Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин

Тип: Звичайний

№ 3593

Дата: 04 червня 2020 р.

Статус: Знято з розгляду

Субʼєкт: Народний депутат України

Проект

вноситься народними депутатами України

Сольським Миколою Тарасовичем Буніним Сергієм Валерійовичем Нікітіною Мариною Вікторівною

Юрчишиним Петром Васильовичем Чернявським Степаном Миколайовичем Колихаєвим Ігорем Вікторовичем

Чайківським Іваном Адамовичем Кириченком Миколою Олександровичем Литвиненком Сергієм Анатолійовичем

Богданцем Андрієм Володимировичем Чорноморовим Артемом Олеговичем Шол Маргаритою Віталіївною

Халімоном Павлом Віталійовичем Тарасовим Олегом Сергійовичем Нагаєвським Артемом Сергійовичем

Кучером Миколою Івановичем Соломчуком Дмитром Вікторовичем Салійчуком Олександром В'ячеславовичем

Гайду Олександром Васильовичем Матусевичем Олександром Борисовичем Костюком Дмитром Сергійовичем

Гузенком Максимом Васильович Тимофійчуком Володимиром Ярославовичем Грищенко Тетяною Миколаївною

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. До Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122; 2014,

№ 41-42, ст.2025):

1) у статті 107-2:

назву після слів "про ідентифікацію та реєстрацію" доповнити словом "сільськогосподарських";

у частині першій:

абзац перший після слів "про ідентифікацію та реєстрацію" доповнити словом "сільськогосподарських";

абзац шостий викласти в такій редакції:

"відсутність засобів ідентифікації встановленого зразка на тварині;".

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"тягне за собою накладення штрафу на громадян та уповноважених осіб від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

в абзаці другому частини другої слова "від десяти до п’ятнадцяти" замінити словами "від шістдесяти до дев’яноста";

в абзаці другому частини третьої слова "від десяти до п’ятнадцяти" замінити словами "від шістдесяти до дев’яноста";

абзац другий частини четвертої викласти в такій редакції:

"тягнуть за собою накладення штрафу на громадян та уповноважених осіб від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.";

2) у абзаці другому пункту 1 частини першої статті 255 після слів та цифр "стаття 106-2," доповнити словами та цифрами "статті 107-2 (щодо вимог системи ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин до переміщення тварин),".

2. До Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 49, 1643; 2009 р., № 42, ст. 635; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 41-42, ст. 2025; 2015 р., № 36, ст. 363, № 52, ст. 482) такі зміни:

1) преамбулу до закону викласти в такій редакції:

"Цей Закон визначає організаційні і правові засади ідентифікації та реєстрації тварин з метою одержання оперативної та надійної інформації про поголів'я тварин щодо статі, віку, породи, переміщення та їх місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції тваринництва, осіменіння, обліку тварин та контролю за епізоотичною ситуацією в Україні.";

2) у статті 1:

доповнити новими пунктами 1-3 такого змісту:

"1) Агент з ідентифікації та реєстрації тварин (далі — агент з ідентифікації) – працівник Адміністратора Єдиного державного реєстру тварин, лікар державної установи (закладу) ветеринарної медицини, ліцензований лікар ветеринарної медицини, які пройшли навчання у Адміністратора Єдиного державного реєстру тварин та здійснюють ідентифікацію та/або реєстрацію тварин.

2) Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин – установа (підприємство), уповноважена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, на проведення в установленому порядку ідентифікації та реєстрації тварин, забезпечення технічними засобами для ідентифікації (бланками реєстраційних та ідентифікаційних документів, засобами ідентифікації та засобами для їх прикріплення), формування та ведення Єдиного державного реєстру тварин та здійснення оформлення, видачі ідентифікаційних документів;

3) власник тварини – юридична або фізична особа, яка володіє, користується та розпоряджається твариною, що належить їй на праві власності, і яка несе відповідальність за благополуччя тварини та її дії згідно з законодавством;".

У зв’язку з цим пункти 1-9 вважати відповідно пунктами 4-12;

доповнити новим пунктом 5 такого змісту:

"5) держатель Єдиного державного реєстру тварин – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, організовує проведення в установленому порядку ідентифікацію та реєстрацію тварин, видачу ідентифікаційних документів та виконує інші функції, передбачені законодавством;".

