Тип: Контрольні повноваження
№ 3269-д
Дата: 04 червня 2020 р.
Статус: Постанову підписано
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Щодо звіту про виконання Закону України
«Про Державний бюджет України на 2019 рік»
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) на
своєму засіданні 03 червня 2020 року (протокол № 39) розглянув звіт про
виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі
– Звіт), поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України
відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України, частини
першої статті 61 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) разом з
проектом постанови Верховної Ради «Про звіт про виконання Закону України
«Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 3269 від
27.03.2020 р.), а також висновки Рахункової палати про результати аналізу
річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України
на 2019 рік» (далі – Висновки РП).
Цим проектом постанови передбачається затвердити Звіт за доходами в
сумі 998.344,9 млн грн, видатками 1.075.122,1 млн грн, обсягом повернення
кредитів 7.303,4 млн грн, обсягом надання кредитів 11.519,9 млн грн, з
дефіцитом у сумі 80.993,7 млн грн.
При цьому матеріали Звіту подані у повному обсязі відповідно до
переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний
бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Кодексу.
У Комітеті проаналізовано вищевказані документи, а також інші
матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів
державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію
Міністерства фінансів (далі – Мінфін), Державної казначейської служби (далі
– Казначейство), інших органів влади щодо виконання державного і місцевих
бюджетів у 2019 році та звернуто увагу на таке.
У процесі виконання державного бюджету протягом звітного періоду
Комітет плідно співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, при цьому
заслуховував деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував
показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з
урахуванням відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та
наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним
органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану
виконання бюджету у 2019 році.
2Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі –
Закон) прийнято 23 листопада 2018 року за № 2629-VIII, протягом року
прийнято 4 закони щодо внесення змін до Закону (від 28.02.2019 р. № 2696-
VIII, від 02.10.2019 р. № 149-IX, від 31.10.2019 р. № 265-IX та від 06.12.2019 р.
№ 360-IX), з них ініційовано відповідні законопроекти Кабінетом Міністрів
України – 2, Президентом України – 1.
Загалом законодавчими змінами до Закону основні параметри
державного бюджету змінено таким чином: доходи зменшено на 18,8 млрд грн
(або на 1,8%); видатки зменшено на 19,1 млрд грн (або на 1,7%); надання
кредитів збільшено на 1,4 млрд грн (або на 10,4%); дефіцит державного
бюджету збільшено на 1,1 млрд грн (або на 1,3%).
У 2019 р. забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання
переважної більшості текстових статей Закону, що його потребували (з
урахуванням виключення ряду норм змінами до Закону від 31.10.2019 р.),
однак не у повній мірі реалізовано окремі пункти Прикінцевих положень
Закону, зокрема: пункт 14 (щодо затвердження відповідно до
середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці, планів
заходів і графіків модернізації та оптимізації мережі закладів вищої освіти з
урахуванням необхідності їх укрупнення тощо) та пункт 15 (щодо уточнення у
Законі міжбюджетних трансфертів щодо Мукачівської міської об’єднаної
територіальної громади, яку Кабінет Міністрів визнав спроможною). Крім
того, деякі норми Закону Урядом не застосовувалися або не були реалізовані,
а саме, щодо:
– внесення змін до розпису спеціального фонду державного бюджету з
метою відображення фактичного надходження кредитів (позик), залучених
державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних
фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за
відповідними бюджетними програмами, перерозподілу витрат між такими
бюджетними програмами головних розпорядників коштів /стаття 4 Закону/;
– здійснення випуску облігацій внутрішньої державної позики (далі –
ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків, векселів,
виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /статті 16 і 17 Закону/;
– видачі фінансових казначейських векселів у зв’язку з
реструктуризацією фактичної заборгованості обсягом до 7.544,6 млн грн за
рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за
рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками
розгляду справ проти України /стаття 19 Закону/, хоча відповідне питання
було унормовано постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 703 (із змінами);
– списання частини зобов’язань Київської міської ради з погашення
заборгованості перед державою в обсязі проведених видатків бюджету міста
Києва на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від
станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у
Подільському районі міста Києва /стаття 30 Закону/;
– доручення Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо передбачення у
складі спеціального фонду державного бюджету на 2019 рік видатків на
фінансове забезпечення заходів з реалізації державної політики у сферах
3морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства,
судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного
забезпечення мореплавства та безпеки на морському та річковому транспорті
/пункт 22 Прикінцевих положень Закону/.
