Тип: Інші
№ 5373
Дата: 14 квітня 2021 р.
Статус: Знято з розгляду
Субʼєкт: Народний депутат України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту постанови Верховної Ради України
"Про заходи, спрямовані на вшанування пам’яті загиблих дітей та
посилення соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок
воєнних дій та збройних конфліктів"
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Бойові дії на Донбасі принесли страждання і біль мільйонам людей в
Україні, і особливо постраждали родини, у яких безвинними жертвами
воєнних дій стали діти.
За інформацією Управління Верховного комісара ООН з прав людини,
за весь період конфлікту на сході України – з 14 квітня 2014 року по 31 січня
2021 року, – у зв'язку з веденням бойових дій і їх наслідками, загалом серед
цивільного (мирного) населення загинуло 3077 осіб, у тому числі 148 дітей (99
хлопчиків і 49 дівчаток)1. При цьому також було поранено понад 7 тисяч
мирних громадян, у їх числі – майже 400 дітей.
Лише через спрацювання мін і вибухонебезпечних предметів, як
повідомив у квітні 2021 р. Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), з початку воєнних
дій на Донбасі загинули 42 дитини, а 144 – були поранені.
Безумовно, необхідним є як належне вшанування на державному рівні
пам’яті дітей, які загинули на території України внаслідок воєнних дій та
збройних конфліктів, так і надання відповідної соціальної підтримки тим
дітям, що фізично і психологічно постраждали від них.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з
дітьми" від 26 січня 2016 року № 936-VIII було запроваджено поняття "дитина,
яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, - дитина, яка
внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію,
каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була
викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у
військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні".
При цьому для таких дітей не було встановлено жодних соціальних
гарантій, які носять матеріальний характер. На державу покладено обов’язок
вживати всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, догляду за
ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з
полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон. На
відповідні міністерства покладено обов’язок створювати умови для медичної,
психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які
постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №
268 затверджено Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок
воєнних дій та збройних конфліктів (далі – Порядок). Однак на практиці
1 Розділ ІІІ Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 1 серпня 2020 – 31 січня 2021 / УВКПЛ.
11.03.2021. https://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/31stReportUkraine-ukr.pdf
2
набуття вказаного статусу є надзвичайно складним для постраждалих дітей і
їхніх родин, а отримання необхідних цій категорії діток соціальних пільг і
гарантій – фактично неможливим. Це спричинює посилення соціальної
напруги і дефіциту соціальної справедливості в українському суспільстві.
Адже склалася надзвичайна диспропорція між загальною кількістю
постраждалих унаслідок збройного конфлікту дітей і кількістю тих із них, хто
отримав вищевказаний статус постраждалої дитини.
Так, за оцінками ЮНІСЕФ, на сьогодні через конфлікт на Донбасі
продовжують зазнавати серйозних ризиків для свого фізичного здоров’я і
психологічного благополуччя понад 430 тисяч дітей.
При цьому, станом на кінець січня 2021 року, як повідомляє
Міністерство соціальної політики України, статус дитини, постраждалої
внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, загалом було надано лише
57 тис. 771 українській дитині. Із цієї кількості 93 дитини отримали поранення,
контузію та каліцтво, 57 тис. 677 дітей зазнали психологічного насильства, а
одна – потерпіла від фізичного насильства.
Надзвичайно складною залишається ситуація із наданням статусу
постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів для дітей з числа
внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За інформацією Мінсоцполітики, станом
на січень 2021 року в Україні офіційно обліковано понад 1,4 мільйона ВПО, у
тому числі 196 тис. 130 дітей (з них 186 тис. 739 неповнолітніх перемістились
із Донецької та Луганської областей). Водночас, за офіційними оцінками, в
Україні лише приблизно 20% від загальної кількості дітей з числа ВПО
отримали статус постраждалих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Однією із причин цього можна вважати відсутність належної соціальної
підтримки такий дітей, що стримує людей від звернення до органів опіки і
піклування для отримання статусу.
Іншою причиною є складність процедури отримання статусу дітьми,
щодо яких були вчинені кримінально-карні діяння, оскільки Порядок
виписаний так, що в існуючій ситуації майже унеможливлює отримання
статусу дітьми, так як вимагає надання документів, які підтверджують
подання заяв про вчинення кримінального правопорушення щодо дитини, про
залучення дитини до кримінального провадження як потерпілої або визнання
дитини потерпілою, а також витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань
про відкриття кримінального провадження за вказаною заявою про вчинення
злочину щодо дитини та висновку експерта за результатами судової
експертизи, яка встановлює факт отримання дитиною поранення, контузії,
каліцтва, зазнання фізичного, сексуального, психологічного насильства
внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Основна проблема в тому, що люди, які залишили місце конфлікту
разом із дітьми, щодо яких були вчинені злочини, не зверталися до
правоохоронних органів з відповідними заявами, а тому сьогодні такі діти у
своїй більшості позбавлені можливості отримання статусу.
