Проєкт Постанови про звільнення Марченка С.М. з посади Міністра фінансів України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про звільнення Марченка С.М. з посади

Міністра фінансів України»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Постанови.

На виконання вимог Конституції України, відповідно до вимог Закону України «Про статус народного депутата України» нами, як народними депутатами України, здійснюється моніторинг, вивчення та аналіз стану дотримання вимог чинного законодавства, забезпечення надходжень до Державного бюджету України, належного та якісного формування і реалізації державної фінансової, податкової та митної політики Міністерством фінансів України.

Під час виконання депутатських повноважень нам стало відомо, що в результаті масштабних схем по протиправному формуванню ПДВ, так званих «скруток», бюджет України в червні 2020 року недоотримав щонайменше 2,7 млрд. грн. При цьому, згідно з оприлюдненою в ЗМІ інформацією, сума хабарів корумпованим посадовцям Державної податкової служби України склала 135 млн. грн.

За 5 місяців 2020 року задекларовано 245 млн. грн., тоді як за результатом 2018 року - 840 млн. грн., 2019 року - 715 млн. грн., що свідчить про суттєво негативну тенденцію зниження суми податкових зобов'язань.

Ухилення від сплати акцизного податку з роздрібного продажу відбувається у комплексі з ухиленням від сплати ПДВ. Зокрема, реалізуючи тютюнові вироби через точки роздрібного продажу без видачі фіскальних чеків або з видачею підроблених чеків, відбувається продаж документів підконтрольним або третім компаніям, які фактично не займаються торгівлею даним товаром, а лише здійснюють підміну номенклатури і формують незаконний податковий кредит для підприємств реального сектору економіки.

Про наявність та неодноразове використання таких схем свідчать відкриті кримінальні провадження. На засіданнях комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики депутатами неодноразово зверталась увага на факти зловживань в Державній податковій службі та Державній міграційній службі, які не отримали належного реагування з боку Міністра фінансів України. Так, депутати звертали увагу, що за липень 2020 року відшкодовано 4,5 млрд. грн. кредиту по операціях зі схем по протиправному формуванню податкового кредиту по ПДВ («скруток»), 2 млрд. грн. - в травні, 2,7 млрд. грн. – в червні, тобто всього на майже 10 млрд. гри. за ці місяці. Для прикладу можна навести ТОВ «Агроресурси України», що знаходилось у списку ризикових, однак 19.07.2020 року виведено зі списку ризикових за рішенням ДПС, після чого компанія продає на 400 мли. гри. пшениці, яка за документами в її розпорядженні знаходиться з 2014 року, тобто податкова підтверджує протиправне формування кредиту по ПДВ, по якому держава має компенсувати 80 млн. грн. Однак, пояснень чи спростувань від Міністра фінансів України на наведену інформацію отримано не було.

Також депутати зауважили, що в частині контролю за надходженнями від акцизного податку, в лютому-квітні 2020 року середньозважений відсоток виконання індикативних показників по спирту становив 416%, а в червні-серпні - на рівні 70,4%, тобто мало місце недовиконання плану. Що стосується тютюну та тютюнових виробів - надходження у відношенні до минулого року становили у травні - 123, 4%), у червні - 116, 8%, у липні - 108,3% і у серпні - 98,4%. Наведене свідчить про те, що має місце падіння показників, хоча ставка акцизного податку на тютюнові вироби була збільшена на 20% (з початку 2020 року), в той час як надходження - зменшились.

Положенням про Державну податкову службу України визначено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну податкову політику. Схеми по зменшенню податкового зобов'язання зі сплати ПДВ, які призводять до втрат бюджету в особливо високих розмірах, не можуть існувати без схвалення Міністром фінансів України, а його бездіяльність вказує на некомпетентність, непрофесійність посадовця вищого рівня та повну невідповідність займаній посаді.

Відтак, є обґрунтовані підстави вважати, що Міністр фінансів України Марченко С.М. неналежно виконує свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, що завдає істотної шкоди державним інтересам та завдає збитків державі в особливо великих розмірах.

Крім того, на думку депутатів є недопустимим порушення строків реалізації Законів України № 78-ІХ «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» та № 141- ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування АЕО».

