Тип: Звичайний
№ 3569
Дата: 01 червня 2020 р.
Статус: Повернуто на доопрацювання
Субʼєкт: Народний депутат України
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
Комітет з питань транспорту та інфраструктури
01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: 255-34-71
Верховна Рада України
Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури
на своєму засіданні 16 грудня 2020 року (протокол № 28) розглянув проект
Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух»
щодо імплементації законодавства Європейського Союзу про порядок допуску
до керування транспортними засобами» (реєстр. № 3569 від 01.06.2020), поданий
народним депутатом України Фроловим П. В. та іншими народними депутатами
України.
Цей законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має
за мету осучаснення та посилення вимог до складання практичних іспитів для
отримання права на керування транспортними засобами шляхом імплементації
Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/126/ЄС від 20 грудня
2006 року про посвідчення водія, включно із додатками до неї.
Зазначається, що відповідно до Директиви 2006/126/ЄС виявлення у особи
здатності до безпечного керування транспортними засобами здійснюється під
час складання нею практичного іспиту за участі спеціально уповноваженої
державою фізичної особи – екзаменатора з водіння. На таку особу покладається
особиста відповідальність за прийняття рішення щодо здатності особи до
безпечного керування транспортними засобами. В додатках до
Директиви 2006/126/ЄС містяться мінімальні вимоги до іспитів на право
керування транспортними засобами, а також мінімальні стандарти до осіб, які
проводять практичні іспити на право керувати транспортними засобами.
Законопроектом передбачено:
віднести до компетенції Кабінету Міністрів України встановлення порядку
підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних
засобів, порядку та правил приймання іспитів із визначення рівня необхідних
водію теоретичних знань, вмінь та навичок керування транспортними засобами;До реєстр. № 3569 від 01.06.2020 р.
2
визначення термінів «навчання водіїв», «підготовка водіїв», «перепідготовка
водіїв», «підвищення кваліфікації водіїв» та порядку їх проведення;
посилення вимог щодо правил навчання водінню транспортних засобів на
автомобільних дорогах та вулицях загального користування (лише за умови
наявності необхідних водію теоретичних знань, що підтверджується успішним
складанням теоретичного іспиту), порядку приймання практичних іспитів для
отримання права керування транспортними засобами;
впровадження особистої відповідальності спеціально уповноважених
державою осіб (екзаменаторів з водіння) за прийняття рішення щодо здатності
осіб до безпечного керування транспортними засобами, визначення правового
статусу екзаменаторів з водіння та основних вимог до них;
забезпечення контролю з боку держави за діяльністю екзаменаторів з
водіння, визначення підстав для анулювання свідоцтва, що надає право
займатися такою діяльністю та джерела відшкодування шкоди внаслідок
діяльності екзаменаторів з водіння;
визначення відповідно до класифікації професій статусу спеціалістів, які
надають послуги з набуття громадянами необхідних водію вмінь та навичок
керування транспортними засобами, – інструкторів з індивідуального навчання
водінню (майстрів виробничого навчання водінню – для закладів освіти).
Прийняття законопроекту, як зазначають розробники, сприятиме зменшенню
людських та економічних втрат внаслідок дорожньо-транспортних пригод.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у
висновку від 01.12.2020 до законопроекту висловило зауваження, зокрема
вважає, що окремі запропоновані норми є або декларативними, або потребують
конкретизації, або уточнення щодо того, кого вони стосуються.
Зазначено, що зміст нової статті 151 «Екзаменатор з водіння» Закону не
повною мірою відповідає її назві. При цьому, необхідним є посилення змістовної
частини положень проекту саме стосовно екзаменатора з водіння з обов’язковим
розширенням їх у частині врахування вимог Директиви 2006/126/ЄС.
Також висловлені зауваження і запитання щодо:
запропонованого мінімального розміру страхової суми (тисяча
мінімальних розмірів заробітної плати);
способу, яким має бути забезпечено упродовж трирічного строку
зберігання екзаменатором з водіння відеоматеріалів практичних іспитів у разі,
якщо екзаменатор змінив вид діяльності у цей період;
невизначеного податкового статусу екзаменаторів з водіння;
справляння сплати за приймання іспитів екзаменатори з водіння та інше.
