Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету

1ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури

громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними

особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету"

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України

щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури

громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами

належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету" розроблено з

метою детінізації економіки, створення передумов для подальшої імплементації в

Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-

під оподаткування (Плану дій BEPS), який був розроблений Організацією

економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для боротьби з розмиванням

бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон, а також заходів з

лібералізації валютного регулювання.

За даними Казначейства України, у 2019 році доходи від сплати податків і

зборів до державного бюджету склали 799,8 млрд гривень, до місцевих бюджетів –

270,5 млрд гривень, у тому числі надходження податку і збору на доходи фізичних

осіб (включаючи самозайнятих осіб) загалом склали 275,5 млрд гривень. За 2020

рік ці показники становили 851,1 млрд грн, 285,6 млрд грн і 295,1 млрд грн

відповідно.

Водночас за розрахунками Міністерства розвитку економіки, торгівлі та

сільського господарства України у 2019 році рівень тіньової економіки склав 29%

від обсягу офіційного ВВП, у І кварталі 2020 року – 31%.

Крім того, одним із негативних явищ сучасного ринку праці України є

переміщення частини зайнятого населення до неофіційного (тіньового) сегмента.

Така форма зайнятості передбачає приховування від обліку та оподаткування

результатів дозволеної законодавством діяльності. Так, згідно з даними Державної

служби статистики України кількість неформально зайнятого населення віком від

15 до 70 років в Україні у 2019 році складала 3 460,4 тис. осіб, у січні – вересні

2020 року – 3 275,5 тис. осіб, а відтак, доходи таких громадян залишаються

незадекларованими та з них не сплачуються передбачені законом податки і збори.

З 1 січня 2017 року Україна приєдналась до міжнародної програми

розширеного співробітництва з питань імплементації Плану дій BEPS, участь у

якій на сьогодні беруть понад 135 країн і юрисдикцій.

2Наразі на законодавчому рівні вже врегульовано низку питань, необхідних для

імплементації окремих кроків Плану дій BEPS, які спрямовані на забезпечення

більшої прозорості та розширення бази оподаткування за рахунок залучення до

сплати податків платників, які уникали оподаткування, застосовуючи методи,

побудовані на використанні транскордонних операцій. Зокрема, Законом України

"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення

адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у

податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX передбачено заходи з

удосконалення правил трансфертного ціноутворення та запровадження правил

оподаткування контрольованих іноземних компаній.

Також відбувається процес налагодження автоматичного обміну фінансовою

інформацією, що дасть змогу якісно застосовувати удосконалені правила

трансфертного ціноутворення, правила оподаткування контрольованих іноземних

компаній тощо.

Разом із запровадженням змін щодо прозорості процесів, пов'язаних зі

сплатою податків і зборів, доцільним є надання фізичним особам – резидентам

України та фізичним особам, які не є резидентами України, але були резидентами

та є чи були платниками податків в Україні, можливості самостійно виправити

допущені у минулому помилки та порушення шляхом добровільного декларування

активів.

Комплексне впровадження зазначених заходів забезпечить додаткову

прозорість та створить умови для належної сплати податків громадянами у

подальшому, підвищить загальний рівень податкової культури громадян.

Значна взаємна недовіра громадян до податкових органів має наслідком

здійснення господарської діяльності у тіні та приховування доходів від

оподаткування. Частковим вирішенням таких проблем є податкова амністія, як

свого роду пропозиція держави бізнесу чесного ведення господарської діяльності з

певного періоду в обмін на непритягнення до відповідальності за податкові

правопорушення вчинені до настання такого періоду.

Як зазначалося, такий захід повинен бути лише частиною комплексного

пакету заходів спрямованих на прозоре і ефективне адміністрування податкових

зборів зі сторони держави та ефективне розслідування пов'язаних з цим

правопорушень.

Зокрема, покращенням ефективності розслідування податкових

правопорушень може бути створення якісно нового органу із розслідування таких

правопорушень, який керуватиметься нульовою толерантністю до корупції.

3При цьому, ефективною податкова амністія може бути лише в період росту

економіки. А основною метою такого заходу є не одноразовий збір до бюджетів, а

максимальна детінізація наявної податкової бази та залучення коштів в економіку

держави (внесення готівкових коштів на рахунки чи переказ коштів із закордону).

Саме тому, враховуючи прогнозований ріст економіки у 2022 році, важкість

прогнозу на 2021 рік враховуючи пандемію, та прийняття Закону України "Про

бюро економічної безпеки України) з метою запровадження "нових правил" у

відносинах між державою та бізнесом вбачається за необхідне провести податкову

амністію.

Вказаний проект подається як альтернативний до проекту Закону України

"Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання

детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом

запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм

активів та сплати одноразового збору до бюджету" № 5153 від 25.02.2021 р.

Втім, вказаний законопроект містить суперечливі положення, зокрема щодо

строку за який можна подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

та моменту набрання чинності цим законопроектом.

