Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо включення персонального транспорту до єдиної транспортної системи України та підвищення рівня безпеки дорожнього руху

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань транспорту та інфраструктури

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-34-71

В И С Н О В О К

на проект Закону України «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України щодо включення персонального

транспорту до єдиної транспортної системи України та підвищення

рівня безпеки дорожнього руху» (реєстр. № 5479 від 11.05.2021 р.)

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітет

Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури на своєму

засіданні 17.10.2023 (протокол № 74) розглянув проект Закону України «Про

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо включення

персонального транспорту до єдиної транспортної системи України та

підвищення рівня безпеки дорожнього руху», реєстраційний № 5479 від

11.05.2021, поданий народними депутатами України Коваль О. В.,

Горенюком О. О. та іншими народними депутатами України.

Метою прийняття законопроекту, відповідно до пояснювальної записки до

нього, є визнання персонального транспорту як одного з самостійних видів

транспорту, включення його до єдиної транспортної системи України та

створення для відповідних органів державної влади правових підстав для

посилення їхньої роботи в частині врегулювання безпеки дорожнього руху за

участі користувачів персонального транспорту та суттєвого зниження їхньої

смертності та травматизму.

Законопроектом пропонується:

1) внести зміни до статті 4 Закону України «Про дорожній рух»,

доповнивши повноваження Кабінету Міністрів України питаннями щодо

розвитку та безпеки дорожнього руху для користувачів персонального

транспорту (зокрема, велосипедів, електровелосипедів, самокатів,

електросамокатів, сігвеїв, гіробордів, самобалансуючих електричних

одноколісних велосипедів (моноколіс), електроскутерів, гіроскутерів,

електроскейтів, моноциклів, гіророликів тощо);

2) внести зміни до статей 162 та 21 Закону України «Про транспорт», згідно

з якими включити до єдиної транспортної системи України персональний

транспорт та покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує До реєстр. № 5479 від 11.05.2021 р.

2

реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті,

повноваження у частині персонального транспорту стосовно:

ведення обліку та здійснення аналізу причин аварій, дорожньо-

транспортних пригод на персональному транспорті;

розроблення профілактичних заходів щодо запобігання виникненню

катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на персональному транспорті

та контролю їх виконання;

проведення технічного розслідування дорожньо-транспортних пригод,

катастроф, аварій, подій на персональному транспорті;

3) доручити Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня

опублікування цього Закону, зокрема:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом,

визначивши центральні органи виконавчої влади, що забезпечуватимуть

формування та реалізуватимуть державну політику у сфері розвитку та безпеки

руху персонального транспорту;

забезпечити розроблення та затвердити Стратегію розвитку велосипедного

руху України на період до 2030 року.

Прийняття законопроекту, як зазначає його розробник, дозволить визнати

на законодавчому рівні факт наявності на дорогах, тротуарах і велосипедних

доріжках міст України та щоденного зростання нової групи транспорту – так

званого «персонального транспорту», уповноважити відповідні органи

державної влади на подальше врегулювання питань безпеки користувачів

персонального транспорту, визначення їхніх прав і обов’язків, умов

використання наявної дорожньої інфраструктури, розроблення та затвердження

нових правил та визначення стратегічних цілей, пов’язаних зі збільшенням

обсягів використання цього виду транспорту.

Крім окреслених питань і проблем, прийняття цього Закону сприятиме

покращенню якості атмосферного повітря у великих містах, зменшенню шуму та

викидів парникових газів, зменшенню смертності та травматизму серед

найбільш незахищених учасників дорожнього руху тощо, скороченню викидів

парникових газів у транспортному секторі на 90% до 2050 року та

максимальному переходу на транспортні засоби з нульовим показником викидів,

що визначено стратегічними цілями в рамках Європейського зеленого курсу1.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України

(далі – ГНЕУ) у висновку від 18.11.2021, у цілому підтримуючи необхідність

врегулювання питань організації та безпеки руху персонального транспорту,

визначення прав та обов’язків осіб, які ним пересуваються, одночасно з приводу

пропонованого у законопроекті способу їх вирішення висловило зауваження.

Так, щодо змін до Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що цей

Закон згідно з його преамбулою визначає правові та соціальні основи

дорожнього руху з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення

безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього

природного середовища. При цьому, відповідно до ст. 14 Закону учасниками

1 https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/galuzeve-spivrobitnictvo/klimat-yevropejska-zelena-ugoda

3

дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці,

залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та

перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників

дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи,

особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Що ж

стосується осіб, які використовують такі засоби пересування як

«електровелосипеди, самокати, електросамокати, сегвеї, гіроборди … тощо»,

їх Закон як учасників дорожнього руху не визначає, як не визначає і належність

таких засобів до транспортних засобів.