У зв’язку з цим пункти 5-12 вважати відповідно пунктами 6-13;

пункт 7 після слів "реєстраційне свідоцтво овець/кіз" доповнити словами "ветеринарно-санітарний паспорт тварини.";

доповнити новим пунктом 10 такого змісту:

"10) оператор ринку тварин (далі - оператор ринку) – суб’єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та який володіє, користується (обслуговує) та/або утримує тварин, або відповідає за них на підставі повноважень, наданих власником.".

У зв’язку з цим пункти 10-13 вважати відповідно пунктами 11-14;

доповнити новим пунктом 13 такого змісту:

"13) система ідентифікації та реєстрації тварин – сукупність пов’язаних між собою елементів, до яких відносяться: засоби ідентифікації тварини та засоби для їх кріплення, проведення ідентифікації тварини та заповнення реєстраційного документу, ведення електронної бази даних про ідентифікованих тварин Єдиний державний реєстр тварин, ідентифікаційні документи, реєстрація дій або подій щодо ідентифікованої тварини та облік тварин у господарствах;".

У зв’язку з цим пункти 13 і 14 вважати відповідно пунктами 14 і 15;

пункт 15 виключити;

доповнити новими пунктами 15-17 такого змісту:

"15) дикі тварини, які перебувають у неволі чи напіввільних умовах – ссавці (парнокопитні та непарнокопитні, дрібні та середні хижі, собачі та котячі, ведмежі);

16) неволя – умови утримання набутих у встановленому порядку диких тварин, при яких вони обмежені у просторі, а пересування, розмноження та живлення відбуваються під контролем людини;

17) напіввільні умови – умови утримання набутих у встановленому порядку диких тварин, де вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщатися за межі відповідної штучно ізольованої території.";

3) статтю 2 викласти у такій редакції:

"Стаття 2. Правове регулювання питань ідентифікації та реєстрації тварин

Правове регулювання питань ідентифікації та реєстрації тварин здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України "Про ветеринарну медицину", Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", цього Закону та інших нормативно-правових актів у цій сфері.";

4) у частині першій статті 3 після слів "послуги зі штучного осіменіння" доповнити словом "або парування";

5) статтю 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 4. Об’єкти ідентифікації та реєстрації тварин. Індивідуальний та груповий ідентифікаційний номер

Об’єктом ідентифікації та реєстрації є:

сільськогосподарські тварини – велика рогата худоба, коні, свині, вівці, кози;

домашні тварини – коти та собаки;

дикі тварини, які перебувають в неволі чи у напіввільних умовах згідно встановленого Переліку диких тварин, які підлягають обов’язковій ідентифікації та реєстрації.

Індивідуальний ідентифікаційний номер є унікальним у межах одного виду тварин. Великій рогатій худобі, коням, вівцям, козам, собакам та котам присвоюється індивідуальний ідентифікаційний номер. Груповий ідентифікаційний номер може присвоюватися групі тварин у межах одного господарства і є унікальним для господарства у межах України.";

6) у статті 5:

частину першу викласти в такій редакції:

"Юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання сільськогосподарських тварин, зобов’язані:

подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин, їх породну належність, господарства їх розведення, утримання, дані щодо штучного осіменіння або парування, переміщення сільськогосподарських тварин, їх забою, утилізації, загибелі, падежу шляхом внесення до Єдиного державного реєстру тварин;

ідентифікувати усіх тварин у господарстві;

вести облік сільськогосподарських тварин у господарстві, в тому числі і в Єдиному державному реєстрі тварин, щодо їх народження, ідентифікаційних номерів, породної належності, усіх переміщень тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин;

зберігати відомості про тварину протягом трьох років після її смерті (забій, падіж, утилізація) або переміщення її з господарства;

здійснювати переміщення тварин з ідентифікаційними документами;

подавати дані до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин про переміщення тварин, надходження нових тварин у господарство, а також забій, утилізацію, падіж тварин протягом 5 робочих днів з дати таких дій або подій;

реалізувати продукцію отриману лише від ідентифікованих та зареєстрованих тварин;