У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2019 рік
питома вага загального фонду становила відповідно 90,6% і 90,8% та
зменшилася порівняно з фактом за 2018 рік (91,5% і 91,1%) і порівняно із
затвердженим із змінами планом на 2019 рік (91,1%), відповідно частка
спеціального фонду становила 9,4% і 9,2% та зросла порівняно з фактом за
2018 рік (8,5% і 8,9%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на
2019 рік (8,9%).
У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2019 рік
(1.431,8 млрд грн) витрати споживання (видатки споживання та погашення
боргу) становили 1.344,1 млрд грн, або 93,9%, а витрати розвитку (видатки
розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на
депозитах, придбання цінних паперів) – 87,7 млрд грн, або 6,1%. Питома вага
витрат споживання дещо збільшилася порівняно з 2018 р. (88,1%) та
затвердженим із змінами планом на 2019 р. (88,3%), що пов’язано в основному
із збільшенням витрат на погашення й обслуговування державного боргу на
33% порівняно з 2018 р., першочерговим здійсненням у звітному періоді
захищених видатків (які переважно є видатками споживання) в умовах
значного недоотримання надходжень державного бюджету.
ЩОДО МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ
Формування показників державного бюджету на 2019 рік здійснювалося
на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального
розвитку України на 2019 рік, затверджених постановою КМУ від
11.07.2018 р. № 546 /за сценарієм 1 – базовим/.
За попередніми даними номінальний обсяг валового внутрішнього
продукту (далі – ВВП) за 2019 рік становив 3974,6 млрд грн і відбулося його
реальне зростання на 3,2%, але за оцінкою Рахункової палати такий приріст
ВВП не забезпечив відновлення обсягу економіки докризового 2013 року.
Фактичні дані дещо відрізняються від прогнозних показників ВВП, врахованих
при затвердженні державного бюджету (відповідно 3946,9 млрд грн і
зростання на 3%), та відмічається нерівномірне реальне зростання ВВП
впродовж року (за підсумками І кв. – 2,9%, ІІ кв. – 4,7%, ІІІ кв. – 3,9%, ІV кв. –
1,5%).
Окремо слід звернути увагу, що попередні дані номінального обсягу
ВВП і його реального зростання за 2019 рік /3,2%/ дають підстави для
здійснення у 2021 р. виплат за державними деривативами, випущеними
внаслідок проведення у 2015-2016 рр. правочинів з державним та
гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового
списання, на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912.
Індекс споживчих цін /грудень 2019 р. до грудня 2018 р./ при
прогнозованому рівні 107,4% фактично становив 104,1% (у 2018 р. – 109,8%),
а індекс цін виробників промислової продукції /грудень 2019 р. до грудня
42018 р./ при прогнозованому рівні 110,1% фактично становив 92,6% (у 2018 р.
– 114,2%).
Індекс промислової продукції в середньому за 2019 рік становив 99,5%
порівняно з 2018 р. (у 2018 р. – 101,6%), при цьому залишається зростання
обсягів сільськогосподарської продукції та за попередніми даними в цілому за
2019 рік індекс такої продукції становив 101,1% (у 2018 р. – 108,1%).
Середньомісячна заробітна плата реально зросла на 9,8% порівняно з
2018 роком (номінальна становила 10497 грн) при її прогнозному зростанні на
6,9%.
Згідно з інформацією НБУ обсяг міжнародних резервів зріс на 4,48 млрд
дол. США (або на 21,5%) і станом на 31.12.2019 р. склав 25,3 млрд дол. США.
