Проєкт Закону про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору)

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

з питань соціальної політики

та захисту прав ветеранів

вул. М. Грушевського, 5, м. Київ, 01008, www.rada.gov.ua

В И С Н О В О К

щодо проєктів законів України про заходи щодо упорядкування

системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних

виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання

адміністративних послуг (адміністративного збору)

(реєстр. № 5045) та

про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів

прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і

стягнень та плати за надання адміністративних послуг

(адміністративного збору) (реєстр. № 5045-1)

За дорученням Голови Верховної Ради України та відповідно до статті 16

Закону України «Про комітети Верховної Ради України» Комітет Верховної Ради

України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на своєму

засіданні 06 листопада 2024 року (протокол № 195) розглянув проєкти законів

України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів

прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та

плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр.

№ 5045 від 08.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, та про заходи

щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму,

соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання

адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр. № 5045-1 від

25.02.2021), поданий народними депутатами України Морозом В.В. та іншими.

Проєктом Закону України про заходи щодо упорядкування системи

розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових

платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг

(адміністративного збору) (реєстр. № 5045) пропонується перейти від

нормативного методу розрахунку прожиткового мінімуму до нормативно-

структурного, суть якого полягає у нормативному визначенні продовольчої

складової відповідно до фізіологічної потреби організму людини, тоді як вартість

непродовольчих товарів i послуг пропонується визначати виходячи із

встановленого співвідношення вартості наборів продуктів харчування та

вартості непродовольчих товарів i послуг у структурі прожиткового мінімуму, а

саме питома вага вартості наборів продуктів харчування - 50%, непродовольчих

товарів і послуг - 50 %. Цей прожитковий мінімум буде застосовуватись для

загальної оцінки рівня життя в Україні; встановлення розмірів мінімальної

2

заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до закону,

державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям та інших видів

соціальної допомоги, які є основним джерелом доходів; формування Державного

бюджету України та місцевих бюджетів.

Також проєктом передбачається запровадження нових базових величин,

які щороку мають затверджуватись Верховною Радою України в законі про

Державний бюджет України на відповідний рік, а саме:

- для соціальних виплат населенню;

- для соціальних виплат на дітей;

Ці базові величини встановлюються для розрахунку щомісячних

соціальних виплат (надбавок, підвищень, додаткової пенсії, пенсії за особливі

заслуги, різних видів соціальної допомоги), що встановлюються до пенсії,

державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, державної

соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;

стипендій; компенсаційних виплат, а також одноразових грошових виплат

(допомог);

- для грошових платежів і стягнень - для розрахунку розміру грошових

платежів і стягнень (крім плати за надання адміністративних послуг);

- для адміністративних зборів - для розрахунку розміру плати за надання

адміністративних послуг (адміністративного збору). При цьому в законі про

Державний бюджет України на відповідний рік мають затверджуватися і розміри

плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору).

Крім того проєкт містить положення щодо:

- встановлення компенсації за догляд фізичним особам, які надають

соціальні послуги з догляду за особами з числа дітей з інвалідністю підгрупи А

та особами з інвалідністю з дитинства, віднесених до підгрупи А І групи;

- уніфікації визначення розмірів надбавок, підвищень, додаткової пeнcії за

шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячної компенсації сім'ям за втрату

годувальника тощо, які встановлюються до пенсій окремим категоріям

пенсіонерів, встановивши ïx розміри, виходячи із базової величини для

соціальних виплат населенню;

- збільшення чи зменшення відповідного відсотку базової величини для

різних видів соціальних виплат та допомог або кратність цієї базової величини.

Загалом проєктом закону пропонуються зміни до 43 законодавчих актів.

На думку автора законопроєкту його прийняття забезпечить

упорядкування розрахункової величини для визначення надбавок, підвищень та

інших виплат, які залежать від прожиткового мінімуму, запровадження сучасної

методології розрахунків прожиткового мінімуму, створення передумов для його

підвищення до фактичного рівня.