проводити забій, утилізацію лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин.";

абзац перший частини другої після слів "із забою та утилізації" доповнити словом "сільськогосподарських";

частину третю викласти в такій редакції:

"Юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з продажу, надання послуг зі штучного осіменіння або парування та організовують виставки сільськогосподарських тварин, зобов’язані:

подавати для реєстрації дані про господарства, що займаються продажем тварин, наданням послуг зі штучного осіменіння або парування та організацією виставок тварин;

подавати для реєстрації дані про проведене штучне осіменіння або парування тварин у господарстві оператора ринку;

вести облік тварин;

здійснювати продаж, проводити виставки і штучне осіменіння або парування лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин.";

після частини четвертої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Реалізовувати продукцію отриману від неідентифікованих та не зареєстрованих тварин, забороняється.

Юридичні та фізичні особи, що провадять діяльність з розведення та утримання домашніх тварин та диких тварин, які перебувають в неволі чи у напіввільних умовах, здійснюють продаж тварин та організовують виставки тварин, зобов’язані:

подавати для реєстрації дані про ідентифікованих тварин, їх породну належність, господарства їх розведення, утримання, дані щодо загибелі, падежу шляхом внесення до Єдиного державного реєстру тварин;

здійснювати продаж, проводити виставки лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин;

ідентифікувати та зареєструвати усіх тварин у господарстві;

здійснювати переміщення ідентифікованих та зареєстрованих тварин з ідентифікаційними документами;

подавати дані для реєстрації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин про експорт та імпорт тварини, зміну власника, та господарства утримання для диких тварин які перебувають у неволі чи у напіввільних умовах, надходження нових тварин у господарство, а також падіж тварин протягом 5 робочих днів з дати таких дій або подій.

Переміщення, продаж, відчуження юридичними та фізичними особами тварин, які не відповідають вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, забороняється, за винятком транспортування домашніх тварини до установи ветеринарної медицини з метою їх ідентифікації та реєстрації. Ідентифікація диких тварин, які перебувають у напіввільних умовах, здійснюється перед їх переміщенням.".

У зв’язку з цим частини п’яту – восьму вважати відповідно частинами восьмою - одинадцятою;

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин має право:

надіслати запит до власника або утримувача тварини про інформацію про походження, ідентифікацію, пункт призначення тварини, власником або утримувачем якої він є, а власник або утримувач тварини зобов’язаний надати таку інформацію за запитом Адміністратора Єдиного державного реєстру тварин протягом 10 робочих днів з моменту отримання такого запиту;

надавати або припиняти діяльність агентів з ідентифікації.";

частину десяту після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"зберігати інформацію про сільськогосподарських тварин у Єдиному державному реєстрі тварин протягом чотирьох років від дати реєстрації останньої дії чи події з твариною;".

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати відповідно абзацом шостим;

7) у статті 5-1:

частину третю викласти у такій редакції:

"Видатки на оплату послуг з ідентифікації та реєстрації домашніх тварин, безпритульних домашніх тварин, які залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угрупування та розмножуються поза контролем людини можуть здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів у разі затвердження програми соціально економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування або за рішенням з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність.";

у частині четвертій слова "відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" виключити;

8) статтю 6 після слів "аграрну політику," доповнити словами "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин,";

9) частину першу статті 7 після абзацу другого доповнити новими абзацами такого змісту:

"встановлення переліку диких тварин, що перебувають у неволі та напіввільних умовах, які підлягають обов’язковій ідентифікації та реєстрації;

встановлення порядку ідентифікації, реєстрації та переміщення домашніх та диких тварин, що перебувають у неволі та напіввільних умовах, порядку оформлення і видачі ідентифікаційних документів для диких тварин, що перебувають у неволі та напіввільних умовах;".

У зв’язку з цим абзаци третій - п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим – сьомим;

10) у частині першій статті 8:

абзац другий після слів "ідентифікації та реєстрації" доповнити словами "сільськогосподарських";

абзац шостий після слів "переміщення" доповнити словами "сільськогосподарських";

після абзацу сьомого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"встановлення форм ідентифікаційних документів;

встановлення періодичності здійснення державного контролю ідентифікації та реєстрації тварин;

затвердження форм актів державного контролю;".