У 2019 році відбулася ревальвація гривні. Так, офіційний обмінний курс
гривні щодо долара США на 01.01.2019 р. становив 27,69 грн/дол. США, а на
31.12.2019 р. – 23,69 грн/дол. США, в середньому за рік курс склався на рівні
25,85 грн/дол. США. При цьому прогнозувався відповідний курс на кінець
року на рівні 29,4 грн/дол. США і в середньому на рік – 28,2 грн/дол. США.
За даними НБУ зовнішньоторговельний оборот за 2019 рік становив
139,2 млрд дол. США і зріс на 7,4% порівняно з 2018 р. (129,6 млрд дол. США).
При прогнозованому зростанні експорту та імпорту товарів і послуг відповідно
на 8,3% та 9,1% фактично відбулося їх збільшення відповідно на 7,2% та 7,5%.
Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 12,4 млрд дол.
США (у 2018 р. – 11,4 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом
імпорту становив 0,84 (як і у 2018 р.).
Відхилення фактичних макроекономічних показників за минулий рік від
відповідних прогнозних показників, врахованих при затвердженні державного
бюджету на 2019 рік, свідчить про недоліки прогнозування макроекономічних
показників, що в свою чергу погіршує якість бюджетного планування
(особливо на середньостроковий період). У Висновках РП зазначено, що аналіз
виконання державного бюджету на 2019 рік виявив його невідповідність
визначеному в статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (який передбачає
формування бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і
соціального розвитку). За оцінкою Рахункової палати, низька якість
макроекономічного прогнозу призвела до недоотримання 43 млрд грн доходів
державного бюджету і водночас зменшення витрат на погашення й
обслуговування боргу та деяких видатків на 17 млрд грн.
ЩОДО ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Доходи зведеного бюджету за 2019 рік становили 1.289.849,2 млн грн,
що на 105.558,4 млн грн, або на 8,9%, більше відповідних показників за
2018 рік. Загалом через зведений бюджет за попередніми даними
перерозподілено 32,5% ВВП, що менше, ніж у 2018 р. (33,3%).
До державного бюджету в цілому надійшло 998.344,9 млн грн, що
становило 99,1% затверджених із змінами показників (1.007.303,2 млн грн).
Порівняно з 2018 р. доходи державного бюджету збільшилися на
70.229,9 млн грн, або на 7,6%, у т.ч. за загальним фондом – на 46.217,9 млн грн,
або на 5,5% (при розрахунковому зростанні плану на 2019 р. до факту за
2018 р. на 9%), за спеціальним фондом – на 24.012,1 млн грн, або на 25,4% (при
5розрахунковому зростанні на 4,7%). Таке збільшення доходів за рік відбулося
внаслідок значного зростання коштів, що перераховуються НБУ (на 20 млрд
грн, або на 45,5%, більше ніж у 2018 р.), а також за Висновками РП зумовлено
зростанням середньомісячної зарплати, споживчих цін і цін виробників
промислової продукції, імпорту товарів порівняно з попереднім роком.
До загального фонду державного бюджету доходи надійшли за 2019 рік
у сумі 879.833,3 млн грн, або 96,9% затверджених із змінами показників.
Недовиконання доходів становило 28.558 млн грн та є найбільшим і відповідно
найгіршим показником за останні п’ять років, а також могло б бути ще гіршим
без уточнення плану, оскільки змінами до Закону від 31.10.2019 р. затверджені
показники зменшені на 20.107 млн грн, що дозволило знизити рівень
невиконання.
На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло
понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: коштів, що
перераховуються Національним банком відповідно до Закону України "Про
Національний банк України"(на 17.298,5 млн грн, або на 36,3%); податку на
прибуток підприємств (на 11.566,3 млн грн, або на 12,1%); податку та збору на
доходи фізичних осіб (на 3.798,8 млн грн, або на 3,6%); акцизного податку з
ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на
2.192,9 млн грн, або на 27%); зборів на обов'язкове державне пенсійне
страхування з окремих видів господарських операцій (на 1.754,1 млн грн, або
на 23,5%); частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до
бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у
статутних капіталах яких є державна власність (на 1.753,3 млн грн, або на
3,9%); збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та
коштів від продажу таких дозволів (на 733,6 млн грн, або майже в 4,7 раза).
