Тип: Звичайний
№ 5240
Дата: 12 березня 2021 р.
Статус: Опрацьовується в комітеті
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань бюджету
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-40-29, 255-43-61, факс: 255-41-23
Комітет Верховної Ради України
з питань соціальної політики та
захисту прав ветеранів
Про розгляд законопроекту
за реєстр. № 5240 від 12.03.2021
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні
16 червня 2021 року (протокол № 92) відповідно до статей 27 і 109 Бюджетного
кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України розглянув проект
Закону України «Про найм та працевлаштування моряків» (реєстр. № 5240
від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г. М.,
Бобровською С. А., Мережком О. О. та іншими, і повідомляє наступне.
У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктами законодавчої
ініціативи вказано, що законопроект розроблено з метою правового врегулювання
державної політики у сфері працевлаштування моряків; створення та
функціонування саморегулівної організації крюінгових компаній.
Слід відмітити, що переважна більшість статей законопроекту визначає засади
діяльності крюінгових компаній на підставі створення ними саморегулівної
організації, при цьому лише кілька статей законопроекту стосуються безпосередньо
питань працевлаштування моряків.
Доцільно нагадати, що відносини у сфері зайнятості моряків регулюються, в
першу чергу, статтею 54 Кодексу торгівельного мореплавства України, якою
встановлено, що порядок прийняття на роботу суднового екіпажу, їх права і
обов’язки, умови роботи на судні та оплати праці, соціально-побутового
обслуговування на морі і в порту, а також порядок і підстави звільнення
регулюються законодавством України, цим Кодексом, статутами служби на
морських і риболовних суднах, генеральними та галузевими тарифними угодами,
колективними і трудовими договорами (контрактами). Відтак, переважна більшість
положень законопроекту, що стосуються власне працевлаштування моряків вже
врегульовані Кодексом торгівельного мореплавства України.
2Водночас, на даний час засади діяльності суб’єктів господарювання, які
надають послуги з посередництва у працевлаштуванні (незалежно від сфери їх
діяльності), законодавчо закріплено у розділі VI Закону України «Про зайнятість
населення», при цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про ліцензування
видів господарської діяльності» посередництво у працевлаштуванні за кордоном
відноситься до господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
Серед іншого, законопроектом передбачається створення та функціонування
саморегулівної організації крюінгу, яка є неприбутковою, саморегулівною
організацією господарського саморегулювання (утворюється та діє на засадах
добровільного членства), об’єднує юридичних осіб приватного права та/або
фізичних осіб – підприємців резидентів України, які надають послугу із пошуку та
подальшого працевлаштування моряка, у тому числі за кордоном. При цьому,
зазначена організація не може займатися підприємницькою або господарською
діяльністю, яка є предметом її саморегулювання, а доходи /зокрема, вступні,
членські чи цільові внески, пожертвувані громадянами, підприємствами,
установами та організаціями/ саморегулівної організації крюінгу
використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання (стаття
10 законопроекту).
Відтак, створення саморегулівної організації крюінгу призведе до збільшення
доходів державного та місцевих бюджетів, зокрема за рахунок справляння:
адміністративного збору за державну реєстрацію таких організацій, беручи до
уваги вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних
осіб – підприємців та громадських формувань» та враховуючи положення
Бюджетного кодексу України щодо зарахування такого збору до державного або
місцевих бюджетів (пункт 25-1 частини другої статті 29, пункт 36-2 частини
першої статті 64 та пункт 14 частини першої статті 64-1 Бюджетного кодексу
України);
плати за видачу крюінговій компанії ліцензії на діяльність із посередництва у
працевлаштуванні моряків або інших осіб на судно за кордоном, беручи до уваги
вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та
враховуючи положення Бюджетного кодексу України щодо зарахування такої плати
до державного або місцевих бюджетів (пункт 25 частини другої статті 29, пункти
21 і 22 частини першої статті 64 та пункт 2 частини першої статті 64-1, пункти
18 і 19 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України).
Поряд з цим, законопроектом передбачена можливість делегування
саморегулівним організаціям крюінгу повноважень центральних органів виконавчої
влади у порядку, затвердження якого покладається на Кабінет Міністрів України,
при цьому, державний контроль за дотриманням вимог законодавства
3саморегулівною організацією крюінгу при реалізації делегованих їй повноважень
здійснюватиме центральним органом виконавчої влади, який виконує функції з
формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення,
трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, а за виконанням
делегованих повноважень – орган державної влади, повноваження якого делеговано
саморегулівній організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
(стаття 24 законопроекту). Доцільно зауважити, що таке делегування
повноважень має супроводжуватись передачею відповідних фінансових,
матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих
повноважень.
Поряд з цим, статтею 23 законопроекту передбачено, що орган державної
влади, що реалізує державну політику у сфері крюінгу (Мінекономіки) має право
звернутись з позовом до суду щодо припинення саморегулівної організації крюінгу
або статусу саморегулівної організації, що матиме наслідком потребу у сплаті за
місцем розгляду справи судового збору, який, відповідно до статті 9 Закону України
«Про судовий збір», зараховується до спеціального фонду державного бюджету.
Отже, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може
потребувати додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку
висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному
висновку до цього законопроекту, відмітивши, що через відсутність вихідних даних
щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін не має
можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках
державного бюджету.
Водночас Мінфін зауважує, що законопроект потребує доопрацювання,
зокрема положення пункту 14 частини другої статті 15 законопроекту необхідно
привести у відповідність до вимог пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу
України, доповнивши, що саморегулівна організація крюінгу подає, крім
фінансової, ще і податкову звітність /вказаним пунктом встановлено, що
неприбуткові підприємства, установи та організації, подають звіт про
використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою,
затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування
та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність/.
Крім того, Мінфін наголошує, що положеннями законопроекту не
передбачено, що однією з вимог до установчих документів такого виду організацій
повинно бути визначено, що у разі припинення юридичної особи, якою є
саморегулівна організація крюінгу, її активи повинні передаватись одній або
кільком неприбутковим організаціям такого ж виду або зарахування до доходу у
4відповідності до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу
України.
Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та
частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права
законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни
показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування
(включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів
України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень
бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення
орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про
невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.
Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до
вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або
їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують
надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не
пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку
планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення
приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не
раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
За підсумками розгляду Комітет прийняв рішення, що проект Закону України
«Про найм та працевлаштування моряків» (реєстр. № 5240 від 12.03.2021), поданий
народними депутатами України Третьяковою Г. М., Бобровською С. А.,
Мережком О. О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи
видатки державного бюджету на здійснення уповноваженими державними
органами державного контролю за діяльністю саморегулівної організації крюінгу,
а також збільшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів від сплати
адміністративного збору за проведення державної реєстрації та плати за видачу
ліцензій на діяльність організаціям крюінгу). У разі прийняття відповідного закону
до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після
15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим
року залежно від часу прийняття закону).
Голова Комітету Ю.Ю. Арістов
ЄАС ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:Арістов Юрій Юрійович
Сертифікат: 58E2D9E7F900307B04000000D6452E0032508F00
Дійсний до: 28.01.2023 0:00:00Апарат Верховної Ради України
№ 04-13/9-2021/201232 від 17.06.2021