Разом з тим доцільно звернути увагу, що даний законопроєкт розроблявся

майже чотири роки тому, через що містить застарілі строки застосування

передбачених ним величин, а більшість його положень не враховує внесені

протягом цього періоду зміни до законодавчих актів України, тобто деякі норми,

до яких пропонуються зміни, наразі втратили чинність, викладені в новій

3

редакції чи не містять відповідних положень або ж, навпаки, мають нові норми з

посиланнями на прожитковий мінімум, до яких зміни законопроєктом не

пропонуються. Наприклад, Закон України «Про донорство крові та її

компонентів» втратив чинність на підставі Закону № 931-IX від 30.09.2020,

закони «Про безоплатну правову допомогу», «Про державну підтримку засобів

масової інформації та соціальний захист журналістів» мають інші назви та нові

норми, Кодекс цивільного захисту України не має у новій редакції статті 118

передбачених проєктом норм, але має нову статтю 118-2, у якій розміри виплат

обраховуються від прожиткового мінімуму, проте зміни до неї у проєкті відсутні,

і таке інше.

Крім того, як зазначає Уповноважений Верховної Ради України з прав

людини, за останній час Урядом розроблено низку законопроєктів, які

стосуються вдосконалення механізму формування державних соціальних

стандартів і державних соціальних гарантій та їх застосування, у яких Урядом

запропоновані інші, ніж у законопроєкті № 5045, підходи до формування

державних соціальних гарантій та надання соціальної підтримки.

На вищевказане також звертає увагу і Міністерство фінансів України,

відмічаючи, що законопроєкт розроблено до повномасштабного вторгнення

російської федерації та не враховує змін до законодавчих актів, пов’язаних із

запровадженням правового режиму воєнного стану на всій території України,

ініціатив, підходів до реформування соціальної та пенсійної сфер і змін, які

відбулися в них, а також безпрецедентних викликів, що постають перед

Україною та її фінансовою системою в умовах повномасштабної війни, зокрема

необхідності спрямовувати всі внутрішні доходи на безпеку і оборону з метою

захисту наших громадян, водночас міжнародну допомогу ‒ на всі інші потреби

країни.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив рішення,

що даний проєкт закону має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати

державного та місцевих бюджетів, а також збільшуючи видатки Фонду

соціального страхування і Фонду загальнообов’язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття та може потребувати додаткових

витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цим Фондам).

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення проєкту закону такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу

та не підпадають під дію міжнародноправових зобов’язань України у сфері

європейської інтеграції.

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

запропонував визначитись щодо прийняття даного проєкту закону Комітету

Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини законопроєкт

не підтримує.

Міністерство соціальної політики України висловлює зауваження та

пропонує наразі сфокусуватися на доопрацюванні проєкту Закону України про

4

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань

формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його

підвищення (реєстр. № 3515) із урахуванням обмеженості фінансових ресурсів

для суттєвого підвищення прожиткового мінімуму.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроєкт не може бути

підтримано.

Міністерство економіки України звертає увагу на пропозиції

законопроєкту внести зміни до певних норм, що втратили актуальність, та

висловлює зауваження і пропозиції до тексту проєкту.

Міністерство оборони України не підтримує даний законопроєкт,

оскільки він може створити умови до звуження бази обрахування соціальних

виплат, що є неприпустимим.

Міністерство у справах ветеранів України висловлює зауваження та

підтримує проєкт закону за умови доопрацювання.

Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ

України, Державний центр зайнятості висловлюють зауваження і пропозиції

до законопроєкту.

Міністерство юстиції України вважає, що проєкт Закону № 5045 потребує

суттєвого доопрацювання з метою актуалізації дати набрання чинності,

перегляду дат запровадження заходів щодо впорядкування розміру грошових

платежів і стягнень та впорядкування розміру плати за надання адміністративних

послуг (адміністративного збору) та інших дат, а також з метою актуалізації

внесення змін до законодавчих актів України. Разом з тим, для вироблення

остаточної позиції щодо проєкту Закону № 5045 слід враховувати позиції,

зокрема, Міністерства економіки України Міністерства фінансів України,

Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства соціальної

політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства

аграрної політики та продовольства України.

