Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо грошового забезпечення при встановленні індивідуальних вузлів обліку природного газу

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України

«Про внесення змін до Закону України

«Про забезпечення комерційного обліку природного газу»

щодо грошового забезпечення при встановленні індивідуальних вузлів

обліку природного газу»

1. Резюме

Мета: запровадження стимулів для побутових споживачів, які мешкають

у багатоквартирних будинках задля виконання вимог Закону України «Про

забезпечення комерційного обліку природного газу» в частині встановлення

індивідуальних вузлів обліку природного газу, задля поліпшення організації

роботи із запровадження 100% комерційного обліку природного газу. Проект

направлений на врегулювання постачання природного газу малозабезпеченим

верствам населення які отримують від держави пільги, субсидії та інші

соціальні виплати) незалежно від наявності загально будинкового лічильника.

Крім того, проєкт направлений на виконання рішень судів відносно питань,

пов’язаних із встановленням нормативів споживання природного газу

абонентами, які не мають індивідуальних вузлів обліку природного газу.

2. Проблема, яка потребує розв’язання

Починаючи із жовтня 2014 року норми споживання природного газу

абонентами, які не мають індивідуальних вузлів обліку природного газу стали

прикладом створення Кабінетом Міністрів України штучної проблеми, яка на

сьогодні коштує державі (НАК “Нафтогаз України”, ТОВ “Оператор ГТС”)

набагато більше, ніж сама проблема встановлення індивідуальних

лічильників.

На сьогодні встановлення нормативів споживання є предметом

багаточисельних торгів та спекуляцій. Крім того, ця тема стала джерелом

популізму з боку безвідповідальних політиків, що призвело , у тому числі, до

наслідків з цінами на природний газ, тарифами на розподіл природного газу. І

це , не дивлячись на те, що встановлення економічно обґрунтованих норм

споживання природного газу , з одного боку, має стимулювати споживача до

встановлення індивідуального лічильника, а з іншого, не допустити

збитковості по всьому ланцюгу поставки ресурсу цьому ж споживачеві.

В той же час, що маємо на сьогодні виходячи із цифр.

Так, за даними Міненерго кількість абонентів, у яких відсутні

індивідуальні лічильники, складає близько 3 млн або 25% від загальної

кількості абонентів, які користуються природним газом. Серед цієї кількості

абонентів, за даними Міністерства соціальної політики України, 1,2 млн

абонентів отримує пільги та субсидії від держави.

Що робить Кабінет Міністрів, щоб спонукати цих споживачів встановити

індивідуальні лічильники? Приймає зміни до постанови КМУ №237, якою

зменшує норму споживання, не приводячи жодних розрахунків. Це призвело,

з одного боку, до накопиченню боргів всіма учасниками постачання

природного газу побутовим споживачам, численним судовим процесам між

2

учасниками, з іншого, постачальники оскаржили таке рішення Кабінету

Міністрів України у судовому порядку та скасували постанову КМУ від 29

квітня 2015 року №237. https://reyestr.court.gov.ua/Review/51031378,

https://reyestr.court.gov.ua/Review/53160074

https://reyestr.court.gov.ua/Review/55465489.

Рішення судів були одностайними з огляду на невідповідність тексту

постанови нормам Закону України №1160 “Про засади державної

регуляторної політики у сфері господарської діяльності” в частині

відповідності принципам державної регуляторної політики, і , найголовніше,

що під нормативи, які були затверджені даною постановою, не було жодних

розрахунків.

Також, ці рішення передбачали встановлення нормативу споживання на

рівні 9,8 куб м на людину в місяць – тобто, такого нормативу, який був чинним

до жовтня 2014 року.

Замість виконання рішення суду Кабінет Міністрів України вносить на

розгляд Уряду нову постанову, якою, знов без жодного розрахунку,

встановлює норматив, відмінний від того, який вказаний у Рішенні суду. Такі

дії КМУ знов приводять всі сторони у залу судових засідань. І знов кабінету

Міністрів України вказують на те, що їх рішення було прийнято із численними

порушеннями норм Закону України №1160 “Про засади державної

регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та скасуванню

постанови КМУ №203 та частини постанови №204. Другим питанням було

встановлення нормативу споживання на тому ж рівні, який був запроваджений

і попереднім Рішенням – на рівні 9,8 куб м на людину в місяць.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/78159531.

Абсолютно ідентична ситуація склалася із постановою №63 від 30 січня

2019 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/85644889 та постановою №143 від

27 лютого 2019 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/89599375.