За Висновками РП значні понадпланові надходження коштів від НБУ
зумовлені не результатами діяльності НБУ у 2018 р., а запровадженням через
шість років після переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності змін
в обліковій політиці НБУ, що спричинило накопичення зобов’язань протягом
цих років та їх перерахування до державного бюджету у 2019 р.
Понадпланові надходження податку на прибуток підприємств Мінфін
пояснює кращими фінансовими результатами платників, ніж прогнозувалося,
та сплатою авансових платежів з цього податку у грудні 2019 р. в рахунок
майбутніх нарахувань у сумі 6,1 млрд грн (з них від НАК «Нафтогаз України»
надійшло 3 млрд грн).
Перевиконання надходжень частини чистого прибутку державних
підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції
господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність,
сталося, зокрема, внаслідок перерахування частини чистого прибутку від НАК
«Нафтогаз України» у сумі 8,5 млрд грн по суті достроково /згідно з
Розпорядженням КМУ від 26.12.2019 р. №1339-р/ та у зв’язку із збільшенням
нормативів відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку і
дивідендів /згідно з Постановою КМУ від 04.12.2019 р. № 1015/. Зазначене, на
думку Рахункової палати, дало можливість додатково залучити до державного
6бюджету 13 млрд грн, проте не сприяло фінансовій стабільності державних
підприємств та значно зменшило можливості здійснення інвестицій і розвитку.
Разом з тим, відбулося невиконання затверджених із змінами показників
окремих доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з ввезених на територію
України товарів (на 33.325,6 млн грн, або на 10,4%, при тому що план
зменшено на 19 млрд грн); акцизного податку з вироблених в Україні
підакцизних товарів (продукції) (на 15.620 млн грн, або на 20,2%); рентної
плати за користування надрами для видобування природного газу (на
10.946,4 млн грн, або на 27,3%); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт,
послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 5.670,2 млн грн, або на
6%); ввізного мита (на 842,5 млн грн, або на 3,6%%, при тому що план
зменшено на 1.048 млн грн). Виходячи з пояснювальної записки до Звіту
невиконання зазначених показників зумовлено, зокрема, щодо:
ПДВ з ввезених на територію України товарів – впливом укріплення
обмінного курсу гривні до іноземних валют, повільнішими темпами зростання
імпорту товарів, ніж враховано в бюджеті, звільненням з 01.01.2019 р. від
оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України
вітроенергетичних установок, сонячних панелей та трансформаторів /втрати
– 8,9 млрд грн/, оформленням зберігання ввезеного на митну територію
України трубопровідним транспортом природного газу в митному режимі
«митний склад» без сплати митних платежів;
ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням
бюджетного відшкодування – невідповідністю фактичних макроекономічних
показників затвердженим на 2019 р. /йдеться про індекс споживчих цін, індекс
цін виробників промислової продукції/, зменшенням декларування ПДВ до
сплати платниками-виробниками тютюнової продукції /за IV кв. 2019 р.
задекларовано на 26,8% менше порівняно з IV кв. 2018 р./;
рентної плати за користування надрами для видобування природного
газу – зниженням ціни природного газу та меншим (ніж планувалося)
видобутком природного газу ПАТ «Укргазвидобування»;
акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів
(продукції) – скороченням у 2019 р. обсягів виробництва тютюнових виробів
на 12,4% до 2018 р., частковим задоволенням попиту на тютюнову продукцію
шляхом зменшення залишків готової продукції на складах, акцизний податок з
яких сплачено у попередніх роках, запровадженням з 01.07.2019 р. нової
моделі ринку електроенергії /вплинуло на визначення кола платників податку
з електричної енергії та об’єктів оподаткування/ і скороченням обсягів
виробництва (постачання) електроенергії у 2019 р. на 4,9% порівняно з 2018 р.
