Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу

України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Метою прийняття проєкту Закону України "Про внесення змін до

Бюджетного кодексу України" (далі – законопроєкт) є підвищення ефективності

реалізації державної політики у сфері дорожнього господарства шляхом надання

можливості органам місцевого самоврядування спрямовувати кошти субвенції з

державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення

будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального

користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у

населених пунктах (далі – субвенція) на погашення місцевого боргу, а також

спрямування субвенції на погашення і обслуговування місцевого боргу за

місцевими внутрішніми запозиченнями. Крім цього, передбачається

спрямування коштів державного дорожнього фонду (в межах діючих бюджетних

асигнувань) на утримання бюджетних установ, основним завданням яких буде

забезпечення функціонування та централізоване управління інформаційно-

аналітичними ресурсами дорожнього господарства.

У зв’язку із секвеструванням Державного бюджету України шляхом

прийняття Закону України "Про внесення змін до Державного бюджету на 2020

рік" (№ 553-ІХ від 13.04.2020 року), дохідна частина місцевих бюджетів зазнала

значних та необґрунтованих скорочень. За підрахунками Асоціації міст України

втрати місцевих бюджетів складають 9,65 млрд. грн., що спричинені зменшенням

обсягу фінансових ресурсів Державного фонду регіонального розвитку, а також

скороченням цілої низки державних субвенцій: на проведення місцевих виборів

депутатів, на підтримку розвитку об’єднаних територіальних громад, на

покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників

закладів загальної середньої освіти, на реалізацію програми "Спроможна школа

для кращих результатів" тощо.

Значна частина вказаних коштів була спрямована до Фонду боротьби з

гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом

SARS-CoV-2, що було створено з метою запобігання негативним наслідкам

кризових явищ у зв’язку пандемією, водночас це призвело до того, що місцеві

бюджети, не маючи жодної підтримки від держави, залишилися сам на сам з

даною проблемою. Це не зважаючи на те, що основний тягар боротьби з COVID-

2

19 лягає саме на плечі місцевого самоврядування. Станом на квітень 2020 року, в

зв’язку з рецесією спричиненою COVID-19, місцеві бюджети вже недоотримують

значну частину запланованих доходів від 10 до понад 30% в залежності від

громади. При цьому варто враховувати, що, на відміну від Державного бюджету

України, місцева влада не може розраховувати на додаткове фінансування від

іноземних партнерів чи з інших джерел.

Слід зауважити, що зменшення фінансування місцевих бюджетів також

ставить під загрозу виконання другого етапу децентралізації в Україні, який є

підґрунтям реформ у сфері охорони здоров’я, освіти, культури, соціальних

послуг, енергоефективності та інших секторах. На сьогодні менше чверті

податково-митних надходжень йде напряму в місцеві бюджети. Жодна

децентралізація не можлива і не дієва без фінансової складової.

Таким чином, зважаючи на виклики, що постали перед територіальними

громадами, на сьогоднішній день існує необхідність закріпити на законодавчому

рівні тимчасовий механізм перерозподілу коштів, що надходять до державного

та місцевих бюджетів, що дозволить зберегти фінансову основу місцевого

самоврядування та забезпечити місцеві бюджети адекватними ресурсами для

запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Цей законопроект пропонує вирішити вказану проблему шляхом тимчасового,

на період до кінця 2020 року, збільшення надходжень до місцевих бюджетів від

сплати податку на доходи фізичних осіб, зменшивши відповідно надходження до

державного бюджету. Запропоновані зміни будуть майже невідчутними для

державного бюджету (зменшать доходи з врахуванням фінансування менш ніж

на 1.5%), однак, неабияк покращать становище місцевих громад (збільшать

власні доходи місцевих бюджетів на понад 5%), а також відповідатимуть

принципу справедливості бюджетної системи України, за яким суспільне

багатство повинно справедливо розподілятися між громадянами та

територіальними громадами.

2. Мета та завдання прийняття акта

Метою розроблення законопроєкту є забезпечення ефективного

фінансування розвитку дорожньої галузі України, шляхом залучення додаткового

позабюджетного фінансування для виконання ремонтно-будівельних робіт на

автомобільних дорогах загального користування місцевого значення, а також

забезпечення належного фінансування місцевим бюджетам, якого вони були

позбавлені у зв’язку прийняттям Закону України "Про внесення змін до

3

Державного бюджету на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року та секвеструванням

бюджету.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту нормативно-

правового акта

Законопроєктом передбачається внести зміни до статтей 16, 17, 48, 71 та 103-

1 Бюджетного кодексу України щодо передбачення можливості для органів

місцевого самоврядування субвенції на погашення місцевого боргу, а також

спрямування субвенції на погашення і обслуговування місцевого боргу за

місцевими внутрішніми запозиченнями. Крім цього, пропонується доповнити

розділ VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України

новим пунктом відповідно до якого тимчасово, до 1 січня 2021 року:

1) податок на доходи фізичних осіб буде зараховуватися до загального фонду

Державного бюджету України – у розмірі 20 відсотків; до загального фонду

бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного

значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – у

розмірі 65 відсотків;

2) податок на доходи фізичних осіб, що сплачується на території міста Києва,

буде зараховуватись до загального фонду Державного бюджету України – у

розмірі 57 відсотків; до бюджету міста Києва – у розмірі 43 відсотків.

Такон пропонується внести зміни до пункту першого частини четвертої

статті 3 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства

України" та доповнити напрям спрямування коштів державного дорожнього

фонду (створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи

дорожнього господарства) похідним напрямом, а саме – утримання відповідних

бюджетних установ, які забезпечуватимуть функціонування зазначеної системи.

4. Нормативно-правова база у даній сфері правового регулювання

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Конституція України;

Бюджетний кодекс України;

Податковий кодекс України;

Закон України "Про автомобільні дороги";

Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

Закон України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України";

інші нормативно-правові акти.

4

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація запропонованого проекту Закону України не вплине на показники

зведеного бюджету України та матиме наслідком лише перерозподіл доходів між

державним та місцевими бюджетами. Утримання відповідної бюджетної

установи (установ) буде здійснюватись за рахунок коштів державного

дорожнього фонду в межах загального обсягу видатків на розвиток та утримання

автомобільних доріг загального користування державного значення, що

передбачені в Державному бюджеті України на відповідний рік.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проєкту Закону

Проєкт Закону забезпечить можливість збільшення фінансування для

покращення стану автомобільних доріг загального користування місцевого

значення за рахунок додаткових позабюджетних запозичень, ефективному та

цільовому використанню бюджетних коштів у 2020 році та дозволить зберегти

фінансову основу місцевого самоврядування та забезпечити адекватні ресурси

органам місцевого самоврядування, зокрема, для запобігання виникненню і

поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Народні депутати України В. В. Цабаль

Г. І. Васильченко

Я. І. Железняк

К. О. Рудик

СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Підписувач:ЦАБАЛЬ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA1040000008B62460040826801

Дійсний до: 11.03.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України

№ 219д9/1-2020/63195 від 01.06.2020