Але слід зазначити, що будь-яка дитина, яка змушена була залишити
3
свій дім через збройний конфлікт, автоматично повинна вважатися
постраждалою від такого конфлікту, оскільки як мінімум вона зазнала
психологічних страждань через розлуку з близькими чи друзями, не говорячи
вже про тих дітей, які отримали інвалідність через поранення чи інші
ушкодження здоров’я але не звернулися до правоохоронних органів з
відповідною заявою.
Тому сьогодні гостро стоїть питання необхідності спрощення Порядку
в частині усунення залежності надання статусу від необхідності доведення
вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення
дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому
порядку у відповідних правоохоронних органах, реєстрації злочину у Єдиному
реєстрі досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження.
Ще однією проблемою, яка сьогодні спостерігається, є порушення
окремими органами опіки і піклування Порядку в частині безпідставної
відмови у наданні статусу, а також протиправного позбавлення такого статусу.
У такій ситуації Уряд зобов’язаний вжити заходів для ліквідації порушень та
упередження їх у майбутньому.
Крім того, не можна залишити поза увагою питання соціального захисту
дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у тому
числі дітей з інвалідністю.
Держава не має жодного морального права залишити таких дітей сам на
сам зі своїми проблемами, вона просто зобов’язана вживати всіх можливих
заходів для створення належних умов для їх соціальної адаптації та
реабілітації, а також для належно рівня соціального захисту.
2. Цілі і завдання прийняття акта
Цілі і завдання прийняття акта – забезпечення належного вшанування
пам’яті загиблих дітей, а також захисту прав та інтересів дітей, які
постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта
Проектом постанови пропонується:
1. Вшанувати на державному рівні в Міжнародний день дітей -
безневинних жертв агресії (4 червня) пам’ять дітей, які загинули на території
України внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України у двотижневий строк з дня
прийняття цієї Постанови розробити та затвердити план заходів щодо
вшанування на державному рівні пам’яті дітей, які загинули внаслідок
воєнних дій та збройних конфліктів.
3. Рекомендувати місцевим органам виконавчої влади вшанувати на
місцевому рівні пам’ять дітей, які загинули внаслідок воєнних дій та збройних
конфліктів,шляхом найменування навчальних закладів, закладів позашкільної
освіти, топонімічних об’єктів.
4. Рекомендувати Державному комітету телебачення і радіомовлення
4
України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені вшануванню
пам’яті дітей, які загинули внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
5. Рекомендувати Кабінету Міністрів України в одномісячний строк з
дня прийняття цієї Постанови:
1) подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо
надання додаткових соціальних гарантій:
дітям, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших
ушкоджень здоров’я від вибухових речовин, боєприпасів і військового
озброєння внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;
дітям, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я від
вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння внаслідок воєнних
дій та збройних конфліктів, але не отримали інвалідність.
2) під час підготовки проекту закону, передбаченого підпунктом 1 цього
пункту, врахувати положення щодо:
надання дітям одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та
щорічної допомоги на оздоровлення;
проходження дітьми безоплатної психологічної, медико-психологічної
реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих
центрів і назад;
повного державного забезпечення дітей з інвалідністю до вступу їх до
школи з виплатою щомісячної грошової допомоги;
забезпечення дітей з інвалідністю безкоштовним харчуванням;
надання пільг з безплатного проїзду у межах України на всіх видах
транспорту (крім таксі) дитині з інвалідністю та особі, яка супроводжує таку
дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад;
щорічного безплатного забезпечення дитини з інвалідністю та одного з
батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою для будь-якого виду оздоровлення
чи відпочинку протягом двох місяців;
позачергового обов'язкового забезпечення дітей місцями у дошкільних
закладах освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
3) удосконалити Порядок в частині усунення залежності надання
статусу від необхідності доведення вчинення щодо дитини кримінального
правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої,
зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних
органах, реєстрації злочину у Єдиному реєстрі досудових розслідувань про
відкриття кримінального провадження.
6. Рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити заходів з метою
неухильного дотримання органами опіки та піклування положень Порядку та
недопущення випадків безпідставної відмови у наданні статусу дитини, яка
постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та випадків
необґрунтованого скасування такого статусу.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового
регулювання
5
У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Закон
України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про
основи соціальної захищеності в Україні", Постанова Кабінету Міністрів
України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу
дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів".
Реалізація проекту постанови не потребує внесення змін до інших
законодавчих актів.
5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація проекту постанови не потребує додаткових фінансових
витрат за рахунок Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття
акта
Прийняття запропонованого проекту постанови Верховної Ради
України дозволить:
вшанувати на державному рівні загиблих внаслідок воєнних дій та
збройних конфліктів дітей;
посилити соціальний захист дітей з інвалідністю внаслідок воєнних дій
та збройних конфліктів, а також дітей, які отримали поранення чи інші
ушкодження здоров’я, але не отримали інвалідність;
вирішити питання спрощення надання статусу постраждалим дітям.
Народний депутат України Королевська Н.Ю.
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Королевська Наталія Юріївна
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B040000007FAE280094288F00
Дійсний до: 26.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 128д9/1-2021/127332 від 13.04.2021