Крім того вказано, що законопроект потребує належного фінансово-
економічного обґрунтування (включаючи розрахунки) у контексті його
комплексного впливу на бюджет, враховуючи, зокрема, розширення
повноважень МВС України у частині видачі свідоцтв, атестатів, сертифікатів,
встановлення плати за їх видачу, оподаткування доходів екзаменаторів тощо.
Комітет з питань інтеграції з Європейським Союзом у висновку від
16.10.2020 зазначив, що законопроект частково узгоджується з положеннями
3
права ЄС, фрагментарно враховує норми Директиви 2006/126/ЄС та потребує
доопрацювання.
Комітет з питань бюджету у висновку від 01.07.2020 зазначив, що
законопроект матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження
державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ та
збільшуючи відповідні витрати державного бюджету МВС України). Аналогічну
думку висловлює і Міністерство фінансів України у своєму експертному
висновку до цього законопроекту. У разі прийняття відповідного закону він має
вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року
залежно від часу прийняття закону).
Крім того, Мінфін пропонує конкретизувати положення пункту 5 розділу І
законопроекту (щодо екзаменаторів з водіння) у частині суб’єктів здійснення
страхового платежу та забезпечення технічними приладами аудіо- та відеозапису
під час складання практичного іспиту. Загалом Мінфіном висловлено позицію
щодо необхідності доопрацювання цього законопроекту з урахуванням наданих
пропозицій та подання суб’єктами права законодавчої ініціативи фінансово-
економічних розрахунків.
Комітет з питань антикорупційної політики станом на 16.12.2020 свій
висновок до законопроекту не надав.
Міністерство інфраструктури України та Міністерство юстиції України
повідомили про відсутність пропозицій та зауважень до законопроекту (листи
від 02.07.2020 № 9005/39/10-20 та від 15.07.2020 № 31513/1236-1-20/00011.3.2).
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
України підтримує законопроект (лист від 25.06.2020 № 2451-06/39660-01).
Міністерство освіти і науки України надало зауваження і пропозиції до
законопроекту (лист від 06.07.2020 № 1/10-2032).
Міністерство внутрішніх справ України повідомило (лист від 30.11.2020
№ 40798/4/12-2020), що законопроект потребує доопрацювання з метою
взаємного узгодження його норм із нормами чинного законодавства та
уникнення суперечностей. Разом з цим, висловило ряд зауважень, зокрема щодо
невідповідності окремих запропонованих у законопроекті норм положенням
Директиви 2006/126/ЄС, в тому числі її додатка IV, а також уважає, що авторами
законопроекту породжуються корупційні складові в роботі екзаменаторів.
Державна регуляторна служба України надала зауваження та зазначила,
що законопроект потребує доопрацювання (лист від 20.07.2020 № 5194/0/20-20).
Ураховуючи викладене та результати обговорення на засіданні, Комітет з
питань транспорту та інфраструктури ухвалив рішення рекомендувати
Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Закону
України «Про дорожній рух» щодо імплементації законодавства Європейського
Союзу про порядок допуску до керування транспортними засобами»
(реєстр. № 3569 від 01.06.2020) повернути суб’єкту права законодавчої
ініціативи на доопрацювання.
4
Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України з цього
питання визначено голову підкомітету з питань безпеки дорожнього руху та
безпеки на транспорті Комітету Савчук О.В.
Проект Постанови Верховної Ради України додається.
Голова Комітету Ю.Г. Кісєль
СЕДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Підписувач:КІСЄЛЬ ЮРІЙ ГРИГОРОВИЧ
Сертифікат: 2B6C7DF9A3891DA10400000071502E006A28B601
Дійсний до: 09.09.2021 23:59:59Апарат Верховної Ради України
№ 04-31/03-2020/242745 від 16.12.2020