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати відповідно абзацом одинадцятим;

11) доповнити новою статтею 8-1 такого змісту:

"Стаття 8-1. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження у сфері ідентифікації та реєстрації тварин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження належать:

контроль за дотриманням вимог системи ідентифікації та реєстрації диких тварин, які перебувають у неволі або в напіввільних умовах;

контроль за достовірністю даних та належним чином оформленим ідентифікаційним документом виданим на дику тварину, яка перебуває у неволі або в напіввільних умовах.".

12) статтю 9 викласти у такій редакції:

"Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, належать:

організація проведення в установленому порядку ідентифікації та реєстрації тварин, видачі ідентифікаційних документів;

здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин;

надання органам державної влади доступу до перегляду інформації щодо тварин у Єдиному державному реєстрі тварин для справляння ними функцій контролю та нагляду за дотриманням вимог системи ідентифікації та реєстрації тварин.";

13) доповнити новою статтею 9-1 такого змісту:

"Стаття 9-1. Державний нагляд і контроль ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин

Державний нагляд і контроль здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, крім випадків, встановлених цим Законом.

Державний контроль має бути ризик-орієнтованим та здійснюватися із належною періодичністю, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Якщо під час здійснення державного контролю, зазначеного у частині першій цієї статті виявлено невідповідність вимогам законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин збільшує частоту державного контролю на наступний рік.

Заходи державного контролю здійснюються без попередження оператора ринку тварин, крім випадків, коли таке попередження є необхідною умовою забезпечення ефективності державного контролю. Таке попередження надається щонайбільше за 48 годин до початку здійснення контролю.

Заходи державного контролю можуть здійснюватися позапланово у випадку виявлення невідповідності або появи обґрунтованої підозри щодо невідповідності, а також в інших встановлених законом випадках.

Періодичність проведення державного контролю господарств визначається із врахуванням:

а) кількості тварин у господарстві, включно із інформацією щодо усіх тварин, які є у господарстві, а також тварин, які є ідентифікованими у господарстві;

б) ризиків щодо громадського здоров’я та здоров’я тварини, а також наявність попередніх спалахів хвороб тварин;

в) змін у господарстві у порівнянні із попередніми роками;

г) інформації про результати здійснення попередніх заходів державного контролю, зокрема:

належного ведення обліку тварин у господарстві відповідно до вимог законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин;

належного зберігання ідентифікаційних документів тварин;

д) належного надання інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин.

При цьому періодичність проведення щорічного державного контролю господарств із великою рогатою худобою має становити щонайменше 3% від усієї кількості господарств в країні.

Періодичність проведення щорічного державного контролю господарств із вівцями та козами має становити щонайменше 3% від усієї кількості господарств в країні та охоплювати щонайменше 5% усіх тварин в країні.

Періодичність проведення щорічного державного контролю господарств із свинями має становити щонайменше 3% від усієї кількості господарств в країні та охоплювати щонайменше 5% усіх тварин в країні.

Державний контроль здійснюється у формі інспектування із застосуванням актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері ідентифікації і реєстрації тварин.";

14) статтю 10 викласти у такій редакції:

"Стаття 10. Державна підтримка у сфері ідентифікації та реєстрації тварин

Державна підтримка у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, що утримуються та розводяться фізичними та юридичними особами (велика рогата худоба, коні, свині, вівці та кози) може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику за рахунок коштів Державного бюджету України.

Бюджетні кошти спрямовуються на придбання, виготовлення засобів ідентифікації тварин та засобів для їх кріплення, бланків ідентифікаційних та реєстраційних документів.