Міністерство аграрної політики та продовольства України вважає, що

проєкт закону потребує доопрацювання.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

України підтримує законопроєкт.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє

про відсутність пропозицій та зауважень до проєкту закону.

Пенсійний фонд України вважає, що законопроєкт містить застарілі

положення, зокрема, в частині строків запровадження пропонованих величин та

положень, що потребує узгодження з принципом правової визначеності.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських

об’єднань профспілок на національному рівні категорично не підтримує низку

законодавчих змін, запропонованих проєктом № 5045, висловлює зауваження до

його положень та пропонує взяти за основу альтернативний проєкт закону

№ 5045-1.

5

Національна тристороння соціально-економічна рада надала позицію

Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань

профспілок на національному рівні.

На відміну від урядового законопроєкту альтернативним проєктом закону

про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового

мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за

надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр.

№ 5045-1) пропонується запровадження базових величин лише для грошових

платежів і стягнень та для адміністративних зборів. Крім того передбачається:

- щорічне затвердження базових величин і розмірів плати за надання

адміністративних послуг (адміністративного збору) в законі про Державний

бюджет України на відповідний рік;

- встановлення та затвердження прожиткового мінімуму на рівні не

нижчому фактичного прожиткового мінімуму;

- у разі перевищення фактичним розміром прожиткового мінімуму

протягом двох місяців підряд розміру затвердженого прожиткового мінімуму,

Кабінет Міністрів України має ініціювати внесення відповідних змін до

Державного бюджету України;

- надання права дострокового виходу на пенсію особам, трудовий договір

з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи

власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації

виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією,

перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням

чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю

працівника займаній посаді за станом здоров’я;

- розширення кола суб’єктів, що мають право на отримання допомоги на

поховання і компенсацію матеріальних витрат на ритуальні послуги та

спорудження надгробка відповідно до Кодексу цивільного захисту України, а

також збільшення розміру цієї допомоги у чотири рази;

- узгодження положень Закону України «Про освіту» щодо розміру

посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної

категорії до трьох мінімальних заробітних плат, затвердження відповідних схем

посадових окладів (ставок заробітної плати);

- формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) шахтарів на основі

тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує розмір мінімальної

заробітної плати не менше, ніж на 30 відсотків;

- відновлення ряду соціальних виплат, значне збільшення щомісячних та

разових соціальних виплат, грошових допомог, доплат, підвищень, компенсацій,

пенсій тощо.

Загалом проєктом закону пропонуються зміни до 26 законодавчих актів.

На думку авторів законопроєкту його прийняття дозволить підвищити

розмір мінімальних пенсій, встановити прожитковий мінімуму на рівні не нижче

6

фактичного прожиткового мінімуму, підвищити соціальні стандарти для

населення, особливо для осіб, що знаходяться за межею бідності.

Разом з тим щодо законопроєкту № 5045-1 також є актуальними

зауваження, викладені до основного проєкту закону № 5045, стосовно

застарілості строків та неактуальності багатьох положень, які не враховують

внесені протягом останніх чотирьох років зміни до законодавчих актів України.

Відповідно, як відмічає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,

цей проєкт закону також не узгоджується з тими урядовими напрацюваннями

щодо вдосконалення механізму формування державних соціальних стандартів і

державних соціальних гарантій та їх застосування, які наразі готуються до

внесення на розгляд парламенту.

Аналогічним є зауваження і щодо відсутності спроможності Державного

бюджету України в умовах повномасштабної війни забезпечити необхідне

фінансування усіх законодавчих пропозицій проєкту.

За розрахунками Міністерства фінансів України, пропозиція щодо

встановлення прожиткового мінімуму у законі про Державний бюджет України

на відповідний рік у розмірі не нижче ніж прогнозований фактичний розмір

прожиткового мінімуму призведе до необхідності вишукання додаткових

бюджетних коштів лише на соціальні допомоги та пенсії щонайменше

200 млрд гривень. А збільшення посадового окладу педагогічного працівника

найнижчої кваліфікаційної категорії до розміру трьох мінімальних заробітних

плат та затвердження відповідних схем посадових окладів (ставок заробітної

плати) потребуватиме суттєвих додаткових коштів з державного та місцевих

бюджетів в обсязі понад 470 млрд грн. Неінфляційні джерела покриття таких

витрат, особливо в умовах війни, відсутні.

