Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на ринку електричної енергії

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та

митної політики

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні

14 липня 2021 року (протокол № 95) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного

кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув

проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо стабілізації розрахунків на ринку електричної енергії (реєстр. № 5399

від 19.04.2021), поданий народним депутатом України Камельчуком Ю.О.

Законопроектом пропонується, зокрема:

продовжити до 01.01.2026 р. (у діючій нормі – до 01.01.2022 р.)

застосування касового методу для платників податку на додану вартість, які

здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової

енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у

процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону

України «Про ринок електричної енергії»;

тимчасово, до 1 січня 2026 року:

-надати право платникам податку-виробники електричної енергії за

«зеленим тарифом» обчислювати податкове зобов’язання з податку на

прибуток підприємств шляхом множення відповідного податку за квартальний

податковий (звітний) період на коефіцієнт оплати за реалізовану електричну

енергію за «зеленим тарифом» за такий податковий період, який обчислюється

шляхом ділення суми отриманої оплати за реалізовану у календарному

кварталі за електричну енергію за «зеленим тарифом» на загальну вартість

реалізованої виробником електричної енергії за «зеленим тарифом» у такому

календарному кварталі, а для суб’єктів господарювання – виробників

електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки для забезпечення

загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної

енергії, при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток

підприємств – незастосування коригування встановлене абзацом першим

підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України, в

частині резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків

(зменшення корисності активів) на суми дебіторської заборгованості за

відпущену електричну енергію;

-встановити, що учасники процедури погашення заборгованості на

Оптовому ринку електричної енергії України не проводять нарахування

податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість і

До реєстр. № 5399 від 19.04.2021

2не змінюють склад податкових зобов'язань та податкового кредиту звітних

податкових періодів платників податку по операціях з постачання, передачі,

розподілу електричної енергії, постачання вугілля та/або продуктів його

збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, за якими

виникла така заборгованість;

зменшити фінансовий результат до оподаткування податком на

прибуток підприємств на суму кредиторської заборгованості та збільшити

фінансовий результат до оподаткування на суму дебіторської заборгованості,

списаних відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на

погашення заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної

енергії».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація

дозволить:

учасникам ринку електричної енергії на практиці реалізувати всі

передбачені Законом України «Про заходи, спрямовані на погашення

заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії»

механізми погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії,

без створення додаткових негативних податкових наслідків для таких

учасників погашення заборгованості;

погасити ланцюгову заборгованість між ДП «Енергоринок» та

учасниками оптового ринку електричної енергії, що утворилася станом на

01.07.2019 р. та складає близько 30 млрд грн;

значно поліпшити фінансовий стан учасників ринку електричної енергії

та забезпечити стабільність, доступність та підтримання належного рівня

якості і безпеки постачання електроенергії споживачам в Україні.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному

висновку зазначає, що положення законопроекту матимуть негативний вплив

на надходження податків до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу

положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки

розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків,

кількість та перелік платників податків, на яких поширюватимуться положення

законопроекту, при його прийнятті. При цьому Мінфін зауважує, що сума

прогнозних (можливих) втрат, виходячи з фактичних даних за 2020 рік по

підприємствах-виробниках електроенергії, при застосуванні лише положення

нового пункту 56 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»

Податкового кодексу України складатиме 2,5 млрд грн, проте загальна сума

впливу на бюджетні надходження з податку на прибуток підприємств може

бути значно більшою внаслідок коригування фінансового результату до

оподаткування, яке вбачається здійснювати через зменшення фінансового

результату платників податку – учасників процедури погашення

заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії України.

Головне науково-експертне управління Арарату Верховної Ради України

у своєму висновку до законопроекту зауважує, що загальною вадою

До реєстр. № 5399 від 19.04.2021

3законопроекту є те, що пропонований підхід до вирішення питань погашення

заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України,

не містить завершеного механізму регулювання, оскільки чітко не визначає:

заборгованість, щодо якої передбачається нарахування податкових зобов’язань

та податкового кредиту з податку на додану вартість, корегування фінансового

результату до оподаткування у частині податку на прибуток підприємств;

конкретних платників податків, яких стосується вказана норма. У зв’язку з

цим, на думку ГНЕУ, такий підхід може призвести до заниження податкового

зобов’язання окремими платниками податків та, як наслідок, зменшення

бюджетних надходжень, аналогічне зауваження стосується й списання

податкового боргу, у частині якого, до того ж, не визначено, яких податків та

зборів пропонується списання.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат

бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення

збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу

України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради

України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності

відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) та його

застосування (до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця,

наступного за місяцем опублікування відповідного закону) не узгоджується з

частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну

введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та

підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо

стабільності податкового законодавства.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що законопроект

матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів

бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного

закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше

1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року

(або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00

Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2021/235417 від 15.07.2021