15) статтю 11 викласти у такій редакції:

Стаття 11. Відповідальність за порушення вимог цього Закону, та законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин

1. Оператори ринку тварин несуть відповідальність за такі правопорушення:

1) порушення встановлених законодавством вимог до ідентифікації тварин –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від шести до восьми мінімальних заробітних плат, а на фізичних

осіб - підприємців – у розмірі від двох до чотирьох мінімальних заробітних плат, а також обмеження на переміщення усіх тварин з/в господарства до моменту усунення зазначеної невідповідності;

2) порушення встановлених законодавством вимог до реєстрації тварин, –

3) порушення встановлених законодавством вимог до переміщення тварин –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від трьох до шести мінімальних заробітних плат, а на фізичних

осіб - підприємців – у розмірі від двох до шести мінімальних заробітних плат;

4) невиконання обов’язку щодо надання для реєстрації даних про господарства розведення та утримання тварин, господарства, що займаються продажем тварин, наданням послуг зі штучного осіменіння або парування та організацією виставок тварин, переміщення, забій, утилізацію, загибель, падіж тварин –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, а на фізичних

осіб - підприємців – у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;

5) невиконання обов’язку щодо ведення обліку усіх тварин у господарстві, в тому числі щодо їх штучного осіменіння або парування, народження, ідентифікаційних номерів, усіх переміщень тварин між господарствами, а також про забій, утилізацію та падіж тварин –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від п’яти до восьми мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб - підприємців у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;

6) невиконання обов’язку щодо зберігання відомостей про тварину та/або господарство протягом трьох років після її смерті (забій, падіж, утилізація) або переміщення її з господарства –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від чотирьох до восьми мінімальних заробітних плат, а на фізичних

осіб - підприємців – у розмірі від трьох до шести мінімальних заробітних плат;

7) невиконання обов’язку щодо подання даних до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин про усі переміщення тварин, надходження нових тварин у господарство, а також забій, утилізацію, падіж тварин протягом строку, встановленого законодавством про ідентифікацію та реєстрацію тварин –

осіб - підприємців – у розмірі від трьох до шести мінімальних заробітних плат;

8) невиконання обов’язку щодо проведення забою, утилізації лише ідентифікованих та зареєстрованих тварин –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від шести до десяти мінімальних заробітних плат, а на фізичних

осіб - підприємців – у розмірі від трьох до восьми мінімальних заробітних плат;

9) невиконання законних вимог посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, його територіального органу –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від п’яти до десяти мінімальних заробітних плат, а на фізичних

осіб - підприємців – у розмірі від трьох до семи мінімальних заробітних плат;

10) ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин або його територіального органу –

осіб - підприємців – у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;

11) відмова у допуску посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності –

осіб - підприємців – у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат;

12) невиконання, несвоєчасне виконання рішення або розпорядження головного державного ветеринарного інспектора про заборону переміщення тварини/тварин –

тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб – у розмірі від трьох до п’яти мінімальних заробітних плат, а на фізичних осіб - підприємців – у розмірі від двох до чотирьох мінімальних заробітних плат;

13) невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, його територіального органу щодо усунення порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин –

2. Якщо виявлене правопорушення є малозначним та було усунуто до завершення відповідного заходу державного контролю, оператор ринку тварин звільняється від відповідальності.

3. У разі вчинення оператором ринку тварин будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 4-7 частини першої цієї статті, вперше протягом останніх трьох років, які передують вчиненню такого правопорушення, державний ветеринарний інспектор видає оператору ринку тварин припис щодо усунення порушення цього Закону, вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин без оформлення відповідного протоколу.

4. У разі вчинення оператором ринку будь-якого вперше за останні 3 роки одного з правопорушень, передбачених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, вперше протягом останніх трьох років, які передують вчиненню такого правопорушення, оператору ринку виноситься письмове попередження, без накладення штрафу.

5. Під час визначення розміру штрафу враховується: кількість порушень цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, вчинених оператором ринку протягом останніх трьох років, які передують вчиненню відповідного правопорушення, наявність та кількість потерпілих, яким правопорушенням заподіяно шкоду, її розмір; визнання оператором ринку факту вчинення ним правопорушення.";

16) доповнити новими статтями 11-1 та 11-2 такого змісту:

"Стаття 11-1. Провадження у справах про порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин

1. Провадження у справах про порушення юридичними особами та фізичними особами – підприємцями цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин стосовно операторів ринку – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців здійснюється відповідно до положень цієї статті.

2. Штраф за порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

3. Протокол про порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (далі – протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право оформляти державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.