Закон № 78-ІХ прийнято Верховною Радою України ще 12.09.2020 р., КМУ доручено впродовж 6 місяців з дати його опублікування (опубліковано 24.09.2019 р.) прийняти необхідні для реалізації положень Закону нормативно-правові акти. Закон набрав чинності 25 березня 2020 року, проте електронна система досі не працює, а всі необхідні нормативно-правої акти досі не прийняті.

Щодо Закону № 141-ІХ від 02.10.2019 р. КМУ також доручено впродовж 6 місяців (до 07 травня 2020 року) привести свої нормативно-правої акти у відповідність із цим Законом та видати акти, що випливають із цього Закону; забезпечити перегляд та приведення відповідними центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Натомість лише 29.07.2020 р. було прийнято Постанову КМУ від 29.07.2020 р. № 665, яка дає можливість подати документи для отримання авторизації, проте необхідні для подальшої роботи АЕО підзаконні нормативно-правові акти Мінфіну досі не прийняті.

Аналогічна бездіяльність спостерігається в частині розробки проектів законів та інших нормативно-правових актів (пп. 2 п. 4 Положення) з реформування податкового законодавства, зокрема щодо підготовки законопроектів щодо зниження податкового навантаження на фонд оплати праці через об'єднання єдиного соціального внеску, військового збору та податку на доходи фізичних осіб в один податок, реформування місцевих податків та інших питань податкового законодавства.

Окрім наведеного, варто звернути увагу, що аналіз кадрових призначень у митних органах та їх підрозділах свідчить про те, що на сьогоднішній день здійснюються призначення на керівні посади у Державну митну службу України осіб, які раніше працювали у даній системі в найбільш корупційний період її діяльності, що є недопустимим для оновлення роботи митниці, максимального позбавлення її від корупційних ризиків та забезпечення надходження до бюджету митних платежів у повному обсязі.

Підтвердженням неефективної фінансової політики Міністерства фінансів також є використання коштів спеціального Фонду боротьби з СОVІD 19, наразі використано лише 30 % коштів відповідного фонду, при цьому відомо, що наразі майже неможливо для громадян України безкоштовно пройти тестування на СОVІD 19, лікарні не забезпечені засобами дезінфекції та захисту, пацієнти не забезпечені гарантованими медичними препаратами, натомість кошти з Фонду боротьби з СОVІD 19 перерозподіляються на інші потреби і це є наслідком неефективної державної політики, адже фактично не фінансуються критичні сфери.

Також, Україна викупила частину ВВП-варантів, у той час як термін сплати повинен був настати тільки у 2021 році. Міністр фінансів пояснює таку позицію як фактично економію, однак приймаючи до уваги поточний стан економіки України навряд можна говорити, що ми можемо собі дозволити такі кроки, оскільки варанти фактично обміняли на облігації під 7,25%, які будуть погашатися в наступні роки.

Депутати зауважують, що погашення здійснювалось за рахунок не власних коштів, а запозичених під відсотки, по яких Україна в подальшому змушена буде платити відсотки за кредитом, що не відповідає стратегічній діяльності Міністерства, яка мала б бути спрямована на подолання зовнішнього боргу, а не на постійне запозичення коштів в МВФ без будь-яких інших напрямів діяльності у пошуку альтернатив зменшення дефіциту бюджету, що свідчить про непрофесійну роботу Мінфіну в питаннях боргової політики.

Варто зазначити, що Міністерством фінансів України також повністю провалено одну з ключових реформ, а саме зменшення податкового навантаження на заробітну плату, народні депутати готові працювати в цьому напрямку, але потрібна підтримка Міністерства фінансів України як органу, який може зробити відповідні розрахунки для реформування у цьому напрямку. Важливим також є повний провал співпраці Міністерства фінансів України з профільним комітетом, фактично відсутня будь-яка взаємодія і ініціатива щодо реформування тих чи інших галузей, для досягнення швидких результатів та розробки необхідних для економіки України та фінансового сектору реформ потрібна плідна і тісна співпраця профільного комітету та Міністерства, на жаль, Марченку С.М. не вдалося забезпечити таку співпрацю.

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», затвердженого рішенням Єдиного учасника акціонерного товариства «Магістральні трубопроводи України» № 01/2020 від 01 січня 2020 року (підпункт 3.2.4. пункту 3.2 розділу 3) предметом діяльності Товариства є «експлуатація, підтримання у належному стані, реконструкція і сервісне обслуговування магістральних газопроводів, включно з транскордонними газопроводами, а також об'єктів на них».