Однак Рахункова палата вважає, що невиконання планових показників
доходів спричинено, насамперед, низькою якістю макроекономічного
прогнозування і недоліками планування Мінфіном доходів при складанні
проекту державного бюджету. Зокрема, серед іншого зауважено, що
невиконання планового показника акцизного податку спричинили,
насамперед, системні недоліки законодавчого регулювання і планування цього
податку. Поряд з тим, Рахункова палата за результатами аудиту
обґрунтованості планування та результативності контролю за повнотою
7нарахування і своєчасністю надходжень акцизного податку з тютюну та
тютюнових виробів до державного бюджету /рішення від 22.10.2019 р. № 29-2/
відмітила, що протягом 2017-2018 р. та І півріччя 2019 р. в Україні не створено
цілісної та ефективної системи державного контролю за виробництвом і обігом
тютюну та тютюнових виробів від виробника або імпортера до кінцевого
споживача, а отже існували передумови для нелегального виробництва та обігу
цієї продукції, а також її контрабанди, як наслідок, державний бюджет
недоотримував надходження від відповідного акцизного податку.
У 2019 р. за загальним фондом державного бюджету відшкодовано
грошовими коштами ПДВ у сумі 151.901,2 млн грн, що більше за показник
2018 р. на 20.241,8 млн грн, або на 15,4%, а також на 4,3% менше
розрахункового обсягу бюджетного відшкодування, врахованого у плановому
показнику ПДВ на 2019 рік /158,8 млрд грн – за інформацією Мінфіну/. За
даними Державної податкової служби України (далі – ДПС) заборгованість по
невідшкодованих сумах ПДВ зменшилася за рік на 4,6%, або на 1.312,1 млн
грн (до 27.393,4 млн грн), з них заборгованість з простроченим терміном
відшкодування зменшилася на 67,1 млн грн (до 584 млн грн). Рахункова палата
звертає увагу, що проведений аналіз відшкодування з бюджету ПДВ
(відшкодовано найбільше у січні – 20 млрд грн, найменше у грудні – 9,8 млрд
грн) засвідчує можливість відтермінувати відшкодування для поліпшення
показників виконання державного бюджету: норми статей 78 і 200
Податкового кодексу щодо проведення документальної і камеральної
перевірок дають можливість державним органам за необхідності збільшувати
термін відшкодування ПДВ, особливо наприкінці року, що спричиняє нерівні
умови для платників податків, посилює корупційні ризики, а також створює
додаткове навантаження на бюджет наступного року.
До спеціального фонду державного бюджету доходи надійшли у сумі
118.511,5 млн грн, що становило 119,8% затверджених із змінами показників
(перевиконання – 19.599,7 млн грн). Встановлений Законом показник
перевиконано в основному «традиційно» за рахунок власних надходжень
бюджетних установ (на 12.503,7 млн грн, або на 37,1%), а також ряду інших
платежів, зокрема: акцизного податку з ввезених на митну територію України
підакцизних товарів (продукції) (на 6.957,3 млн грн, або на 19,2%), ПДВ з
ввезених на територію України товарів (на 1.842 млн грн, або в 4,5 раза),
ввізного мита (на 952,9 млн грн, або на 15,6%), виконавчого збору (на 213,6 млн
грн, або на 64,7%).
Керуючись частиною четвертою статті 23 Кодексу, планові показники
спеціального фонду були збільшені без внесення змін до Закону на
29.169,1 млн грн (в основному за рахунок збільшення плану власних
надходжень бюджетних установ на 21.009,4 млн грн) і відносно уточненого
плану виконання доходів становило 92,5% (а щодо власних надходжень
бюджетних установ – лише 84,5%). При цьому щороку спостерігається значне
перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із
затвердженими Законом показниками (наприклад, у 2017 р. – на 60%, у 2018 р.
– на 78%, у 2019 р. – на 37,1%). Зазначене свідчить про системні недоліки
планування таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів
8державного бюджету (зокрема, заниження планових показників при
формуванні проекту державного бюджету та нереалістичне їх збільшення в
процесі виконання державного бюджету), на що протягом останніх років
Комітет неодноразово звертав увагу Уряду, однак наразі не виявлено
позитивних зрушень у цьому питанні. Рахункова палата за результатами
аналізу джерел формування надходжень та ефективності використання
органами державного управління коштів спеціального фонду державного
бюджету в частині власних надходжень /рішення від 26.11.2019 р. №33-2/
зауважує, зокрема, про недосконале, непрозоре і необґрунтоване планування
органами державного управління надходжень спеціального фонду, передусім
від надання платних послуг, відсутність єдиного підходу до встановлення
розміру плати за надання таких послуг та порядку використання отриманих
надходжень, а також незабезпечення належного внутрішнього контролю за
використанням коштів спеціального фонду і внутрішнього аудиту та
відповідальності розпорядників бюджетних коштів.