4. У протоколі зазначаються:

дата і місце його складення;

посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

відомості про особу, щодо якої складено протокол (найменування та місцезнаходження юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання фізичної особи – підприємця, адреса відповідної потужності, контактні дані);

місце, час вчинення і суть вчиненого порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;

посилання на положення нормативно-правового акта (із зазначенням відповідної статті (пункту), її частини чи абзацу), який було порушено особою, щодо якої складено протокол;

посилання на докази, якими підтверджується вчинення порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин особою, щодо якої складено протокол;

прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання, контактні дані свідків та/або потерпілих та їх пояснення (за наявності);

пояснення особи, щодо якої складено протокол, або її представника чи запис про відмову від надання пояснень;

інші відомості, які сприяють всебічному та об’єктивному розгляду і вирішенню справи (за наявності).

5. Форма протоколу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

6. Особа, щодо якої складено протокол, або її представник мають право викласти у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, свої пояснення щодо змісту протоколу, засвідчивши їх своїм підписом. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від надання таких пояснень, у протоколі робиться відповідний запис. Викладені у протоколі або на окремому аркуші, що додається до нього, пояснення свідків та/або потерпілих засвідчуються їх підписами.

7. Протокол складається у двох примірниках та підписується особою, що його склала. Один примірник протоколу вручається під розписку особі, щодо якої складено протокол, або її представникові, а другий – зберігається у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин або його територіальному органі. У разі відмови особи, щодо якої складено протокол, або її представника від отримання примірника протоколу, в ньому робиться відповідний запис, і не пізніше наступного робочого дня після складення протокол надсилається такій особі рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У разі ненадання особою, щодо якої складено протокол, інформації про її місцезнаходження (місце проживання), протокол надсилається за відповідною адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, і вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

8. Справа про порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин (далі – справа) розглядається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин або його територіальними органами. Від імені зазначених органів розглядати справи мають право головні державні ветеринарні інспектори.

9. Справа розглядається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання відповідною уповноваженою особою протоколу та інших матеріалів справи. За письмовим клопотанням особи, щодо якої складено протокол, розгляд справи може бути відкладено, але не більше ніж на десять (робочих) днів, для подання нею додаткових матеріалів або з інших поважних причин.

10. Час і місце розгляду справи повідомляються особі, щодо якої складено протокол, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дня її розгляду. Повідомлення про час і місце розгляду справи вручається особі, щодо якої складено протокол, або її представникові під розписку або надсилається їй рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Повідомлення про час і місце розгляду справи, надіслане рекомендованим поштовим відправленням за адресою місцезнаходження (місця проживання) особи, щодо якої складено протокол, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вважається врученим незалежно від факту його отримання такою особою.

11. Справа може бути розглянута за відсутності особи, щодо якої складено протокол, якщо є відомості про її належне повідомлення про час і місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12. Особа, щодо якої складено протокол, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, оскаржувати постанову у справі.

13.Справа не може бути розпочата, а розпочата справа підлягає закриттю у разі:

відсутності події або складу порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;

втрати чинності норми закону, яким встановлено відповідальність за порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин;

закінчення визначеного законом строку, протягом якого може бути накладено штраф;

наявності за тим самим фактом порушення цього Закону, законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин постанови про накладення штрафу або не скасованої постанови про закриття справи, винесеної щодо тієї самої особи;

державної реєстрації припинення у результаті ліквідації юридичної особи, щодо якої складено протокол;

смерті фізичної особи-підприємця, щодо якої складено протокол.

Справа закривається також у разі звільнення особи, щодо якої складено протокол, від відповідальності на підставі частини другої статті 11 цього Закону.

14. За результатами розгляду справи головний державний ветеринарний інспектор виносить одну з таких постанов у справі:

про накладення штрафу;

про винесення попередження;

про закриття справи.

15. Постанова у справі має містити:

прізвище, ім’я, по-батькові посадової особи, яка винесла постанову;

дату і місце розгляду справи;

відомості про особу, щодо якої винесено постанову, а також потерпілого (за наявності);

опис обставин, встановлених під час розгляду справи, та доказів, що їх підтверджують;

посилання на положення законодавства, які були порушені, та/або зазначення підстав для закриття справи;

посилання на положення закону, які передбачають відповідальність за правопорушення;

прийняте у справі рішення.