Акціонером ТОВ «Оператор ГТС України» є АТ «Магістральні газопроводи України», що знаходиться у 100% володінні Міністерства фінансів України. Тому певна відповідальність за аварію, що сталася 15 вересня 2020 року на магістральному газопроводі високого тиску діаметром 1020 мм (Київ-Захід України), який обслуговується Боярським виробничим лінійним управлінням магістральних газопроводів, покладається на Міністерство, та особисто на Міністра фінансів України.

Крім того, варто зазначити про фактичний зрив співпраці з МВФ через непрофесійність Марченка С.М. як Міністра фінансів України. Зокрема, 12.06.2020 Україна отримала перший транш МВФ в рамках нової 18-ти місячної Програми Stand-by. При цьому, попередній графік передбачав, що до 15.05.2021 Україна мала б отримати четвертий, передостанній транш програми. Загальна сума недоотриманих коштів за даний період склала 1,4 млрд SDR, еквівалент $2 млрд.

Тож Марченко С.М. на початку вересня минулого року повідомляв, що Міністерство фінансів активно працює над переглядом програми співпраці з МВФ, оскільки попередній Меморандум не відповідає об’єктивним макроекономічним умовам. Однак, вже більше ніж півроку немає ніякого результату даних переговорів, а фінансування бюджетних видатків у найгостріший період кризи залишається заблокованим. Так, після вичерпання ефекту інфраструктурних вливань у четвертому кварталі, вже у січні-березні спад реального ВВП поглибився до -1,5% рік до року.

Відмітимо, фінансування МВФ є принципово важливим для інших зовнішніх залучень: як інституційного характеру (Світовий Банк, Єврокомісія), так і комерційного (ринок єврооблігацій та інших приватних залучень, як Deutche Bank та Cargill).

Також підтвердженням непрофесійної політики Марченка С.М. на посаді Міністра фінансів України є проведення жорсткої фіскальної політики в період рецесії. Так, протягом 2020 року та січня-квітня 2021 Міністерство фінансів підтримувало первинний профіцит бюджету, тобто обслуговувало виплати по держборгу коштами платників податків та вилучало ліквідність з економіки, замість активних залучень для фінансування антикризових заходів. Зокрема, у січні-листопаді первинний профіцит держбюджету (доходи – видатки, за вирахуванням витрат на обслуговування держборгу), або пряме вилучення коштів з економіки через податки та інші збори складало +6 млрд грн. За рахунок активних залучень виключно грудня все ж таки вдалось сформувати первинний дефіцит у 83 млрд грн. державних вливань.

Паралельно, передбачений Меморандумом з МВФ та Законом про Бюджет дефіцит держбюджету у 2020-ому році мав складати 302 млрд грн (7,7% ВВП). Фактичне значення дефіциту за підсумком січня-листопада складало всього 119,9 млрд грн або 2,9% ВВП (хоча згідно Меморандуму з МВФ вже у вересні мало перетнути позначку у 217 млрд грн).

За рахунок активних запозичень у грудні дефіцит держбюджету вдалось наростити до 217 млрд грн або 5,2% ВВП (до фактичного значення номінального ВВП у 2020 році в 4194 млрд грн, проти прогнозу у червні в 3908 млрд грн. Шо мало бути б відображено у перегляді допустимого дефіциту бюджету - як % ВВП у четвертому кварталі). Однак, ресурс у 2,5% ВВП або 105 млрд грн, який був передбачений як Законом про Бюджет, так і Меморандумом з МВФ так і не був залучений. Для порівняння, загальна сума видатків з Фонду Covid-19 у 2020-ому році склала всього 63,7 млрд грн.

Відмітимо, що основна функція Міністерства фінансів під час рецесії та випаданні із сукупного попиту приватних інвестицій та споживання – підтримувати економіку за рахунок нарощування дефіциту бюджету. Відштовхуючись від розрахунків МВФ у 2015 році та НБУ у 2018 на основі саме українських часових рядів, мультиплікатор державних видатків під спаду в Україні складає від 1,6 до 2,5. Тобто, якби Міністерство фінансів виконало план залучень у 2020-ому році, ВВП України міг бути вищим на 168-262,5 млрд грн. (еквівалент 4-6,3% ВВП).

