Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем податкової адреси платників податку

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Комітет з питань бюджету

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23

Комітет Верховної Ради України

з питань фінансів, податкової та

митної політики

До законопроекту за реєстр. № 5244-2 від 30.03.2021

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на засіданні 2 червня

2021 року (протокол № 90) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного кодексу

України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект

Закону України «Про внесення до Податкового кодексу України щодо

встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за

місцем отримання доходу та місцем податкової адреси платників податку»

(реєстр. № 5244-2 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України

Южаніною Н.П., Кулінічем О.І. та іншими.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується, зокрема:

передбачити для розділу IV Податкового кодексу України визначення

терміну «відокремлені підрозділи» – розташовані поза місцезнаходженням

юридичної особи (у тому числі на території іншої територіальної громади)

структурні підрозділи, в тому числі філії, відділення такої юридичної особи, а

також інші структурні підрозділи такої юридичної особи (виробництво, цех,

дільниця, бригада, бюро, лабораторія, управління, відділ, служба тощо), які не

мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї

діяльності, не складають окремого балансу, на яких використовується праця

фізичних осіб на підставі трудових та/або цивільно-правових договорів;

встановити, що податок на доходи фізичних осіб (далі – податок),

нарахований податковим агентом на доходи фізичних осіб – платників податку,

підлягає сплаті (перерахуванню) до відповідних бюджетів в один з таких способів

(за вибором податкового агента):

1) 100% суми нарахованого податку сплачується (перераховується) за:

місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів (як

уповноважених, так і не уповноважених нараховувати, утримувати і

сплачувати (перераховувати) податок до бюджету), де працюють такі фізичні

особи – платники податку;

податковою адресою самозайнятої фізичної особи, у якої працюють такі

фізичні особи - платники податку;

2

До реєстр. № 5244-2 від 30.03.2021

2) сума нарахованого податку сплачується (перераховується) у такому

співвідношенні:

50% – за податковою адресою фізичних осіб – платників податку (за їх

заявою);

50% – за: місцезнаходженням юридичної особи (в тому числі

сільськогосподарського товаровиробника) та її відокремлених підрозділів, де

працюють такі фізичні особи – платники податку (або за місцезнаходженням

земельних ділянок, на яких проводиться діяльність сільськогосподарського

товаровиробника (розмір податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до

відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, розраховується

як добуток таких 50% податку та питомої ваги площі земельних ділянок такого

сільськогосподарського товаровиробника, розташованих на території відповідної

територіальної громади, у площі всіх земельних ділянок такого

сільськогосподарського товаровиробника); місцем здійснення діяльності

фізичних осіб – платників податку, які є працівниками самозайнятої особи;

встановити порядок обрання податковим агентом одного із способів сплати

податку до бюджетів;

встановити, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не

уповноважений нарахувати (сплачувати) податок, усі обов'язки податкового

агента за такий відокремлений підрозділ, у тому числі щодо перерахування до

відповідних бюджетів сум податку, має виконувати юридична особа.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація запропонованих

законопроектом підходів до сплати (перерахуванню) податку до бюджетів

відповідних територіальних громад дозволить забезпечити збалансоване та

справедливе наповнення місцевих бюджетів, що сприятиме їх розвитку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає,

що реалізація положень законопроекту призведе до розбалансування місцевих

бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати

неможливо у зв'язку з відсутністю вихідних даних. Водночас зауважено, що

реалізація запропонованого механізму перерахування податку до бюджетів

потребує здійснення відповідних економічних розрахунків і перегляду усіх

параметрів механізму формування місцевих бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у

своєму висновку до законопроекту зауважує, що за пропонованого підходу, який

хоч і створює певні запобіжники у вигляді правила, все ж базується на

волевиявленні платника податку та не передбачає чіткого закріплення

відповідного податку за конкретним бюджетом, що як наслідок, принаймні у

середньостроковому періоді унеможливлює прогнозування бюджетних

надходжень та відповідно створює ризики для бюджету щодо належного

фінансового забезпечення відповідних бюджетних програм.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування

(включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини

першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91

Регламенту Верховної Ради України.

3

До реєстр. № 5244-2 від 30.03.2021

Крім того, питання зарахування податку до місцевих бюджетів певним

чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України.

Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести

відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження

правових норм, на що також звертає увагу Мінфін.

За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що:

1) законопроект матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни

показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб:

збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та

зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття

відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше

1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або

1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) положення законопроекту потребують узгодження з відповідними

нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

Голова Комітету Ю. Арістов

ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:Арістов Юрій Юрійович

Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00

Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України

№ 04-13/9-2021/180937 від 03.06.2021