Поряд з тим, значно перевиконано загальний плановий обсяг митних
платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу
транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та
поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з
01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII
/такі надходження згідно з пунктом 7 статті 11, пунктом 16 статті 14 і
пунктом 9 Прикінцевих положень Закону зараховані до спеціального фонду
державного бюджету із спрямуванням Пенсійному фонду): при плані 1 млрд
грн надійшло 7.146,2 млн грн, або в 7,1 раза більше.
У 2019 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховувалося
75% (у 2018 р. – 50%) акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і
транспортні засоби /пункт 41 розділу VI Кодексу/, які є джерелами доходів
державного дорожнього фонду. За звітний період до державного дорожнього
фонду /щодо доходів, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2
Кодексу/ надійшло 53.715,4 млн грн, що на 3.271,9 млн грн більше плану.
Згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу у разі перевиконання
надходжень до державного дорожнього фонду такі кошти розподіляються за
відповідними напрямами спрямування автоматично в пропорціях, визначених
цією частиною, при цьому подальший розподіл коштів на фінансове
забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних
доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної
власності у населених пунктах має здійснюватися відповідно до вимог частини
другої статті 103-1 Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою
статті 108 Кодексу (тобто за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з
Комітетом, здійснюється розподіл додаткового обсягу відповідної субвенції
між місцевими бюджетами). Наразі немає інформації щодо прийняття Урядом
відповідного рішення.
Водночас, за окремими джерелами спеціального фонду затверджені
показники не виконані у значних обсягах, насамперед, щодо: інших
надходжень за кодом 24060300 /за яким згідно з пунктом 9 статті 11 Закону
мали зараховуватися надходження від іноземних суб’єктів господарювання та
9організацій за окремими договорами/ (на 2.818,7 млн грн, або майже у повному
обсязі, – надійшло лише 1,3 млн грн); надходжень від реалізації матеріальних
цінностей державного резерву (на 1.129,6 млн грн, або на 95,3%).
Відповідно до постанов КМУ від 18.12.2018 р. № 1200 і від 06.03.2019 р.
№ 227 утворено ДПС та Державну митну службу України (далі – ДМС),
реорганізувавши Державну фіскальну службу України (далі – ДФС) шляхом
поділу, при цьому ДПС фактично почала виконувати свої функції у серпні
2019 р., а ДМС – лише у грудні 2019 р. Відповідно передбачені частиною
третьою статті 59 і частиною третьою статті 60 Кодексу місячні і квартальні
звіти щодо надходжень бюджету до серпня 2019 р. подавалися ДФС, а
починаючи із звіту за серпень 2019 р. – ДПС в частині надходжень, контроль
за справлянням яких покладено на ДПС, однак від ДМС такі звіти щодо
надходжень, контроль за справлянням яких покладається на ДМС, не
надходили (лише інформація у довільній формі). У зв’язку з цим,
нижченаведена інформація щодо податкового боргу, розстрочень та
відстрочень податкових зобов’язань, переплат і податкових пільг стосується
лише надходжень, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, а відтак
є неповною і не у повній мірі співставною з відповідними даними попередніх
років.