Постанова про накладення штрафу має відповідати вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

16. Постанова у справі вручається особі, щодо якої її винесено, або її представникові під розписку або надсилається рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

17. Потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Скарга на постанову у справі, подана в адміністративному (досудовому) порядку, залишається без розгляду у разі оскарження цієї постанови до суду.

18. Якщо останній день строку подання скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день. За відповідною заявою скаржника орган (посадова особа), уповноважений на розгляд скарги, поновлює цей строк у разі визнання причин його пропущення поважними.

19. Оскарження постанови у справі в адміністративному (досудовому) порядку здійснюється шляхом подання через орган, який її виніс, скарги до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин вищого рівня або до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин. Скарга, що надійшла, протягом трьох робочих днів передається (надсилається) разом зі справою до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин вищого рівня або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин та розглядається відповідним головним державним ветеринарним інспектором протягом десяти робочих днів з дня її отримання останнім.

20. За результатами розгляду скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку може бути прийнято одне з таких рішень:

про залишення постанови без змін, а скарги – без задоволення;

про скасування постанови і закриття справи;

про скасування постанови та прийняття нової постанови.

21. Порядок адміністративного (досудового) оскарження постанови у справі затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

22. Постанова у справі, яку не було оскаржено у встановлений законом строк, набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова у справі, оскаржена в адміністративному (досудовому) порядку, набирає законної сили після закінчення одного місяця з дня залишення відповідної скарги без задоволення. Постанова у справі, оскаржена до суду, набирає законної сили з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

23. Штраф підлягає сплаті протягом п’ятнадцяти днів після набрання законної сили постановою про накладення штрафу. Сплата штрафу не звільняє особу, щодо якої винесено постанову у справі, від обов’язку усунення допущеного правопорушення, а також від обов’язку відшкодування пов’язаної з ним шкоди (завданих збитків).

24. Якщо штраф не сплачено у строк, встановлений частиною двадцять третьою цієї статті, примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.".

Стаття 11-2. Тимчасове обмеження на переміщення тварин та утилізація тварин

1. У день виявлення порушення законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин, передбачених пунктами 1-7 частини першої статті 11 цього Закону головний державний ветеринарний інспектор може прийняти рішення про тимчасове обмеження на переміщення тварин.

2. Рішення про тимчасове обмеження на переміщення тварин набирає чинності у день його вручення операторові ринку тварин чи оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин та діє протягом визначеного таким рішенням строку, або до усунення порушення. За одним і тим самим фактом порушення законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин може бути прийнято лише одне рішення про тимчасове обмеження на переміщення тварин.

3. Оператор ринку тварин має право відновити переміщення тварин, якщо:

закінчився строк тимчасового обмеження на переміщення тварин, визначений у рішенні/розпорядженні головного державного ветеринарного інспектора;

головний державний ветеринарний інспектор скасував винесене ним рішення/розпорядження про тимчасове обмеження на переміщення тварин у разі підтвердження за результатами перевірки усунення або припинення існування обставин, які стали підставою для його винесення.

4. Якщо оператор ринку тварин не може надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин докази ідентифікації та простежуваності тварини, то головний державний ветеринарний інспектор приймає рішення про утилізацію тварини без надання компенсації на підставі оцінки здоров’я тварин та ризику для харчових продуктів.".

3. Статтю 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, його територіальні органи зобов’язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої, сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої – чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої – четвертої, шостої, восьмої – десятої статті 7, частин першої та другої статті 9, частин першої та другої статті 12, статей 13 – 18, 20, 21 цього Закону.".

4. Статтю 2 Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" (Відомості Верховної Ради України,

2012 р., № 49, ст. 558) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Дія цього Закону не поширюється на суспільні відносини, пов’язані з державним контролем за дотриманням законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин.".

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців десятого, вісімнадцятого – двадцять першого підпункту 2, підпункту 5, абзаців дев’ятнадцятого – двадцять восьмого підпункту 6, абзаців другого – третього підпункту 7, підпунктів 9, 11 та 14 пункту 2 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 01 січня 2022 року.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.