Проєкт Закону про внесення змін до статей 110 та 111 Сімейного кодексу України

До реєстр. № 5492

від 14.05.2021 року

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики

Верховна Рада України

Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної

політики розглянув на своєму засіданні 26 січня 2022 року (протокол № 78)

проєкт Закону України про внесення змін до статті 110 та 111 Сімейного кодексу

України (реєстр. № 5492 від 14.05.2021), поданий народним депутатом України

Бардіною М.О. та іншими народними депутатами України.

Відповідно до частини другої статті 110 Сімейного кодексу України (далі

– Сімейний кодекс) позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений

протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини,

крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка

містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або

дитини.

Натомість частинами третьою та четвертою статті 110 Сімейного кодексу

передбачено наступне:

- чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу

протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою

особою;

- чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу

до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою

особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини

виключено із актового запису про народження дитини.

Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу суд вживає заходів щодо

примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

На думку авторів законопроєкту, розірвання шлюбу у період вагітності,

або коли дитині ще не виповнилося одного року, часто має важливе значення у

сім’ях, де відбувається домашнє насильство, оскільки розірвання шлюбу є

першим кроком для припинення насильства та захисту від насильства у

майбутньому.

Проте у випадку домашнього насильства, як зазначається в

пояснювальній записці, суд може відмовити постраждалій особі не лише у

розірванні шлюбу, але й у відкритті провадження у справі, навіть за наявності

численних постанов про притягнення другого з подружжя до адміністративної

відповідальності за вчинення домашнього насильства. Адже не у всіх справах,

пов’язаних із домашнім насильством, одразу відкривається кримінальне

провадження. Окрім того, особа повинна мати право на захист і за наявності

першого випадку домашнього насильства, не чекаючи вчинення проти неї

злочину.

Законопроєктом за реєстр. № 5492 пропонується:

1) виключити частини другу, третю та четверту статті 110 Сімейного

кодексу, які регулюють питання неможливості пред’явлення позову про

розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після

народження дитини;

2) доповнити статтю 111 Сімейного кодексу частиною другою, яка

передбачатиме, що у випадку коли причиною розірвання шлюбу є ознаки

вчинення домашнього насильства, незалежно від результатів розгляду

цивільних, кримінальних чи адміністративних справ щодо домашнього

насильства, заходи щодо примирення подружжя судом не застосовуються.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету зазначив, що

законопроєкт не має впливу на показники державного бюджету. У разі прийняття

відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення законопроєкту такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу

та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері

європейської інтеграції.

Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту рекомендував

Верховній Раді України повернути законопроєкт суб’єкту права законодавчої

ініціативи на доопрацювання.

Підтримуючи запропоновані зміни до статті 111 Сімейного кодексу,

Комітет вважає за необхідне корегування норми статті 110 Сімейного кодексу

щодо безумовної заборони пред’явлення позову про розірвання шлюбу протягом

вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини шляхом

надання одному із подружжя права подавати відповідний позов у випадках

здійснення домашнього насильства.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Міністерство

соціальної політики України підтримують законопроєкт.

Міністерство юстиції України зазначило, що законопроєкт потребує

доопрацювання, зокрема, в частині виключення пункту 5 частини четвертої

статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якою передбачено

повернення без розгляду позовної заяви у випадках, коли заява про розірвання

шлюбу подана під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного

року без дотримання вимог, встановлених Сімейним кодексом.

Національна асоціація адвокатів України підтримує основну ідею

законопроєкту, проте висловлює щодо нього низку зауважень. Так, на думку

Національної асоціації надання можливості пред’явлення позову про розірвання

шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження

дитини відповідає принципу добровільності шлюбу, проте реакція самого

суспільства на такі зміни може бути категорично негативною.

Натомість, оскільки відповідно до статті 126-1 Кримінального кодексу

України домашнє насильство – це умисне систематичне вчинення фізичного,

психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього

подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або

близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань,

розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення

якості життя потерпілої особи, пропонується діючу частину другу статті 110

Сімейного кодексу доповнити нормою, якою надати право жінці пред’явити

позов про розірвання шлюбу після першого факту, який свідчив би про скоєння

щодо неї домашнього насильства.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

висловило до законопроєкту низку зауважень та пропозицій. Зокрема, щодо

необхідності внесення змін до пункту 5 частини четвертої статті 185 Цивільного

процесуального кодексу України, відповідно до якого позовна заява про

розірвання шлюбу повертається у випадку, «коли вона подана під час вагітності

дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог,

встановлених Сімейним кодексом України».

Підтримуючи ідею законопроєкту, народні депутати України – члени

Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики погодились також з

зауваженнями та пропозиціями Міністерства юстиції України та Головного

науково-експертного управління, зокрема щодо необхідності доопрацювання

законопроєкту в частині внесення змін до пункту 5 частини четвертої статті 185

Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради

України ця пропозиція може буде в подальшому врахована під час підготовки

законопроекту до розгляду у другому читанні.

З урахуванням проведеного обговорення, Комітет рекомендує Верховній

Раді України проєкт Закону України про внесення змін до статті 110 та 111

Сімейного кодексу України (реєстр. № 5492), поданий народним депутатом

України Бардіною М.О. та іншими народними депутатами України, за

результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу з урахуванням

пропозицій, висловлених у висновку Комітету.

Співдоповідачем з цього питання на пленарному засіданні Верховної

Ради України визначено народного депутата України - голову підкомітету у

справах сім’ї та дітей Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

Скрипку Тетяну Василівну.

Проєкт Постанови Верховної Ради України додається.

Голова Комітету Микита ПОТУРАЄВ

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Потураєв Микита Русланович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000002A672E002C9F8E00

Дійсний до: 19.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-14/03-2022/23904 від 27.01.2022