У 2019 р. продовжував погіршуватися стан платіжної дисципліни
платників податків. За даними ДПС на 01.01.2020 р. податковий борг перед
зведеним бюджетом становив 123.589,4 млн грн, що на 22.121,8 млн грн, або
на 21,8%, більше ніж на початок звітного періоду. При цьому перед державним
бюджетом такий борг збільшився на 18.462,1 млн грн, або на 21,6%, і становив
104.112,5 млн грн. Найбільші суми податкової заборгованості щодо
державного бюджету становили по ПДВ (49.098,9 млн грн), податку на
прибуток підприємств (21.192,4 млн грн) та рентній платі за користування
надрами (16.416,5 млн грн). За даними ДПС на Єдиному державному веб-
порталі відкритих даних найбільшими боржниками з податкових зобов’язань
перед державним бюджетом на 01.01.2020 р. є: ПАТ «Укрнафта» (15,6 млрд
грн), ТОВ «Тріолан.Мані» (3,7 млрд грн), ТОВ «Парком Транс» (1,96 млрд грн),
ПП «Петра-Резерв» (1,76 млрд грн), НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ
«Укрнафта» (1,69 млрд грн), ТОВ «Надра Геоцентр» (1,57 млрд грн).
За 2019 рік списано податкового боргу щодо зведеного бюджету у сумі
5.870,9 млн грн проти 3.962 млн грн у 2018 р., а за платежами державного
бюджету – 5.180,7 млн грн проти 3.553,2 млн грн у 2018 р. (або на 45,8%
більше). Найбільше списано податкового боргу щодо державного бюджету по
податку на прибуток підприємств (2,46 млрд грн) та ПДВ з вироблених в
Україні товарів (робіт, послуг) (2,34 млрд грн).
Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до зведеного
бюджету зменшилися за рік на 595,5 млн грн і становили на кінець звітного
періоду 2.377,2 млн грн, або 1,9% податкового боргу, з них щодо державного
бюджету – 2.207,6 млн грн (за рік зменшилися на 479,8 млн грн, або на 17,9%).
Загальний обсяг переплат до зведеного бюджету збільшився за рік на
29.586,9 млн грн, або на 57,7%, та на 01.01.2020 р. становив 80.839 млн грн, з
них до державного бюджету – 65.298,1 млн грн (у т.ч.: надміру сплачені суми
10податків і зборів – 16.049,8 млн грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані
у наступному звітному періоді, – 49.248,3 млн грн), що на 28.236,8 млн грн
більше ніж на початок 2019 р. Вагомі суми переплат до державного бюджету
склалися щодо частини чистого прибутку державних підприємств, що
вилучається до бюджету (27,9 млрд грн), податку на прибуток підприємств
(18,67 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних
товарів (продукції) (7,6 млрд грн, з них щодо тютюнових виробів – 6,1 млрд
грн), податку та збору на доходи фізичних осіб (4,24 млрд грн), ПДВ з
вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (2,94 млрд грн).
Загалом продовження зростання податкового боргу перед бюджетом
негативно впливає на виконання доходів бюджету, свідчить про подальше
погіршення стану фінансової дисципліни платників податків і недієвість
заходів органів ДПС щодо управління податковим боргом. Комітет і Рахункова
палата неодноразово звертали увагу Уряду на необхідність активізації процесу
стягнення податкового боргу і недопущення його приросту.
З огляду на наведене можна також зробити висновок про недостатність
дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (ДФС, ДПС і
ДМС), із забезпечення виконання планових показників доходів державного
бюджету на 2019 р., включаючи вжиття заходів щодо поліпшення справляння
та адміністрування податків і зборів (включаючи погашення податкового
боргу, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та
протидії контрабанді, запобігання незаконному відшкодуванню ПДВ та
відмиванню коштів через офшорні зони). У цьому контексті слід звернути
увагу, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 р.
№ 568-IX «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України
з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів
можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які
призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України» (із
змінами від 30.04.2020 р. № 576-IX) утворену відповідну Комісію для
розслідування можливих корупційних дій посадових осіб ДФС, ДПС і ДМС,
які призвели до недоотримання доходів державного бюджету в особливо
великих розмірах у період з 1 січня 2019 року по цей час.