Варто наголосити, що на поточний момент Міністерство фінансів продовжує підтримувати первинний профіцит державного бюджету (-26 млрд грн вилучень з економіки за січень-квітень). В цілому ж, у першому кварталі факт фінансування загального фонду держбюджету майже вдвічі відстає від передбаченого плану: залучено 34 млрд грн, проти передбачених Законом 66,8 млрд грн (-49%). Що відповідно відображається і на видатковій частині держбюджету: станом на 26.04 недовиконання касових видатків держбюджету складає -50,1 млрд грн, або 13,7% всього розпису на січень квітень.

Дійсно, на початку року спостерігається традиційне сезонне недовиконання плану видатків через бюрократичні процедури проведення тендерів. Однак, при наявності фінансування зі сторони Міністерства фінансів до кінця квітня - даний фактор міг бути нівельований, як у інших 86,3% розпорядників коштів (за сумою касових видатків).

При цьому, фінансування дефіциту державного бюджету переважно відбувається за рахунок накопичених на ЄКР на 01.01 коштів, а саме $2,1 млрд валютного залишку Міністерства фінансів на рахунку у НБУ. Відмітимо, до середини квітня валютний залишок знизився до еквіваленту всього $0,35 млрд. Що стосується плану залучень, то ситуація є значно критичнішою. При плані в 53,2 млрд грн чистих залучень в першому кварталі, чисте сальдо складає всього 11,8 млрд грн. Більше того, якщо першочергово Міністерство фінансів не виконувало план зовнішніх залучень, з огляду на значний валютний залишок та очікувань покращення кон’юнктури на міжнародних фінансових ринках для країн, що розвиваються, то в квітні критичною стала ситуація і на внутрішньому ринку ОВДП.

Тож Міністерство фінансів стримуючи дохідності по гривневим ОВДП та роблячи основний акцент саме на управлінні структурою держборгу фактично зірвало залучення березня-квітня, знизивши роловер залучень до 1,1, станом на 01.05. Так, при середньому обсязі залучень ще у січні-лютому в 15-17 млрд грн., середній обсяг розміщень в квітні знизився до 3-5 млрд грн. Акцентуємо увагу на тому, що провал залучень на внутрішньому ринку ОВДП відбувається при наявності у банків більш ніж 140 млрд грн ліквідності в депозитних сертифікатах. І єдиною причиною відсутності їх інтересу до урядових ОВДП (а відповідно і неможливість повною мірою фінансувати видаткову частину держбюджету) – є політика Міністерства фінансів по примусовому зниженню рівня дохідності по ОВДП, проти підвищення інфляційного тиску та дохідності альтернативних інструментів.

Відмітимо, плановий роловер внутрішніх залучень на 2021 рік складає 1,35 (497,3 млрд грн внутрішніх залучень при внутрішньому погашенні 367 млрд грн). Однак, в умовах несприятливої кон’юнктури на зовнішніх ринках, недовиконання плану зовнішніх запозичень мало б компенсуватись перевищенням плану на внутрнішньому.

Що стосується зовнішніх запозичень, то до виходу Міністерства фінансів на ринок єврооблігацій – зовнішні залучення взагалі не здійснювались. Через що Україна втратила “вікно” сприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків, коли суверенні єврооблігації котувались в середньому із премією в +7-10%, проти поточних +2-3%.

Відповідно, загальне співвідношення внутрішніх і зовнішніх залучень до погашень на 2021 рік передбачене Законом про Бюджет складає 1,65 (677 млрд грн запозичень при погашеннях в 468 млрд грн). Після незначного вирівняння роловеру в квітні, загальний показник за січень-квітень склав 1,23. При збережені аналогічної боргової політики Міністерства фінансів чисті боргові залучення до кінця року складуть всього 103 млрд грн, при передбачених Законом 233 млрд грн. Що означає: сукупні антикризові вливання держави будуть на -130 млрд грн нижче потенційного рівня. При коефіцієнті 2020 року в 1,44 – недовиконання плану залучень буде обмежено всього -66 млрд грн. Що є критичним для підтримки темпів відновлення реального сектору.