Так само чинне законодавство не визначає поняття «персональний

транспорт», яке повсюдно використовується у законопроекті. У законопроекті

лише наводиться перелік засобів, які можуть кваліфікуватися як персональний

транспорт. При цьому такий перелік не є вичерпним, що не відповідає принципу

правової визначеності.

З огляду на викладене, враховуючи розмаїття засобів пересування на

електричній тязі, які нині широко використовуються громадянами, з метою

забезпечення належного правового регулювання відносин, пов’язаних з

використанням таких засобів, ГНЕУ вбачається, що вирішенню порушених у

законопроекті питань має передувати врегулювання на законодавчому рівні (або

ж у Правилах дорожнього руху) питань віднесення вказаних засобів пересування

до транспортних засобів, а осіб, які ними пересуваються, – до учасників

дорожнього руху з визначенням їх прав та обов’язків.

Водночас, слід зауважити, що 24 лютого 2023 року Верховною Радою

України було прийнято Закон України «Про деякі питання використання

транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до

деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку

електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів»

№ 2956-IX, згідно з яким до законодавства введено визначення низки термінів

щодо електричних транспортних засобів, зокрема, такого терміну як «легкий

персональний електричний транспортний засіб».

Щодо змін до Закону України «Про транспорт» у висновку ГНЕУ

зазначено, що пропоновані до цього Закону зміни (до статті 21), насамперед, у

частині включення персонального транспорту (зокрема, велосипедів,

електровелосипедів, самокатів, електросамокатів, сегвеїв, гіробордів,

самобалансуючих одноколісних пристроїв, гіроскутерів, електроскейтів,

гіророликів тощо) до складу єдиної транспортної системи України, не

відповідають предмету регулювання Закону України «Про транспорт». Цей

Закон визначає правові, економічні, організаційні та соціальні основи діяльності

транспорту як галузі в системі галузей суспільного виробництва, який

покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в

перевезеннях (преамбула, статті 1 Закону) і не стосується приватних

транспортних засобів (приватний транспорт – автомобілі, мотоцикли, мопеди

тощо, а тим більше велосипеди – до єдиної транспортної системи України не

входять).

4

Статтею 21 Закону України «Про транспорт» до єдиної транспортної

системи України віднесено транспорт загального користування (залізничний,

морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський

електротранспорт, у тому числі метрополітен); промисловий залізничний

транспорт; відомчий транспорт; трубопровідний транспорт; шляхи сполучення

загального користування.

До складу автомобільного транспорту входять підприємства

автомобільного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів,

багажу, пошти, авторемонтні і шиноремонтні підприємства, рухомий склад

автомобільного транспорту, транспортно-експедиційні підприємства, а також

автовокзали і автостанції, навчальні заклади, ремонтно-будівельні організації та

соціально-побутові заклади, інші підприємства, установи та організації

незалежно від форм власності, що забезпечують роботу автомобільного

транспорту (ст. 30 Закону).

Крім того, відповідно до абз. 5 п. 2 розділу ІІ законопроекту Кабінету

Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону

доручається «забезпечити розроблення та затвердити Стратегію розвитку

велосипедного руху України на період до 2030 року». Виходячи з предмету

законопроекту, яким є правовідносини у сфері персонального транспорту, у

ГНЕУ виникає питання щодо звуження предмету вказаної Стратегії лише до

велосипедів.

Принагідно ГНЕУ зауважило, що розробка та реалізація такої Стратегії,

вочевидь, потребуватиме відповідного фінансування, тоді як у пояснювальній

записці до законопроекту зазначається, що він «не передбачає додаткових витрат

з Державного бюджету України» (п. 5). У зв’язку із цим зауважило, що до

законопроекту, всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 91

Регламенту Верховної Ради України, не надано належного фінансово-

економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки.

Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу у висновку

від 29.09.2021 зазначив, що законопроект не суперечить міжнародно-правовим

зобов’язанням України, однак потребує доопрацювання з метою комплексного

врахування правового регулювання зазначеної сфери держав-членів ЄС.

Комітет з питань бюджету у висновку від 17.06.2021 зазначив, що

законопроект матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки

державного бюджету на реалізацію державної політики з питань безпеки на

персональному транспорті). При цьому Комітет, як і ГНЕУ, зазначив, що

розробниками законопроекту всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу

України та ст. 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних

фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та

пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету.