За даними ДПС втрати доходів бюджетів від наданих податкових пільг
за 2019 р. становили 42.728,2 млн грн, що на 6.983,4 млн грн, або на 19,5%,
більше ніж за 2018 р., з них найвагоміші втрати бюджету від пільгового
оподаткування відбулися щодо: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт,
послуг) – 30.926,6 млн грн /збільшення за рік на 25,9%/, податку на майно
(включаючи плату за землю) – 9.230,1 млн грн /збільшення на 0,7%/, податку
на прибуток підприємств – 1.725,9 млн грн /зменшення на 8,9%/, акцизного
податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 799,5 млн
грн /збільшення в 7,9 раза/. Зростання обсягів втрат доходів бюджету внаслідок
пільгового оподаткування може бути результатом як розширення бази
податкових пільг згідно із законодавством, так і недостатнього контролю за
правомірністю отримання відповідних пільг суб‘єктами господарювання.
ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ДЕРЖАВНОГО БОРГУ
11За підсумками виконання державного бюджету за 2019 рік дефіцит
становив 80.993,7 млн грн, або 2% ВВП при затвердженому із змінами
граничному обсязі дефіциту – 91.134,3 млн грн (дефіцит у 2017 р. –
47.882,1 млн грн, або 1,6% ВВП, у 2018 р. – 59.251,1 млн грн, або 1,7% ВВП,), у
т.ч. за загальним фондом – 68.833,8 млн грн, або 98,9% граничного обсягу
(69.617,2 млн грн), за спеціальним фондом – 12.159,9 млн грн, або 56,5%
граничного обсягу (21.517,1 млн грн). Нижчий показник дефіциту державного
бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед,
проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах,
менших за бюджетні призначення. Разом з тим, такий показник дефіциту за
своїм номінальним обсягом є найбільшим за всі роки.
До державного бюджету за 2019 рік надійшло 549,5 млн грн коштів від
приватизації державного майна, або 3,2% затвердженого показника /у 2017 р.
– 3.376,8 млн грн, або 19,7%; у 2018 р. – 268,8 млн грн, або 1,4%/, що на
280,8 млн грн більше ніж у 2018 р. Основні надходження планувалося
отримати саме від приватизації об’єктів великої приватизації
(розпорядженням КМУ від 16.01.2019 р. № 36-р затверджено перелік таких
об’єктів /21 од./), однак кошти надійшли лише від продажу об’єктів малої
приватизації. За поясненнями Фонду держмайна невиконання планових
показників таких надходжень відбулося внаслідок, насамперед, блокування
судовими рішеннями приватизації об’єктів великої приватизації (а саме АТ
«Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Завод «Елекроважмаш», ПрАТ
«Індар», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», АТ «Одеський
припортовий завод», ПрАТ «Президент – Готель»). З цього приводу
Рахункова палата зауважує, що наміри Уряду реалізувати прийнятий ще у січні
2018 р. Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна»
не призвели до очікуваного результату – залучення у 2019 р. широкого кола
інвесторів до придбання державної власності, а надходження від приватизації
не є надійним джерелом для фінансування державного бюджету. Загалом
щорічне значне невиконання плану надходжень від приватизації свідчить як
про недоліки планування таких надходжень, так і про недостатність та
неефективність вжитих заходів з реалізації приватизаційної політики.
У зв’язку з невиконанням плану надходжень від приватизації
держмайна, керуючись частиною четвертою статті 15 Кодексу, Урядом у
листопаді 2019 р. (розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1104-р) за
погодженням з Комітетом перерозподілено планові показники щодо джерел
фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 16,4 млрд грн:
зменшено за кодом 500000 «Надходження від приватизації державного майна»
та збільшено за кодом 401000 «Запозичення». Зазначене не вплинуло на обсяг
дефіциту державного бюджету, але спричинило зростання обсягу державного
боргу.
Раніше, керуючись цією ж нормою, з метою зменшення державного
боргу Урядом прийнято рішення (розпорядження КМУ від 21.08.2019 р.
№ 675-р), погоджене з Комітетом, про зміну обсягів джерел фінансування
загального фонду державного бюджету у сумі 9.117,6 млн грн (зменшення за
кодом 401000 «Запозичення» у зв’язку з відповідними надходженнями за
12кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження
внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів»). Підставою для прийняття
зазначеного рішення стали надходження від Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб внаслідок дострокового погашення векселів, що були видані ним
в обмін на ОВДП (випуск яких здійснено для надання кредитів цьому Фонду у