Однак, цинізм з останніми Постановами полягав у тому, що нормативи

споживання встановлював особисто прем’єр – міністр В. Гройсман під час

засідання Уряду (трансляція є на ресурсі YouTube за 30 січня 2019 року та 27

лютого 2019 року), знижуючи показник нормативу на 0,01 куб м на людину в

місяць. Саме таким чином Уряд “виконував” рішення суду, створюючи нові

борги перед державними компаніями та хаос у взаємовідносинах

постачальник – споживач.

Останніх два роки, ані профільне Міненерго, ані Кабмін не вирішували це

питання.

Це призвело до того, що сума боргів при розрахунках за природний газ у

постачальників з НАК “Нафтогаз України” та ТОВ “Оператор ГТС” за

абонентів, у яких немає індивідуальних лічильників, склав на сьогодні близько

17 млрд гривень.

І ця сума не враховує коштів на встановлення 3 млн. індивідуальних

лічильників, а це – близько 9 млрд гривень з розрахунку 3000 гривень (середня

вартість встановлення 1 лічильника з самім пристроєм) * 3 млн абонентів без

3

лічильників = 9 млрд гривень – вартість програми по встановленню

індивідуальних лічильників.

Тепер щодо самого нормативу. Чому саме 9,8 куб м на людину в місяць?

По- перше, це обумовлено всіма рішеннями судів, де судді дуже чітко

обґрунтовують та показують, що норматив, який був прописаний постановою

КМУ № 619 мав під собою і підґрунтя і розрахунок.

Треба навчитися визнавати помилки і з боку держави теж і виконувати

рішення судів України. Тільки так ми будемо поважати себе як країна.

По – друге, саме на такий норматив після рішень судів мали б

відреагувати постачальники природного газу у своїх бухгалтерських звітах

(відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку).

По – третє, такий норматив буде стимулювати споживача до

встановлення індивідуального лічильника та надасть можливість не

створювати нових збитків серед всіх учасників постачання природного газу

побутовим споживачам.

І останнє. Норматив – це цифра, яка має турбувати споживача тільки до

моменту встановлення індивідуального вузлу обліку.

Тепер щодо цифр.

Україна – єдина країна на європейському континенті та теренах

пострадянського простору, яка не має повного обліку природного газу. Цікаво

те, що така ситуація стосується виключно природного газу. Загальна сума

боргу, який створений штучно самою державою завдяки проблемі відсутності

повного обліку споживання, по всьому ланцюгу постачання цього енергоносія

складає близько 28 млрд гривень без урахування ТКЕ.

Загальна ж сума боргів, штучно створених самою державою серед

учасників ринку природного газу складає величезні 120 млрд гривень.

Сьогодні пропонується їх списати, у тому числі за рахунок дивідендів

НАК “Нафтогаз України”.

По-перше, НАК “Нафтогаз України” останні два роки стабільно показує

збитки (за 2020 рік чистий збиток склав 19,8 млрд гривень), тому покрити

збитки навряд чи зможе.

По-друге, навіть якщо списати всі 120 млрд. грн. боргів, то, не виривши

проблематику, та причини їх виникнення, ми через рік стикнемося з тим, що

борги почнуть з’являтися знов.

Тому, спочатку треба врегулювати проблему, потім можливо

повернутися до проблематики, яка є похідною – що робити з величезними

боргами , створеними державою, на ринку природного газу.

Саме проблемне питання, таке як нормативи споживання природного газу

без індивідуальних вузлів обліку мною і пропонується розв’язати в даному

законопроекті.

3. Суть проекту акта

Законопроектом передбачено використання коштів місцевих бюджетів

для встановлення індивідуальних лічильників. В умовах децентралізації

4

місцеві бюджети отримують додаткові кошти, які органи місцевого

самоврядування мають використовувати в тому числі для необхідної

підтримки незахищених верств населення.

В той же час органи місцевого самоврядування, завдяки запропонованим

змінам, зможуть оперативно, адресно допомагати громадянам в придбанні

індивідуальних лічильників обліку природного газу. Це в свою чергу

сприятиме запровадженню 100% комерційного обліку природного газу (для

населення, що проживає в квартирах та приватних будинках, у яких

природний газ використовується, зокрема для приготування їжі).

Також, проєктом передбачається введення відповідальності для

абонентів, у яких відсутній індивідуальний вузол обліку природного газу, та

які отримують або намагаються отримати від держави пільги та субсидії, у

разі відмови ( в рамках чинного законодавства), від згоди та встановлення

зазначеного індивідуального .

