї процедури та

економічної ефективності витрат на ці цілі.

Слід також відмітити, що чинна норма передбачає визначення наборів «не

рідше одного разу на п’ять років», тобто допускає можливість їх перегляду

частіше, ніж 1 раз на 5 років.

Законодавча пропозиція щодо внесення змін до Державного бюджету

України задля перегляду затвердженого прожиткового мінімуму не узгоджується

із статтями 52 і 53 Бюджетного кодексу України стосовно підстав та умов

внесення змін до Державного бюджету України.

Зокрема, такі зміни можливі у разі виникнення відхилення оцінки основних

прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та

надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні

Держбюджету, а також якщо відбулося перевищення показників надходжень

державного бюджету більше ніж на 15%, що встановлено офіційними висновками

Рахункової палати та Міністерства фінансів України, які подаються Верховній

Раді України до 15 жовтня поточного року. В останньому випадку Кабінет

Міністрів України протягом двох тижнів з дня оголошення зазначених офіційних

висновків зобов’язаний подати Верховній Раді України відповідний проєкт закону

про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Щодо запропонованих змін до законів про освіту слід звернути увагу, що

статтею 2 Закону України «Про освіту» встановлено, що законодавство України

про освіту ґрунтується на Конституції України та складається із цього Закону,

спеціальних законів, інших актів законодавства у сфері освіти і науки та

міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Тобто Закон України «Про освіту» є загальним та визначає державні гарантії і

питання оплати праці для педагогічних працівників всіх рівнів освіти.

Таким чином є недоцільним дублювання норм загального Закону України

«Про освіту» у спеціальних законах, що до того ж суперечить вимогам

нормопроєктувальної техніки.

4

Законодавча пропозиція щодо визначення в законах «Про дошкільну

освіту» і «Про позашкільну освіту» посадового окладу педагогічного працівника

закладів позашкільної та дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії в

розмірі трьох мінімальних заробітних плат не узгоджується з положеннями

пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №

1774-VIII, згідно з яким мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим

Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових

окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Крім того у Прикінцевих положеннях проєкту доручається Кабінету

Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом

«подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до

Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення

доходів та видатків у зв’язку з прийняттям цього Закону».

Таке положення не узгоджується з низкою норм Регламенту Верховної Ради

України, зокрема статтями 90 і 160. Так, відповідно до статті 90 якщо для

реалізації положень поданого законопроєкту після його прийняття необхідні

зміни до інших законів, такі зміни мають викладатися в розділі «Перехідні

положення» цього законопроєкту або одночасно внесеному його ініціатором

окремому законопроєкті. До законопроєкту додається перелік законів та інших

нормативних актів, прийняття або перегляд яких необхідно здійснити для

реалізації положень законопроєкту в разі його прийняття. Частиною четвертою

статті 160 встановлено, що будь-який закон, що впливає на зменшення

надходжень та/або збільшення витрат бюджетів поточного року, не може бути

прийнятий у цілому Верховною Радою, якщо одночасно з його прийняттям не

будуть внесені відповідні зміни до закону про Державний бюджет України на

відповідний рік.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до законопроєкту

за реєстр. № 2720-1, який містить аналогічні законодавчі пропозиції, реалізація

проєкту закону вплине на видаткову та дохідну частину бюджетів. За

прогнозними розрахунками Мінфіну, додаткова потреба у видатках становитиме:

- на оплату праці працівників бюджетної сфери при підвищенні

мінімального посадового окладу – 273 млрд. грн.;

- на встановлення розмірів соціальних допомог, виходячи з фактичних

розмірів прожиткового мінімуму у цінах грудня 2019 року – 38,1 млрд грн.;

- на збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої

кваліфікаційної категорії до розміру трьох мінімальних заробітних плат – понад

257,3 млрд. гривень. В порушення статті 91 Регламенту Верховної Ради України

та статті 27 Бюджетного кодексу України авторами не надано фінансово-

економічного обґрунтування до законопроєкту (включаючи відповідні

розрахунки).

У 2020 році видатки на реалізацію законопроєкту не передбачені.

В порушення статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27

Бюджетного кодексу України авторами не надано фінансово-економічного

обґрунтування до законопроєкту (включаючи відповідні розрахунки).

5

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

вважає, за результатами розгляду у першому читанні законопроєкт доцільно

повернути на доопрацювання з врахуванням висловлених зауважень та

пропозицій.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підтримує проєкт

закону за умови врахування висловлених зауважень.

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

України не підтримує законопроєкт у запропонованій редакції.

Міністерство соціальної політики України вважає, що законопроєкт

потребує доопрацювання.

Міністерство юстиції України, Міністерство освіти і науки України,

Національний банк України висловлюють зауваження до проєкту закону.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських

об’єднань профспілок на національному рівні підтримує проєкт закону.

Враховуючи вищезазначене та результати обговорення законопроєкту,

Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів рекомендує Верховній Раді України внесений народними депутатами

України Королевською Н.Ю. і Солодом Ю.В. проєкт Закону України про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для

підвищення прожиткового мінімуму на рівень, не нижчий рівня фактичного

прожиткового мінімуму (реєстр. № 3515-1), керуючись пунктом 2 частини першої

статті 114 Регламенту Верховної Ради України, за результатами розгляду у

першому читанні відхилити.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України

визначено Голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

Третьякову Г.М.

Проєкт Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Г.М.Третьякова

Самойлик Ю.В., т. 255-40-59

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Третьякова Галина Миколаївна

Сертифікат: 12A1C72050EC685404000000C18C040003E80C00

Дійсний до: 21.06.2021 11:36:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-30/3-2020/147926 від 03.09.2020