В той же час, Міністерство фінансів принципово некоректно з точки зору антициклічного реагування зміщує акцент із залучень – в перевиконання дохідної частини держбюджету. При цьому, перевиконання дохідної частини держбюджету базується не на підвищення якості адміністрування, а недооцінці при формуванні Бюджету макропоказників на 2021 рік. Так, основним фактором перевиконання доходів у січні-березні на 5,8% (еквівалент 13,7 млрд грн) – є різке прискорення інфляції у першому-другому кварталі до 23% і 17,2% рік до року, відповідно (згідно Інфляційного звіту НБУ від 23.04.2021). Нагадаємо, що середньорічний показник інфляції передбачений при формуванні держбюджету складає всього 8,1%.

До прикладу, номінальний ВВП у 2021 році за яким формувався Бюджет складає 4505 млрд грн, остання оцінка НБУ передбачає 4955 млрд грн, що на 9,9% більше – та за підсумками першого кварталу майже не відображено у плані доходів. Так, річний план доходів держбюджету переглянутий в сторону збільшення всього на 13,1 млрд грн. Однак, відповідно до оцінок економістів перевиконання доходів держбюджету у 2021-ому році буде орієнтовно 40 млрд грн, що еквівалентно 0,8% ВВП (з прогнозу закладеного в держбюджет в розмірі 4505 млрд грн).

Паралельно, НБУ прогнозує, що розмір дефіциту зведеного бюджету у 2021 році складе 4% ВВП (199 млрд грн), при закладених планом в Законі про держбюджет 5,2% (253 млрд грн). Ми вважаємо це навіть позитивною оцінкою недовиконання плану залучень в -54 млрд грн. Однак, дана оцінка близька до коефіцієнту роловера 2020 року, яка передбачає недовиконання плану залучень в -66 млрд грн. Нагадаємо, що ефект мультиплікатору державних видатків складає від 1,6 до 2,5 – і вказані значення недовиконання плану залучень означають втрату від 86 до 165 млрд грн ВВП.

Враховуючи той факт, що відповідні рішення, дії та бездіяльність Міністра фінансів України негативно впливають на реалізацію державної фінансової, податкової та митної політики Міністерством фінансів України та призводять до суттєвого недоотримання коштів державним бюджетом України, зазначене свідчить про невідповідність Марченка С.М. вимогам до посади Міністра фінансів України та необхідність його звільнення із зазначеної посади.

2. Мета і завдання прийняття Постанови.

Проект Постанови Верховної Ради України має на меті забезпечити звільнення Марченка С.М. з посади Міністра фінансів України, що буде формою реагування Верховної Ради України на його дії із незабезпечення належного та якісного формування і реалізації державної фінансової, податкової та митної політики, що впливає на інтереси держави в цілому, а також на права та інтереси громадян України зокрема.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту.

Проектом постанови пропонується звільнити Марченка Сергія Михайловича з посади Міністра фінансів України.

4. Стан нормативно-правової бази.

Нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у даній правового регулювання є Конституція України та Закон України «Про Кабінет Міністрів України», положеннями яких передбачено повноваження Верховної Ради України щодо звільнення окремих членів Кабінету Міністрів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Прийняття цієї постанови не передбачає додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття Постанови.

Прийняття проекту Постанови матиме наслідком звільнення Марченка Сергія Михайловича з посади Міністра фінансів України, що у свою чергу сприятиме припиненню (дискредитації цього органу, покликаного забезпечувати формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, а також державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства.

Крім того, відповідна реакція Верховної Ради України на непрофесійні та упереджені дії Міністра фінансів України сприятиме забезпеченню якісної реалізації державної політики у цій сфері.

Народні депутати України

Бунін Сергій Валерійович (посв. 304)

Шол Маргарита Віталіївна (посв. 103)

Юрченко Олександр Миколайович (посв. 412)

Павлюк Максим Васильович (посв. 198)

Торохтій Богдан Григорович (посв. 101)

Нагаєвський Артем Сергійович (посв. 93)

Гузенко Максим Васильович (посв. 362)

Марусяк Олег Романович (посв. 51)

Павліш Павло Васильович (посв. 382)

Соломчук Дмитро Вікторович (посв. 32)

Богданець Андрій Володимирович (посв. 364)

Васильєв Ігор Сергійович посв. 359)

Поляков Антон Едуардович (посв. 407)

Лис Олена Георгіївна (посв. 402)

Гринчук Оксана Анатоліївна(посв. 66)

Заремський Максим Валентинович (посв. 403)

Чорноморов Артем Олегович посв. 332)