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив рішення,

що даний проєкт закону має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати

державного та місцевих бюджетів, а також збільшуючи видатки Фонду

соціального страхування і Фонду загальнообов’язкового державного

соціального страхування на випадок безробіття для виплати відповідних

соціальних виплат та може потребувати додаткових витрат державного бюджету

для надання фінансової допомоги цим Фондам).

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до

Європейського Союзу визнав положення проєкту закону такими, що

регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу

та не підпадають під дію міжнародноправових зобов’язань України у сфері

європейської інтеграції.

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій

запропонував визначитись щодо прийняття даного проєкту закону Комітету

Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини законопроєкт

не підтримує.

Міністерство соціальної політики України висловлює зауваження та

пропонує наразі сфокусуватися на доопрацюванні проєкту Закону України про

7

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань

формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його

підвищення (реєстр. № 3515) із урахуванням обмеженості фінансових ресурсів

для суттєвого підвищення прожиткового мінімуму.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроєкт не може бути

підтримано.

Міністерство економіки України звертає увагу на пропозиції

законопроєкту внести зміни до певних норм, що втратили актуальність, та

висловлює зауваження і пропозиції до тексту проєкту.

Міністерство оборони України підтримує даний законопроєкт без

зауважень.

Міністерство у справах ветеранів України висловлює зауваження та

підтримує проєкт закону за умови доопрацювання.

Міністерство освіти і науки України, Міністерство внутрішніх справ

України, Державний центр зайнятості висловлюють зауваження і пропозиції

до законопроєкту.

Міністерство юстиції України висловлює низку зауважень до проєкту

закону № 5045-1, зокрема зазначає, що відсутність належного фінансування

запропонованих гарантій призведе до утворення заборгованості та відповідно

може спричинити звернення осіб до судових органів, а невиконання рішень

національних судів у зв’язку з відсутністю необхідних коштів – звернення до

Європейського суду з прав людини, який, як і Комітет міністрів Ради Європи

наголошує, що держава має надавати такі гарантії, які може забезпечити

наявними фінансовими ресурсами. Водночас міністерство вважає, що для

вироблення остаточної позиції щодо проєкту закону слід враховувати позиції,

зокрема, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України,

Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства соціальної

політики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України,

Міністерства освіти і науки України.

Міністерство аграрної політики та продовольства України вважає, що

проєкт закону потребує доопрацювання.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

України, Пенсійний фонд України не підтримують законопроєкт.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє

про відсутність пропозицій та зауважень до проєкту закону.

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських

об’єднань профспілок на національному рівні пропонує взяти проєкт закону

№ 5045-1 за основу.

Національна тристороння соціально-економічна рада надала позицію

Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань

профспілок на національному рівні.

Враховуючи вищезазначене та результати обговорення положень проєктів

законів України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів

8

прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та

плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр.

№ 5045), поданого Кабінетом Міністрів України, та про заходи щодо

упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму,

соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання

адміністративних послуг (адміністративного збору) (реєстр. № 5045-1), поданого

народними депутатами України Морозом В.В. та іншими, Комітет Верховної

Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ухвалив

висновок та рекомендує Верховній Раді України зазначені законопроєкти

включити до порядку денного дванадцятої сесії Верховної Ради України

дев’ятого скликання та, керуючись пунктом 2 частини першої статті 114

Регламенту Верховної Ради України, за результатами розгляду в першому

читанні відхилити.

Співдоповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України

визначено Голову Комітету з питань соціальної політики та захисту прав

ветеранів Третьякову Г.М.

Проєкти постанов Верховної Ради України додаються.

Голова Комітету Г.Третьякова

Самойлик Ю.В., 255-40-59