Введення цієї норми призведе не тільки до того, що абонент,

встановлюючи індивідуальний лічильник природного газу, буде намагатися

економити ресурс природного газу, а держава буде мати облік осіб, яким

надаються пільги, субсидії та інші соціальні виплати. Водночас, це буде

призводити до 100 % обліку спожитого та сплаченого ресурсу природного

газу.

Крім того, проєктом пропонується на законодавчому рівні встановити

норми споживання природного газу у абонентів, у яких відсутній

індивідуальний лічильник. Починаючи з жовтня 2014 року, Кабінетом

Міністрів України було прийнято 5 Постанов, темою яких і були норми

споживання природного газу абонентами, у яких не встановлений

індивідуальний лічильник. Зазначені постанови скасовані судом завдяки

недотримання Кабміном норм діючого законодавства в частині розрахунків

щодо самої норми.

Основним завданням законодавчо встановити показники норм

споживання природного газу у абонентів без індивідуальних лічильників є

спонукання таких абонентів як найшвидше встановити такий прилад. Причому

таке встановлення не є зміною тарифу!

В нашому випадку є рішення судів, якими чітко сформульована

мотивувальна частина і встановлено відповідні норми споживання

природного газу.

4. Вплив на бюджет

Реалізація закону потребуватиме фінансування з державного чи місцевого

бюджетів.

5. Позиція заінтересованих сторін

З серпня 2020 року, тема норм споживання природного газу у абонентів,

у яких відсутні індивідуальні лічильники стала актуальною особливо в розрізі

того, що Україна відмовилася у серпні 2020 року від ПСО, тобто державного

5

регулювання цін та маржинальності постачальників природного газу

побутовим споживачам.

В той же час, в ринкові відносини були перетягнуті всі проблеми, у тому

числі й проблему норм споживання природного газу у абонентів без

індивідуальних лічильників. Ця проблема – це 25% абонентів які не мають і не

хочуть встановлювати лічильники завдяки низьким та економічно

необґрунтованим нормам

Вирішення проблеми потребує комплексного підходу, зокрема

затвердження обґрунтованих норм споживання газу, внесення змін до Закону

України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», в частині

додаткового фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення за

рахунок коштів місцевих бюджетів, в частині забезпечення побутових

споживачів природного газу (населення), яким держава надає пільги та

встановлює субсидії, індивідуальними приладами обліку природного газу

(індивідуальними лічильниками).

Також законопроектом передбачено норму, згідно якої побутові

споживачі природного газу - фізичні особи (населення), яким держава надає

пільги та встановлює субсидії, та які самостійно забезпечили встановлення

приладів обліку природного газу, отримують право на компенсацію таких

витрат відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

6. Прогноз впливу

Реалізація закону матиме вплив на побутових споживачів природного

газу (населення), постачальників природного газу та суб’єктів

господарювання, в частині забезпечення 100% комерційного обліку

природного газу для населення, що проживає у квартирах та приватних

будинках. 100 % облік, у свою чергу, призведе до припинення накопичення

боргів, причиною яких були економічно необґрунтовані низьки нормативи

споживання природного газу абонентами, у яких відсутні індивідуальні ВОГ.

Це, у тому числі, дасть змогу побудувати прозорий та конкурентний ринок

природного газу в Україні.

Реалізація норм, передбачених законом, за предметом правового

регулювання не матиме відповідного впливу на:

розвиток регіонів (підвищення чи зниження спроможності

територіальних громад, врахування потреб регіонів, наявність специфічного

чи непропорційного впливу на окремі регіони тощо);

ринок праці (збереження існуючих і створення нових робочих місць,

підвищення рівня зайнятості населення тощо);

громадське здоров’я (покращення чи погіршення стану здоров’я

населення або його окремих груп, створення передумов для зміцнення та

збереження здоров’я населення тощо);

екологію та навколишнє природне середовище (збільшення чи зменшення

обсягу використання відповідних природних ресурсів, рівня забруднення

атмосферного повітря, води, земель, у тому числі утвореними відходами,

6

підвищення чи зниження рівня небезпеки техногенного та природного

характеру тощо);

інші сфери суспільних відносин.

7. Ризики та обмеження

У законопроекті відсутні положення, що стосуються прав та свобод,

гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод,

впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків,

ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних

з корупцією, створюють підстави для дискримінації, стосуються інших

ризиків та обмежень, які можуть виникнути під час реалізації акту.

Народний депутат

України С.А. Вельможний

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:ВЕЛЬМОЖНИЙ СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA1040000002177380066EE8C01

Дійсний до: 26.05.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 313д9/1-2021/161588 від 18.05.2021