Враховуючи це, даний законопроект подається як альтернативний до з метою

виправити дані та інші недоліки до першого читання.

2. Мета та завдання прийняття законопроекту

Законопроект розроблено з метою забезпечення додаткової прозорості та

створення умов для належної сплати податків громадянами у подальшому, а також

підвищення загального рівня податкової культури громадян. Також метою

законопроекту є максимальна детінізація наявної податкової бази та залучення

коштів в економіку держави (внесення готівкових коштів на рахунки чи переказ

коштів із закордону).

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом Закону України передбачається у період з 1 липня 2022 року до 1

липня 2023 року провести одноразове (спеціальне) добровільне декларування

активів фізичних осіб.

Для цього фізичні особи – резиденти України, у тому числі самозайняті особи,

а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на

момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування

(отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об'єкти декларування,

і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків,

4матимуть право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію із

зазначенням активів, що належать суб'єкту декларування на праві приватної

власності, якщо такі активи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що

підлягали в момент їх отримання оподаткуванню в Україні та з яких не були

сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань

оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України, та/або не були задекларовані в порушення податкового

законодавства та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових

періодів до 1 січня 2020 року. Таку можливість отримують всі громадяни України,

крім осіб, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали або мають

подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та

організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або

претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від

особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на

відповідні посади).

Проектом передбачена можливість поряд із поданням одноразової

(спеціальної) добровільної декларації безпосередньо фізичною особою подання

одноразової (спеціальної) добровільної декларації знеособлено (без ідентифікації

декларанта) через спеціально уповноваженого представника декларанта –

нотаріуса у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас цією

можливістю не матимуть право скористатися декларанти, які відповідно до Закону

України "Про запобігання корупції" вважаються близькими особами осіб, які за

будь-який рік, починаючи з 2005 року, подавали або мають подавати декларації

відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади

у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на

зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання

відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Суб'єктом декларування в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації

не зазначатиметься інформація про джерела походження задекларованих активів.

Задекларовані об'єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування

потребують підтвердження їх вартості документами (їх копіями) у разі

знаходження (реєстрації) активу за межами України та/або декларування валютних

цінностей, розміщених на рахунках в Україні, прав грошової вимоги. Інші активи,

які знаходяться (зареєстровані) в Україні, за бажанням декларанта можуть бути

підтверджені відповідними супровідними документами із визначенням їх вартості.

В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації можуть бути відображені

такі активи фізичної особи, зокрема, як валютні цінності (крім коштів у готівковій

5формі), цінні папери, рухоме та нерухоме майно, у тому числі об'єкти

незавершеного будівництва, частки (паї) у майні юридичних осіб, що знаходяться

(зареєстровані) як в Україні, так і за кордоном.

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування

визначатиметься за такими ставками:

– 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні і

прав грошової вимоги до резидентів України за визначених умов, а також інших

активів, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;

– 9 % щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у фінансових

установах за кордоном і прав грошової вимоги до нерезидентів України за

визначених умов, а також інших активів (зокрема рухомого і нерухомого майна,

майнових і корпоративних прав, фінансових інструментів), що знаходяться

(зареєстровані) за кордоном;

– 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном

обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних

декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання

одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Також пропонується поділ платежу на три частини протягом 3 років і

застосуванням ставок 6 %, 10,5 % та 3 % відповідно.

При цьому держава гарантуватиме суб'єкту одноразового (спеціального)

добровільного декларування:

а) звільнення у разі сплати ним у повному обсязі суми збору з одноразового

(спеціального) добровільного декларування від відповідальності за порушення

трудового, податкового, валютного законодавства та від обов'язку нарахування та

сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття)

активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній

декларації;

б) нерозголошення відповідними державними органами та їх посадовими

особами відомостей, що містяться в одноразових (спеціальних) добровільних

деклараціях та доданих до них документах, за виключенням випадків, коли це

прямо передбачено законами або рішенням суду;

в) заборону, крім визначених законом випадків, на використання відомостей,

що містяться в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у

розслідуваннях та/або перевірках відносно декларанта, а також як докази у

кримінальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення,

цивільних та адміністративних справах (у межах складу та вартості активів,

6зазначених в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для

нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правову базу у даній сфері правового регулювання становить

Конституція України, Податковий кодекс України, Закон України "Про нотаріат",

Закон України "Про банки і банківську діяльність", Закон України "Про захист

економічної конкуренції" та Закон України "Про запобігання корупції.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цього Закону не потребує збільшення видатків Державного

бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

законопроекту

Прийняття Закону дасть змогу створити стимули для виведення з тіні доходів,

прихованих від оподаткування, сприятиме підвищенню ефективності протидії

розмиванню податкової бази, залученню в економіку України додаткових ресурсів

та її активізації, підвищенню податкової культури громадян.

Народний депутат України Я.І. Железняк

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:ЖЕЛЕЗНЯК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA1040000009C6159007274B201

Дійсний до: 01.09.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 212д9/1-2021/83991 від 09.03.2021