На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном. Загалом

Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання цього

5

законопроекту з поданням суб’єктами права законодавчої ініціативи фінансово-

економічних обґрунтувань.

Комітет з питань антикорупційної політики свій висновок до

законопроекту не надав.

Мінінфраструктури повідомило, що не підтримує законопроект та

висловило зауваження аналогічні наведеним вище зауваженням ГНЕУ, а також

зауваження щодо доповнення переліку повноважень центрального орган

виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки

на наземному транспорті (Державної служби України з безпеки на транспорті),

зокрема щодо ведення обліку дорожньо-транспортних пригод, що не

узгоджується із чинним законодавством та повноваженнями Міністерства

внутрішніх справ України.

Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила, що

законопроект потребує доопрацювання, не погоджуючись із додатковими

повноваженнями, які законопроектом передбачається покласти на

Укртрансбезпеку (як щодо ведення обліку ДТП на персональному транспорті,

так і щодо проведення технічного розслідування таких ДТП). Також вважає, що

законопроект суперечить положенням розділу Х Закону України «Про дорожній

рух», які визначають повноваження щодо здійснення контролю у сфері

дорожнього руху Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції

України, а не Укртрансбезпеки.

Міністерство внутрішніх справ України та Національна поліція України

вважають, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання. Зокрема

зазначили, що відсутність закріплення на законодавчому рівні терміна

«персональний транспорт» може створити правову невизначеність та призвести

до ускладнень застосування відповідної норми на практиці. Закріплення на

законодавчому рівні нового виду транспорту потребує внесення відповідних

комплексних змін, зокрема в Закон України «Про дорожній рух» (у частині

доповнення переліку учасників дорожнього руху, їх прав та обов’язків тощо) та

Кодекс України про адміністративні правопорушення (у частині встановлення

адміністративної відповідальності нових учасників дорожнього руху).

Звернуто увагу, що Закон України «Про транспорт», виходячи з його

змісту, регулює відносини у сферах перевезень, надання транспортних послуг,

відносин підприємств транспорту, прав, обов’язків та відповідальності

підприємств транспорту, а також установлює єдину транспортну систему, до якої

належать: транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий,

автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі

метрополітен); промисловий залізничний транспорт; відомчий транспорт;

трубопровідний транспорт; шляхи сполучення загального користування.

Водночас, транспорт особистого користування, зокрема особистий

автомобільний транспорт, який використовується на автомобільних дорогах

загального користування, ураховуючи положення статті 21 Закон України «Про

транспорт», не віднесено до єдиної транспортної системи України.

6

Додатково слід зазначити, що 04.09.2020 Верховною Радою України в

першому читанні було прийнято проект Закону України «Про внесення змін до

деяких законодавчих актів щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері

забезпечення безпеки окремих категорій учасників дорожнього руху

(користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та

пішоходів)» (реєстр. № 3023 від 06.02.2020), який спрямований на підвищення

безпеки користувачів персонального легкого електротранспорту,

велосипедистів, пішоходів та яким пропонується комплексно врегулювати

відповідні питання на законодавчому рівні (зокрема, пропонується запровадити

нову категорію учасників дорожнього руху – користувачів персонального

легкого електротранспорту, встановити їх правовий статус, основні права та

обов’язки тощо).

Законопроект № 5479 було розглянуто на засіданні підкомітету з питань

безпеки дорожнього руху та безпеки на транспорті 19.09.2023, за результатами

якого було прийнято рішення рекомендувати Комітету Верховної Ради України

з питань транспорту та інфраструктури розглянути законопроект на його

засіданні та ухвалити рішення – рекомендувати Верховній Раді України

законопроект № 5479 за наслідками його розгляду у першому читанні відхилити.

Враховуючи зазначене, за результатами обговорення Комітет Верховної

Ради України з питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення

рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо включення персонального

транспорту до єдиної транспортної системи України та підвищення рівня

безпеки дорожнього руху» (реєстр. № 5479 від 11.05.2021) за наслідками його

розгляду у першому читанні відхилити.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього

питання визначено Савчук О. В. – голову підкомітету з питань безпеки

дорожнього руху та безпеки на транспорті Комітету Верховної Ради України з

питань транспорту та інфраструктури.

Проект Постанови Верховної Ради України з цього питання додається.

Голова Комітету Ю.Г. Кісєль